Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

Журнал “ҐРАЖДА” можна читати на сайті http://grazda.lviv.ua

завантаження
Шановні колеги, друзі!
З приємністю повідомляємо, що віднині журнал ҐРАЖДА  можна читати на власному сайті http://grazda.lviv.ua
ЗАХОДЬТЕ, ЗНАЙОМТЕСЬ, ЗАЛИШАЙТЕ ВІДГУКИ І, ЗВІСНО, ПОШИРЮЙТЕ ЧАСОПИС СЕРЕД ЗНАЙОМИХ!
Олександр МАСЛЯНИК.

Школярам представили виставку «Будні АТО»

DSC_0009

Розвантажувальні та бронежилети, каски, шоломи, використаний РПГ-18, осколки міни, протигази, сухпайки та світлини земляків на війні – все це зацікавлено розглядали 22 лютого на перервах школярі Рахівської ЗОШ №2.
Вперше експозицію «Будні АТО» було представлено минулого року у фойє адміністрації на День захисника України, а зараз організатор – громадська організація «Спілка учасників АТО «Рахівський едельвейс»» вирішили експонувати виставку й у школах району. Головна мета демонстрації атрибутів військової служби, як зазначають голова спілки Юрій Попович та її учасник Ігор Кальба, – донести учням всі аспекти війни на Донбасі, щоб вони прониклися ідеєю захисту Вітчизни, зрозуміли для чого бійці воюють на сході. Також вони розповіли, що кошти на фотовиставку, згідно програми захисту учасників АТО, виділила Рахівська міськрада, а сухпайок передав рахів’янин, старший лейтенант Василь Мисинчук. Що стосується решти експонатів, то їх привезли організатори із зони бойових дій, але до експозиції у кожному населеному пункті додаватимуться й інші речі учасників війни. Наразі «Будні АТО» привабила чималу увагу школярів, а наступними її побачать учні Росішківської ЗОШ.
(Вл. інф.).

DSC_0037

DSC_0029

Визначилися переможці районних зимових змагань з військово-прикладних видів спорту

DSC_0161

16 лютого у Рахівській ЗОШ №2 відбувся районний фінал зимових змагань з військово-прикладних видів спорту, присвячений 28-ій річниці виводу військ СРСР з республіки Афганістан.
Про воїнів-українців, що виконували інтернаціональний обов’язок, у вступному слові розповів організатор змагу вчитель предмету «Захисту Вітчизни» міської ЗОШ №2 Петро Петрович Лендєл. Також педагог закликав присутніх вшанувати пам’ять загиблих земляків хвилиною мовчання, та представив гостей – воїнів-афганців Дмитра Боклажука та Олександра Брандіса. На змаганнях був присутній ще один воїн-інтернаціоналіст, який пройшов горнило Афганської війни, а нині є вчителем предмету «Захисту Вітчизни» Видричанської ЗОШ – Ярослав Юрійович Баранюк.
Після урочистого відкриття та детальних інструкцій техніки безпеки і оголошення правил юнаки приступили до боротьби за першість. Загалом, у фіналі зустрілися команди: Косівсько-Полянської, Видричанської, Великобичківської і Верхньоводянської ЗОШ №1 та Рахівської №2. Змагалися у збиранні та розбиранні автомата, стрільбі з гвинтівки та силових вправах (підтягування на перекладині і стрибки у довжину з місця). Всі, як один, юнаки завзято, викладаючись на повну та докладаючи максимум зусиль, намагались перемогти. Однак, найкращі результати у особистих заліках продемонстрували: учні Рахівської школи №2 Степан Карабчук (стрибки у довжину) і Микола Росущан (розбір і збір автомата) та Микола Данило (підтягування) з Видричанської ЗОШ.
Підбиваючи зароблені учасниками бали з чотирьох видів змагань, викладачі визначили призерів. Третє місце – в учня Косівсько-Полянської школи Віктора Копусяка, друге – у Віктора Чічака, а першим став Степан Карабчук (обидва фіналісти з Рахівської ЗОШ). Тож, завдяки гарним результатам вихованців другої міської школи, вона стала абсолютним лідером у загальному заліку. Срібло дісталося Видричанській школі, а бронзу отримала Верхньоводянська ЗОШ №1. Всіх переможців нагороджено спільними грамотами відділу освіти молоді та спорту райдержадміністрації та райвійськкомату.
Андріана ЛЕЛЕ.

DSC_0139

DSC_0164

У Рахові вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні

DSC_0018 DSC_0030 DSC_0034 DSC_0047 DSC_00431

Питання будівництва Міжнародного центру букових пралісів на Закарпатті порушувалося на засіданні Нацкомісії України у справах ЮНЕСКО

7 лютого, в Міністерстві закордонних справ України, під головуванням заступника Міністра закордонних справ України, голови Нацкомісії України у справах ЮНЕСКО С.О.Кислиці, відбулося ХХІ засідання Національної комісії України у справах ЮНЕСКО.
Під час зібрання обговорювався широкий спектр питань міжнародної співпраці України у рамках ЮНЕСКО. Зокрема, заслухано звіти про діяльність секторів Нацкомісії минулого року, пріоритети її роботи цьогоріч, хід виконання попередніх рішень, питання приєднання України до другого Протоколу Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року тощо.
З доповідями із цих питань виступили керівники секторів Нацкомісії: культури та культурної спадщини, перший заступник Міністра культури України Світлана Фоменко, освіти – перший заступник Міністра освіти та науки України Влодимир Ковтунець, науки – віце-президент Національної академії наук України, академік Анатолій Загородній, молодіжної політики – заступник Міністра молоді і спорту України Микола Мовчан, заступник керівника сектору природничих наук та природної спадщини, директор Департаменту із питань заповідної справи Мінприроди України Ігор Іваненко тощо.
На наше прохання заслухано також питання будів­ництва на базі Карпатського біосферного заповідника Міжнародного нав­чально-дослідного центру букових пралісів та сталого розвитку Карпат і відзначення 10-річчя включення букових пралісів Кар­пат до переліку об’єктів Все­світньої спадщини ЮНЕСКО.
Інформуючи з цього приводу учасників зібрання, заступник автор цих рядків підкреслив, що незважаючи на вимоги статті 5 Конвенції про збереження Все­­світньої спадщини, доручен­ня Президента України від 02.04.2013 р. № 1-1/749 із питань збе­реження букових пралісів Карпат як об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Плану заходів, затверджених розпорядженням Кабміну України від 23.12.2009 р. №1619-р та доручення від 21 березня 2016 року № 9026/1/1-16, не забезпечується виділення необхідного фінансування для будівництва на базі Карпатського біосферного заповідника, на гірському курорті Кваси, Міжнародного навчально-дослідного центру букових пра­лісів та сталого розвитку Кар­пат. А цей об’єкт, відповідно до Спільної декларації про наміри між Міністерством еко­логії та природних ресурсів України, Міністерством довкіл­ля Словацької Респу­бліки і Федеральним Міністер­ством довкілля, охорони навколишнього природного середовища,будівництва та безпеки ядерних реакторів ФРН щодо співпраці з охорони та управління спільним об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат (Словаччина та Україна) та давні букові ліси Німеччини (Німеччина)» і Стратегії розвитку мережі навчальних центрів букових пра­лісів (розроблена німецькими експертами у рамках реалізації українсько-німецько-словацького проекту «Сталий менеджмент територій, прилеглих до об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат») повинен виконувати координуючу роль у мережі навчальних центрів усіх країн, букові праліси яких входять до Всесвітньої спадщини.
Актуальність будівництва Центру зростає й у зв’язку з розширенням об’єкта спадщини «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» за рахунок пралісів ще 11 європейських країн (Іспанія, Італія, Австрія, Бельгія, Словенія, Болгарія, Румунія та ін.) і реорганізацією його в новий об’єкт Всесвітньої спадщини «Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи». У зв’язку з цим, ми звернулися із проханням, щоб будівництво важливого Центру було проведено за рахунок коштів українсько-німецького проекту «Підтримка природно-заповідних територій в Україні». А також із пропозицією, аби Міжнародна науково-практична конференція «Десятиріччя створення об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини»: історія, стан та проблеми впровадження інтегрованої системи менеджменту» (Рахів, 26-29 вересня ц. р.), в роботі якої передбачається участь майже 200 представників комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Міжнародного союзу охорони природи (IUCIN), наукових кіл, органів влади та громадськості з 22 європейських країн, пройшла під егідою Націо­нальної комісії України у справах ЮНЕСКО.
З обговорюваних питань Нац­комісія прийняла відповідні рішення.
Федір ГАМОР, член Національної комі­сії України у справах ЮНЕСКО, заступник директора Карпатського біосферного заповідника, доктор біоло­гічних наук, професор.

У Міжнародний день водно-болотних угідь – до ботанічної пам’ят­ки природи місцевого значення «Андромеда»

IMG_9224

2 лютого, в Міжнародний день водно-болотних угідь, вчителі Чорнотисянської ЗОШ І-ІІІ ступенів організували з працівниками ДП «Ясінянське ЛМГ» для учнів 6 і 8 класів та учасників Чорнотисянського шкільного лісництва навчально-пізнавальну екскурсію до бо­та­нічної пам’ятки природи місцевого значення «Андромеда» (у народі «Чорна багна»). Захід відбувся з ініціативи вчителя географії Оксани Андріївни Клочуряк. Також до роботи з дітьми долучилися місцевий вчитель біології Марія Василівна Гринюк, поміч­ник лісничого Довжанського лісництва Іван Іванович Лофердюк та мисливствознавець Василь Васильович Дердюк з ДП «Ясінянське ЛМГ».
Захід розпочався в стінах школи тематичним уроком, під час якого Оксана Андріївна розповіла дітям про Рамсарську конвенцію та відзначення Міжнародного дня водно-болотних угідь, важливість і мету цього свята, його значення для охорони унікальних водно-болотних об’єктів і роль у збе­реженні рідкісної біоти. Далі учні вирушили на пізнавальну екскурсію до ботанічної пам’ят­ки природи місцевого значення «Андромеда» подивитися на унікальне природне сфагнове болото та послухати лекцію про це незвичайне місце. Мета екскурсії – натурне ознайомлення дітей з пам’яткою, а також пояснення необхідності охорони і збереження таких природних об’єктів, як унікальних і вразливих екосистем.
Прибувши до кінцевого пункту екскурсії, вчитель географії, на прикладі відкритого ґрунтового про­філю, що зберігся тут з часів видобутку торфу, пояснила учням процес формування болота, особливість залягання шарів ґрунту, їхній генезис та роль у сучасному гідрологічному режимі річки Чорна Тиса. Біолог Марія Василівна ознайомила учнів з флористичним і фауністичним різноманіттям «Андромеди», зробивши наголос на унікальній болотній рослинності, серед якої рідкісна комахоїдна рослина росичка круглолиста, Карпатський релікт – багно болотне, і звичайно, квіти андромеди.
Мисливствознавець ДП «Ясі­нянське ЛМГ» Дердюк Василь Васильович розповів про важливість водно-болотних угідь для пере­літних птахів, що зупиняються на таких об’єктах для відпочинку й відновлення сил. Також він звернув увагу на унікальність «Чорного багна», як осередку перебування тритона карпатського і болотяної перламутрівки – червонокнижних видів фауни.
Екскурс в історію села та безпосередньо урочища Чорна багна для учнів провів Іван Іванович Лофердюк. Зокрема, він розповів про нераціональне використання природних ре­сур­сів місцевим кологоспом за часів СРСР, що видобував тут торф для удобрення сільськогосподарських земель та шкоду від меліоративних робіт, які призвели до осушення значної частини цієї унікальної місцини. Будучи лісівником, він акцентував увагу на небезпеці виникнення торфових пожеж, складнощах їхньої ліквідації і негативних наслідках для навколишнього середовища. Завершенням його розповіді стало виголошення правил поведінки у подібних місцях і порядку дій у разі виникнення надзвичайної ситуації на болотах. На завершення екскурсії педагоги й фахівці лісового господарства розповіли учням про загрози щодо збереження цього водно-болотного угіддя. Наприкінці учасники заходу обмінялися враженнями і думками та вирішили популяризувати місцеву ботанічну пам’ятку природи «Андромеда», як унікальний рекреаційний об’єкт Чорної Тиси.
Подібний захід для місце­вих учнів відбувся вперше. Його організатори мали на меті донести до дітей важливість охорони та збереження водно-болотних угідь, спонукали їх по-новому поглянути на звичне і знайоме місце – «Чорну багну», а також закликали поширювати отримані знання серед друзів та рідних. Залишається сподіватися, що відзначення Міжнародного дня водно-болотних угідь в цьому місці у майбутньому стане доброю традицією, а до його проведення долучаться всі навчальні заклади ясінянської долини.
Василь ДЕРДЮК, мисливствознавець ДП «Ясі­ нян­ське ЛМГ».

Пам’ятка природи «Андромеда» або «Чорна багна» знаходиться у селі Чорна Тиса, охоплює 8,9 гектарів і розміщена на прирічковій терасі лівого схилу долини річки Чорна Тиса на висоті 700-750 м. н. р. м. Це найбільше за площею у Свидовецькому масиві верхове сфагнове болото з класичним опуклим сферичним рельєфом. «Андромеда» отримала природоохоронний статус у 1984 році.

«Юні лісові рейнджери» дали клятву берегти природні ресурси України

WzPcTR-M1nw

З осені минулого року у п’яти навчальних закладах західних областей України реалізується проект Благодійного фонду «Центру громадських ініціатив» «Юні лісові рейнджери», що фінансується Міжнародною програмою Лісової Служби США. Мета створених клубів – привернення уваги людей до проблем вирубки лісів у Карпатському регіоні, виховання у дітей дбайливого ставлення до природи та ін.
«У темі» з іншими виявилися й учні Рахівської ЗОШ №1, завдяки учителю біології та керівнику клубу Оксані Степанівні Турок. Саме наставниця, з ініціативи Ольги Сметанюк, подала заявку на участь у проекті та виборола право з-поміж усіх шкіл Закарпаття створити клуб у Рахові. Тож протягом осені та зими 20 учасників різного віку активно займаються, навчаються і переймаються лісовою та природоохоронною справою. А минулого тижня юні рейнджери зібралися у стінах першої міської школи, щоб відзначити десяту зустріч клубу та підбити підсумки дев’яти стрітень.
Згадати школярам є що, бо на їхньому рахунку – чимало заходів. Це – квест на території біосферного заповідника, де вони вчилися розрізняти хвойні дерева; флеш-моб у центрі міста, під час якого закликали не рубати на новорічні свята живі ялинки, а замінити їх штучним деревцем; акція, впродовж якої садили дерева; брали участь і у плетінні різдвяних віночків спільно з бібліотекарями ЦРБ. Рахів’яни активно координують роботу з іншими чотирма клубами західних областей. Так зокрема, під час першої поїздки до Перечина розробили власний логотип «Юних лісових рейнджерів». Побували й у колег Жидачева та планують ще дві поїздки таким чином, щораз двоє інших учасників беруть участь у подорожах. Неодноразово учасниками життя клубу були працівники КБЗ (зокрема Вікторія Бундзяк), а також Рахівського ЛДГ (Олеся Лофердюк).
Окрім спогадів про зроблене та пережите школярі на ювілейній зустрічі закріплювали набуті знання, ділилися враженнями та висловлювали сподівання на наступні зібрання. Варто зауважити, що керівник клубу О. Турок готує для рейнджерів завдання у ігровій формі. Жодна зустріч не промайнула без цікавинок: то за допомогою чуттів визначали вміст мішечка, то інсценували суд, де «вершили долю» браконьєрів лісу, то давали інтерв’ю у «шишкофон». Тож, кожен захід – незабутній для школярів. Однак найважливішою зустріччю сміливо можна назвати десяту, бо саме минулого тижня учасники клубу дали клятву та пройшли процедуру посвяти в рейнджери. Всі, як один, поклали руку на серце та зачитали найважливіші слова присяги берегти природні ресурси України. Таким чином, стали повноправними «сторожами» природи і з новими силами та зарядом ентузіазму поринули у світ нових майбутніх акцій та заходів. А допомагатимуть їм у цьому нові спеціальні зошити юних лісових рейнджерів, наклейки і брелки, які отримали після посвяти. А наприкінці серпня на 10 членів клубу чекає ще й літній тижневий табір.
Андріана ЛЕЛЕ.

“Бичківські музики” – учасники телепроекту «Україна має талант. Діти-2»

16507977_1069099396552624_165030745469361972_n-1

7 лютого 11 юних музикантів з числа зразкового оркестру народних інструментів «Бичківські музики» Великобичківської ДМШ взяли участь у телевізійному кастингу «Україна має талант. Діти-2» у Києві. Серед них – сопілкар Андрій Басараба, скрипалі Назар Галясок, Яна Андрусяк, Юліанна Митрюк (староста колективу), баяністи Павло Павлюк та Ростислав Чворсюк (всі з Косівської Поляни), скрипалька Анастасія Шпиток з Росішки, цимбалістка Ганна Ткач з Ріки, скрипаль Олександр Білкей, баян-бас Іван Ангела та ударник і трембітар Дем’ян Кузьмик з Великого Бичкова.
Щоб стати учасником популярного телевізійного шоу каналу СТБ, вихованцям музичної школи довелося пройти цікавий шлях. А розпочалося все з того, що в Інтернеті натрапили на інформацію про проведення відбору на другий сезон телепроекту. Спочатку зареєструвалися відповідною анкетою, після розгляду якої нам зателефонували менеджери каналу з пропозицією взяти участь у передкастингу в найближчому до нас обласному центрі. Ми обрали Львів. Третього жовтня, завдячуючи фінансовій підтримці батьків учасників «Бичківських музик», мікроавтобусом виїхали до місця перегляду програм колективів. Їх там зібралася не одна сотня. Ми виступили перед відеооператором і жур­на­ліс­том телепроекту з творами «Карпатські візерунки» та «Ме­лодії гуцульського танцю «Аркан». Нам повідомили, що після перегляду записів фахівцями нам зателефонують і повідомлять, чи братимемо участь у основному відбірковому телевізійному кастингу в Києві. Час спливав, та дзвінка з рішенням ми не дочекалися. Через Інтернет написав на сторінку запит про те, прийнято рішення про нашу участь, чи ні.
Нам передзвонили лише після запиту через Інтернет. Дали відповідь, що звичайна гра гуцульських творів не є форматом шоу, потрібно вразити телеглядачів чимось новим. Така фішка у нас знайшлася й відразу була запропонована менеджерам каналу СТБ – це етно-рокова композиція «Гуцульські награвання» (сплав народних мелодій з елементами року) з репертуару львівського народно-інструментального, етно-рок гурту «Добрі люди». Цей твір ми експериментально включили у репертуар лише три місяці тому. Ще через два тижні нам зателефонували і повідомили, що чекають на запис телекастингу «Україна має талант. Діти-2» у Києві та попросили привезти флешки з фото та виступами колективу, особливо з репетиції перед поїздкою. Їх підготував один з батьків дітей-учасників – В.В.Басараба.
Приємна звістка додала кожному учаснику ансамблю сил. Щоб відшліфувати гру, займалися додатково. Транспортні витрати до Києва і назад взяв на себе відділ культури РДА (начальник В.Л. Шепета) та голова райдержадміністрації П.В. Басараба.
Шістнадцятигодинна поїзд­ка до столиці України, незважаючи на комфортний салон мік­роавтобуса, виявилася досить виснажливою для дітей. У ті дні над центральними областями України вирував циклон. Водій крім дорожніх вибоїн і ям, долав ожеледицю і кучугури снігу. І ось зранку 7 лютого, ми зайшли у вестибюль Київської кіностудії, звідки всіх провели в просторовий зал одного із павільйонів. Там працювало кілька переносних кінокамер, які почергово знімали колективи та окремих виконавців, з якими вели бесіди журналісти. А вільні від зйомок дітлахи грали на моніторах у відеогри, розважалися в спеціально облаштованих дитячих кутках, фотографувалися з картонними манекенами журі та переносними зірками.
Невдовзі настала черга і нашого ансамблю «Бичківські музики» для бесід з журналістами і відеооператорами. Запитання були різними: про мету приїзду на кастинг, яким талантом вони володіють, чому обрали для ансамблю саме таку назву, які мрії у кожного з учасників, який репертуар ансамблю, куди їздили з концертами, як витратять суму коштів у разі перемоги в прямих ефірах…
Через годину «Бичківські музики» потрапили за лаштунки головної сцени, де кожному учаснику встановили на музичні інструменти міні-мікрофони. Після невеличкого налаштування звучання, розпочався виступ. Колектив зал зустрів оплесками, а журі звернулися до дітей із запитаннями. Спілкувалася з ними староста оркестру Юліанна Митрюк.
І ось сам виступ. Залунав клич трембіти, до якої додалися звучання дзвіночків, пташки, зозульки, а де-не-де і рогу, а потім до них доєдналися народні мотиви у виконанні скрипок, сопілки, цимбалів, бубна, баянів, які вдало передали полонинський настрій. Гуцульські народні мелодії звучали по-новому, адже у творі використані сучасні рокові інтонації та ритми. Через звукорежисерське недопрацювання (відсутність моніторів через що діти-оркестранти не чули реальну гру сусідів по колективу, а тим більше – сильну долю ударника, бо всі звуки долинали у залу, а вже звідти з секундним запізненням поверталися назад), було не до посмішок, бо з великим напруженням треба було вловити ледь відчутні звуки сусідніх інструментів, щоб не розійтися у грі. Та, незважаючи на це, заграли злагоджено і з емоційним піднесенням. Зал вітав «Бичківських музик» оплесками стоячи. Однак, журі було замало бездоганної гри. На заваді одержання від журі трьох «Так!» стала відсутність посмішок, адже це не тільки відбір талантів, а й шоу-проект. Таким рішенням були розчаровані не тільки діти, а й керівник та батьківська група підтримки за лаштунками сцени. Єдиний, хто нас оцінив власним «Так» був Дзідзьо. Його після виступу запросив на сцену один з учасників Кузьмик Дем’ян, який запропонував спробувати заграти на трембіті. Дзідзьо, як справжній шоу-мен, спочатку видував якісь неіснуючі звуки, а потім дуже вправно заграв трембітний клич.
Не дивлячись на те, що ми не пройшли у прямі ефіри, виступом задоволені, адже не всім глядачі адресують бурхливі оплески стоячи. Ми вдало зіграли гуцульську музику, а це головне. Крім того, отримали масу позитивних емоцій при підготовці до проекту, здобули виконавський і сценічний досвід. Зробили також висновок, що, крім бездоганної гри на інструментах, обов’язково слід відшліфовувати артистичні дані. Якщо радіослухачі тільки слухають музичне виконання, для телеглядачів цього замало: мусить бути емоційна картинка учасників. Це обоя’зково врахуємо в наступних виступах. Всім вихованцям – велике спасибі за добру гру! Попереду нові поїздки і перемоги!!!
Щира подяка також усім, хто нас підтримував, зокрема: педколективу Великобичківської ДМШ, голові райдерж­адміністрації П. В. Басарабі, начальнику відділу культури РДА В.Л. Шепеті, усім батькам вихованців, а також тим, які супроводжували юних музикантів до столиці – В. В.Басарабі (фотограф і відеооператор), О. Ф. Митрюку, настроювачу скрипок О. А. Попович та перевізнику В. І. Леті.
Василь ПОПОВИЧ, директор Великобич­ків­ської ДШМ.

Кастинги «Україна має талант. Діти-2» канал СТБ транслюватиме щосуботи впродовж двох місяців, починаючи з 4 березня.

Юні музиканти Великобичківської ДМШ – переможці Міжнародного фестивалю «Stankovychfest»

13612225_1266445540114316_202354787626396157_n

З 9 по 12 лютого на Свалявщині проходив І Міжнародний фестиваль мистецтв «Stankovychfest», на який з’їхалися півтисячі молодих талантів з усієї України, а також сусідніх Угорщини й Словаччини. Протягом трьох днів індивідуальні виконавці, ансамблі та великі колективи змагалися у вікових категоріях від 5 до 25 років у номінаціях: музичне, хореографічне та образотворче мистецтво. Фестивальні майданчики були розгорнуті на базі санаторіїв «Квітка полонини» та «Поляна».
Учасниками форуму були і представники Рахівщини – учнівські колективи Великобичківської ДМШ: тріо баяністів у складі Павла Павлюка, Ростислава Чворсюка та Івана Ангели, а також інструментальний ансамбль «Бичківські музики». Після перемоги у першому турі, взяли участь у другому. Журі високо оцінило гру юних музикантів. За підсумками балів вони здобули звання лауреатів першої премії і почесне право брати участь в урочистому нагородженні та заключному гала-концерті.
Проведення «Stankovychfest» є важливою подією та одним з наймасштабніших свят класичної музики та мистецтва в культурному житті не лише Закарпаття, але й всієї України. Такі культурні проекти вкрай необхідні, адже вони закладають міцне підґрунтя для формування плеяди яскравих імен в музичному мистецтві.

Бичківлянка Оксана МАДЗАР – срібний призер Кубку України з волейболу

Кубок 2017 срібло

11 лютого відбувся фінал Кубку України з волейболу серед жінок. У фіналі зустрілися дві найсильніші волейбольні жіночі команди України – «Хімік» з м. Южне та «Галичанка ТНЕУ Газд» з Тернополя. У складі «Галичанки» грають двоє гравців з Великого Бичкова – титулована Оксана Мадзар в основному складі й шістнадцятирічна Наталія Арділан (в запасі).
У результаті цікавої боротьби перемогла більш досвідчена команда з Южного. Тернопільська «Галичанка» стала срібним призером. Оксанка Мадзар визнана кращою блокуючою і ввійшла до символічної збірної України.
Василина Андрусяк, тренер-викладач Рахівської ДЮСШ.
На фото: Оксана Мадзар під №11 (ряд знизу).