Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

9-11 листопада у Великому Бичкові – “Битва різьбярів”

22491879_1686589088031910_1843421048563624503_n

21 жовтня у Рахові – свято спортивних бальних танців

21 жовтня, у районному Будинку культури, за підтримки Народного депута України Василя Васильовича Петьовки, відбудуться відбірковий тур Всеукраїнських традиційних змагань зі спортивних бальних танців та Всеукраїнський хореографічний фестиваль «Кубок Рахова».

Організатор – суддя міжнародної категорії та керівник клубу «Фаворит» Валерій Рябчук.
Містян та гостей Рахова щиро запрошують підтримати спортсменів з клубів Рудно, Львова, Володимира-Волинського, Рівного, Яворова, Новояворівська, Хмельницького, Букачівців, Бузька, Калуша, Києва, Винників, Овруча, Тернополя, Рахова, Житомира. Початок – о 10-ій.
Оргкомітет.

Ясінянці відзначили 520-ту річницю селища

Юшка ясіня

Разом зі святом Покрови Пресвятої Богородиці, в колишній столиці Гуцульської республіки святкували День селища та 5-ий фестиваль «Довбушева юшка». Гуляння тривали два дні й запам’ятались не лише вітряною погодою, а й гуцульським колоритом. У рамках відзначення більше півтисячних роковин з дня заснування Ясіня в суботу відбулися урочистості та різножанровий святковий концерт в СБК. Учасники заходу також віддали данину шани та поваги всім, хто у різні часи відстоював мирне майбутнє нащадків, поклавши квіти та вінки до пам’ятників та пам’ятних знаків, пов’язаних з різними історичними подіями. А місцевий футбольний спортивний клуб «Говерла» присвятив рідній місцині власний спортивний здобуток – достроково виборов звання чемпіона в Східній зоні першої ліги першості Закарпаття з футболу.

22310705_1974913639398289_4788177802974648103_n Юшка 4
Та по-справжньому тери­торіальна громада гуляла разом з гостями на «Довбушевій юшці». Розпочався ювілейний гастрономічний фест з урочистої ходи головною вулицею селища. Строката юрба приве­ртала до себе увагу, бо кро­кували в колоні й дзвінкі музики Ясінянської ДШМ, й ошатно вбрані в гуцульські строї, загорнуті в хутра диких тварин вусаті гуцули та трібні ґаздині. За ними прямували трембітарі, які різноголосо сигналізували про забаву в їхньому селищі. Брязкали медалями та красувались кубками й вихованці місцевої СДЮСШОР, футболісти селищного клубу та інші.
Прибула шумна хода до місця проведення заходу – стадіону ФСК «Говерла», де символічно, дзвінким звуком трембіт, відкрили урочисту частину фестивалю. Для вітальних слів ведуча Галина Жураковська запросила селищного голову, і як підкреслила, «справжнього ґазду Ясіня» Едуарда Зелінського. З привітальними промовами виступили також: сільські голови Чорної Тиси, Лазещини і Білина Іван Павлючок, Іван Пранничук та Микола Сагайда, начальник освіти, молоді та спорту РДА Оксана Севч і помічник народного депутата України Василя Петьовки Михайло Штефко. Во­ни бажали процвітання селищу та гараздів, миру і злагоди ясінянцям, а окремим жителям за сумлінну працю, вагомий внесок у розвиток рідної місцини Михайло Штефко від імені нардепа В. Петьовки, за сприяння якого і відбувались фестини, вручив подяки та грошові подарунки.
Поряд з віншуваннями зі сцени, ні на мить не стихав, а навпаки – жваво набирав обертів, фестивальний ярмарок. У переповнених найрізноманітнішим крамом ятках продавали все і навіть більше. Придбати можна було лозяні, дерев’яні, вишивані та інші вироби, намисто, одяг, предмети декору, сувеніри та дрібнички. На малечу чекали атракціони, солодощі й іграшки, старше покоління мало змогу скуштувати настоянки та наливки. Закипала поруч юрби й найголовніша гастрономічна винуватиця події – «Довбушева юшка». Готував її неподалік сцени селищний голова Бичкова Йосип Божук. Він зізнався, що дичини чи ягід, як це притаманно опришковій страві, не додавав. Цьогорічна юшку з баранини готувалася у 200-літньому мідному казані. Пригощали кулінарним шедевром всіх охочих, а хто мав бажання – міг також посмакувати кулешею з мачанкою, звареними на вогні.
Цікавою і багатою на експонати була виставка мисливських трофеїв гуцульського краю з оленячими рогами різних розмірів та форм, чучелами впольованих тварин та птахів, представили також й живопис на відповідну тематику. Ще однією цікавинкою фестивалю був майстер-клас з розпису писанки. Це давнє ремесло в імпровізованій колибі популяризували діти, демонструючи інструменти для розпису і техніку нанесення узорів та орнаментів на яйце.
Звеселяв, бадьорив й створював святковий настрій у присутніх урочистий концерт. Спо­чатку глядачів розважали самодіяльні колективи, а ближче до вечора «запалювали» сцену виступами естрадні виконавці. Ведучим забави був гуморист Ігор Іванків, а творчістю ясінянців радували: народні й заслужені артисти України Оксана Савчук та Івана Кавацюк, Галина Баранкевич і Лілія Сандулеса, співаки Оксана Романюк, Василь Михайлович, Вікторія Ватащук, шоумен «Гуцул-хуліган» Василь Мельникович й інші виконавці. Закінчились масові гуляння на позитивній ноті та спалахами в небі яскравого феєрверка.
Андріана ЛЕЛЕ.

Юшка 3 Юшка 8 Юшка 9

Іван Попович зібрав у Рахові півтисячі талановитих конкурсантів

Попович Попович1

Минулого тижня Рахів був по-справжньому оповитий творчістю, адже в місті з 27 вересня по 1 жовтня відбувався ІV-ий міжнародний фестиваль-конкурс мистецтв «Іван Попович збирає таланти – 2017».
«Хай пісні дзвенять, хай гуляють всі, щастя і любов будуть на землі» – співає народний артист України. Таким же сповненим піснями, танцями, словом, щастям та любов’ю зробив четвертий фестиваль-конкурс. Щоразу захід об’єднує чимало талановитих сердець, а цьогорічний зібрав 518 виконавців інструментального, вокального, театрального, танцювального мистецтва та живопису з 15-ти областей України та із-за кордону.
Відкривали масштабну мистецьку подію у четвер. Урочистою ходою учасники пройшлися головною вулицею райцентру та на центральній площі міста послухали приві­тальні слова: заступників голів районних держадміністрації й ради Віктора Турока й Івана Копича, директора конкурсу, голову ГО «Гуцул і компанія» Василя Клочуряка, співорганізатора – голову районного товариства ВО «Гуцульщина» Івана Беркели, начальника відділу культури РДА Володимира Шепети та благословення священика. Після побажань успіху та вдалих виступів присутніх порадував своїми піснями засновник фестивалю Іван Попович.
Наступний день для всіх видався насиченим і хвилюючим водночас, адже саме в п’ятницю відбувалися конкурсні прослуховування. Спочатку демонстрували власні вміння і таланти театрали й танцюристи, а потім показували на що здатні інструменталісти та вокалісти. Всі огляди були відкритими і будь-хто міг завітати й стати свідком того, якими обдарованими є українські діти та юнацтво. Не поступались молоді учасники старшої вікової категорії.
Запальними і драйвови­ми були сучасні танці, пластично і виважено кружляли бальники, та давали лиха закаблукам народники. Веселими й жартівливими запам’ятались виступи учасників театрального мистецтва, але мали й місце глибокі, патріотичні но­­ме­ри про нелегку долю країни.
Справжню феєрію зву­ків створили виступами й інст­ру­менталісти. Мелодійно, чут­тє­во, а часом весело і жва­во лилася музика актовою залою Рахівської ДШМ. Віртуозно, заворожуюче та душевно вигравали композиції бандуристи, піаністи, скри­палі, гітаристи, баяністи, акордео­ністи та інші виконавці.
Найбагатшою на учасни­ків виявилася номінація «Во­каль­не мистецтво». Голо­си­с­­тих конкурсантів різних вікових категорій прослухову­вали дев’ять годин і загалом журі оцінило 118 творів – академістів, естрадників, народників, солістів та ансам­блістів. Того ж дня дехто з них виступив з вітальним концертом на урочистостях з нагоди Дня учителя.

DSC_0014 DSC_0017 DSC_0021
Зважаючи на такий «парад» талантів, назбираних Іваном Поповичем, на суддівські плечі лягло нелегке завдання обирати кращого серед кращих. Але з місією суддівський склад (а це – 20 талановитих і визнаних народних, заслужених артистів України, заслужених працівників культури, діячів та фахівців із Румунії та Угорщини) впорався на відмінно. Приємно те, що членами журі були й наші заслужені працівники культури Василь Попович і Мирон Герман, солістка народного ансамблю пісні і танцю «Лісоруб» Ганна Гаджа та старший викладач, завідувач фортепіанним відділом Рахівської ДМШ Надія Мисинчук.
Третій день для учасників четвертого фестивалю-конкур­су став справжнім релаксом. Бо після важкої конкурсної п’ят­ниці, в суботу вони милувалися з краєвидами райцентру та його околицями. Відбувались екскурсії, сходження на Лису гору, а на завершення всі смакували «юшку Довбуша» в амфітеатрі «Буркут».
Після відпочинку і заряду енергетикою Карпат на учасників чекало най­при­ємніше – церемонія нагородження, яка відбулась у неділю, на гала-концерті. Зустрічала всіх у холі РБК виставка робіт конкурсантів жанру «Художнє мистецтво», основною темою яких були Капати та гуцульський край. Відкрив заключний концерт ведучий фестивалю – Павло Живетьєв, а потім привітали всіх директор і співорганізатор фестивалю Василь Клочуряк та Іван Беркела. Вони нагородили подяками суддів, керівників, спонсорів та партнерів четвертого фестивалю-конкурсу. З вітальною промовою виступив і голова райдержадміністрації Павло Басараба.
Номінацій, категорій і жанрів впродовж конкурсу було дуже багато. Тож учасники з Києва, Черні­го­ва, Запоріжжя, Львівщини, Одещини, Віннчиччини, нашої області збирали справжні врожаї нагород. Проте, і на Рахівщині залишились дипломи різних рівнів, адже ра­йон представляло 98 обдарованих конкурсантів (до речі, для них участь у конкурсі була безкоштовною завдяки організаторам). Дипломи за перше місце в номі­нації «Естрадний вокал» у різ­них вікових категоріях отримали рахів’янки Вікторія Штефанюк, Іванна Ролюк, Катерина Беркела (керівники М. Томащук і О. Беркела) та Світлана Андрущак з В. Бичкова. Другі місця в цій номінації присуджено Вікторії Кудрич з Богдана та Віталії Обладан, а третє – Єлизаветі Петрюк (обидві – з Лазещини, керівник Н.Шведюк).
Посіли призові місця й наші театрали та читці. Перші місця – у Федора Даниша та Вікторії Волощук, другі (за вистави «Моя Україна» та «Гуцули на полонині») – в учасників зразкового драматичного колективу РБДЮТ «Юність», а третє у номінації «Читці» – у Павли Тодер (всі переможці займаються у О. Волощук). Диплом за друге місце отримала Вікторія Кудрич – вихованка М. Білінкевич з Богдана, який також отримав нагороду за виступ, але першого рівня у своїй віковій категорії.

DSC_0016 DSC_0019 DSC_0028

DSC_0076
У номінації «Хореографічне мистецтво» дипломантами стали рахівський колектив «Авангард» (керівник О. Мамедова) та лазещинські «Високі Карпати» (керівник І. Маскалюк). Дипломом за третє місце нагородили танцювальний колектив «Щастя» з Ясіня (керівник Д. Соловйова), а за друге – рахівський «Едельвейс» (керівник Ю. Савчук).
Щодо інст­румен­талістів, то дипломи третього рівня отрима­ли ансамбль скри­палістів Рахівської ДШМ (викладач Т. Штодлер), другого – Ірин Ференц, а першого – Олег Зубан з Рахівської ДШМ (викладачі Т. Штодлер та Н. Мисинчук). Тріо баяністів з Вели­кобичківської ДМШ порадувало свого викладача В. Поповича дипломом за перше місце. Ґран-прі з-поміж інших талантів дісталося лише рахів’янці Наталії Ворохті, в номінації «Образотворче мистецтво» (вихованка М. Ворохти).
Всім переможцям, окрім відзнак відповідного рівня, подарували кубок, фестивальний журнал, гуцульські календарі й магнітики, а володарям ґран-прі – зйомки та телебаченні, у програмі «На гостину до Івана Поповича», від засновника конкурсу-фестивалю.
Роздавши нагороди і дипломи, концерт продовжили виступами самі члени журі. А на завершення лунали пісні у виконанні Івана Поповича. Таким чином, четвертий Міжнародний фестиваль-конкурс «Іван Попович збирає таланти» у Рахові закінчився на веселій, позитивній ноті. Відрадно, що окрім подарованих рахів’янам чотирьох днів мистецтва, учасникам сподобалося перебувати у нашій колоритній місцині. І, як зізнався Іван Попович, всі повертаються додому в такому захопленні від Рахівської Гуцульщини, що наступний, ювілейний, конкурс-фестиваль теж планують провести тут.
Андріана ЛЕЛЕ.

DSC_0097 DSC_0099 DSC_0112 DSC_0131

DSC_0014 DSC_0025 DSC_0030 DSC_0050 DSC_0055

З 27 вересня до 3 жовтня у Рахові Іван Попович збиратиме таланти

іван

З 27 вересня по 2 жовтня 2017 р., в Рахові буде проведено ІVМіжнародний конкурс-фестиваль “Іван Попович збирає таланти – 2017”!

Засновник: народний артист України, президент Світового об’єднання українських митців, співак і композитор Іван Попович. Організатор – ГО «Гуцул і Компанія», співорганізатор – районне товариство Всеукраїнського об’єднання “Гуцульщина”, за підтримки: обласних і районних державних адмінійстрацій та рад, обласного організаційно-методичного центру культури, відділу культури і туризму РДА, районного Будинку культури, Рахівської музичної школи. За сприяння Міністерства культури України.

Жанр: Вокальне, хореографічне, інструментальне, академічне та театральне мистецтво.

Вік учасників: від 5 років (аматорів та професіоналів).

Номінації конкурсу:  хореографія , вокал, інструментальне і театральне мистецтво.

ПРОГРАМА ФЕСТИВАЛЮ:
27 вересня, середа – заїзд учасників та гостей конкурсу-фестивалю,.розміщення. Установчі збори керівників колективів і оргкомітету фестивалю. Вечір знайомств.
28 вересня, четвер – Урочиста церемонія відкриття фестивалю на центральній площі міста.
29 – 30 вересня – конкурсні дні (РБК, дитяча музична школа, зал засідань РДА).
1 жовтня, неділя – гала-концерт і завершення фестивалю.
2 жовтня – день від’їзду учасників та гостей фестивалю.
Оргкомітет фестивалю залишає за собою право змінювати порядок проведення заходів.

У неділю Лазещина запрошує на «Смаженого баранчика»

maxresdefault

«Любилисьи-кохалисьи молоденькі люди, А тепер сьи вже побрали, най їм гаразд буде!»

21433279_1554944984565824_1819319402691565016_n (1) 21462851_1554945391232450_6132719005685321606_n(1)

Гуцульщина – незабутній край, де мешкає найколоритніший народ. Колиска традицій, звичаїв та обрядів, які оберігають та плекають гуцули. Життєдіяльність горян зафіксована у їхніх традиціях та способі життя. Ясінські гуцули також вірні традиціям предків, шанобливо оберігають і передають старовинні звичаї та обряди майбутнім поколінням. Нещодавно в Ясінях – серці Карпат, гучно відлунало видовищне та колоритне, справжнє гуцульське весілля, яке гуляли всім селищем в супроводі найкращих музик району! Такої кількості народу на жодному весіллі ані ґазди, ані молоді ще не бачили… Красиве, казкове дійство було наповнене вражаючою енергетикою від старовинних автентичних костюмів, гуцульських весільних традицій, музичного марафону, співу, танців, емоцій…

«Зачьилосьи весілльичко, зачьило, зачьило…
А в щасливу годиночку, коби сьи скінчило».
Відтворити весільний обряд з родзинкою сучасності давно вимріювали чотири ясінські газдині – О.Ю. Зелін­ська, Г.М.Жураковська, М.В.Рещук та В.Д.Рещук. Підтримав «задумку, витягнуту із старої шухляди», селищний голова – Е.Ф.Зелінський, який доклав усіх зусиль до організації гуцульського весіл­ля, що стало «живою казкою в серці Карпат». Пан молодий – Іван Агопшук та пані молода – Анжела Маскалюк ще довго житимуть згадками від пережитих щирих емоцій… Ще довго переказуватимуть дітям, онукам, правнукам про власне гуцульське весілля, бо буде що послухати.
Але ж у гуцулів на цьому весільні гуляння не закінчу­ються ! Закінчувалась весільна обрядовість повесіль­ним ритуалом – колачинами, який спрямований на зміцнення зв’язку між сватами та полегшення періоду адаптації молодої в чужому роду. «Ся дія відбувалася не раз і другого дня по завиттю молодої, або за тиждень, а то й через місяць». Відбувалися колачини у батьків молодої, куди приходили на гостину молоді з найближчими родичами та батьки молодого. За звичаєм, молоді дякували батькам, даруючи їм колачі, а батьки та гості, в свою чергу, обдаровували молодят перемітками, фустками, полотном, а то й маржиною.
У неділю, 10 вересня, молодьита Іван та Анжела Агопшуки запросили родичів та близьких, «хрещеного батька» весілля Е.Ф. Зелінського, свашок та музик до батьків молодої на колачини.
«Ми всі прийшли
з колачьими,
аби наші молодьита
були богачьими»!
Та й не з простими колачами, а з крученими, що означає міцне поєднання (скручення) долей наречених. Світлиця, прибрана барвистими вишитими рушниками, скатертинами, ліжниками, яскравими костюмами, наповнилась життям, світлом, родинним теплом, радістю за щасливу новостворену сім’ю! Запалені тринадцять трисвічників-оберегів, спільна молитва за щасливу долю «молодих газдів», за мир у цьому світі, – наповнили атмосферу якоюсь таємничістю, магічністю: відчувалася якась незрима присутність наших пращурів. Рівно і тихо «дихало» полум’я свічок,що пророчило тихе та спокійне життя молодятам. По молитві пан молодий дякував батькам молодої за їхню дочку, а зараз уже свою дружину, яка продовжить його рід, обдаровуючи їх колачами. А тоді батьки, всі родичі та гості благословляли колачами (дотикали по плечу) молодят, віншуючи їм щастя, здоров’я, гараздів, довгих літ в купці проживати та діточок наживати!
І тут пан молодий при всій чесній громаді, всьому зібранні, виймає найдорожчий свій дарунок – топір (бартку) і дарує його старшому дружбі – брату пані молодої: «Озми цей топір, не раз він мою легінську честь боронив. Я вже більше не легінь! Най від нині тобі служит!».
Дружбі подают тепер колачі, котрі він кроїт, а господар дому розкладає перед всіх гостей. Ламає верх із колача, а дно залишає музикам молодої! Тому музики стараються, грають-виграють, що вже ноги самі просяться до танцю! А спробуй всидіти!!!
«Ой дай, Боже, здоров’ячка,
та я знаю кому:
Цему газді та й газдині, що ми у їх домі.
Та що вни нас напоїли
та й нагодували,
та й музикам заплатили, вби нам файно грали!».
Танцювали всі: і дорослі, і малі самобутню запальну «Гуцулку», яку змінював чоловічий танець «Аркан», а потім – переспіви, перенизані знову танцями, лиш би духу вистачало! Після колачин молодята понесли весільні деревця в сад і прив’язали на солодкі фруктові дерева (хай квітнуть – розквітають, дають нові плоди!).
Велике спасибі селищному голові Едуарду Зелінському, який доклав зусилля для організації та проведення такого величного, яскравого і неповторного дійства. Дякуємо молодятам,співорганізаторам – ініціаторам, родинам молодих. Дякуємо Михайлові Соловйову – за смачні, пишні, духм’яні колачі та короваї! Дякуємо всім учасникам, які своєю участю прикрашали та доповнювали весільні звичаї гуцулів, що вказують на багатство їхньої духовної культури. Дякую дитячому фольклорному колективу Ясінянської ДШМ, які не стоять осторонь відродження «євшан-зілля», чари якого ще збереглися в серцях гуцулів.
Гуцульщина – «духмяна гілка роду України» і благословенною буде навіки, допоки на землі живе гуцульський рід!
Галина ЖУРАКОВСЬКА.

Обряд гуцульського весілля від «Лісоруба» стане родзинкою свята «Осінь весільна» у Чернівцях

ГВ 2

1 жовтня, у Чернівецькому обласному музеї народної архітектури та побуту, відбудеться фольк­лорно-етнографічне свято «Осінь весільна». У цей день буковинське село музею житиме весільними обрядовими дійствами, журливо-величальними весільними піснями, танцями й віншуваннями. У цьому яскравому заході візьмуть участь кращі аматорські колективи Закарпаття. Родзинкою свята стане театралізований показ обряду гуцульського весілля Рахівщини від народного аматорського колективу пісні і танцю «Лісоруб» Великобичківського селищного будинку культури.
До речі, учасники «Лісоруба» 10 вересня виступили з фрагментом яскравого обрядового весільного дійства під час другого етнофестивалю «Закарпатська свальба», на сцені музейного комплексу «Старе село» у Колочаві, (Свалявщина), де проходила основна частина заходу.

З 14 вересня до 1 жовтня в Ужгороді діє виставка художника Павла Марінця

18767463_1885002788380142_4838174499317888448_n afisha-2

14 вересня в обласному музеї народної архітектури та побуту свій живописний доробок представив Павло Марінець.

Молодий митець лише торік завершив свій вишкіл у Закарпатській академії мистецтв (спеціальність «Живопис») і вже дебютує авторською виставкою – об’ємною та розмаїтою. Серед майже півсотні творів домінують колоритні, «душевні» портрети близьких авторові людей, переважно в народному вбранні або за традиційними ремеслами. Як зауважив директор музею Василь Коцан, представляючи добірку, вся вона – пронизана духом рідної художникові Гуцульщини й, без сумніву, органічно та цікаво доповнює постійні експозиції Ужгородського скансену.

Ще одна помітна частина доробку Павла Марінця – іконопис, у якому художник працює близько п’яти років. Його авторству, зокрема, належать іконостасні роботи та розписи в храмах Закарпаття і Чехії.

Поряд із тим, представлені шукання автора в жанрі пейзажу, натюрморти й інсталяція – з живим едельвейсом. Як пояснив Павло, це – один із символів Рахівщини, оповитий багатьма легендами – про загадкову, тендітну, але недосяжну, й від того ще жаданішу квітку. «Хотілося відтворити в своїй презентації частинку гуцульської романтики, додати віри у щось хороше, надихнути».

Сам Павло зізнався, що неабияк надихається автентикою рідного краю, а ще – живописом закарпатського класика Гаврила Глюка, і, вочевидь, поезією. Адже назву своїй першій персональній виставці «Життя іде…» художник дав саме під враженням від однойменного вірша Ліни Костенко – екзистенційного, напутнього, життєствердного.

Привітали молодого митця з гідним дебютом мистецтвознавець, викладач Закарпатської академії мистецтв Роман Пилип, голова молодіжного об’єднання при ЗОНСХУ Олексій Федор, голова Товариства словацьких митців Закарпаття Міхаел Пейтер, голова обласної організації Національної спілки дизайнерів України Михало Белень та ін.

Познайомитися з творчістю Павла Марінця охочі мають можливість до 1 жовтня.

Управління культури Закарпатської ОДА

Програма “Гуцульської бриндзі”

8.00-12.00 – розгортання експозицій виставок народних умільців та ярмарки-продажу тваринницької продукції вівчарства (вул. Буркут, амфітеатр «Буркут»);
10.00-11.00 – показові виступи на конях гуцульської породи; «Корбач-шоу» (показові виступи на володіння корбачем (батогом)) (вул. Б. Хмельницького, парк Т. Шевченка);
11.00-11.45 – хід святкової колони від вулиці Б. Хмельницького до амфітеатру «Буркут»;
11.45-12.30 – урочисте відкриття ХVІI фестивалю-ярмарку «Гуцульська бриндзя», запалення полонинської ватри;
12.30-14.00 – огляд експозицій виставок народних умільців населених пунктів та ярмарки-продажу тваринницької продукції вівчарства; майстер-клас з приготування гуцульських страв;
14.00-22.00 – концертно-розважальна програма.
Додаткова інформація – за адресою: м. Рахів, вул. Миру, 1, тел. (03132) 2-56-44, 2-50-28, 2-52-62, 2-51-57, e-mail: admin@rakhiv-rda.gov.ua, ekon-rachiv@ukr.net або через соціальну мережу Фейсбук – facebook.com/FestivalHutsulskaBryndzia, facebook.com/RakhivRDA.
Оргкомітет фестивалю.

Рахів-борд2-300x150