Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

Журнал “ҐРАЖДА” можна читати на сайті http://grazda.lviv.ua

завантаження
Шановні колеги, друзі!
З приємністю повідомляємо, що віднині журнал ҐРАЖДА  можна читати на власному сайті http://grazda.lviv.ua
ЗАХОДЬТЕ, ЗНАЙОМТЕСЬ, ЗАЛИШАЙТЕ ВІДГУКИ І, ЗВІСНО, ПОШИРЮЙТЕ ЧАСОПИС СЕРЕД ЗНАЙОМИХ!
Олександр МАСЛЯНИК.

“Бичківські музики” – учасники телепроекту «Україна має талант. Діти-2»

16507977_1069099396552624_165030745469361972_n-1

7 лютого 11 юних музикантів з числа зразкового оркестру народних інструментів «Бичківські музики» Великобичківської ДМШ взяли участь у телевізійному кастингу «Україна має талант. Діти-2» у Києві. Серед них – сопілкар Андрій Басараба, скрипалі Назар Галясок, Яна Андрусяк, Юліанна Митрюк (староста колективу), баяністи Павло Павлюк та Ростислав Чворсюк (всі з Косівської Поляни), скрипалька Анастасія Шпиток з Росішки, цимбалістка Ганна Ткач з Ріки, скрипаль Олександр Білкей, баян-бас Іван Ангела та ударник і трембітар Дем’ян Кузьмик з Великого Бичкова.
Щоб стати учасником популярного телевізійного шоу каналу СТБ, вихованцям музичної школи довелося пройти цікавий шлях. А розпочалося все з того, що в Інтернеті натрапили на інформацію про проведення відбору на другий сезон телепроекту. Спочатку зареєструвалися відповідною анкетою, після розгляду якої нам зателефонували менеджери каналу з пропозицією взяти участь у передкастингу в найближчому до нас обласному центрі. Ми обрали Львів. Третього жовтня, завдячуючи фінансовій підтримці батьків учасників «Бичківських музик», мікроавтобусом виїхали до місця перегляду програм колективів. Їх там зібралася не одна сотня. Ми виступили перед відеооператором і жур­на­ліс­том телепроекту з творами «Карпатські візерунки» та «Ме­лодії гуцульського танцю «Аркан». Нам повідомили, що після перегляду записів фахівцями нам зателефонують і повідомлять, чи братимемо участь у основному відбірковому телевізійному кастингу в Києві. Час спливав, та дзвінка з рішенням ми не дочекалися. Через Інтернет написав на сторінку запит про те, прийнято рішення про нашу участь, чи ні.
Нам передзвонили лише після запиту через Інтернет. Дали відповідь, що звичайна гра гуцульських творів не є форматом шоу, потрібно вразити телеглядачів чимось новим. Така фішка у нас знайшлася й відразу була запропонована менеджерам каналу СТБ – це етно-рокова композиція «Гуцульські награвання» (сплав народних мелодій з елементами року) з репертуару львівського народно-інструментального, етно-рок гурту «Добрі люди». Цей твір ми експериментально включили у репертуар лише три місяці тому. Ще через два тижні нам зателефонували і повідомили, що чекають на запис телекастингу «Україна має талант. Діти-2» у Києві та попросили привезти флешки з фото та виступами колективу, особливо з репетиції перед поїздкою. Їх підготував один з батьків дітей-учасників – В.В.Басараба.
Приємна звістка додала кожному учаснику ансамблю сил. Щоб відшліфувати гру, займалися додатково. Транспортні витрати до Києва і назад взяв на себе відділ культури РДА (начальник В.Л. Шепета) та голова райдержадміністрації П.В. Басараба.
Шістнадцятигодинна поїзд­ка до столиці України, незважаючи на комфортний салон мік­роавтобуса, виявилася досить виснажливою для дітей. У ті дні над центральними областями України вирував циклон. Водій крім дорожніх вибоїн і ям, долав ожеледицю і кучугури снігу. І ось зранку 7 лютого, ми зайшли у вестибюль Київської кіностудії, звідки всіх провели в просторовий зал одного із павільйонів. Там працювало кілька переносних кінокамер, які почергово знімали колективи та окремих виконавців, з якими вели бесіди журналісти. А вільні від зйомок дітлахи грали на моніторах у відеогри, розважалися в спеціально облаштованих дитячих кутках, фотографувалися з картонними манекенами журі та переносними зірками.
Невдовзі настала черга і нашого ансамблю «Бичківські музики» для бесід з журналістами і відеооператорами. Запитання були різними: про мету приїзду на кастинг, яким талантом вони володіють, чому обрали для ансамблю саме таку назву, які мрії у кожного з учасників, який репертуар ансамблю, куди їздили з концертами, як витратять суму коштів у разі перемоги в прямих ефірах…
Через годину «Бичківські музики» потрапили за лаштунки головної сцени, де кожному учаснику встановили на музичні інструменти міні-мікрофони. Після невеличкого налаштування звучання, розпочався виступ. Колектив зал зустрів оплесками, а журі звернулися до дітей із запитаннями. Спілкувалася з ними староста оркестру Юліанна Митрюк.
І ось сам виступ. Залунав клич трембіти, до якої додалися звучання дзвіночків, пташки, зозульки, а де-не-де і рогу, а потім до них доєдналися народні мотиви у виконанні скрипок, сопілки, цимбалів, бубна, баянів, які вдало передали полонинський настрій. Гуцульські народні мелодії звучали по-новому, адже у творі використані сучасні рокові інтонації та ритми. Через звукорежисерське недопрацювання (відсутність моніторів через що діти-оркестранти не чули реальну гру сусідів по колективу, а тим більше – сильну долю ударника, бо всі звуки долинали у залу, а вже звідти з секундним запізненням поверталися назад), було не до посмішок, бо з великим напруженням треба було вловити ледь відчутні звуки сусідніх інструментів, щоб не розійтися у грі. Та, незважаючи на це, заграли злагоджено і з емоційним піднесенням. Зал вітав «Бичківських музик» оплесками стоячи. Однак, журі було замало бездоганної гри. На заваді одержання від журі трьох «Так!» стала відсутність посмішок, адже це не тільки відбір талантів, а й шоу-проект. Таким рішенням були розчаровані не тільки діти, а й керівник та батьківська група підтримки за лаштунками сцени. Єдиний, хто нас оцінив власним «Так» був Дзідзьо. Його після виступу запросив на сцену один з учасників Кузьмик Дем’ян, який запропонував спробувати заграти на трембіті. Дзідзьо, як справжній шоу-мен, спочатку видував якісь неіснуючі звуки, а потім дуже вправно заграв трембітний клич.
Не дивлячись на те, що ми не пройшли у прямі ефіри, виступом задоволені, адже не всім глядачі адресують бурхливі оплески стоячи. Ми вдало зіграли гуцульську музику, а це головне. Крім того, отримали масу позитивних емоцій при підготовці до проекту, здобули виконавський і сценічний досвід. Зробили також висновок, що, крім бездоганної гри на інструментах, обов’язково слід відшліфовувати артистичні дані. Якщо радіослухачі тільки слухають музичне виконання, для телеглядачів цього замало: мусить бути емоційна картинка учасників. Це обоя’зково врахуємо в наступних виступах. Всім вихованцям – велике спасибі за добру гру! Попереду нові поїздки і перемоги!!!
Щира подяка також усім, хто нас підтримував, зокрема: педколективу Великобичківської ДМШ, голові райдерж­адміністрації П. В. Басарабі, начальнику відділу культури РДА В.Л. Шепеті, усім батькам вихованців, а також тим, які супроводжували юних музикантів до столиці – В. В.Басарабі (фотограф і відеооператор), О. Ф. Митрюку, настроювачу скрипок О. А. Попович та перевізнику В. І. Леті.
Василь ПОПОВИЧ, директор Великобич­ків­ської ДШМ.

Кастинги «Україна має талант. Діти-2» канал СТБ транслюватиме щосуботи впродовж двох місяців, починаючи з 4 березня.

Юні музиканти Великобичківської ДМШ – переможці Міжнародного фестивалю «Stankovychfest»

13612225_1266445540114316_202354787626396157_n

З 9 по 12 лютого на Свалявщині проходив І Міжнародний фестиваль мистецтв «Stankovychfest», на який з’їхалися півтисячі молодих талантів з усієї України, а також сусідніх Угорщини й Словаччини. Протягом трьох днів індивідуальні виконавці, ансамблі та великі колективи змагалися у вікових категоріях від 5 до 25 років у номінаціях: музичне, хореографічне та образотворче мистецтво. Фестивальні майданчики були розгорнуті на базі санаторіїв «Квітка полонини» та «Поляна».
Учасниками форуму були і представники Рахівщини – учнівські колективи Великобичківської ДМШ: тріо баяністів у складі Павла Павлюка, Ростислава Чворсюка та Івана Ангели, а також інструментальний ансамбль «Бичківські музики». Після перемоги у першому турі, взяли участь у другому. Журі високо оцінило гру юних музикантів. За підсумками балів вони здобули звання лауреатів першої премії і почесне право брати участь в урочистому нагородженні та заключному гала-концерті.
Проведення «Stankovychfest» є важливою подією та одним з наймасштабніших свят класичної музики та мистецтва в культурному житті не лише Закарпаття, але й всієї України. Такі культурні проекти вкрай необхідні, адже вони закладають міцне підґрунтя для формування плеяди яскравих імен в музичному мистецтві.

Фольклорний оркестр Ясінянської ДШМ залишив яскравий слід на «Зимових візерунках» Хмельниччини

Ясіня2

Із 19 по 22 січня у Хмельницькому палаці творчості дітей та юнацтва вирував ХХVІІІ Всеукраїнський фестиваль танцю «Зимові візерунки» пам`яті Юрія Гуреєва, який присвячувався 98-ій річниці Соборності України. Серед представників Західної України був і дитячий фольклорний оркестр гуцульських народних інструментів Ясінянської дитячої школи мистецтв (художній керівник Олексій Гутелюк). А приймав нас народний художній колектив ансамбль танцю «Подолянчик» Хмельницького палацу творчості дітей та юнацтва з художнім керівником Іваном Гуреєвом.
Мета згаданих фестин – ознайомити хмельниччан з кращими зразками дитячої та юнацької хореографічної творчості України, сприяти патріотичному і морально-естетичному вихованню дітей, знайомству і взаємопізнанню, консолідації юних подолян із представниками різних регіонів України. «Зимові візерунки» не мають конкурсного характеру – такою була одна із головних ідей засновника Ю.І. Гуреєва.
Кожен із трьох днів фестивалю був яскравим, теплим і цікавим. Дитячі посмішки, запа­льні виступи, гарні костюми, танцювальна майстерність юних артистів наповнювали залу Палацу творчості атмосферою справжньої дружби, злагоди та єдності. Усвідомленням, що такі різні колективи-учасники, живуть у різних регіонах України, але об`єднані спільною ідеєю, спільними думками, мріями та прагненнями, надає впевненості у єдності й злагодженому майбутньому України.
Серед глядачів – поціно­вувачів хореографічного мистецтва – було багато молоді, а також батьків сьогоднішніх юних артистів, які привели діточок, аби відчути особливу атмосферу свята. Мене вразив високий рівень фестивалю. Сподобалася сцена, на якій так легко і приємно працювати. А що вже й казати про переповнені зали глядачів, про їхню теплу і щиру реакцію! Сприймали нас чудово, з вигуками «Браво!», «Молодці!».
Урочисте закриття «Зимових візерунків» відбулося 21 січ­ня, під час концерту «День злуки – братерства день». Перед виступами колективів глядачі переглянули фільм «Вікопомний день», створений юнкорами прес-клубу «Юний журналіст» у 2009-ий році, який не втратив актуальності й сьогодні. Директор Палацу творчості М. Пилипак та директор департаменту Р.Миколаїв вручили всім колективам-учасникам грамоти, нагороди та подарунки. До вітань долучилися громадські діячі міста і вдячні глядачі.
Концерт дружби був величним і незабутнім! А на завершення організатори фестивалю організували нашим дітям – гуцулятам вогник дружби колективів, конкурси та запальну дискотеку.
Проводжали ясінянців у дорогу всі танцюристи «Подолянчика», педагогічний колектив ансамблю та батьки дітей, які приймали наших оркестрантів у власних родинах.
Галина ЖУРАКОВСЬКА, директор Ясінянської дитячої школи мистецтв.

У Рахові «на ура» відбувся концерт Національного хору ім. Григорія Верьовки

DSC_0241

Виступ цього унікального колективу, який своїм досконалим мистецтвом репрезентує все найкраще з невичерпного джерела народної творчості різних етнографічних районів України, аудиторія сприйняла «на ура». Зачаровані майстерним виконанням пісень, граціозних прекрасних танців хореографічної групи, віртуозною грою оркестру народних інструментів та пречудовими костюмами, присутні аплодували артистам стоячи і не хотіли відпускати зі сцени. Такого аншлагу в районному Будинку культури не було давно!

Самобутність і високохудожність виконання, дивовижне розмаїття голосів, поєднання емоційності та стриманості, душевної відкритості ті доброзичливого гумору, чистоти й безпосередності – усім цим зачарував і прихилив серця місцевої публіки Національний заслужений академічний український народний хор, разом  з яким вона поринула в колоритне різдвяне дійство! Це безкоштовне мистецька задоволення (а квитки на виступ колективу коливаються від 90 до 500 грн.)нам подарували народний депутат України Василь Васильович Петьовка і депутати Рахівської міської міської ради.

DSC_0253

DSC_0182 DSC_0109

Цьогоріч переможців фестивалю «Ой радуйся, земле!» не визначали

DSC_0076

Другого дня після Василя до районного Будинку культури з’їхалися колядники, щедрувальники, бетлегеми з різних населених пунктів Рахівщини, щоб звеселити нарід, поколядувати на щорічному фестивалі зимового фольклору «Ой радуйся, земле!». Він за рахунком був двадцять восьмим і цьогоріч, на відміну від попередніх, не був конкурсом, бо переможців не визначали.
Традиційно з вітальними словами до глядачів та учасників звернувся перший заступник голови РДА Віктор Турок. Після його промови на облаштованій під гуцульську хатину сцені, святково вбрану ліжниками, веретами, рушниками… готувались до святої різдвяної вечері ґазда з ґаздинею – учасники народного театру Богданського сільського клубу. Як виклали на стіл 12 страв, налили яфинівки та промовили «Христос Рождається!» «до хати» почали приходити колядники.
Загалом ґазди прийняли колядників, щедрівників та віншувальників з 15 населених пунктів району. «Просились у коляду» щедрувальна та колядницька групи, жіноча, чоловіча, церківна коляди та бетлегеми. Хтось з музиками, а хтось акапельно славив народження Сина Господнього, хтось радував глядачів давніми, невідомими чи то й сучасними колядками, а хтось всім знаною «Нова радість стала». Бетлегеми вжившись у ролі пастирів, царів Іродів, янголів, бабів, дідів та чортів, показували сценки, імпровізували та «сіяли коноплі», кружляючи молодиць у запальній «Гуцулці». Якими б різнобарвними не були учасники, всі як один, вони віншували глядачів і Україну лише найкращими та найщирішими словами. Доповнювали виступи виконавців ошанті гуцульські строї, яскраві хустки, уквітчані крисані та оздоблені намистом і обвішані гучними дзвіночками костюми. Всі образи створювали атмосферу автентичності та мимоволі відносили присутніх у минувшину, в часи коли прадіди оббивали пороги сусідів із дзвінкими колядами.
Після кожного виступу колективи отримували відзнаки за участь в фестивалі від відділу культури РДА, а ґаздиня з ґаздою щиро дякувала колядникам та запрошували й наступного року не обійти їхню «хату». З теплою душевною радістю на серці повертались до своїх домівок і глядачі, і учасники фестивалю, бо і одні, й інші славили в піснях, щедрівках та колядках народження Христове.
Андріана ЛЕЛЕ.

DSC_0112 DSC_0126

Фольклорний колектив «Шовкова косиця» з Чорної Тиси колядував в Ужгороді

20-16

Учасники народного фольклорного колективу «Шовкова косиця» з Чорної Тиси (керівник Василина Теміцька) стали лауреатами третього ступеня фестивалю-конкурсу колядницьких гуртів і вертепів «Нова радість стала…», що проходив в Ужгороді. Вони ж, у числі інших 15-ти колядницьких колективів із усіх куточків краю, звеселяли відвідувачів сьомого фестивалю «Коляди у старому селі».

26

«Три царі» з Косівської Поляни взяли участь у «Маланка-фесті»

Три царі

Фольклорно-етнографічний «Маланка-фест» відбувається шостий рік поспіль у столиці Буковини й щороку збирає більше 40 тисяч глядачів та тисячі учасників. Цього року 15 січня одяглися в костюми традиційних персонажів вертепу і не тільки 44 колективи, 19 з яких розважали публіку виступами та змагалися за головний грошовий приз заходу. Одними з тих, хто взяв участь в урочистій ході та колядував на головній сцені дійства були й наші земляки – «Три царі» з Косівської Поляни.

Як повідомляє художній керівник колективу – директор Косівсько-Полянського СБК Тетяна Копусяк, поїхати на найбільш костюмований етнофестиваль країни вдалося з ініціативи Ольги Андріївни Шкуро та підтримки голови РДА Павла Басараби і начальника відділу культури Володимира Шепета. Виступивши на рівні з різноманітними колективами Чернівецької, Івано-Франківської областей і сусідів з Румунії та набравши 109 глядацьких голосів, вертеп «Три царі» з Рахівщини достойно представив наш край. Призові 50, 30 чи 20 тисяч гривень вибороти вони не змогли, але не засмутилися, а повернулися додому з добрим настроєм та багажем вражень від строкатого дійства.
А ще Т.Копусяк висловила подяку учасникам колективу «Три царі», музиканту Павлу Штефуряку, водію Володимиру Воронюку та депутату районної ради Віктору Басарабі за фото- та відеозйомку.

Квасівський оркестр відзначив п’ятнадцятиріччя

 

DSC_0009

18 грудня традицію відзначення ювілеїв щоп’ять років підтримав ще один знаковий колектив для Рахівщини – народний самодіяльний оркестр гуцульських інструментів з Квасів. Третю п’ятирічку з часу створення його учасники відзначили чудовою концертною програмою і в черговий раз довели, що для нашого району і територіальної громади села зокрема оркестр – справжній мистецький осередок. Адже твори, які виконують талановиті квасівські народні музиканти, відкривають перед слухачами чарівний світ традиційної музичної культури гуцулів.

оркестр

Богданський СБК – третій в обласному етапі Всеукраїнського огляду-конкурсу клубних закладів у сільській місцевості

Огляд-конкурс проводиться раз на два роки у два етапи.
Перший етап – районний (з першого лютого до першого жовтня 2016 року). У ньому взяло участь 426 сільських клубних закладів області: 150 будинків культури, 276 клубів. Згідно наказів райвідділів культури, створені оргкомітети, які шляхом голосування визначали кращі будинки культури та клуби району.
Другий етап – обласний (до 25 жовтня 2016 року), за результатами матеріалів, представлених районними оргкомітетами Обласному організаційно-методичному центру культури. У ньому взяли участь сорок сільських клубних закладів області.
Наразі клубні заклади в багатьох сільських населених пунктах залишаються єдиними осередками, що задовольняють культурно-дозвіллєві потреби сільського населення і є традиційними центрами з розвитку народної творчості.
Члени оргкомітету-журі обласного огляду-конкурсу ознайомилися на місцях із роботою кращих сільських клубних установ – переможців першого етапу за два роки, вивчили їхню співпрацю з представниками місцевих органів влади та фахівцями райвідділів культури, матеріально-технічну базу, кадрове забезпечення, організацію культурно-дозвіллєвої діяльності, впровадження інноваційних форм і методів роботи, висвітлення практики і досвіду роботи в засобах масової інформації тощо. Разом із тим відзначили, що цей захід сприяв переходу сільських закладів культури на новий рівень функціонального забезпечення та задоволення культурних проблем жителів села.
За результатами проведення обласного огляду-конкурсу клубних закладів у сільській місцевості серед кращих визнано роботу будинку культури с. Богдан (Василь Лехман – директор, Марія Ретізник –  художній керів­ник), який посів третє місце.
За повідомленням облас­но­го організаційно-ме­то­­ди­ч­ного центру культури.

1