Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

Аматори Рахівщини повернулися з 24-го Міжнародного гуцульського фестивалю з нагородами

Фестиваль 1

Три дні гуцули з усіх боків Карпат, а також представники гуцульських осередків з різних куточків України та закордоння фестивалили у Коломиї. Їздила на щорічне свято автентичної культури гуцулів, їхніх традицій, побуту і делегація з Рахівщини, до складу якої входили не лише наші талановиті колективи та майстри декоративно-прикладного мистецтва, а й керівники територіальних громад, депутати районної ради. Очолював її заступник голови районної ради Іван Копич.

guts1

Розпочався 24-ий Міжна­родний гуцульський фести­валь в Коломийському Націо­наль­ному музеї Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського міжнародною науковою конференцією «Український феномен Гуцульщини: національний та європейський контексти». Окрім неї діяли виставки: «Вишивані взори Гуцульщини у дослідженнях та відтворенні Ірини Свйонтек» та «Гуцульське весілля».
В суботу та неділю центром і вінцем дійства стало приміське село Королівка, де на стадіоні не вщухав людський гамір, навсібіч до пізньої ночі лунали музика й співи, хоч офіційно концертна програма завершувалася до десятої вечора.
Родзинкою фесту було масове виконання «Гуцулки». Зі сцени танцюристам акомпонували коломийські музики під орудою Миколи Ковцуняка, дует «Писанка» та інструменталісти-віртуози Василь Гекер, Дмитро Павлюк. «Заправляв» музиками народний артист України Іван Курилюк. З танцюристів градом стікав піт через неймовірну спеку, однак рекордна температура повітря не вплинула на їхній запал. Тож представникові Книги рекордів України залишилося лише зафіксувати, що у найпопулярнішому танці горян одночасно кружляли 1200 осіб із 16 колективів Івано-Франківщини.
Колоритною і масовою була також суботнішня фестивальна хода творчих колективів-учасників, представників влади, духовенства та гостей заходу. Бо з’їхалися на Прикарпаття хорові й танцювальні колективи з понад 10 областей України, а також Румунії, Польщі, Молдови, країн Прибалтики, Пів­нічної Америки. Зі сцени гостей фестивалю благословили священики та привітали: голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина», керівники Івано-Франківщини, представники делегацій Польщі, Молдови, голови Коломийських районних держадміністрації та ради. Патріотичним месиджем став вихід на сцену Олекси Довбуша з опришками, ролі яких виконали актори Коломийського драмтеатру. «Народний месник» передав «вогонь боротьби» воякам УПА та воїнам АТО і всі разом вони запалили фестивальну ватру. А понад 1800 представників аматорських колективів вже були готовими представити власні здобутки у мистецько-конкурсній програмі заходу. На п’яти майданчиках (в міському палаці культури «На родний дім», мистецькому центрі «Світовид», Коломийському обласному українському драматичному театрі ім. І. Озаркевича, на сцені в студентському сквері та головній сцені Королівки) змагалися між собою в майстерності танцюристи, хори, співаки різних жанрів, інструменталісти, читці, оркестри народної музики, а також кіно- та фотомитці. Крім того, на стадіоні «Колос» вирувало містечко майстрів народної творчості та фольклорно-музичне подвір’я «Коломийщина гуцульська».
Оцінювало їхні виступи журі, до складу якого входили представники Рахівського, Вижницького, Путильського, Косівського, Надвірнянського, Верховинського та Коломийського районів і міста Коломия. Підсумки гуцульського мистецького змагання оголосили 13 серпня, під час церемонії нагородження переможців фестивалю,. Дипломи та пам’ятні подарунки переможцям вручали голова журі заслужений артист України Микола Савчук, заслужені майстри народної творчості Михайло Тимофіїв та Світлана Стадник, заслужені працівники культури України Любов Курманська й Ганна Пустовіт. З гран-прі в номінації «Пісенний жанр. Хорові колективи» повернулася з фестивалю хорова група народного аматорського ансамблю пісні і танцю «Лісоруб»( керівник В.Шепета.)
В повному складі ансамбль пісні і танцю «Лісоруб» (худож­ній керівник – автор цих рядків, балетмейстер-постановник – заслужений працівник культури України Мирон Герман) посів перше місце в номінації «Хореографічне мистецтво». Дипломи за друге місце отримали народний аматорський фольклорний театр Богданського СБК (керівник Марія Ретізник) та аматорський фольклорний колектив «Шовкова косиця» Чорнотисянського СБК (керівник Василина Теміцька). Зразковий аматорський оркестр гуцульських народних інструментів Великобичківської ДМШ (керівник – заслужений працівник культури України Василь Попович) нагороджений дипломом за третє місце.
Під час церемонії нагородження голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Дмитро Стефлюк вручив медаль «За заслуги перед Гуцульщиною» нашому земляку Оресту Климпушу, який десятки років плідно працював законодавцем, виконавцем, науковцем і дипломатом, був активним учасником розробки та прийняття Конституції України, Закону «Про статус гірських населених пунктів України» та низки законів, що стосуються транспорту, соціальної сфери та органів самоврядування. Такою ж медаллю під час конференції, яка відбулася у рамках фестивалю в п’ятницю, нагороджено голову Ясінянської селищної ради Едуарда Зелінського.
Подяки «За вагомий внесок у збереження культури, побуту і традицій гуцулів» отримали керівник оркестру ансамбль пісні і танцю «Лісоруб» Микюла Кузьмик і солістка колективу Марія Тимофій.
Народний аматорський ансамбль пісні і танцю «Лісоруб» та зразковий аматорський оркестр гуцульських народних інструментів Великобичківської ДМШ виступили з концертною програмою в с. П’ядики Коломийського району.
Коломийщина передала­ естафету ювілей­ного XXV Міжнародного гуцуль­сь­­кого фестивалю делегації Яремче.
Володимир ШЕПЕТА, начальник відділу культури РДА.

У Рахові створять спільний з румунською Бистрою молодіжний центр розвитку етнічної гуцульської культури та сталого туризму

11 серпня, у Коломиї, на базі Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського, відбулася міжнародна наукова конференція «Український феномен Гуцульщини: національний та європейський контексти». У цьому унікальному гуцульському науковому форумі взяло участь біля ста науковців, представників органів влади, діячів культури, мистецтв та громадськості з усіх гуцульських районів Галичини, Закарпаття, Буковини, а також Києва, Львова, Івано-Франківська, Полтави, Дрогобича, інших міст України й сусідніх Румунії та Польщі.

Тут всесторонньо проана­лізовано результати нових етнографічних, історичних, екологічних, літературо- та мистецтвознавчих досліджень, присвячених національному та європейському контекстам феномену Гуцульщини. Дослідники підсумували досвід та реалії сьогодення, говорили про перспективи досліджень, музеєфікації, охорони та збереження природних та культурних цінностей Гуцульщини тощо.
Виступаючи на конфе­ренції з доповіддю «Про деякі аспекти поглиблення українсько-румунської співпраці в контексті збереження природних і культурних цінностей та розвитку сталого туризму в депресивних гуцульських гірських населених пунктах на Мараморощині», автор цих рядків підкреслив необхідність забезпечення виконання в повному обсязі вимог Указу Президента України «Про збереження та популяризацію гуцульської культури» та ін­ших актів Президента й Уряду із питань збереження букових пралісів Карпат як об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та розвитку гірських населених пунктів, що прилягають до них.
Окремо презентовано проектну ідею щодо створення по обидва боки українсько-румунського кордону, в комуні Бистра (Румунія) та місті Рахів (Україна), Молодіжних центрів розвитку етнічної гуцульської культури та сталого туризму. У рамках проекту пропонується, зокрема, реконструювати історичну шкільну будівлю в Рахові, із розміщенням в ній Музею історії та побуту Гуцульщини, інформаційно-туристичного бюро, виставкових та конференційних залів, навчально-методичних кабінетів для районного Будинку дитячої та юнацької творчості, організації тут роботи студій: гуцульської пісні, хореографії й танців; гуцульських музичних інструментів; писанкарства, коренепластики та різьби по дереву; ліжникарства і гуцульського одягу; відео та аудіо записів тощо. Учасників конференції проінформовано, що з цього приводу закарпатська ініціативна група провела відповідні консультації з префектом румунського повіту Марамуреш та керівництвом комуни Бистра, підписано угоду про партнерство між містом Рахів та комуною Бистра, триває робота із пошуку джерел фінансування для реалізації проектів. Кон­ференція резолюцією підтри­ма­ла проектну ідею.
Впродовж зібрання працювало шість секцій: «Феномен народної культури Гуцуль­щини: досвід, реалії, виклики»; «Гуцульщина в образі і слові»; «Етнокультурний ландшафт Гуцульщини: проблеми дослідження, музеєфікації, охорони та збереження»; «Гуцульщина на тлі історії та сучасності»; «При­род­ні ресурси Гуцульщини: економічний та промисловий аспект»; «Музеї та музейництво: модернізація галузі як шлях до європейського культурного простору».
До конференції випущено збірник матеріалів, на 273 сторінках якого розміщено 50 статей.
Федір Гамор,
доктор біологічних наук, професор, заслужений природоохоронець України, заступник директора Карпатського біосферного заповідника.

24-ий Міжнародний гуцульський фестиваль втретє приймає Коломийщина

gyc-fest-190717__large

XXIV Міжнародний гуцульський фестиваль відбудеться 11-13 серпня у Королівці та Коломиї.

Розпочнеться він 11 серпня, науково-практичною конференцією «Український феномен Гуцульщини: національний та європейський контекст», у Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, де окрім наукових доповідей, учасникам покажуть традиції гуцульського весілля. Основне фестивальне дійство розгорнеться у суботу, на стадіоні села Королівка, о 12-ій годині. Як повідомляють організатори, на учасників заходу чекають: гостинні фольклорно-музичні подвір’я «Гуцульська Коломийщина запрошує», майстер-класи у містечку майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, яскрава конкурсна програма, молодіжна забава та багато іншого. Бажаючі можуть долучитися до встановлення рекорду України на наймасовіше виконання «Гуцулки».

Цьогоріч у фестивалі візьмуть участь майже 2 000 учасників. Аматори продемонструють таланти у 9 номінаціях. Рахівщину на Міжнародному гуцульському фестивалі представлять: народний аматорський ансамбль пісні і танцю «Лісоруб» з Великого Бичкова (керівник – Володимир Шепета, балетмейстер – заслужений працівник культури України Мирон Герман), народний самодіяльний фольклорний театр Богданського СБК (керівник Марія Ретізник), зразковий оркестр народних гуцульських інструментів Великобичківської ДМШ (керівник – заслужений працівник культури України Василь Попович), народний аматорський фольклорний колектив «Шовкова косиця» із Чорнотисянського СБК (керівник – Василина Теміцька), читці художнього слова Мирон Білінкевич і Олена Передарюк, майстри декоративного-прикладного мистецтва Богдан Сийпі й Петро Дудчук. А Іван Дудчук боротиметься за перемогу в номінації «Кіно-фото мистецтво».

Як Верхнє Водяне фестивалило

DSC_0052 DSC_0060

Позаминула неділя для верхньоводянців була знаковою – з нагоди Дня села відбувся перший кулінарний фестиваль «Апшанська смаженина».
Пронизливий, просякнутий димком запах смаженого м’яса, яке ще шкварчить на вогні, п’янив, пробуджував апетит, розносився далеко за місце проведення заходу, анонсуючи, що родзинка фесту буде справжньою смакотою. А розпочалося дійство сигнальними звуками трембіт, після чого бричка, запряжена двома пишними конями, прогарцювала населеним пунктом, привізши хліб і сіль для гостей заходу.
Завітали на перший фестиваль у Верхньому Водяному, щоб привітати його жителів, чимало поважних осіб: представників органів самоврядування, культури, лісового господарства та громадських діячів. Приїхали й голови районних держадміністрації та ради Павло Басараба і Василь Дан. Були присутні представники з області, зокрема: директор департаменту житлово-комунального господарства, будівництва та інфраструктури ОДА Едуард Маляр і депутат обл­ради Михайло Бойчук. Кожен з них адресував чимало хороших слів винуватцям торжества, бажав здоров’я та процвітання їхній малій Батьківщині. А Е. Маляр ще й вручив грамоти ОДА за значний внесок у розвиток села, сумлінну працю і професіоналізм голові самоврядного органу та художньому керівнику СБК Іванові Павлюку. За нагороди і те, що завітали на першу значну подію в історії населеного пункту, гостям подякувала очіль­ниця місцини Віталіна Гуцул. Слово мали й перша жінка – голова сільради Ма­рія Зінчук, голова села Вишна Руна (Румунія) Іван Ро­манюк, директор ДП «Ве­ликобичківське ЛМГ» Юрій Сойма, який ще й нагородив працівників установи і виділив матеріальну допомогу вдовам ко­лиш­­ніх працюючих, та місцеві свя­щен­но­служителі отці Михайло Сойма, Федір Шутко, Ва­силь Блинтя, Володимир Легач, які також помолилися за мир і добробут краю.
Після офіційних промов розпочався святковий концерт. На сцену ведучі заходу Сергій Обризків і Оксана Медвідь запросили наймолодших артистів – вихованців ДНЗ. За ними одні за одними почали лунати музичні вітальні композиції від солістів, танцюристів, оркестрів СБК Верхнього Водяного, Кос­тилівки, Великого Бичкова та РБК. Розважали глядачів і народна артистка України Лілія Сандулеса.
Поряд з тим, як змі­ню­ва­лись таланти на головній сцені, буяли місцевим колоритом і виставки робіт народних умільців, історичних речей та тамтешніх смаколиків і делікатесів. Помилуватися можна було картинами художниці Оксани Лунгу, вигаптуваними рушниками, серветками, полотнами місцевих рукодільниць, тканими ліжниками. Бі­бліо­текарі підготували виставку «Література рідного краю». Була там і облаштована різ­номанітним домашнім начинням хатина, яку оздобили й представили сільські працівники культури. Смачних різноманітних страв, для дегустації та пізнання життя населеного пункту через кулінарний аспект, наготували депутати сільської ради.

DSC_0024 DSC_0035
Поряд зі смакотою чільне місце відвели історії Верхнього Водяного, представивши на виставці автентичний одяг, верстати для прядіння ниток з овечої шерсті та конопель, перші світлини населеного пункту, зроблені в 30-их роках. Почитати можна було зібрані родоводи жителів краю, переглянути хронологію служіння священників, починаючи з 1800-их років, очільників сільської ради Верхнього Водяного з 1914-го р. та інші цікаві історичні речі, що з домашнього архіву виставив активіст Микола Ткач.
З протилежного ж бо­ку від виставкових сто­лів, котрі представили працівники держустанов села, розмістили ятки пра­цівники лісового господарства. Облаштували виставки з ретельністю та задумом максимального відтворення лісу та життя в ньому. Вражали чучела диких тварин, раритетні речі лісомисливської діяльності та архівні фото з полювань. Збуджувала апетит і різна м’яс­на продукція, ковбаски, буженина та інші страви, які красувалися на кількох стелажах. Щодо смаженини, то тут лісівники продемонстрували справжній клас. І це у прямому сенсі, позаяк можна було подивитися на майстер-клас з приготування головної страви фестивалю на вогні, а також стати свідком її смаження. Бо впродовж заходу відбувався конкурс на кращу печенину за участі трьох команд працівників лісової справи. Тож, після, приправлення, маринування і шкварчання м’яса на вогні, найсмачнішою виявилася свинина у колективу Верхньоводянського лісництва ДП «Великобичківське ЛМГ». Колектив Лужанського лісництва приготував найкращу смаженину з баранини, а колектив мисливців Верхнього Водяного – смажену курочку. За старанність та справжні кулінарні шедеври переможців у номінаціях нагородили спільними грамотами районних держадміністрації та ради. А самі гуляння та смакування головною кулінарною родзинкою затягнулись до пізньої ночі.
Андріана ЛЕЛЕ.

DSC_0115 DSC_0119

Верхньоводянці свій перший фест відгуляли

Вчора, 16 липня, у Верхньому Водяному з нагоди Дня села відбувся перший фестиваль «Апшанська смаженина». Ось, як відкривали захід, а репортаж з події читайте у суботньому номері “Зорі Рахівщини”!

 

 

DSC_0047DSC_0052DSC_0057DSC_0076DSC_0139

 

 

 

 

 

 

Десятиріччя творчої діяльності Галина ГРЕГОРЧАК відзначила у Рахові

Галя3

Минулої неділі у Рахові виступала заслужена артистка України Галина Грегорчак. Рахів’янка, яка стала першою в історії району професійною столичною академічною вокалісткою, вже не вперше подарувала містянам зустріч з найскладнішим видом вокального мистецтва – оперою.

За десять творчих років життя на сцені Київ­ського національного академічного театру оперети Г. Грегорчак-Одринська виконує головні ролі у десятках опер-буф, класичних оперетах та мюзиклах. Незважаючи на це, за роки шліфування здібностей у Євгенії Мірошниченко, яка вела обдаровану ученицю шляхом нелегкої вокальної науки, а також роботи в столиці, Галина не втрачає творчих зв’язків з малою батьківщиною, періодично ділиться власною творчістю, багатством серця із рідним слухачем, своїми земляками. І цього разу, під час концертної програми з нагоди десятиріччя творчої діяльності, незважаючи на відсутність відповідного антуражу, володарка колоратурного сопрано продемонструвала, що для неї немає великої чи малої сцени, адже живе на ній справжнім почуттям.
Захоплювали аудиторію її голосистість, витончена манера співу, досконалість, шляхетна постава, сценічна зовнішність під час виконання арій Клеопатри з «Циганського барона», Адель з «Летючої миші», Розіни з «Севільського цирульника», Одетти із «Баядери», Джудіти Ф. Легара, та ін. героїнь опер, а під час другого відділення концертної програми – низки українських пісень, чим викликала не менше захоплення. Доповнював талановиту дружину сценічний партнер і чоловік Володимир Одринський. А акомпанувала – одна з найкращих концертмейстерів, піаністка Анна Поліщук. Глядачі бачили на сцені артистів, які задушевно і злагоджено виконували свої партії, уміло доносили до їхніх сердець задум авторів творів та розуміння високого мистецтва академічного вокалу. За це вдячно нагородили їх бурхливими тривалими оплесками й обдарували квітами.
Концерт відбувся за сприяння народного депутата України Василя Петьовки та міської ради.
Ярослава ПИЛИП’ЮК.

«В саду його душі живуть тільки книги…»

Демян1

9 липня у стінах Богданської сільської бібліотеки відбулася презентація книжки нашого земляка, художника-графіка, «Лицаря ордену книги», як каже про нього Н. Пономаренко, Миколи Дем’яна «Митець з гуцульського Парижа».
Відрадно, що саме в мальовничому Богдані, де народився пан Микола, відбулася презентація книги вперше. Ініціювала захід молода бібліотекарка Тетяна Вечернюк, щоб богданці мали змогу в урочистій обстановці познайомитися з творчістю краянина-односельця.
Розпочав подію Мирон Білінкевич читанням вірша «Гуцульщина» Р. Юзви, під звучання трембіти. А за ним зі вступними вітальними рядками до присутніх звернулися ведучі Тетяна Вечернюк та Ганна Зварич. Вони, представивши винуватця заходу, запросили його до слова.
Митець, попри хвилювання, радо зустрів земляків. Спочатку розповів про своє дитинство, юність, армію, навчання, перші творчі доробки, які яскраво висвітлювалися на екрані. Відтак Микола Михайлович представив свою книгу «Митець з гуцульського Парижа», яка попри багато перешкод нарешті вийшла в світ. Видання, обсягом 264 сторінки, складають шість тематичних розділів. Воно ілюстроване репродукціями (понад тисячу ілюстрацій), з кольоровою вкладкою на 16 сторінках. Тут можна прочитати уривки тексту, зображені місцевою говіркою, що залишається у душі Миколи назавжди. До книги увійшли багатогранні відгуки колег та подяки від численних авторів, яким графік виконував художнє оформлення книг. А й справді, досить важко уявити закарпатську книгу без оформлення Миколи Михайловича. Багато митець завдячує своєму армійському товаришу, який фінансово підтримав видання. Висловлював подяку всім, хто допомагав йому, підтримував у створенні неповторної книги. Окремо, згадав про свого вчителя, покійного Василя Івановича Поповича, який був його першим наставником у царині художнього саду.
Привітати нашого земляка, майстра своєї справи і висловити слова вдячності за те, що він – людина великого масштабу, яка прославляє наш край, Срібну Землю прийшли знайомі, друзі, родичі, і односельці. Петро Ференц підкреслив слова, які про фахівця сказав П. Скунць, що художнє оформлення Миколи Дем’яна – це «… та ж поезія – тільки в кольорах, лініях, графічних тонкощах». Також до привітань доєдналися: бібліотекар ЦРБ Наталія Юришинець, начальник відділу культури РДА Володимир Шепета, який вручив п. Миколі подарунки, зокрема чашку з логотипом Рахівщини, щоб він, смакуючи каву, завжди згадував про теплий прийом у Богдані. Заступник голови РДА Дмитро Ігнатюк наголосив, що митець дуже скромно розповідає про свою велику і натхненну працю. А донька В.І. Поповича Марина поділилася цінними спогадами з життя покійного батька, зокрема про те, як з гордістю розповідав про свого учня Миколу. Від усього серця привітала колишнього учня і вчителька біології Н. С. Маскалюк. А директор СБК Василь Лехман у дарунок винуватцю заходу зіграв народні мелодії.
Після цього Тетяна Вечернюк попросила самого художника, заграти для боґданців на гармоніці (митця з дитячих років приваблювала музика, але як каже М. Дем’ян – це його хобі), що було для нього несподіванкою. І хоча винуватець зустрічі повідомив, що по нотах грати не вміє, а тільки на слух, все ж виконав кілька пісень, розвеселив народ, довів, що може витинати не лише гуцульські мелодії, а й до прикладу угорські, словацькі.
Як сказала Ганна Зварич, «Микола Михайлович Дем’ян був і залишається щедрою, доброї душі людиною і, а насамкінець він – фахівець високого штибу на обширах книжкового дизайну. Людина з великої літери, яка поєднала в собі багатогранність людських талантів».
На завершення Микола Михайлович роздарував кілька примірників книжки. Одну з них можна знайти на полицях сільської бібліотеки і осягнути всю її красу та не­вичерпність людського таланту і мудрості. А присутні піднесено привітали його піснею «На многії літа..», від бібліотеки та односельців він отримав букет квітів. Ми теж приєднуємось до всіх сказаних привітань, бажаємо пану Миколі вічно палаючого творчого вогнику в його нелегкій праці.
Тереза БОГУНЯК,
студентка першого курсу відділення жур­налістики Ужгородсько­го національного уні­вер­си­тету.

Юні «Бичківські музики» – в європейських концертах

DSCN0138 DSCN0184

З 11 по 16 червня зразковий оркестр народних інструментів учнів Великобичківської ДМШ перебував в Німеччині, у рамках концертного турне по Європі.
Навесні минулого року юні музиканти з Великобичківської дитячої музичної школи, на запрошення засновника благодійних концертів «Діти для дітей» Франка Спекгорста, виступали у чеському місті Тршебіч (концертну поїздку для наших дітей організували і спонсорували наші краяни-підприємці, які працюють в Чехії – родини Молдованів та Чічаків). Після завершення заключного благодійного концерту «Діти для дітей», який проходив у бібліотеці собору в Намєшті над Ославов, до мене підійшов кремезний усміхнений чоловік в окулярах, який ламаною російською мовою (колись навчався в МДУ в Москві) виявив захоплення виступом нашого дитячого оркестру. Згодом дав свою візитку і запросив взяти участь у подібних концертах в Німеччині. Так відбулося моє перше знайомство з генеральним директором компанії Тзов «BVIK» Ульріхом Геллерем.
Після концерт­них виступів у Чехії «Бич­ківські музики» повернулися на Україну. Усне запрошення до Німеччини не сприйняли серйозно, адже на поїздку потрібні немалі кошти, а їх у нас немає, тому поступово все забулося і про нову поїздку не згадувалося зовсім.
Але через кілька місяців на електронну пошту прийшло повідомлення німецькою, на яке не відразу й звернув увагу. І тільки після перекладу виявилося, що нас офіційно запрошують взяти участь у європейських концертах «Європа в такт» у Німеччині. Переписка між мною, Ульріхом Геллерем і Фран­ком Спекгорстом тривала ще кілька місяців. І як результат – офіційне запрошення д-ра Ульріха Геллера та фірми «BVIK», яку очолює з сином Томасом Геллерем, на поїздку нашого фольклорного міні-оркестру (12 осіб) в Кетен-Ангальт.
Для нас це було приємною несподіванкою. У листі-за­прошенні компанія обіцяла забезпечити нас перебуванням, харчуванням і житлом. За нами була лише оплата транспортних засобів. Як виявилося згодом, це – немала сума коштів в євро.
Ми розпочали пошук пере­візника з необхідними документами і ліцензією на транспорт, для поїздки з дітьми за кордон (погодилася на перевезення приватна фірма з Івано-Франківщини з водіями Василем Любляном та Миколою Тузом), а також меценатів для оплати самої поїздки в обидва боки.
На наше прохання від­гукнулися справжні шанувальники музичного мистецтва, яким не байдуже, ким стануть наші діти у майбутньому. Кожен з них виділив у рівних долях кошти. Серед меценатів – депутат Верховної ради України Василь Петьовка, який часто підтримує нас і наш заклад, Великобичківська селищна рада (голова Йосип Божук), ДП «Великобичківське ЛМГ» (директор Юрій Сойма). Частину коштів надав Ульріх Геллер в Німеччині. Частку, якої не вистачало до повної суми розрахунку з перевізниками, доклав з власних заощаджень я.
У короткі терміни діти, у яких закінчився строк дії закордонних паспортів, виробили ІD картки та нові закордонні документи, щоб був час подати на візи. Допомагали нам з прискоренням виготовлення українських та закордонних паспортів, сприяли з виготовленням та вчасним отриманням віз, а також вирішенням різних організаційних питань, придбанням концертних костюмів: голова райдержадміністрації П.Басараба, начальник відділу культури РДА В.Шепета, начальник управління культури ОДА В.Фролова та її заступник І. Молнар, депутати, виконком і голова Великобичківської селищної ради та інші.
І ось настав день від’їзду до Німеччини. Завдяки водіям-перевізникам учасники оркестру Павло Павлюк, Ростислав Чворсюк, Ганна Ткач, Олександр Білкей, Анастасія Шпиток, Назар Галясок, Юліанна Митрюк, Яна Андрусяк, Дем’ян Кузьмик, Андрій Басараба в супроводі настроювача скрипок Ольги Арсенівни Попович та керівника колективу успішно пройшли українсько-польсько-німецький кордони, і в обід 11 червня були на місці. Поселилися в літніх будиночках, в рекреаційній зоні на околиці Кетена.
Увечері нас запросила організація (голова Раймонд Шульц), яка зай­мається наданням швидкої медичної допомоги потерпілим від катастроф, аварій, повеней та інших природних катаклізмів. На подвір’ї їхнього офісу, у невимушеній дружній обстановці біля багаття, співали українських народних пісень та вигравали гуцульські ме­ло­дії. А після ласували приготовленими на території у пе­ревізній польовій кухні ні­мецькими (звареними ковбасками) та італійськими (макаронами з кетчупом) стравами.
Зранку 12 червня відбу­лася зустріч з гендиректором компанії «BVIK» д-р Уль­ріхом Геллерем та їхніми пра­ців­никами. Мене познайомили з усіма заступниками та управлінським складом фірми. Цього ж дня вони ініціювали та профінансували екскурсійну поїздку в столицю Німеччини Берлін та роздали дітям і супроводжуючим педагогам по 20 євро на кишенькові витрати.
Ми пройшлися вулицями столиці Німеччини, відвідали історичні місця: знамениті Бранденбурзькі ворота; будів­лю Рейхстагу, яка є чи не най­популярнішою пам’яткою Бер­ліна; будівлю колишньої гаупт­вахти «Нойє Вахе»; побачили Берлінську телевежу, Берлінський університет ім. Гумбольдта; Берлінську оперу та інші визначні місця, мали можливість бути свідками руху кортежу автомобілів з канцлером Ангелою Меркель у супроводі поліцейських мото­циклістів. Увечері того ж дня, хоч і втомлені, але щасливі, повернулися до Кетена.
Концертні виступи розпочалися лише з наступного дня. З німецькими та чеськими юними музикантами, ми концертували (по 2-3 виступи щодня) в багатьох містечках країни: Кетені, Бітерфельді, Віттенбергу, Зьорбігу та інших. Між концертами проводилися оглядові екскурсії: в Костел св. Якоба у м. Кетені-Ангальт, де слухали органну музику Й.С.Баха, пливли на кораблі озером, створеним на колишніх янтарних шахтах у м. Біттерфельд-Вольфен, милувалися їх архітектурою.
Наступними днями виступали на сцені Кетенської музич­ної школи імені Йогана Себастьяна Баха, а також перед гостями організації надзвичайних ситуацій та медичної школи м. Кетена. Там нас привітали і гості з Білорусії. Пан Раймонд Шульц подарував «Бичківським музикам» прапор міста Кеттена, а наймолодшому учаснику оркестру Ростиславу Чворсюку – великого плюшового ведмедика.
Та найбільш зворушливим подарунком для нас, були слова українською мовою нашої краянки із Західної України, яка вже кілька років працює лікарем в Кетені. Почувши українську, гуцульську народну музику, яка доносилася до багатоповерхівок, жінка спустилася на вулицю, знайшла нас, щоб насолодитися «живим» звучанням народних мелодій у виконанні юних українських музикантів, адже не так часто чути рідну музику далеко від Батьківщини. Зі сльозами на очах подякувала нам, і … побігла. Через кілька хвилин повернулася і від щирого серця подарувала для розвитку колективу 50 євро. Це була дуже зворушлива і незабутня зустріч.
Завершальний концерт відбувся на околиці Кетена, в одному з костелів, куди прийшло багато поціновувачів музичного мистецтва міста та кілька колишніх біженців з азійських та африканських країн, останніми з яких опікується німецька фірма «BVIK». Кожен номер супроводжувався бурхливими аплодисментами глядачів та вигуками «Браво!». Гуцульська музика у виконанні юних бичківських артистів-оркестрантів звучала на всю потужність у великій залі костелу з відмінною акустикою. Неодноразово, з великим емоційним піднесенням, виконували твори «на біс».
Після концерту Ульріх Геллер, Раймонд Шульц та інші організатори заходів, подякували всім учасникам концерту за успішні виступи, подарували пам’ятні значки, а керівникам дитячих колективів – грамоти від міста Кетен і цінні подарунки. А відтак, неподалік костелу, організували вечерю з традиційною німецькою кухнею – обсмаженими на грилі м’ясом та ковбасками.
Зранку поснідавши, ми виї­хали до Лейпцигу. Там відвідали місцевий зоопарк, який веде історію ще з 1878 р. За чотири години екскурсії оглянули майже всіх його чотириногих мешканців.
Після обіду ми прийшли до припаркованого неподалік автобусу і щасливі повернулися додому, на Україну. Незабутні враження від поїздки залишаться у дітей на все життя.
Мрія дітей виступити в кон­цертному турне в одній з євро­пейських країн збулася. Виступи наших вихованців пройшли на високому професійному рівні, які гідно представили Україну за кордоном.
Наступного року нас знову запросили керівники музичних шкіл Чехії та Німеччини, яким дуже сподобалася наша гра.
Сподіваємося, що нас і надалі підтримуватимуть небайдужі до розвитку музич­ної культури меценати, без яких такі поїздки, на жаль, нездійсненні.
Василь ПОПОВИЧ, директор Великобич­ків­ської музичної школи.

У неділю у Рахові виступатиме Заслужена артистка України Галина ГРЕГОРЧАК

Рахівська-РР

У РБК з 2 до 15 липня триває виставка “У світі каменю”

kamin_preview