Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

ПЛАТНИКИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ ЗВІТУЮТЬ ЗА НОВОЮ ФОРМОЮ

ДПІ у Рахівському районі повідомляє, що з 05.05.2017 р. набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 р. № 369, яким внесено зміни до форм податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року N 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку» (далі – Наказ № 578).

З огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал, а для платників першої та другої груп – календарний рік, то нова форма податкової декларації платни-ками єдиного податку третьої групи буде використовуватись для складання звітності за 9 місяців 2017 року починаючи з 01.10.2017, а платниками першої та другої груп для складання звітності за 2017 рік – з 01.01.2018.

При цьому, для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди, вказана форма декларації буде використовуватись з 01.10.2017.

З оновленим текстом Наказу №578 можна ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

Іван Попович зібрав у Рахові півтисячі талановитих конкурсантів

Попович Попович1

Минулого тижня Рахів був по-справжньому оповитий творчістю, адже в місті з 27 вересня по 1 жовтня відбувався ІV-ий міжнародний фестиваль-конкурс мистецтв «Іван Попович збирає таланти – 2017».
«Хай пісні дзвенять, хай гуляють всі, щастя і любов будуть на землі» – співає народний артист України. Таким же сповненим піснями, танцями, словом, щастям та любов’ю зробив четвертий фестиваль-конкурс. Щоразу захід об’єднує чимало талановитих сердець, а цьогорічний зібрав 518 виконавців інструментального, вокального, театрального, танцювального мистецтва та живопису з 15-ти областей України та із-за кордону.
Відкривали масштабну мистецьку подію у четвер. Урочистою ходою учасники пройшлися головною вулицею райцентру та на центральній площі міста послухали приві­тальні слова: заступників голів районних держадміністрації й ради Віктора Турока й Івана Копича, директора конкурсу, голову ГО «Гуцул і компанія» Василя Клочуряка, співорганізатора – голову районного товариства ВО «Гуцульщина» Івана Беркели, начальника відділу культури РДА Володимира Шепети та благословення священика. Після побажань успіху та вдалих виступів присутніх порадував своїми піснями засновник фестивалю Іван Попович.
Наступний день для всіх видався насиченим і хвилюючим водночас, адже саме в п’ятницю відбувалися конкурсні прослуховування. Спочатку демонстрували власні вміння і таланти театрали й танцюристи, а потім показували на що здатні інструменталісти та вокалісти. Всі огляди були відкритими і будь-хто міг завітати й стати свідком того, якими обдарованими є українські діти та юнацтво. Не поступались молоді учасники старшої вікової категорії.
Запальними і драйвови­ми були сучасні танці, пластично і виважено кружляли бальники, та давали лиха закаблукам народники. Веселими й жартівливими запам’ятались виступи учасників театрального мистецтва, але мали й місце глибокі, патріотичні но­­ме­ри про нелегку долю країни.
Справжню феєрію зву­ків створили виступами й інст­ру­менталісти. Мелодійно, чут­тє­во, а часом весело і жва­во лилася музика актовою залою Рахівської ДШМ. Віртуозно, заворожуюче та душевно вигравали композиції бандуристи, піаністи, скри­палі, гітаристи, баяністи, акордео­ністи та інші виконавці.
Найбагатшою на учасни­ків виявилася номінація «Во­каль­не мистецтво». Голо­си­с­­тих конкурсантів різних вікових категорій прослухову­вали дев’ять годин і загалом журі оцінило 118 творів – академістів, естрадників, народників, солістів та ансам­блістів. Того ж дня дехто з них виступив з вітальним концертом на урочистостях з нагоди Дня учителя.

DSC_0014 DSC_0017 DSC_0021
Зважаючи на такий «парад» талантів, назбираних Іваном Поповичем, на суддівські плечі лягло нелегке завдання обирати кращого серед кращих. Але з місією суддівський склад (а це – 20 талановитих і визнаних народних, заслужених артистів України, заслужених працівників культури, діячів та фахівців із Румунії та Угорщини) впорався на відмінно. Приємно те, що членами журі були й наші заслужені працівники культури Василь Попович і Мирон Герман, солістка народного ансамблю пісні і танцю «Лісоруб» Ганна Гаджа та старший викладач, завідувач фортепіанним відділом Рахівської ДМШ Надія Мисинчук.
Третій день для учасників четвертого фестивалю-конкур­су став справжнім релаксом. Бо після важкої конкурсної п’ят­ниці, в суботу вони милувалися з краєвидами райцентру та його околицями. Відбувались екскурсії, сходження на Лису гору, а на завершення всі смакували «юшку Довбуша» в амфітеатрі «Буркут».
Після відпочинку і заряду енергетикою Карпат на учасників чекало най­при­ємніше – церемонія нагородження, яка відбулась у неділю, на гала-концерті. Зустрічала всіх у холі РБК виставка робіт конкурсантів жанру «Художнє мистецтво», основною темою яких були Капати та гуцульський край. Відкрив заключний концерт ведучий фестивалю – Павло Живетьєв, а потім привітали всіх директор і співорганізатор фестивалю Василь Клочуряк та Іван Беркела. Вони нагородили подяками суддів, керівників, спонсорів та партнерів четвертого фестивалю-конкурсу. З вітальною промовою виступив і голова райдержадміністрації Павло Басараба.
Номінацій, категорій і жанрів впродовж конкурсу було дуже багато. Тож учасники з Києва, Черні­го­ва, Запоріжжя, Львівщини, Одещини, Віннчиччини, нашої області збирали справжні врожаї нагород. Проте, і на Рахівщині залишились дипломи різних рівнів, адже ра­йон представляло 98 обдарованих конкурсантів (до речі, для них участь у конкурсі була безкоштовною завдяки організаторам). Дипломи за перше місце в номі­нації «Естрадний вокал» у різ­них вікових категоріях отримали рахів’янки Вікторія Штефанюк, Іванна Ролюк, Катерина Беркела (керівники М. Томащук і О. Беркела) та Світлана Андрущак з В. Бичкова. Другі місця в цій номінації присуджено Вікторії Кудрич з Богдана та Віталії Обладан, а третє – Єлизаветі Петрюк (обидві – з Лазещини, керівник Н.Шведюк).
Посіли призові місця й наші театрали та читці. Перші місця – у Федора Даниша та Вікторії Волощук, другі (за вистави «Моя Україна» та «Гуцули на полонині») – в учасників зразкового драматичного колективу РБДЮТ «Юність», а третє у номінації «Читці» – у Павли Тодер (всі переможці займаються у О. Волощук). Диплом за друге місце отримала Вікторія Кудрич – вихованка М. Білінкевич з Богдана, який також отримав нагороду за виступ, але першого рівня у своїй віковій категорії.

DSC_0016 DSC_0019 DSC_0028

DSC_0076
У номінації «Хореографічне мистецтво» дипломантами стали рахівський колектив «Авангард» (керівник О. Мамедова) та лазещинські «Високі Карпати» (керівник І. Маскалюк). Дипломом за третє місце нагородили танцювальний колектив «Щастя» з Ясіня (керівник Д. Соловйова), а за друге – рахівський «Едельвейс» (керівник Ю. Савчук).
Щодо інст­румен­талістів, то дипломи третього рівня отрима­ли ансамбль скри­палістів Рахівської ДШМ (викладач Т. Штодлер), другого – Ірин Ференц, а першого – Олег Зубан з Рахівської ДШМ (викладачі Т. Штодлер та Н. Мисинчук). Тріо баяністів з Вели­кобичківської ДМШ порадувало свого викладача В. Поповича дипломом за перше місце. Ґран-прі з-поміж інших талантів дісталося лише рахів’янці Наталії Ворохті, в номінації «Образотворче мистецтво» (вихованка М. Ворохти).
Всім переможцям, окрім відзнак відповідного рівня, подарували кубок, фестивальний журнал, гуцульські календарі й магнітики, а володарям ґран-прі – зйомки та телебаченні, у програмі «На гостину до Івана Поповича», від засновника конкурсу-фестивалю.
Роздавши нагороди і дипломи, концерт продовжили виступами самі члени журі. А на завершення лунали пісні у виконанні Івана Поповича. Таким чином, четвертий Міжнародний фестиваль-конкурс «Іван Попович збирає таланти» у Рахові закінчився на веселій, позитивній ноті. Відрадно, що окрім подарованих рахів’янам чотирьох днів мистецтва, учасникам сподобалося перебувати у нашій колоритній місцині. І, як зізнався Іван Попович, всі повертаються додому в такому захопленні від Рахівської Гуцульщини, що наступний, ювілейний, конкурс-фестиваль теж планують провести тут.
Андріана ЛЕЛЕ.

DSC_0097 DSC_0099 DSC_0112 DSC_0131

DSC_0014 DSC_0025 DSC_0030 DSC_0050 DSC_0055

Рейтинг шкіл району за підсумками ЗНО 2017 року

Освітній портал «Освіта.ua» склав рейтинг загальноосвітніх шкіл Закарпаття (всього їх 282) за підсумками ЗНО 2017 року. Школи у таблиці ранговані за рейтинговим балом, який розрахований на підставі середнього значення балів ЗНО, отриманих учасниками тестувань з усіх предметів та з урахуванням загальної кількості складених тестів випускниками кожної школи. Найвищу сходинку в Рахівському районі, посівши 73-тє місце в області, стала Рахівська ЗОШ №1, другою (96-тою в області) – Діловецька ЗОШ, третьою (110-ою в Закарпатті) – Рахівська ЗОШ №3. Останньою опинилася Білоцерківська школа. Стосовно інших навчальних закладів Рахівщини, рейтинг виглядає так:

Безымянный

ДНЗ Богдана огородили яскравим парканом у формі олівців

DSC_0008 DSC_0014

Чимало позитивних змін відбулося останнім часом у Богданському ДНЗ, який, як і всі інші освітні заклади району для дітей дошкільного віку, має власну історію, звичаї, пишається певними здобутками та успіхами. Працівники, які віддано трудяться на благо розвитку підростаючого покоління односельців, своєю турботою зігрівають 125 діток, разом з батьками, докладають усіх зусиль, аби надавати їм якісні освітні послуги та створювати комфортні умови. У кожній з п’яти груп їхні дбайливі руки облаштували відповідне предметно-ігрове середовище, з наявними матеріально-технічними засобами навчання. Дбає про те, аби в місцевому дитсадку було все, що необхідно малечі для розвитку, гри і комфортного перебування і сільська рада. Нинішнє літо для ДНЗ ознаменувалося заміною за кошти органу самоврядування занедбаного паркану. І наразі замість старої, пошарпаної металевої сітки цю територію дитинства обрамлює новісінька дерев’яна огорожа, встановлена на добротний фундамент та розмальована у формі олівців. Вона стала окрасою не лише ДНЗ, а й центру населеного пункту: проходиш повз, і мимоволі хочеться радісно усміхнутися, бо яскраві кольори викликають позитив. А якщо заглянути на подвір’я, то упорядковану територію, зі спеці­альними пристосуваннями для лазіння, гойдалками, альтанкою та клумбами з квітами, прикрасила ще й дерев’яна хатинка, яку територіальна громада представляла на фестивалі-ярмарку «Гуцульська бриндзя». Ще тут за кошти сільради замінили двоє вхідних дверей у будівлю закладу, яка має багаторічну історію, але її стіни, як теплі руки матері, захищають дітлахів від осінньої та весняної негоди, зимової стужі та літньої спеки. А з початку цього навчального року усіх, хто переступає її поріг, на першому поверсі зустрічають й проводжають сходами на другий велетенські казкові герої «Колобка», яких власноруч розмалював персонал. Оживлені різними сюжетними картинами і групові приміщення. – Приємно, що заклад розвивається та покращується, – кажуть вихователі, зокрема й завгосп Світлана Баранюк. – Всі ми сповнені вдячності сільській раді, завідувачці Марії Мільчевич за турботу про сільську малечу. Це ж діти територіальної громади! Вони виростуть і так само захочуть зробити щось добре для свого села.

У Діловому за кошти з держбюджету оновили фасад ДНЗ

ДНЗ3

Цього року, за сприяння народного депутата України Василя Васильовича Петьовки, Рахівщині з Державного бюджету виділили 2928,5 тисяч гривень субвенції на покращення інфраструктури населених пунктів. З цих коштів Ділове отримало 265,5 тис. грн. на оновлення зовнішнього вигляду дошкільного навчального закладу.

З часу, коли в селі збудували типовий дитячий садок, минуло три десятки років. І за цей період фасад будівлі капітально не ремонтували ні разу. А зараз він, разом із заміненими на сучасні 36-ма вікнами та шістьма дверима, радує привабливим зовнішнім виглядом. Наразі залишилося капітально відремонтувати крівлю.

Тож колектив ДНЗ, який докладає багато зусиль, аби сотня малят почувалися комфортно, затишно, створює для них повноцінне розвивальне середовище, вважає ремонтні роботи, які виконали рахівські будівельники, неоціненною і дуже важливою допомогою. Вони, а також батьки й вихованці, щиро вдячні народному обранцю Василю Петьовці за неодноразову благодійну допомогу дитсадкові, а також голові села Андрію Панасюку, котрий оперативно знайшов підрядників, які виконували ремонтні роботи, та тримав їх на контролі, постійно дбає, аби життя підростаючого покоління на цій території дитинства було якнайбільш безпечним від негараздів і труднощів сьогодення. Бажає їм здоров’я, успіхів і фінансового процвітання та сподіваються на тісну співпрацю та підтримку в майбутньому.

З 27 вересня до 3 жовтня у Рахові Іван Попович збиратиме таланти

іван

З 27 вересня по 2 жовтня 2017 р., в Рахові буде проведено ІVМіжнародний конкурс-фестиваль “Іван Попович збирає таланти – 2017”!

Засновник: народний артист України, президент Світового об’єднання українських митців, співак і композитор Іван Попович. Організатор – ГО «Гуцул і Компанія», співорганізатор – районне товариство Всеукраїнського об’єднання “Гуцульщина”, за підтримки: обласних і районних державних адмінійстрацій та рад, обласного організаційно-методичного центру культури, відділу культури і туризму РДА, районного Будинку культури, Рахівської музичної школи. За сприяння Міністерства культури України.

Жанр: Вокальне, хореографічне, інструментальне, академічне та театральне мистецтво.

Вік учасників: від 5 років (аматорів та професіоналів).

Номінації конкурсу:  хореографія , вокал, інструментальне і театральне мистецтво.

ПРОГРАМА ФЕСТИВАЛЮ:
27 вересня, середа – заїзд учасників та гостей конкурсу-фестивалю,.розміщення. Установчі збори керівників колективів і оргкомітету фестивалю. Вечір знайомств.
28 вересня, четвер – Урочиста церемонія відкриття фестивалю на центральній площі міста.
29 – 30 вересня – конкурсні дні (РБК, дитяча музична школа, зал засідань РДА).
1 жовтня, неділя – гала-концерт і завершення фестивалю.
2 жовтня – день від’їзду учасників та гостей фестивалю.
Оргкомітет фестивалю залишає за собою право змінювати порядок проведення заходів.

У неділю Лазещина запрошує на «Смаженого баранчика»

maxresdefault

Відкритий лист-звернення громадської організації «Асоціація підприємств та підприємців Білотисянської долини»

Голові Рахівської райдержадміністрації Басарабі П.В.
Голові Рахівської районної ради Дан В.І.
Директору ДП «Рахівське ДЛГ» Приступі В.М.

Шановні керівники органів вико­навчої влади, місцевого самоврядування та державного дослідницького лісогосподарського підприємства району!
Громадська організація «Асоці­ація підприємств та підприємців Білотисянської долини ГО «Біла Тиса» створена в лютому 2017 року, з метою здійснення та захисту прав і свобод, як суспільних так і економічних, соціальних та інших інтересів, громадян, підприємств та підприємців району, шляхом співпраці з органами державної влади, місцевого самоврядування та державними підприємствами, що дозволить розвивати деревообробну галузь району, створювати робочі місця та збільшити надходження до державного та місцевих бюджетів.
З цією метою ми, спільно з Рахівсь­кою районною радою, Рахівською райдержадміністрацією та ДП Рахівське ДЛГ розробили та уклали тристоронній Меморандум про співпрацю. Цілі цього меморандуму:
• забезпечення сталої господар­ської діяльності суб’єктів господарювання району.
• забезпечення існуючих та ство­рення нових робочих місць.
• забезпечення надходжень до бюджетів всіх рівнів.
Для досягнення вказаних цілей сторони домовилися про наступне:
• реалізація необробленої деревини ДП «Рахівське ЛДГ» здійснюється згідно чинного законодавства на щоквартальних загальних аукціонних торгах з продажу ресурсу необробленої деревини.
• обсяги необробленої деревини не раалізовані на щоквартальних загальних аукціонних торгах підлягають продажу за прямими договорами субєктам підприємницької діяльності у обсягах, узгоджених сторонами на підставі даних, що надаються членами ГО ( у тому числі щодо кількості створених робочих місць, відрахувань до бюджетів всіх рівнів та ін.).
• сторони Меморандуму всебічно сприяють у забезпеченні установ, орга­нізацій та населення паливними дровами по діючих цінах за поданням ор­ганів місцевого самоврядування та вико­нав­чої влади.
• Рахівська райдержадміністрація та Рахівська районна рада відслідковують виконання Сторонами цього Меморандуму.
Меморандум спільно розроблений, ухвалений та підписаний головою Рахівської РДА Басарабою П.В., головою Рахівської районної ради Дан В.І., директором ДП «Рахівське ДЛГ» Приступою В.М. та головою ГО «Асоціація підприємств та підприємців Білотисянської долини ГО «Біла Тиса» Личковським Ю.Ю. 22 червня 2017 року.
Однак, всупереч умов Меморандуму та Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» й «Про місцеві державні адміністрації», користуючись лише внутрішньовідомчими інтересами ДП «Рахівське ДЛГ», без погодження з органами виконавчої влади й місцевого самоврядування, за власною ініціативою подало і реалізувало на спеціалізованому електронному аукціоні з продажу необробленої деревини 12 вересня 2017 року 850 кубометрів ялиці.
Наразі деревообробні підприємства району відчувають нестачу деревини для повноцінної діяльності. Потужності місцевих підприємств, в разі забезпечення сировиною, дадуть змогу розвиватися, створювати робочі місця та займатися глибокою переробкою деревини.
На нашу думку, організація електронних торгів ставить під загрозу існування деревообробних підприємств району та постійних лісокористувачів, що є основними джерелами бюджетних надходжень району та основними роботодавцями Рахівщини.
Ми, в цілому, – не проти електронних торгів, але, враховуючи нестачу лісосировини для потреб підприємства та громадян району, просимо направляти на них лісопродукцію, яка залишилася після додаткових торгів, згідно рішення постійної комісії. Це дасть змогу надалі розвивати лісопереробну галузь та створювати робочі місця в Рахівському районі.
Враховуючи наведене, на підставі Меморандуму про співпрацю від 22.06.2017 року, Законів України «Про місцеві державні адміністрації» і «Про місцеве самоврядування в Україні», просимо:
1. Відкликати ДП «Рахівське ДЛГ» з участі в електронних торгах.
2. Фахово з`ясувати обґрунтованість та закон­ність формування цін на деревину, що на­правляється на торги, та доцільність їхнього проведення.
3. Головам Рахівської РДА та районної ради заслухати сторони Меморандуму щодо виконання взятих на себе зобов’язань.
Голова ГО «Асоціація підприємств та підприємців Білотисянської долини ГО «Біла Тиса» Ю. Личковський.

«Любилисьи-кохалисьи молоденькі люди, А тепер сьи вже побрали, най їм гаразд буде!»

21433279_1554944984565824_1819319402691565016_n (1) 21462851_1554945391232450_6132719005685321606_n(1)

Гуцульщина – незабутній край, де мешкає найколоритніший народ. Колиска традицій, звичаїв та обрядів, які оберігають та плекають гуцули. Життєдіяльність горян зафіксована у їхніх традиціях та способі життя. Ясінські гуцули також вірні традиціям предків, шанобливо оберігають і передають старовинні звичаї та обряди майбутнім поколінням. Нещодавно в Ясінях – серці Карпат, гучно відлунало видовищне та колоритне, справжнє гуцульське весілля, яке гуляли всім селищем в супроводі найкращих музик району! Такої кількості народу на жодному весіллі ані ґазди, ані молоді ще не бачили… Красиве, казкове дійство було наповнене вражаючою енергетикою від старовинних автентичних костюмів, гуцульських весільних традицій, музичного марафону, співу, танців, емоцій…

«Зачьилосьи весілльичко, зачьило, зачьило…
А в щасливу годиночку, коби сьи скінчило».
Відтворити весільний обряд з родзинкою сучасності давно вимріювали чотири ясінські газдині – О.Ю. Зелін­ська, Г.М.Жураковська, М.В.Рещук та В.Д.Рещук. Підтримав «задумку, витягнуту із старої шухляди», селищний голова – Е.Ф.Зелінський, який доклав усіх зусиль до організації гуцульського весіл­ля, що стало «живою казкою в серці Карпат». Пан молодий – Іван Агопшук та пані молода – Анжела Маскалюк ще довго житимуть згадками від пережитих щирих емоцій… Ще довго переказуватимуть дітям, онукам, правнукам про власне гуцульське весілля, бо буде що послухати.
Але ж у гуцулів на цьому весільні гуляння не закінчу­ються ! Закінчувалась весільна обрядовість повесіль­ним ритуалом – колачинами, який спрямований на зміцнення зв’язку між сватами та полегшення періоду адаптації молодої в чужому роду. «Ся дія відбувалася не раз і другого дня по завиттю молодої, або за тиждень, а то й через місяць». Відбувалися колачини у батьків молодої, куди приходили на гостину молоді з найближчими родичами та батьки молодого. За звичаєм, молоді дякували батькам, даруючи їм колачі, а батьки та гості, в свою чергу, обдаровували молодят перемітками, фустками, полотном, а то й маржиною.
У неділю, 10 вересня, молодьита Іван та Анжела Агопшуки запросили родичів та близьких, «хрещеного батька» весілля Е.Ф. Зелінського, свашок та музик до батьків молодої на колачини.
«Ми всі прийшли
з колачьими,
аби наші молодьита
були богачьими»!
Та й не з простими колачами, а з крученими, що означає міцне поєднання (скручення) долей наречених. Світлиця, прибрана барвистими вишитими рушниками, скатертинами, ліжниками, яскравими костюмами, наповнилась життям, світлом, родинним теплом, радістю за щасливу новостворену сім’ю! Запалені тринадцять трисвічників-оберегів, спільна молитва за щасливу долю «молодих газдів», за мир у цьому світі, – наповнили атмосферу якоюсь таємничістю, магічністю: відчувалася якась незрима присутність наших пращурів. Рівно і тихо «дихало» полум’я свічок,що пророчило тихе та спокійне життя молодятам. По молитві пан молодий дякував батькам молодої за їхню дочку, а зараз уже свою дружину, яка продовжить його рід, обдаровуючи їх колачами. А тоді батьки, всі родичі та гості благословляли колачами (дотикали по плечу) молодят, віншуючи їм щастя, здоров’я, гараздів, довгих літ в купці проживати та діточок наживати!
І тут пан молодий при всій чесній громаді, всьому зібранні, виймає найдорожчий свій дарунок – топір (бартку) і дарує його старшому дружбі – брату пані молодої: «Озми цей топір, не раз він мою легінську честь боронив. Я вже більше не легінь! Най від нині тобі служит!».
Дружбі подают тепер колачі, котрі він кроїт, а господар дому розкладає перед всіх гостей. Ламає верх із колача, а дно залишає музикам молодої! Тому музики стараються, грають-виграють, що вже ноги самі просяться до танцю! А спробуй всидіти!!!
«Ой дай, Боже, здоров’ячка,
та я знаю кому:
Цему газді та й газдині, що ми у їх домі.
Та що вни нас напоїли
та й нагодували,
та й музикам заплатили, вби нам файно грали!».
Танцювали всі: і дорослі, і малі самобутню запальну «Гуцулку», яку змінював чоловічий танець «Аркан», а потім – переспіви, перенизані знову танцями, лиш би духу вистачало! Після колачин молодята понесли весільні деревця в сад і прив’язали на солодкі фруктові дерева (хай квітнуть – розквітають, дають нові плоди!).
Велике спасибі селищному голові Едуарду Зелінському, який доклав зусилля для організації та проведення такого величного, яскравого і неповторного дійства. Дякуємо молодятам,співорганізаторам – ініціаторам, родинам молодих. Дякуємо Михайлові Соловйову – за смачні, пишні, духм’яні колачі та короваї! Дякуємо всім учасникам, які своєю участю прикрашали та доповнювали весільні звичаї гуцулів, що вказують на багатство їхньої духовної культури. Дякую дитячому фольклорному колективу Ясінянської ДШМ, які не стоять осторонь відродження «євшан-зілля», чари якого ще збереглися в серцях гуцулів.
Гуцульщина – «духмяна гілка роду України» і благословенною буде навіки, допоки на землі живе гуцульський рід!
Галина ЖУРАКОВСЬКА.

Обряд гуцульського весілля від «Лісоруба» стане родзинкою свята «Осінь весільна» у Чернівцях

ГВ 2

1 жовтня, у Чернівецькому обласному музеї народної архітектури та побуту, відбудеться фольк­лорно-етнографічне свято «Осінь весільна». У цей день буковинське село музею житиме весільними обрядовими дійствами, журливо-величальними весільними піснями, танцями й віншуваннями. У цьому яскравому заході візьмуть участь кращі аматорські колективи Закарпаття. Родзинкою свята стане театралізований показ обряду гуцульського весілля Рахівщини від народного аматорського колективу пісні і танцю «Лісоруб» Великобичківського селищного будинку культури.
До речі, учасники «Лісоруба» 10 вересня виступили з фрагментом яскравого обрядового весільного дійства під час другого етнофестивалю «Закарпатська свальба», на сцені музейного комплексу «Старе село» у Колочаві, (Свалявщина), де проходила основна частина заходу.