Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

Олександру Маслянику вручено посвідчення члена Національної спілки письменників України

Нещодавно нашому краянину-рахів’янину, а нині львів’янину Олександру Маслянику вручено посвідчення члена Національної спілки письменників України, хоча написані ним книги вже давно «закріпили» за автором письменницький статус.
Нагадаю, що пан Олександр – автор трьох художніх і чотирьох художньо-публіцистичних книг; лауреат Міжнародних літературних премій імені Ірини Вільде (за книгу прози «Каміння на всіх») та імені В.Винниченка (за творчі досягнення в галузі української літератури і мистецтва), а також премії імені В. Чорновола (за публіцистику та есеїстику «Люди з Вавилону»); заслужений журналіст України; Почесний громадянин Рахова; публіцист і видавець; головний редактор гуцульського журналу «Ґражда» та газет «Центр Європи» і «Газета.ua». Майже у кожному творі письменник кланяється прадідівській закарпатській землі, ніколи не поривав духовних вербальних зв’язків з малою вітцівщиною, хоча живе і працює у Львові.
Анна ГРАПЕНЮК.

Великобичківське ЛМГ першим в області отримало сертифікат відповідності критеріям та принципам FSC

З метою приведення лісового господарства ДП „Великобичківське ЛМГ” у відповідність до міжнародних стандартів, з 22 лютого ц. р. проводився наглядовий ­аудит відповідності ведення лісового господарства в лісах підприємства міжнародним стандартам (Лісової наглядової Ради). 12 вересня ЛМГ першим в області отримало сертифікат відповідності критеріям та принципам FSC терміном на п’ять років – до 11 вересня 2021 р.
Сертифікація (вручення свідо­цтва) – це незалежна оцінка діяль­ності організації за погодженими­ міжнародними стандартами. Вимоги стандарту FSC стосуються еко­логічного, соціального, громадського та економічного впливів на виробничі процеси у лісовому господарстві. Відповідність вимогам оцінюють сертифікаційні органи. Це означає, що продукція, взята з лісів, де проведено сертифікацію, може мати торгівельний знак FSC.
«Принципи та критерії FSC» застосовуються відповідно до національних і міжнародних законодавчих та нормативних актів. Вимоги стандартів покликані не відмінювати, а скоріше доповнювати правила та ініціативи з ведення лісового господарства, забезпечивши відповідальне, невиснажливе лісокористування.
Завдання лісової сертифікації (вимоги включають просвітницьку діяльність, спрямовану на усвідо­млення громадськістю важливості: удосконалення ведення лісового господарства відповідно до принципів та критеріїв міжнародного законодавства; сприяння найбільш повному й ефективному використанню лісових ресурсів; недопущення надмірного лісокористування, а також широке залучення громадськості до прозорого управління лісовим господарством.
Переваги лісової сертифікації: незалежна гарантія для клієнтів-покупців, посередників та інвесторів щодо контролю за якістю лісової продукції; вихід на ринки держав, які використовують виключно деревну продукцію з сертифікованих лісів; демонстрація запровадження найкращої практики в управлінні лісовим господарством.
Під час аудиту підтверджено, що існуюча система управління в ДП «Великобичківське ЛМГ» забезпечує збереження, використання та відтво­рення лісових ресурсів.
Василина КОВТУН, провідний інженер з лісокорис­тування.

Платники єдиного податку сплатили понад 8 млн. грн. податків

За січень-вересень року від платників єдиного податку до бюджету надійшло 8, 3 млн. грн. (на 58,5% більше ніж за відповідний період минулого року).
Фізичні особи – підприємці спрямували до бюджету понад 6 млн. грн. єдиного податку, що на 2,1 млн. грн. більше, ніж за січень-вересень 2015 року. Юридичні особи, які використовують спрощену систему, сплатили 2,3 млн. грн. (порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 1,0 млн. грн.)
На обліку в ДПІ у Рахівському районі перебуває 1430 платників, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з них: 149 юридичних осіб та 1281 фізичних осіб-підприємців, у т. ч. 133 – першої групи, 923 – другої, 225 – третьої.
Звертаємо увагу платників, які обрали спрощену систему оподаткування, що ставки єдиного податку для платників першої – другої груп встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового звітного року. Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі: 3% доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 5% – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
За матеріалами ДПІ у Рахівському районі.

У Рахові змінюються тарифи на теплопостачання

 Рішенням виконавчого комітету Рахівської міської ради від 12 жовтня 2016 року №56 встановлено такі тарифи на теплопостачання :

- вартість транспортування теплової енергії для населення – 6,21 грн. за 1 кв. м. в місяць;
– загальний тариф на теплопостачання (виробництво та транспортування теплової енергії) для населення становить – 27,49 грн. за 1 кв. м. в місяць.

Для населення тариф на опалювальний сезон 2016-го – 2017-го рр. залишається незмінним (становить 10 грн. за 1 кв. м.).

Капітально оновили рекреаційний пункт Буркут

ВБ1

Одне із улюблених місць відпочинку кобилецько-полянців – об’єкт природного заповідного фонду місцевого значення мінеральне джерело в урочищі Буркут, яке розташоване на території лісництва імені Томащука, в оновленому вигляді передано громаді Кобилецької Поляни в експлуатацію.
Ініціатива впорядкувати об’єкт належить ДП „Великобичківське ЛМГ”. Насамперед, подібна діяльність спрямована на розвиток місцевості, покращення туристичної привабливості території, що сприятиме розвитку рекреації населеного пун­кту. Щоправда, як зазначив директор держ­лісмисливгоспу Юрій Сойма, передаючи акт введення у експлуатацію відновленої території селищному голові Івану Готі, затрати виявляться марними, якщо не зуміємо зберегти зроблене. Бо те, що тут було до початку робіт – нагадувало руїну. Натомість, ще у недалекому минулому про лікувальні властивості мінерального джерела було відомо далеко за межами краю, а кілька десятків метрів нижче ще за часів Австро-Угорщини діяли купальні. Зрозуміло, нині те все у минулому. Мінеральне джерело на Буркуті облаштували, поруч звели в гуцульському стилі колибу, котра під дією природних факторів, але не без допомоги любителів випробовувати усе на міцність, поступово ставала непридатною і аварійною.
Місяць тривали будівельні роботи, основний тягар яких випав на плечі лісової охорони лісництва імені Томащука. Над витоком мінерального джерела встановили навіс, забетонувавши його основу. Стару плитку навколо витоку лікувальної води поміняли на нову. На місці колишньої колиби звели добротну бесідку, поруч облаштували місця для розпалювання багаття. Дорогу до джерела і бесідки підсипали. По обидва боки шляху висадили алею з туй. Замінили частково настил на мості, перекинутий через потік. Від моста до бесідки, вздовж русла гірської водойми, встановили габійонну підпірну стінку, позаяк дерев’яна витримувала кілька років. По інший бік звора, в якому і розташоване мінеральне джерело, на невеликій галявині, вздовж краю лісу, встановили столи із трачованого дерева. До невеликого місця відпочинку розширили лісову стежку, облаштували місця для розкладання багаття, встановивши всюди ящики для сміття.
Оновлений з ініціативи ДП „Великобичківське ЛМГ” рекреаційний пункт в урочищі Буркут, на впорядкування якого підприємство витратило біля 100 тис. грн., й надалі слугуватиме місцевій громаді, як одне з улюблених місць відпочинку.
Дмитро ТИМЧУК, в. о. лісничого лісництва ім. Томащука.

У Лазещині в неділю смажитимуть баранчика

смажений_баранчик

На науково-практичну конференцію з’їхалося близько 100 учасників з України та близького зарубіжжя

конференція

У рамках ХХІІІ Міжнародного гуцульського фестивалю та з нагоди відзначення 45-річчя програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», 2-4 вересня у Рахові, на базі Карпатського біосферного заповід­ника, проходила міжнародна науково-практична конференція «Екологічні, соціально-економічні та історико-культурні аспекти розвитку прикордонних територій Мараморощини». У її роботі взяло участь близько 100 науковців – представників органів влади, місцевого самоврядування та громадськості з України, Румунії, Словаччини, Угорщини і Польщі.
До конференції випущено збірник мате­ріалів українською та англійською мовами, обсягом 338 сторінок.

Конференція проводилася від­повідно до розпорядження голови облдержадміністрації, у рамках виконання Програми розвитку транскордонного співробітництва Закарпатської області на 2016 – 2020 роки, Програми спільних дій ОДА та префектури повіту Марамуреш на 2016-ий рік і Протоколу міжнародної українсько-румунської робочої зустрічі із питань поглиблення транскордонної співпраці прикордонних населених пунктів Рахівщини та повіту Марамуреш (Румунія). Організатори конференції – Міністерство екології та природних ресурсів України, Карпатський біосферний заповідник, обласні державна адміністрація, управління лісового та мисливського господарства, райдержадміністрація, Всеукраїнське товариство «Гуцульщина», громадська організація «Карпатське екологічне товариство» та ДП «Ясінянське лісомисливське господарство».
Вступним словом захід відкрила начальник управління зовнішньо-еко­но­мічних зв’язків, інвестицій та траскордонного співробітництва ОДА Рената Мойш-Шіман.
З вітальними промовами до уча­с­­ників зібрання звернулися Рахів­ський міський голова Віктор Мед­відь, перший заступник голови райде­рж­адміністрації Віктор Турок, заступник голови районної ради Іван Копич, громадська діячка, голова Бухарестської філії Союзу українців Румунії Ярослава Колотило, голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Дмитро Стефлюк, віце-голова Словацького національного комітету програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», професор Іван Волощук, гетьман козацької общини України і світу (м. Київ) Олександр Костюк та директор Угорського національного природного парку «Дуна-Іполі» Андраш Фюрі. А рахівський ветеран праці Василь Веклюк, на ретро-кіноапараті, продемонстрував історичний кінофільм (1983 року випуску) про перші фестивалі на Гуцульщині.
У 47 конференційних доповідях та повідомленнях детально розглянуто: еколого-економічні аспекти сталого розвитку населених пунктів на прикордонних територіях; екологічні проблеми використання лісових ресур­сів; освоєння корисних копалин та будівництва гідроелектростанцій в гірських регіонах; проблеми збереження ландшафтного й біологічного різ­номаніття, історико-культурної спад­щини та розвитку туризму; природничі та історико-культурні аспекти розвитку прикордонного співробітництва. Так, голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України, кандидат історичних наук Михайло Делеган, у доповіді «Історична Мараморощина – інтелектуальний етнокультурний транскордонний регіон у Центральній Європі», висвітлив історичні, територіальні, національні та соціально-культурні особливості Мараморощини – регіону, що включає прикордоння Румунії та України. Підкреслив великий потенціал регіону для розвитку українсько-румунського співробітництва та добросусідства.
Велику зацікавленість викликали доповіді: директора румунського інституту лісових досліджень і менеджменту (м. Кимпулунг-Молдовенеск), доктора Іона Барбу – «Оцінка ресурсів і послуг, що виробляються гірськими екосистемами у Румунських Кар­па­тах»; директора Міжнародного інституту людини і глобалістики «Ноосфера» (Ужгород») Олега Лукші – «Ресурсний по­­тен­ціал і стратегічні аспекти сталого розвитку Верхнього Потисся»; профе­сора словацького університету Матея Бела (м. Банська Бистриця) Іва­на Волощука – «Деякі зауваження про екосистемні сукцесії, енергозабез­печення, рівновагу та глобальні кліма­тичні зміни»; першого заступника начальника облуправління лісового го­с­по­­дарства Ігоря Коцура «Стан та проблеми ведення лісового господарства на Закарпатті», члена-кореспондента Національної аграрної академії наук України, доктора економічних наук, професора (Ужгородський тор­гово-економічний інститут Київського на­ці­о­нального торгово-економічного уні­­верситету) Михайла Лендєла – «Актуальність моніторингу проблем розбудови інфраструктури населених пунктів на прикордонних територіях»; директора румунського технічного ліцею (комуна Крива), доктора Васіле Куреляк повіту Марамуреш (Румунія) – «Етнографічне районування населення українських сіл повіту Марамуреш (Румунія)»; автора цих рядків – «Про деякі аспекти розвитку туризму та поглиблення співпраці між українськими територіальними громадами, які розташовані по обидва боки українсько-румунського кордону на Мараморощині»; наукового співробітника угорського національного природного парку «Дуна-Іполі» (Будапешт) Кормонді Барнабаш – «Словацько-угорська транскордонна спів­праця»; начальника відділу Басейнового уп­ра­в­ління водних ресурсів річки Тиса (Ужгород) Едуарда Осійського – «Укра­їнсько-румунське співробітництво на прикордонних водах в басейні р. Тиса»; доктора сільськогосподарських наук, заступника директора інституту природничих наук ПНУ ім. В. Стефаника Юрія Шпарика – «Стан та пробле­ми сталого управління лісами в Українських Карпатах»; наукового співробітника Угорського національного природного парку «Дуна-Іполі» Золтана Ямніцького ( Будапешт) – «Впровадження комплексної системи утилізації відходів повіту Харгіта (Румунія)» та інших.
Окремо порушувалося питання історії та перспектив створення транскордонного українсько-румунського біосферного резервату в Марамороських горах. Так, член наукової ради румунського природного парку «Гори Марамуреш», доктор Васіле Куреляк та почесний голова Союзу українців Румунії, депутат румунського парламенту двох скликань Степан Бучута наголосили, що, завдяки пропозиції, висловленій автором цієї статті, ще в 1996 році в Румунії створено природний парк «Гори Марамуреш», на площі понад 133 тисячі гектарів. Але через бюрократичні перепони, до сьогодні не завершено процес створення транскордонного українсько-румунського біосферного резервату в Марамороських горах. Але наукова співробітниця природного парку «Гори Марамуреш» Крістіна Поп роз’яснила, що ця важлива робота є пріоритетною для адміністрації парку і знаходиться на завершальному етапі. Для подачі до ЮНЕСКО під­готовлено відповідне номінаційне до­сьє, яке зараз узгоджується із заці­кавленими сторонами.
Конференція ухвалили резо­­лю­цію, у якій висловлено низку­ реко­мен­дацій для поглиблення тран­с­ко­рдон­ної співпраці, розв’язання еко­­­­логічних та соціально-еконо­міч­них проблем на прикордонних територіях.
Перед учасниками зустрічі виступив народний самодіяльний оркестр гуцульських інструментів ра­йонного Будинку культури. А на вечорі інтернаціональної дружби, в аматор­ському виконанні присутніх, звучали румунські, угорські, словацькі та українські народні пісні. Учасники конференції взяли участь у заходах ХХІІІ Міжнародного гуцульського фестивалю та ХVІ фестивалю-ярмарку «Гуцульська бриндзя».
Електронна версія Збірника ма­те­ріалів конференції розміщена на веб-сайті Карпатського біосферного заповідника (http://cbr.nature.org.ua/conf2016/Pr_2016.pdf).
Федір ГАМОР,
заступник директора Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук, професор, член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО.

На полонині Тринога освятили каплицю та хрест

DSC02508

10 серпня владика Мілан, у супроводі богословів та свяще­ників, вирушив у далеку подорож на високогірний хребет Щавник у Білотисянському лісництві Рахівського держлісгоспу, щоб на полонині Тринога освятити хрест і каплицю на честь св. Губерта – покровителя лісників та мисливців (камінь під неї він освятив раніше). Будівництво каплиці і хреста очолив та організував лісничий Іван Осташ із робітниками лісництва, за сприяння директора ЛМГ Володимира Приступи (обоє – ві­домі в краї трудівники та фахівці лісогосподарської справи, знані меценати та практикуючі християни). Дорога до цієї каплиці починається із вулиці Тищора села Луги, потім піднімається крутим гірським урочищем Струнжин до урочища Вихід, із якого прямує на Триногу.
Із владикою Міланом на ос­вя­­ченні каплиці і хреста та на Ар­хієрейській літургії співслужили: о.-мітрат вікарій Хустський Т. Ловска, декан Рахівський В. Проданець, декан Великобичківський М. Копич, декан Дубівський М. Орос, декан римо-католицької церкви Л. Микуляк та більше 10 священиків з різних деканатів.

Четвертий веломарафон «Стежками опришків»: «Організаторам велике спасибі»

DSC_0125

21 серпня Рахів учетверте приймав учасників веломарафону «Стежками опришків». Цьогоріч долучився до дружньої компанії близьких духом людей, випробувавши власні велобайки та фізичну підготовку і витривалість на трасах “Hardcore” і “Light”, 121 велосипедист з різних куточків України, а також із Італії, Данії та Білорусі. Географія учасників охоплює Київ та Київську область, Харків, Вінницю, Одесу, Тернопіль, Дніпро, Маріуполь, Горлівку, Черкаси, Луцьк, Миколаїв, Рівне, Суми. Нашу область представили любителі їзди на двоколісному другові з Ужгорода, Хуста, Буштино, Виноградова, Перечина, Великого Березного, Свалявщини та троє місцевих. Найстаршому учасникові перегонів харків’янину Петрові Куценку виповнилося 47, а наймолодшому Юрію Пристаї з Надвірної – 18.
Ще минулого року цей веломарафон визнали таким, що відповідає критеріям союзу велосипедистів UCI. Це означає, що у нас можна проводити змагання міжнародного рівня. Щоправда, для цього необхідно сплатити чималий грошовий внесок. Тож наразі організація однієї з наймасштабніших спортивних подій Рахівщини, яку традиційно присвячують Дню Незалежності України, лягає здебільшого на плечі місцевих ентузіастів та небайдужих до розвитку велосипедного спорту спонсорів з усієї країни. З нашого боку це – інформаційно-туристичного центру “Гуцульська світлиця”, за підтримки міської ради, районних держадміністрації й ради, Великобичківського ЛМГ, Рахівського ЛДГ, Карпатського біосферного заповідника, районних товариства „Гуцульщина”, ГО “РахівЕкоТур”, УТМР „Говерла”, рятувальники, медики та правоохоронці, які дбають про рівень безпеки любителів адреналіну під час подолання трас. Разом вони роблять усе, аби урочистий старт, проходження маршруту та феєричний фініш запам’яталися учасникам перегонів. А ще прагнуть, щоб серед місцевого населення побільшало шанувальників їзди на двоколісному транспорті.
Як і минулого року, дистанція траси “Hardcore” становила 78 км, з сумарним набором висот 2950 м, а траси “Light” – 47 км, з сумарним набором висот 1600 метрів. Комусь подолання маршрутів, що пролягають мальовничими стежками Свидовецького хребта, кам’янистими полонинськими дорогами, стрімкими спусками та довгими підйомами, обійшлося перемогою в перегонах, а комусь – сьомим потом і сходом з дистанції, зате черговим тріумфом над собою. Так, у найважчій та найбагаточисельнішій за кількістю учасників (34) категорії «Hardcore Open» з дистанції зійшли семеро осіб. А найшвидше її проїхав одесит Дмитро Соколов, за 5 годин 11 хвилин. Найкращий результат на цій дистанції серед жінок у киянки Христини Конвісарової – 6 год. 12 хв.
47-кілометрівку з результатом 2 год. 37 хв. першим подолав Гутлебет Ференц, а з жінок – киянка Олександра Мацнева (3 год. 49 хв.).
Втомлених, але щасливих велобайкерів після фінішування нагодували, привітали невеличким концертом аматори народного самодіяльного оркестру гуцульських інструментів РБК (керівник Петро Ерстенюк) та юна вокаліста Катерина Беркела. А після церемонії нагородження медалями, грамотами, сувенірними сокирками, гуцульськими кресанями і коронами, а також подарунковими сертифікатами на суму від 500 до 2000 грн. від спонсорів змагань – торгових марок «TREK» та «KLS», переможці та призери традиційно «обмивали» успіх шампанським. А ще – дякували організаторам за позитивні емоції, привітність та гостинність.
Ярослава ПИЛИП’ЮК.

DSC_0123

DSC_0059

14088479_736903919782380_9056696519250269301_n

Ювелірна компанія «Адамас» пропонує роботу

Ювелірна компанія «Адамас» запрошує на роботу талановитих молодих людей з відчуттям прекрасного

на посади: продавця ювелірних прикрас та керуючого магазином.

Звертатися за телефоном: (032)244-10-10 (Ірина), е-mail: knyzhytska@gmail.com