Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

Майстер-клас – від хореографа з Вірменії

Танці

Вже який рік активно функціонує, навчає і виховує в рахівських дітей не лише граційність, але й спортивний дух Рахівська школа танців «Фаворит». А нещодавно в учнів закладу з’явилась ще й нагода як слід відпрацювати рухи і па на майстер-класі у знаного хореографа Арсена Мелконяна.
Подія відбулася на базі Рахівської школи танцю, ідея створення якої прийшла її керівнику і тренеру Валерію Рябчуку ще 2008-го року. Як розповідає, «захотів навчати підростаюче покоління, оскільки у районі не було закладу, де діти могли опановувати спортивно-бальні танці. Зараз же у школі навчаються діти старшого та молодшого віку в різних групах і класифікаційних категоріях. А школа «Фаворит» є осередком в Закарпатській області від Всеукраїнської Федерації спорту та мистецтв (ВФСМ)».
Вихованці закладу та їхній наставник активно ростуть і розвивають танцювальну майстерність. Про це свідчить чималий арсенал відзнак, нагород і кубків. Вони були учасниками обласних, міжрегіональних та всеукраїнських змагань, а найвищі нагороди здобули на турнірі «Зорепад-2014» та Всеукраїнському кубку «Діадема».
Керівник школи теж був фіналістом і учасником багатьох всеукраїнських чемпіонатів і кубків. За його плечима – чималий танцювальний та педагогічний досвід, бо танцями займався з десятирічного віку, навчався у київській «Школі танцю Чапкіса» та є хореографом РБДЮТ. Наразі він – суддя всеукраїнської категорії зі спортивно-бальних танців та класу «В» міжнародної категорії. Здобув останнє звання завдяки Арсену Мелконяну – тренеру, хореографу студії Федерації танцювального спорту Респу­бліки Вірменія, викладачу Вірме­нського педагогічного інституту ім. Хачатура Абовяна.
Цими днями вірменський тренер міжнародного класу завітав до Рахова. Головною метою його приїзду був майстер-клас для учнів школи «Фаворит» з латиноамериканських танців. Запросив хореографа саме Валерій Рябчук, бо окрім відшліфування власних навичок напередодні чергового іспиту на присвоєння міжнародної суддівської категорії профі «PD klass latino and Standart», потурбувався і про власних вихованців. Тож минулого тижня на паркеті пліч-о-пліч стояли юні рахівські танцівники й старанно та уважно переймали досвід професіонала. Арсен Мелконян поділився з ними різноманітними хитрощами та секретами, які допоможуть їм надалі краще танцювати і виступати на змаганнях, адже невдовзі вони боротимуться за «Кубок Рахова-2017». Він знову відбудеться у райцентрі, але на відміну від попереднього «батлу» цьогорічні змагання будуть міжнародними.
Андріана ЛЕЛЕ.

У Рахові вшанували Кобзаря

DSC_0013 DSC_0014

Сьогодні, у рамках святкування Шевченківських днів, у районному центрі відбулися урочистості з нагоди 203-ї річниці від дня народження Кобзаря.

Спочатку представники влади та громадськості поклали квіти до підніжжя пам’ятника Тарасові Шевченку.

А зустрітися з Шевченковою спадщиною, проникнулися цінностями, які він утверджував, мали можливість під час змістовного концерту в залі засідань адмінбудинку районної влади.  Народні пісні на слова великого Тараса звучали у виконанні хорової групи народного аматорського ансамблю пісні і танцю “Лісоруб”, тріо викладачів Рахівської музичної школи (керівник Володимир Шепета). Присутні щиро аплодували не лише їм, а й учасникам театрального колективу з Богдана (керівник Марія Ретізник), юним піаністові та скрипалям – вихованцям викладачів міської ДМШ Надії Мисинчук і Тетяни Штодлер, дівчаткам з танцювального колективу РБК (керівник Мирослава Шемота).

Вела концертну програму керівник драматичного гуртка районного Будинку культури Антоніна Кабалюк.

DSC_0018

DSC_0034 DSC_0029 DSC_0026

У районному центрі вшанували Кобзаря

DSC_0013 DSC_0014

Сьогодні, у рамках святкування Шевченківських днів, у районному центрі відбулися урочистості з нагоди 203-ї річниці від дня народження Кобзаря.

Спочатку представники влади та громадськості поклали квіти до підніжжя пам’ятника Тарасові Шевченку.

А зустрітися з Шевченковою спадщиною, проникнулися цінностями, які він утверджував, мали можливість під час змістовного концерту в залі засідань адмінбудинку районної влади.  Народні пісні на слова великого Тараса звучали у виконанні хорової групи народного аматорського ансамблю пісні і танцю “Лісоруб”, тріо викладачів Рахівської музичної школи (керівник Володимир Шепета). Присутні щиро аплодували не лише їм, а й учасникам театрального колективу з Богдана (керівник Марія Ретізник), юним піаністові та скрипалям – вихованцям викладачів міської ДМШ Надії Мисинчук і Тетяни Штодлер, дівчаткам з танцювального колективу РБК (керівник Мирослава Шемота).

Вела концертну програму керівник драматичного гуртка районного Будинку культури Антоніна Кабалюк.

DSC_0018 DSC_0026 DSC_0029 DSC_0034

 

Журнал “ҐРАЖДА” можна читати на сайті http://grazda.lviv.ua

завантаження
Шановні колеги, друзі!
З приємністю повідомляємо, що віднині журнал ҐРАЖДА  можна читати на власному сайті http://grazda.lviv.ua
ЗАХОДЬТЕ, ЗНАЙОМТЕСЬ, ЗАЛИШАЙТЕ ВІДГУКИ І, ЗВІСНО, ПОШИРЮЙТЕ ЧАСОПИС СЕРЕД ЗНАЙОМИХ!
Олександр МАСЛЯНИК.

“Бичківські музики” – учасники телепроекту «Україна має талант. Діти-2»

16507977_1069099396552624_165030745469361972_n-1

7 лютого 11 юних музикантів з числа зразкового оркестру народних інструментів «Бичківські музики» Великобичківської ДМШ взяли участь у телевізійному кастингу «Україна має талант. Діти-2» у Києві. Серед них – сопілкар Андрій Басараба, скрипалі Назар Галясок, Яна Андрусяк, Юліанна Митрюк (староста колективу), баяністи Павло Павлюк та Ростислав Чворсюк (всі з Косівської Поляни), скрипалька Анастасія Шпиток з Росішки, цимбалістка Ганна Ткач з Ріки, скрипаль Олександр Білкей, баян-бас Іван Ангела та ударник і трембітар Дем’ян Кузьмик з Великого Бичкова.
Щоб стати учасником популярного телевізійного шоу каналу СТБ, вихованцям музичної школи довелося пройти цікавий шлях. А розпочалося все з того, що в Інтернеті натрапили на інформацію про проведення відбору на другий сезон телепроекту. Спочатку зареєструвалися відповідною анкетою, після розгляду якої нам зателефонували менеджери каналу з пропозицією взяти участь у передкастингу в найближчому до нас обласному центрі. Ми обрали Львів. Третього жовтня, завдячуючи фінансовій підтримці батьків учасників «Бичківських музик», мікроавтобусом виїхали до місця перегляду програм колективів. Їх там зібралася не одна сотня. Ми виступили перед відеооператором і жур­на­ліс­том телепроекту з творами «Карпатські візерунки» та «Ме­лодії гуцульського танцю «Аркан». Нам повідомили, що після перегляду записів фахівцями нам зателефонують і повідомлять, чи братимемо участь у основному відбірковому телевізійному кастингу в Києві. Час спливав, та дзвінка з рішенням ми не дочекалися. Через Інтернет написав на сторінку запит про те, прийнято рішення про нашу участь, чи ні.
Нам передзвонили лише після запиту через Інтернет. Дали відповідь, що звичайна гра гуцульських творів не є форматом шоу, потрібно вразити телеглядачів чимось новим. Така фішка у нас знайшлася й відразу була запропонована менеджерам каналу СТБ – це етно-рокова композиція «Гуцульські награвання» (сплав народних мелодій з елементами року) з репертуару львівського народно-інструментального, етно-рок гурту «Добрі люди». Цей твір ми експериментально включили у репертуар лише три місяці тому. Ще через два тижні нам зателефонували і повідомили, що чекають на запис телекастингу «Україна має талант. Діти-2» у Києві та попросили привезти флешки з фото та виступами колективу, особливо з репетиції перед поїздкою. Їх підготував один з батьків дітей-учасників – В.В.Басараба.
Приємна звістка додала кожному учаснику ансамблю сил. Щоб відшліфувати гру, займалися додатково. Транспортні витрати до Києва і назад взяв на себе відділ культури РДА (начальник В.Л. Шепета) та голова райдержадміністрації П.В. Басараба.
Шістнадцятигодинна поїзд­ка до столиці України, незважаючи на комфортний салон мік­роавтобуса, виявилася досить виснажливою для дітей. У ті дні над центральними областями України вирував циклон. Водій крім дорожніх вибоїн і ям, долав ожеледицю і кучугури снігу. І ось зранку 7 лютого, ми зайшли у вестибюль Київської кіностудії, звідки всіх провели в просторовий зал одного із павільйонів. Там працювало кілька переносних кінокамер, які почергово знімали колективи та окремих виконавців, з якими вели бесіди журналісти. А вільні від зйомок дітлахи грали на моніторах у відеогри, розважалися в спеціально облаштованих дитячих кутках, фотографувалися з картонними манекенами журі та переносними зірками.
Невдовзі настала черга і нашого ансамблю «Бичківські музики» для бесід з журналістами і відеооператорами. Запитання були різними: про мету приїзду на кастинг, яким талантом вони володіють, чому обрали для ансамблю саме таку назву, які мрії у кожного з учасників, який репертуар ансамблю, куди їздили з концертами, як витратять суму коштів у разі перемоги в прямих ефірах…
Через годину «Бичківські музики» потрапили за лаштунки головної сцени, де кожному учаснику встановили на музичні інструменти міні-мікрофони. Після невеличкого налаштування звучання, розпочався виступ. Колектив зал зустрів оплесками, а журі звернулися до дітей із запитаннями. Спілкувалася з ними староста оркестру Юліанна Митрюк.
І ось сам виступ. Залунав клич трембіти, до якої додалися звучання дзвіночків, пташки, зозульки, а де-не-де і рогу, а потім до них доєдналися народні мотиви у виконанні скрипок, сопілки, цимбалів, бубна, баянів, які вдало передали полонинський настрій. Гуцульські народні мелодії звучали по-новому, адже у творі використані сучасні рокові інтонації та ритми. Через звукорежисерське недопрацювання (відсутність моніторів через що діти-оркестранти не чули реальну гру сусідів по колективу, а тим більше – сильну долю ударника, бо всі звуки долинали у залу, а вже звідти з секундним запізненням поверталися назад), було не до посмішок, бо з великим напруженням треба було вловити ледь відчутні звуки сусідніх інструментів, щоб не розійтися у грі. Та, незважаючи на це, заграли злагоджено і з емоційним піднесенням. Зал вітав «Бичківських музик» оплесками стоячи. Однак, журі було замало бездоганної гри. На заваді одержання від журі трьох «Так!» стала відсутність посмішок, адже це не тільки відбір талантів, а й шоу-проект. Таким рішенням були розчаровані не тільки діти, а й керівник та батьківська група підтримки за лаштунками сцени. Єдиний, хто нас оцінив власним «Так» був Дзідзьо. Його після виступу запросив на сцену один з учасників Кузьмик Дем’ян, який запропонував спробувати заграти на трембіті. Дзідзьо, як справжній шоу-мен, спочатку видував якісь неіснуючі звуки, а потім дуже вправно заграв трембітний клич.
Не дивлячись на те, що ми не пройшли у прямі ефіри, виступом задоволені, адже не всім глядачі адресують бурхливі оплески стоячи. Ми вдало зіграли гуцульську музику, а це головне. Крім того, отримали масу позитивних емоцій при підготовці до проекту, здобули виконавський і сценічний досвід. Зробили також висновок, що, крім бездоганної гри на інструментах, обов’язково слід відшліфовувати артистичні дані. Якщо радіослухачі тільки слухають музичне виконання, для телеглядачів цього замало: мусить бути емоційна картинка учасників. Це обоя’зково врахуємо в наступних виступах. Всім вихованцям – велике спасибі за добру гру! Попереду нові поїздки і перемоги!!!
Щира подяка також усім, хто нас підтримував, зокрема: педколективу Великобичківської ДМШ, голові райдерж­адміністрації П. В. Басарабі, начальнику відділу культури РДА В.Л. Шепеті, усім батькам вихованців, а також тим, які супроводжували юних музикантів до столиці – В. В.Басарабі (фотограф і відеооператор), О. Ф. Митрюку, настроювачу скрипок О. А. Попович та перевізнику В. І. Леті.
Василь ПОПОВИЧ, директор Великобич­ків­ської ДШМ.

Кастинги «Україна має талант. Діти-2» канал СТБ транслюватиме щосуботи впродовж двох місяців, починаючи з 4 березня.

Юні музиканти Великобичківської ДМШ – переможці Міжнародного фестивалю «Stankovychfest»

13612225_1266445540114316_202354787626396157_n

З 9 по 12 лютого на Свалявщині проходив І Міжнародний фестиваль мистецтв «Stankovychfest», на який з’їхалися півтисячі молодих талантів з усієї України, а також сусідніх Угорщини й Словаччини. Протягом трьох днів індивідуальні виконавці, ансамблі та великі колективи змагалися у вікових категоріях від 5 до 25 років у номінаціях: музичне, хореографічне та образотворче мистецтво. Фестивальні майданчики були розгорнуті на базі санаторіїв «Квітка полонини» та «Поляна».
Учасниками форуму були і представники Рахівщини – учнівські колективи Великобичківської ДМШ: тріо баяністів у складі Павла Павлюка, Ростислава Чворсюка та Івана Ангели, а також інструментальний ансамбль «Бичківські музики». Після перемоги у першому турі, взяли участь у другому. Журі високо оцінило гру юних музикантів. За підсумками балів вони здобули звання лауреатів першої премії і почесне право брати участь в урочистому нагородженні та заключному гала-концерті.
Проведення «Stankovychfest» є важливою подією та одним з наймасштабніших свят класичної музики та мистецтва в культурному житті не лише Закарпаття, але й всієї України. Такі культурні проекти вкрай необхідні, адже вони закладають міцне підґрунтя для формування плеяди яскравих імен в музичному мистецтві.

Фольклорний оркестр Ясінянської ДШМ залишив яскравий слід на «Зимових візерунках» Хмельниччини

Ясіня2

Із 19 по 22 січня у Хмельницькому палаці творчості дітей та юнацтва вирував ХХVІІІ Всеукраїнський фестиваль танцю «Зимові візерунки» пам`яті Юрія Гуреєва, який присвячувався 98-ій річниці Соборності України. Серед представників Західної України був і дитячий фольклорний оркестр гуцульських народних інструментів Ясінянської дитячої школи мистецтв (художній керівник Олексій Гутелюк). А приймав нас народний художній колектив ансамбль танцю «Подолянчик» Хмельницького палацу творчості дітей та юнацтва з художнім керівником Іваном Гуреєвом.
Мета згаданих фестин – ознайомити хмельниччан з кращими зразками дитячої та юнацької хореографічної творчості України, сприяти патріотичному і морально-естетичному вихованню дітей, знайомству і взаємопізнанню, консолідації юних подолян із представниками різних регіонів України. «Зимові візерунки» не мають конкурсного характеру – такою була одна із головних ідей засновника Ю.І. Гуреєва.
Кожен із трьох днів фестивалю був яскравим, теплим і цікавим. Дитячі посмішки, запа­льні виступи, гарні костюми, танцювальна майстерність юних артистів наповнювали залу Палацу творчості атмосферою справжньої дружби, злагоди та єдності. Усвідомленням, що такі різні колективи-учасники, живуть у різних регіонах України, але об`єднані спільною ідеєю, спільними думками, мріями та прагненнями, надає впевненості у єдності й злагодженому майбутньому України.
Серед глядачів – поціно­вувачів хореографічного мистецтва – було багато молоді, а також батьків сьогоднішніх юних артистів, які привели діточок, аби відчути особливу атмосферу свята. Мене вразив високий рівень фестивалю. Сподобалася сцена, на якій так легко і приємно працювати. А що вже й казати про переповнені зали глядачів, про їхню теплу і щиру реакцію! Сприймали нас чудово, з вигуками «Браво!», «Молодці!».
Урочисте закриття «Зимових візерунків» відбулося 21 січ­ня, під час концерту «День злуки – братерства день». Перед виступами колективів глядачі переглянули фільм «Вікопомний день», створений юнкорами прес-клубу «Юний журналіст» у 2009-ий році, який не втратив актуальності й сьогодні. Директор Палацу творчості М. Пилипак та директор департаменту Р.Миколаїв вручили всім колективам-учасникам грамоти, нагороди та подарунки. До вітань долучилися громадські діячі міста і вдячні глядачі.
Концерт дружби був величним і незабутнім! А на завершення організатори фестивалю організували нашим дітям – гуцулятам вогник дружби колективів, конкурси та запальну дискотеку.
Проводжали ясінянців у дорогу всі танцюристи «Подолянчика», педагогічний колектив ансамблю та батьки дітей, які приймали наших оркестрантів у власних родинах.
Галина ЖУРАКОВСЬКА, директор Ясінянської дитячої школи мистецтв.

У Рахові «на ура» відбувся концерт Національного хору ім. Григорія Верьовки

DSC_0241

Виступ цього унікального колективу, який своїм досконалим мистецтвом репрезентує все найкраще з невичерпного джерела народної творчості різних етнографічних районів України, аудиторія сприйняла «на ура». Зачаровані майстерним виконанням пісень, граціозних прекрасних танців хореографічної групи, віртуозною грою оркестру народних інструментів та пречудовими костюмами, присутні аплодували артистам стоячи і не хотіли відпускати зі сцени. Такого аншлагу в районному Будинку культури не було давно!

Самобутність і високохудожність виконання, дивовижне розмаїття голосів, поєднання емоційності та стриманості, душевної відкритості ті доброзичливого гумору, чистоти й безпосередності – усім цим зачарував і прихилив серця місцевої публіки Національний заслужений академічний український народний хор, разом  з яким вона поринула в колоритне різдвяне дійство! Це безкоштовне мистецька задоволення (а квитки на виступ колективу коливаються від 90 до 500 грн.)нам подарували народний депутат України Василь Васильович Петьовка і депутати Рахівської міської міської ради.

DSC_0253

DSC_0182 DSC_0109

Цьогоріч переможців фестивалю «Ой радуйся, земле!» не визначали

DSC_0076

Другого дня після Василя до районного Будинку культури з’їхалися колядники, щедрувальники, бетлегеми з різних населених пунктів Рахівщини, щоб звеселити нарід, поколядувати на щорічному фестивалі зимового фольклору «Ой радуйся, земле!». Він за рахунком був двадцять восьмим і цьогоріч, на відміну від попередніх, не був конкурсом, бо переможців не визначали.
Традиційно з вітальними словами до глядачів та учасників звернувся перший заступник голови РДА Віктор Турок. Після його промови на облаштованій під гуцульську хатину сцені, святково вбрану ліжниками, веретами, рушниками… готувались до святої різдвяної вечері ґазда з ґаздинею – учасники народного театру Богданського сільського клубу. Як виклали на стіл 12 страв, налили яфинівки та промовили «Христос Рождається!» «до хати» почали приходити колядники.
Загалом ґазди прийняли колядників, щедрівників та віншувальників з 15 населених пунктів району. «Просились у коляду» щедрувальна та колядницька групи, жіноча, чоловіча, церківна коляди та бетлегеми. Хтось з музиками, а хтось акапельно славив народження Сина Господнього, хтось радував глядачів давніми, невідомими чи то й сучасними колядками, а хтось всім знаною «Нова радість стала». Бетлегеми вжившись у ролі пастирів, царів Іродів, янголів, бабів, дідів та чортів, показували сценки, імпровізували та «сіяли коноплі», кружляючи молодиць у запальній «Гуцулці». Якими б різнобарвними не були учасники, всі як один, вони віншували глядачів і Україну лише найкращими та найщирішими словами. Доповнювали виступи виконавців ошанті гуцульські строї, яскраві хустки, уквітчані крисані та оздоблені намистом і обвішані гучними дзвіночками костюми. Всі образи створювали атмосферу автентичності та мимоволі відносили присутніх у минувшину, в часи коли прадіди оббивали пороги сусідів із дзвінкими колядами.
Після кожного виступу колективи отримували відзнаки за участь в фестивалі від відділу культури РДА, а ґаздиня з ґаздою щиро дякувала колядникам та запрошували й наступного року не обійти їхню «хату». З теплою душевною радістю на серці повертались до своїх домівок і глядачі, і учасники фестивалю, бо і одні, й інші славили в піснях, щедрівках та колядках народження Христове.
Андріана ЛЕЛЕ.

DSC_0112 DSC_0126

Фольклорний колектив «Шовкова косиця» з Чорної Тиси колядував в Ужгороді

20-16

Учасники народного фольклорного колективу «Шовкова косиця» з Чорної Тиси (керівник Василина Теміцька) стали лауреатами третього ступеня фестивалю-конкурсу колядницьких гуртів і вертепів «Нова радість стала…», що проходив в Ужгороді. Вони ж, у числі інших 15-ти колядницьких колективів із усіх куточків краю, звеселяли відвідувачів сьомого фестивалю «Коляди у старому селі».

26