Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

У РБК з 2 до 15 липня триває виставка “У світі каменю”

kamin_preview

Забезпечили дольову участь у ремонті дороги

Позачергова сесія районної ради сьомого скликання, у якій також взяли участь голови райдержадмінстрації Павло Басараба та населених пунктів, керівники служб і організацій району, розглянула єдине питання, яким, здійснивши зміни до ра­йонного бюджету, забезпечила дольову участь у ремонті дороги державного значення Мукачево – Рогатин.
Подібна норма про залучення певного відсотку коштів місцевого бюджету на ремонт шляхів державного значення передбачена нормативними актами, щоправда, легше її затвердити, ніж здійснити з урахуванням дотаційності Рахівщини. Але й ігнорувати визначене, коли область уже спрямувала 37 млн. грн. на продовження робіт фірмою «ПБС» на відрізку автошляху від Яблуницького перевалу до Мукачева, теж не можна, позаяк фінанси не буде освоєно без дотримання необхідних норм. А те, що дорога нам потрібна і якою вона буде – наочно продемонстрували івано-франківські будівельники. Тому після роз’яснень очільника району та начальника фінансового управління райдержадміністрації Олени Ластовичак, народні обранці схвалили зміни до районного бюджету.
Керував роботою засідання сесії голова районної ради Василь Дан.
Михайло ЮРАЩУК.

Хто не шанує минуле – не має майбутнього

Лісоруби

Символічно, що саме у суботу, 24 червня, з ініціативи ДП «Великобичківське ЛМГ», в урочищі Джамер Щербіловського лісництва (Кобилецька Поляна), відбулася панахида біля Меморіалу трагічно загиблим цієї дати 76 років тому працівникам на лісогосподарських роботах.
Вихідці з с. Вишня Руна тодішнього Марамороського комітату, а нині Румунії, молоді дівчата та хлопці, віком від 11 до 21 року, трудилися на посадці лісу, проживаючи у колибах. Виконували й інші роботи, пов’язані з веденням лісового господарства, облаштувавши нехитрий побут на місці. Практично, це були сезонні робітники, яких постійно наймали для виконання різноманітних завдань в лісі. Після виснажливого трудового дня – відпочинок, приготування їжі, співання пісень. Стихія увірвалася зненацька, серед ночі. Звором пронеслася злива, спричинивши до накопичення і підняття рівня води у потоці, який нісся з небаченою силою, змітаючи береги, каміння, дерева. Розбуджені від сну незрозумілим гуркотом, діти і мо­лоді люди просто-на-просто розгубилися, вискакуючи з колиби прямо у вир бурхливого потоку. Врятувалися одиниці, хто втік в інший бік. Трагічна подія забрала 21 молоде життя.
На знак пам’яті про тра­гічну подію, з ініціативи держ­лісмисливгоспу, в урочищі Джамер ще у 2011 році встановлено Меморіал й щороку відбуваються поминальні панахиди за загиблими на лісогосподарських роботах працівниками.
Цьогорічну, в якій взяли участь працівники лісгоспу, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу, коротким вступним словом відкрив в. о. головного лісничого Роман Ясінчак. Настоятель православного храму Святих жінок-мироносиць о. Михаїл відслужив панахиду, після якої присутні запалили свічки біля восьмиметрового хреста та плити, де українською та румунською мовами викарбувані прізвища та імена загиблих внаслідок стихії молодих людей.
Михайло ЮРАЩУК.

Про недопущення розробки поліметалічних руд в природоохоронних та рекреаційно-туристичних зонах Закарпаття

16 червня в Ужгороді, за участі заступника голови обласної ради Петра Грицика, керівників профільних департаментів та управлінь облдержадміністрації, установ природно-заповідного фонду, науковців та громадськості, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко організувала та провела засідання круглого столу на тему «Екологічні проблеми Закарпатської області та шляхи їх розв’язання».
Всеукраїнська екологічна ліга – найбільша та най­впливовіша громадська організація – цього року відзначає двадцятиріччя діяльності. За цей час започатковано десятки кампаній, проведено сотні заходів і залучено тисячі громадян до справи захисту навколишнього природного середовища та збереження унікальних українських природних цінностей. Завдяки подвижницькій, потужній, безкомпромісній багаторічній діяльності насамперед голови Ліги Тетяни Тимочко, вдалося забезпечити своєчасне реагування на багато гострих регіональних екологічних проблем та їхнє швидке розв’язання. Крім того, сформовано Стратегію національної екологічної політики на період до 2020 року та національний план дій з охорони навколишнього середовища на 2016-2020 рр., зініційовано та розроблено низку інших нормативно-правових актів, випущено у світ тритомну екологічну енциклопедію та багато іншої важливої природоохоронної літератури, щорічно проводяться міжнародні екологічні форуми «Довкілля для України» тощо. Тому обговорення актуальних екологічних проблем Закарпаття на засіданні круглого столу, про який ідеться, та прийняття змістовної резо­люції з цього приводу, без сумніву, багато в чому сприятиме їхньому розв’язанню.
А порушено тут чимало болючих та актуальних проблем, які стосуються охорони та використання природних ресурсів, забезпечення на Закарпатті реалізації стратегії сталого розвитку. Приємно, що аналізуючи з позиції громадськості ситуацію на Закарпатті, Т. Тимочко, відзначила, що в Стратегії регіонального розвитку Закарпатської області до 2020 року значне місце займає екологічна складова, до формування якої нам доводилося залучати навіть всеукраїнські та регіональні засоби масової інформації. Цей документ входить до п’ятірки кращих в регіонах України. Але, як заявив, виступаючи на зібранні, підприємець Мирослав Опачко, уже бачимо значні проблеми із його впровадженням у життя. І ситуація із твердими побутовими відходами, 40 відсотків із яких мігрує по Тисі за кордон, – яскравий цьому приклад.
Про ці та інші проблеми професійно та самокритично говорили й директор департаменту економічного розвитку і торгівлі облдержадміністрації Д. Ман, заступник директора департаменту екології та природних ресурсів ОДА Ю. Шпонтак, начальник відділу комплексного використання водних ресурсів Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса Е. Осійський, начальник обласного центру з гідрометереології В. Манівчук, керівник об’єднання громадських організацій «За екологічний порятунок Закарпаття» О. Лукша, доктор наук з державного управління, головний консультант проекту ПРООН «Розвиток та комерціалізація біоенергетичних технологій в муніципальному секторі України» О. Ігнатенко та інші.
Виступаючи із доповіддю «Екологічні проблеми в межах об’єктів природно-заповідного фонду», автор цих рядків серед іншого привернув увагу до загроз і проблем, які створюють природоохоронним територіям та туристично-рекреаційним зонам Схеми планування території Закарпаття та Рахівського району, про що неодноразово говорив через ЗМІ. І знову порушено питання щодо недопущення розробки родовищ поліметалічних руд «Гаврищук» та «Савляк» на Рахівщині. З цього приводу вручено Т. Тимочко відмову Державної служби геології України (з відповідним пакетом документів) щодо прохання адміністрації Карпатського біосферного заповідника скасувати відповідну ліцензію господарському товариству «Мараморош».
Мої пропозиції гараче підтримав і запросив до спів­праці заступник голови обласної ради Петро Грицик. Тетяна Валентинівна пообіцяла знову підключити до вирішення проблеми громадськість та відповідні державні інституції.
Федір Гамор,
заступник директора Карпатського біосферного заповідника, доктор біо­логічних наук, професор.

Про реєстрацію інваліда, який не досяг пенсійного віку, в РЦЗ

Реєстрація інваліда, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або державну соціальну допомогу відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” та “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам” у службі зайнятості проводиться за умови пред’явлення:

- паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України,

- облікової картки платника податків;

- трудової книжки (цивільно-правового договору чи документа, який підтверджує період зайнятості),

- а в разі потреби також військового квитка;

- диплома або іншого документа про освіту;

- подає копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією та у разі наявності пред’являє індивідуальну програму реабілітації.

 

 Довідково: детальнішу інформацію можна отримати у Рахівському РЦЗ, а також на на сайті Державної служби зайнятості України за адресою: http://www.dcz.gov.ua.

Виїзна акція з використанням “Мобільного центру профорієнтації” з нагоди відзначення Дня Конституції України.

26 червня Рахівський центр зайнятості спільно з Рахівським військовим комісаріатом провели захід для мешканців та гостей міста. Метою виїзної акціє є інформування про послуги, які надає державна служба зайнятості, зокрема про актуальні вакансії та потреба у професіях. Надання інформації щодо умов комплектування Збройних сил України військовослужбовцями для проходження військової служби за контрактом та до резерву Збройних сил України
Також відбулася демонстрація відеороликів соціального спрямування з вибору професії, пошуку роботи та орієнтації на службу в ЗСУ. В заході взяли участь понад 60 осіб.

IMG_0402

 

Ще одна яскрава перемога гуцуликів із Ясіня

IMG_0219

16-18 червня в гостинному, комфортному місті здоров’я Трускавці, проходив ІV-ий Міжнародний фестиваль- конкурс оркестрів, інструментальних ансамблів і мажореток „Яскрава симфонія Прикарпаття”. Дитячий фольклорний гуцульський оркестр народних інструментів Ясінянської ДШМ під керівництвом О.І. Гутелюка вже вдруге взяв участь в цьому заході та повернувся з дипломом лауреата першого ступеня.
Цього року фестиваль вразив масштабністю та енергетикою. Це було справжнє свято музики. Місто відзначало ще й 190-ту річницю, тому нас очікували насичені фестивальні дні: виступи під відкритим небом, конкурсний перегляд, концерти в церкві Пресвятої Богородиці, на площі, нагороди і сюрпризи. Ми, як і всі учасники цього потужного, величного дійства, дарували радість та святковий настрій місцевим жителям і гостям курортного містечка. Родзинкою мистецького заходу було встановлення національного рекорду– виконання Молитви за Україну, що об’єднало майже 2,5 тисячі голосів.
Ми отримали позитивні емоції та море радості не тільки від літа, музики, спілкування, а й від того, що достойно представили на фесті гуцульську Рахівщину. Шановне і авторитетне журі вручило нам диплом лауреата І ступеню. Ми приїхали втомлені, але щасливі та горді!!!
Дякую всім учасникам оркестру (особливо талановитій Юлечці Коростелевій за її артистизм), а також тим, хто сприяв нам у поїздці: голові РДА П.В.Басарабі, начальнику відділу культури РДА В.Л.Шепеті, народному депутату України В.В.Петьовці, селищному голові Е.Ф. Зелінському та підприємцю, селищному депутату О.В. Криниці. Спасибі всім тим, хто в нас вірить і підтримує.
Галина ЖУРАКОВСЬКА, директор Ясінянської ДШМ.

Внесли зміни до програми і районного бюджету

Про кошти дорожного експерименту, який діє і на Закарпатті та передбачає спрямувати на ремонт автодоріг 50 відсотків від перевиконання щомісячних планових надходжень митниці, ми розповідали у попередніх номерах газети. До переліку об’єктів потрапили й окремі шляхи місцевого значення Рахівщини. Щоправда, одна справа отримати гарантії фінансування, інша – освоїти заплановане. Простіше кажучи, без наявності проектно-кошторисної документації не отримати жодної копійки, тим більше оголосити конкурс на визначення виконавця робіт. Позаяк мова – про місцеві дороги, до проведення позачергової сесії районної ради VІІ скликання, відповідно до Програми дорожної інфраструктури та інвестиційної привабливості району, замовлення відповідної до­кументації та оплати відповідних послуг передбачалося за рахунок скарбниць сільських, селищних і міської рад, окремі з яких, м’яко кажучи, не вражають власними можливостями. Щоб не втратити шанс відремонтувати чи не найбільш проблемні дороги району, народні обранці внесли зміни до Програми, додавши до її виконавців та замовників робіт й райдержадміністрацію. Це дало можливість виділити кошти з районного бюджету на виготовлення проектно-кошторисної документації на ремонти доріг Рахів – Богдан – Луги та Луг – Косівська Поляна. Детально про це розповів присутнім у залі начальник відділу інфраструктури, ЖКГ та будівництва управління економічного розвитку райдержадміністрації Михайло Штефура.
Зі змінами до районного бюджету присутніх ознайомила начальник фінансового управління РДА Олена Ластовичак. Однією з них фінансово підкріпили попереднє рішення, виділивши кошти на виготовлення проектно-кошторисних доку­ментацій. Інша стосувалася субвенції з Державного місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, отримана районом, як підкреслив Михайло Фірка, за сприяння народного депутата України Василя Петьовки. До речі, голова облдержадміністрації Геннадій Москаль вже подякував народним обранцям від Закарпаття, які дбають про покращення інфраструктури своїх виборців.
Також депутати затвердили виділені кошти чотирьма радами населених пунктів на ремонт навчальних закладів, розташованих на їхніх територіях.
А розпочалося засідання сесії з ознайомленням з відповідями на звернення районної ради до вищих органів влади, ко-трі озвучив заступник голови районної ради Іван Копич. Одна із них стосувалася покращення оплати праці медиків, інша – запровадження блокади на торгівлю з тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей. У першому випадку порекомендували шукати резерви у місцевій казні, в другому повідомили, що відповідні заходи виконуються відповідно до рішення РНБО.
Керував роботою сесії, у якій також взяв участь і виступив голова райдержадміністрації Павло Басараба, голова районної ради Василь Дан.
(Вл. інф.).

Національний природний парк «Гуцульщина» відзначив 15-річчя

IMG_7112

8-9 червня, в місті Косів на Івано-Франківщині, з нагоди відзначення 15-ої річниці створення Національного природного парку «Гуцульщина», відбулася міжнародна науково-практична конференція «Природоохоронні, історико-культурні та екологічні аспекти збалансованого розвитку Українських Карпат». Її організували: Міністерство екології та природних ресурсів України, Нацпарк «Гуцульщина», ЛНУ ім. І.Франка, НАН України, Прикарпатська державна сільськогосподарська дослід­на станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону, Івано-Франківські обласні та Косівські районні ради й держадміністрації. У роботі зібрання взяли участь біля ста представників наукових, природоохоронних й культурно-освітніх установ та організацій, органів влади та громадськості.

Оригінальними вітальними гуцульськими мелодіями відкрили конференцію унікальні фольклорні самодіяльні колективи Косівщини, а також студенти і викладачі Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв, які представили дизайнерську колекцію гуцульського одягу.
Першим на форумі виступив радник Міністра екології та природних ресурсів України Віктор Клід з вітальним листом колективу Національного природного парку «Гуцульщина» від Міністра екології та природних ресурсів України Остапа Семерака. У ньому високо оцінено природоохоронну, науково-дослідну та туристично-рекреаційну діяльність унікального в Україні національного природного парку, відзначено його особливий внесок у збереження та вивчення природних і культурних цінностей гуцульського регіону.
В. Клід зупинився також на основних завданнях, які має вирішувати колектив парку та установи природно-заповідного фонду України загалом. У цьому контексті надзвичайно важливою є організація роботи щодо забезпечення збереження природних цінностей України, яка затверджена Кабміном як один з державних пріоритетів, а також вирішення завдань, передбачених Стратегією регіонального розвитку України щодо збільшення до 2020-го року площі природно-заповідного фонду Ураїни до 15 відсотків від її території. Тут важливо вдосконалювати природоохоронну діяльність установ природно-заповідного фонду, поглиблювати їхні зв’язки з громадами та бізнесом.
Надзвичайно глибокою та зміс­товною була доповідь в. о. директора НПП «Гуцульщина», кандидата біологічних наук, старшого наукового співробітника Юрія Стефурака «15 років діяльності національного природного парку «Гуцульщина»». Він детально проаналізував значні обсяги природоохоронної, наукової, еколого-освітньої та туристично-рекреаційної роботи, в результаті якої вдалося не лише зберегти, але й примножити природні та культурні цінності установи.
Автор цих рядків, як багаторічний член науково-технічної ради нацпарку, з особливою повагою говорив про його значні успіхи і досягнення, акцентував увагу на труднощах, пов’язаних з недосконалістю природоохоронного законодавства. У цьому контексті нагадав про особливу роль у становленні та розвитку парку його багаторічного директора, заслуженого природоохоронця України Василя Пророчука, який сформував професійний колектив, створив матеріально-технічну, науково-лабораторну, еколого-освітню та туристично-рекреаційну базу для роботи національного природного парку та протистояння спробам його дискредитації в очах громадськості. Детально зупинився на питаннях збереження, вивчення та популяризації букових пралісів Карпат, як єдиного українського природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Директор Карпатського біо­сфер­ного заповідника, заслужений природоохоронець України Микола Рибак у співавторстві зі заступником начальника відділу науково-дослідної роботи та сталого розвитку Василем Покиньчередою доповідали про досвід роботи КБЗ (наступного року відзначатиме 50-річчя заснування) у збалансованому розвитку гірських територіальних громад.
У промовах докторів біологічних наук, професорів Петра Лакиди (Національний університет біоресурсів) та Василя Парпана (Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака) йшлося про вивчення, збереження та стале використання лісів природно-заповідного фонду України. А на засіданнях секцій «Вивчення, охорона та збереження флористичного і фауністичного різноманіття Карпат»; «Дослідження та охорона об’єктів історико-археолого-культурної спадщини Карпат»; «Роль природно-заповідних об’єктів у збалансованому розвитку гірських територіальних громад»; «Екоосвітня та рекреаційна діяльність» тощо заслухано та обговорено кілька десятків доповідей та повідомлень.
Конференція ухвалила розгорнуту резолюцію, у якій поряд із багатьма іншими рекомендаціями запропоновано поширювати позитивний досвід роботи Карпатського біосферного заповідника.
Учасники заходу ознайомилися з унікальними експозиціями музею Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської академії мистецтв й здійснили екскурсію Нацпарком «Гуцульщина».
До конференції випущено збірник матеріалів на 487-ми сторінках, у якому вміщено 86 статей про результати флористичних, мікологічних, географічних досліджень, охорони і досліджень об’єктів історико-археолого-культурної спадщини Карпат, екоосвітньої і рекреаційної діяльності науковців та працівників природно-заповідного фонду з України, Литви та Угорщини.
Федір ГАМОР,
доктор біологічних наук, професор, заслужений природоохоронець України, заступник директора Карпатського біосферного заповідника.

Єгерська служба розпочала заготівлю кормів на зиму

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

У весняно-літній період для більшості диких звірів настає сезон парування і народження потомства. Це один з найвідповідальніших періодів у життєдіяльності тварин, що потребує додаткових життєвих ресурсів і значних витрат енергії й сил звіра. В цей час лісові мешканці потребують особливої уваги піклування і охорони. У зв’язку з цим у лісовому господарстві України на законодавчому рівні з 1 квітня до 15 червня діє природоохоронна кампанія – сезон тиші.
З настанням сезону тиші у єгерської служби ДП «Ясінянське ЛМГ» турбот додалося у рази. Хоча зараз навкруги вдосталь кормів та сприятливі умови для життя лісової фауни, у мисливському господарстві здійснення різноманітних біотехнічних заходів у розпалі. З початку року єгері підприємства розклали 2,5 т солі у солонці, щоб дикі звірі могли компенсувати нестачу мінеральних речовин, яка виникла після зимового сезону. Посилено охорону мисливської фауни, токовищ, місць гніздування рідкісних птахів та нерестилищ цінних риб, проведено інвентаризацію та ремонт наявних біотехспоруд, а також розпочато роботи із заготівлі кормів на наступну зиму.
Одним із перших етапів весняно-літньої біотехнії є закладка кормових полів, яких у мисливських угіддях ДП «Ясінянське ЛМГ» близько 1,5 га. Їхнє розміщення передбачено у кожній єгерській дільниці лісмисливгоспу, а їх закладка, яка включає посів зернових і бобових культур та висадку коренеплодів, розпочинається з травня. Цьогоріч вже закладено 1,43 га кормових полів, з яких 1,2 га – посіви вівса без збору врожаю для оленів і козуль, 0,11 га – овес на виготовлення зернових снопиків для підгодівлі зайців. 0,12 га засаджено коренеплодами картоплі й топінамбура для підгодівлі кабанів. Загалом посіяно 450 кг вівса, висаджено 1,3 цнт. картоплі та 1 цнт. топінамбура. На черзі, протягом 2-3 кварталу, роботи із заготівлі сіна та кормових віничків.
Заготівля якісного корму, який здатен зберігатися протягом тривалого часу – відповідальний процес, що вимагає ретельного планування та своєчасного виконання необхідних робіт, а обов’язок кожного єгеря – знати, які біотехнічні заходи коли і як проводити.
А КЛИМПОТЮК,
головний мисливствознавець ДП «Ясінянське ЛМГ».