Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

ТОВ «Крафтове пиво» Гуцульська крафтова броварня «Ципа» відзначили трьома нагородами

крафт

2 червня підбито підсумки ІІI Всеукраїнського професійного конкурсу з якості пива та безалкогольних напоїв серед міні пивоварень України «Грані якості-2017», що вже тричі проводить ПрАТ «УКРПИВО». Цього року на конкурсну дегустацію представлено 24 зразки продукції від 11 міні пивоварень України.
Урочиста церемонія нагородження відбулася у пивоварні «Шульц-Сервіс» (Київ), двері якої гостинно відкрив майстер пивоваріння Даніель Ваша.
Цікавими новими відеопрезентаціями порадували пивовари – учасники конкурсу. Серед демонстрації технічних звершень чарували око мальовничі картини рідної України, її квітучі ріки і озера, гори і долини. Були тут і стародавні легенди, щирі та сповнені вдячності слова глибокої любові до рідної землі, і, звичайно, усміхнені обличчя майстрів – творців життєдайного бурштинового напою.
З успіхами і творчими здобутками привітали пивоварів члени конкурсної комісії. Дипломами, медалями за високу якість та особливими нагородами нагороджене ТОВ «Крафтове пиво» Гуцульська крафтова броварня «Ципа», а саме за: успішний дебют і золотими медалями за високу якість пива «Ципа» Чорна Гора» та «Ципа» Говерла».
За матеріалами інтернет-видань.

Найкраща медична сестра працює в терапії

медсестри1

З нагоди Дня медичного працівника, яке щорічно відзначають в третю неділю червня, у районній лікарні відбувся конкурс на кращу медичну сестру.
Змагались за це високе звання 8 представниць з майже кожного відділення райлікарні, а оцінювала їхні знання та навички комісія в складі: В.К. Симулика, Ю.М. Матічина, Г.М. Ніроди, В.І. Федурці, М.М. Влада, М.П. Бровчука та М.М. Апшая.
Конкурс складався з чотирьох завдань. Спочатку медсестри пройшли тестування, потім зібрали аптечку з медикаментів при ана­філактичному шоці. А наступні випробування були практичними: медики демонстрували вміння проводити реанімаційні дії при зупинці серця, а як закінчили з ПМД, – перейшли до змагання на вправність та швидкість заправляння системи для внутрішньовенних крапельних вливань.
Після підбиття підсумків, третє місце по­сіла представниця гінекологічного відділення Мар’яна Каменчук, другою стала Галина Боднар з травматології. А звання «Найкраща сестра медична» виборола Ліліанна Пріц з терапевтичного відділення. Всіх учасниць організатори змагання (адміністрація та профспілковий комітет) нагородили подарунками. А трійка фіналісток відзнаки та подарунки отримали на урочистостях з нагоди професійного свята, які відбулись у РДА.
Андріана ЛЕЛЕ.

медсестри

Концерт до 110-ої річниці Юрія Августина Шерегія

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Ольга Грицак-Шерегій. Шляхетна, голубоока, з вишуканою поставою, голосом і українською мовою… Їй 85! Вона приїхала з Братислави, щоб в день 110-ої річниці свого батька – Юрія Августина Шерегія – декламувати Шевченка зі сцени Великобичківського селищного будинку культури.
Невипадково – в грудні 1933 р. у Бичкові заснували театр «Нова сцена» – перший український професійний театр Закарпаття, який очолив вчитель місцевої горожанської школи Ю. А. Шерегій. Сьогодні пані Ольга керує музично-драматичним ансамблем Т.Шевченка, який створений у 1969 р. в Братиславі (Словаччина), за широкого сприяння її батька. Ось так – ми живемо на Закарпатті, звідки беруть початок наймелодійніші ріки!
Окрім чудових виступів гостей з Братислави – музично-драматичного ансамблю Т.Шевченка, що заснував Ю.Шерегій, радував нас і легендарний «Лісоруб». Знаєте, що найбільше дивує? Професійність, підтягнутість, неймовірна сила голосів, поглядів і рухів цього прекрасного колективу! Спасибі! Спасибі Великому Бичкову – ініціаторам та організаторам!
Оксана Головчук.

Триває підготовка ювілейного веломарафону «Стежками опришків»

тежками Опри

Хоч до знаного «заїзду опришків» ще майже три місяці, але роботи щодо його достойного проведення розпочались заздалегідь. Починаючи з 29-го квітня та закінчуючи 9-им травня, на території Рахова працювала команда спеціалістів-волонтерів з Сумщини під керівництвом головного судді змагань Віктором Швидким. За короткий термін перебування сумчанам вдалося взяти участь в організації та будівництві нової траси в урочищі Буркут для початківців «Любителі» та траси для чемпіонату по Крос-Кантрі-2018 року, протяжністю два з половиною кілометра. Також, оптимізували фінішну пряму для досвідчених спортсменів основної траси й обстежили нову стежку МТВ-марафону цьогорічних гонків, що в районі озера Герешаска.
Варто зазначити, що вже зроблене та те, що тільки варто виконати, є значною заслугою спонсорів та співорганізаторів, а це: готелі «Рахів», «Європа», «Оленка», «Рахівщина», «Меґора» та «DREAM Hostel», садиби «у Еріка», «Плай», «у Руслани», «у Петра», ресторани «Європа», «Рандеву», «Веранда» і турцентр «Гуцульська світлиця». На особливу подяку заслуговують керівництво ДП «Рахівське ЛДГ» (за розбудову нових стежок) та римо-католицька громада міста (за надання їдальні для волонтерів).

«Трембіта» святкувала повноліття

23

Коли молода людина досягає шістнадцятирічного віку, переступає поріг між дитинством і зрілістю, отримує документ, що засвідчує її повноліття. Саме такий рубіж переступив чудовий і самобутній дитячий колектив, душа Лазещинської ЗОШ І-ІІІ ступенів, зразковий дитячий оркестр гуцульських народних інструментів „Трембіта”, який днями відзначив повноліття.
Розділити радість святкового дійства прийшли не тільки школярі, вчителі навчального закладу, але і батьки, мешканці села, які палко закохані у музичну культуру гуцульського краю, його пісенну творчість, колорит. Побували на чудовому видовищі й випускники школи – колишні оркестранти й співаки, частина з яких пішла мистецькими шляхами та стала високопрофесійними фахівцями у галузі культури.
Були тут гості з Рахівщини та районного центру. У перших рядах знаходились відомий за межами Закарпаття працівник культури, неперевершений артист-гуморист, випускник школи Ігор Іванків, вчителі школи мистецтв – колишні учасники оркестру „Трембіта”. Не міг і я не прийти на цю чудову мистецьку зустріч, адже я та людина, на очах у якої народився цей самородок, зростав, робив перші несміливі кроки до професійного визнання та міжнародної слави. Пишаюся, що мав нагоду супроводжувати цей дитячий колектив по Височінському краю Чеської республіки і чути, які овації зривав він після кожного номера, виступаючи у Будинку Уряду. Чехи за отриману естетичну насолоду винагороджували лазещинських учнів бурхливими оплесками та, стоячи, скандували: «Україна! Україна!». Перші успіхи прийшли до колективу, коли почав брати участь у різних конкурсах, фестивалях, великих святах.
Освітяни знають його із вітальних програм, коли дарувала їх «Трембіта» вчительству району під час урочистостей з нагоди Дня педагогічного працівника.
Міжнародний День Дунаю не обходився без участі лазещинців. Чисельні гості долини нарцисів насолоджувалися народним мистецтвом юних музикантів і співаків. Подяки зі старовинного Львова, де юні аматори брали участь у фестивалях колядок та щедрівок, також додали оркестру авторитетності та іміджу.
Серед найбільш резонансних були концерти у Чехії, Словаччині, Румунії, на яких школярі гідно представляли Україну. Щиро дякував нашій делегації за чудовий концерт у Височінському краї консул України у місті Брно, який приїхав спеціально, щоб підтримати Рахівщину.
Мистецький шлях цього зразкового оркестру дуже цікавий і можна б про нього розповідати багато. З приємністю гості свята проглянули відеоматеріали з життя, творчих злетів і самоутвердження надто скромних, але щедро обдарованих природними задатками гуцулят.
Про все це говорили гості свята. Першому ведуча надала слово для привітання хрещеному батьку самобутнього колективу, ініціатору його народження, палкому аматору народної музики тодішньому директору школи І. І. Бунтушаку. З цією людиною пов’язані найкращі спогади з історії та розвитку музичного об’єднання. Пошуки талановитих учнів та народних інструментів, налагоджування творчих зв’язків із музикантами Косова та Коломиї, учасниками дитячих оркестрів гуцульських регіонів Чернівецької та Івано-Франківської областей – все це були добрі наміри й щирі сподівання саме Івана Івановича.
Шість юних лазещинців, які зробили перші намагання йти у світ прекрасного, а потім були тим міцним творчим ядром двадцятиосібного оркестру, через який пройшли добру школу понад 70 обдарованих учнів. Серед них Г.І.Спасюк, яка пов’язала своє професійне життя з музикою та співом. Сьогодні вона вчитель музичного мистецтва Рахівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4, О.О.Сорохманюк – викладач Ясінянської школи мистецтв, яка на свято повноліття оркестру прийшла з власними подарунками, адже її вихованці своїми музичними номерами збагатили програму святкового концерту «Трембіти». Продовжуючи справу свого наставника, відомого музиканта гуцульського краю, незмінного керівника оркестру І. В. Спасюка, його учні Надія Кузюк, Тарас Яковецький, Володимир Маркульчак аматорське захоплення спрямували у професійну справу.
Іван Васильович пишається тим, що його вихованці, такі як Дмитро Кузюк, Іван Андрухович, Дарина Копанчук продовжують пропагувати народне мистецтво у інших художніх колективах.
І. І. Бунтушак згадав багато цікавих сторінок із життя та творчого зростання «Трембіти» і з радістю прийшов відсвяткувати день її народин.
Цікавим багатоплановим та емоційним був виступ директора школи С. Б. Пранничук, яка не скупилася на слова вдячності юним музикантам та їх керівнику. Про хороші справи у естетичному вихованні школярів сказав голова села Лазещина. У своєму вітальному виступі І. І. Пранничук дав юним музикантам слушні поради.
Багато знакових справ дитячого зразкового оркестру гуцульських народних інструментів вже пішли в історію. Позаду святковий виступ «Трембіти» на фестивалі «Чисті роси», «Смарагдові витоки», звітні концерти художніх колективів Закарпаття та виступи з нагоди Дня поліції в Ужгороді, фестиваль народної музики у Свиднику (Словаччина). Попереду складна й відповідальна робота з пропаганди чудових багатогранних українських народних пісень та донесення їх до різноманітного слухача.
Важка справа – донести до кожного неповторність колискових, ліричних, весільних пісень та зразки творів календарно-обрядового циклу. Цей святковий концерт із нагоди повноліття оркестру надасть його учасникам творчої наснаги, професійного натхнення та естетичної насолоди.
За багаторічну роботу з художньо-естетичного виховання школярів та плідну працю з пропаганди музичного мистецтва начальник відділу освіти, молоді та спорту РДА О. І. Севч нагородила почесними грамотами І. І. Бунтушака, С. Б. Пранничук, І. В. Спасюка.
Автор цих рядків також вніс певний вклад у висвітлення цікавих сторінок із життя та діяльності обдарованих музикантів під час вітального виступу й щиро подякував ведучій святкового дійства талановитому сценаристу, заступнику директора школи М. Ю. Олійник, яка на високопрофесійному рівні провела чудове свято – День повноліття оркестру, й запросила всіх присутніх покуштувати величезний святковий торт, зроблений у формі клавіатури піаніно довжиною в сім октав. Навіть при великому бажанні всі учасники свята не змогли осилити цей чудовий витвір кулінарного мистецтва, бо в його зміст вклали знання, вміння й душу кондитери, так само, як вкладають душу у свою мистецьку справу лазещинські «трембітенята», справу, яка так необхідна усім нам.
Тібор ЦІГЛЕР,
методист РМК відділу освіти, молоді та спорту райдерж­адмі­ні­страції.

«З Оксанчиної тайстрини»: діалектний гумор з нашого життя-буття

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

«Коли стане доста тьижко, – слизу ни пускайте,
Прочитайте цісю книжку, тай мене згадайте.
Абисте си реготали заливисто й рьисно,
Та аби Вас нігде шуга у грудех ни тисло»
– так, по-нашому, підписує, дарує власну збірку гумористичних віршів «З Оксанчиної тайстрини», О. Йонаш (у дівоцтві Тодер) з Костилівки. Її дітище кілька тижнів тому побачило світ у одному з приватних львівських видавництв.
Шанувальники веселого слова знайдуть у цій тайстрині авторського сміху кілька десятків гумористично-сатиричних віршів-усмішок про наше життя-буття, а також її переспіви-пародії поезій українських та світових класиків. І все це веселе ставлення до всіляких побутових ситуацій, гризот-незлагод сьогодення – гуцульським діалектом.
Ідею видати збірку під­казали їй друзі після того, як назбиралася певна кількість віршованих гумористичних віршів, багато з яких набули популярності у соціальній мережі. А до поетичних спроб Оксану надихнуло ще у шкільні роки кохання до Михайла Йонаша з Ділового, який у майбутньому став її чоловіком (дівчина з Вільховатого доїжджала у це село на навчання у середній школі). І якщо спочатку в її душі народжувались здебільшого поезії про природу, ліричні строфи про кохання, то після того, як натрапила на діалектний гуцульський гумор, на аркуші паперу почали лягати сатиричні віршовані епізоди з нашого життя-буття. Спершу записувала творчі здобутки в блокнот і коло читачів її віршів обмежувалося найближчим оточенням. Першими критиками виступали сестра та брат, які пов’язали життя з педагогічною діяльністю: сестра Ганна працює вчителем початкових класів у Рахівській ЗОШ № 2, а брат Дмитро – учитель української мови і літератури в лінгвістичній гімназії ім. Т. Г. Шевченка м. Ужгорода. Завжди підтримував її поривання, був для неї музою і чоловік. Всі сприяють їй і допомагають: хто у виборі тем, хто в доборі діалектного матеріалу.
Гарні відгуки про веселі гуцульські усмішки «З Оксанчиної тайстрини» спонукають авторку продовжувати тішити шанувальників власними ущипливими дотепами. Придбати книгу можна у книжковому відділі магазину «Трембіта» в райцентрі, сувенірних крамницях Рахова, Ясіня, Квасів.

Андріана Чайникова – призер регіонального етапу Всеукраїнського правового конкурсу

image-0-02-05-bd059d3fb40480650b8c1bfa695a50945d7e0632873693cfb9746c8147e6e933-V

Координаційна рада молодих юристів при Головному територіальному управлінні юстиції у Закарпатській області та Департамент освіти і науки та управлінням культури ОДА провели у області регіональний етап Всеукраїнського конкурсу шкільних малюнків «Я маю право!». Конкурс приурочувався Дню захисту дітей та мав на меті сформувати у юнацтва та підлітків позитивний образ права як державного інституту, виховання почуття важливості прав дитини. Загалом, вибирали переможців з поміж 90 індивідуальних робіт, з них: молодша група – 24, середня – 40, старша – 16. Приємно відмітити, що поміж майже сотні творчих доробків у номінації «Старша група» «Індивідуальна робота» гуртківець РБДЮТ Андріана Чайникова виборола ІІ місце, за що була нагороджена дипломом та цінним подарунком.

Проаналізували економічний і соціальний розвиток, виконання бюджету району

Чергове засідання колегії райдержадміністрації району, в якому також взяли участь голова районної ради і його заступник Василь Дан і Іван Копич, голови самоврядних органів населених пунктів, керівники структурних підрозділів РДА, підприємств та організацій, присвячувалося підведенню підсумків за перший квартал у економічному і соціальному розвитку, виконанні бюджету.
З першим питанням присутніх ознайомив начальник управління економічного розвитку Дмитро Рущак, з другим – начальник фінансового управління Олена Ластовичак.
Виступаючі детально проаналізували усі сфери життєдіяльності, тим більше, що від того, як працюємо, отримуємо можливості господарювати, вірніше – впливати на ту чи іншу сфери.
Незважаючи на позитивну динаміку зростання реалізації промислової продукції, за винятком деревообробної галузі, перевиконання бюджету, фінансові можливості обмежені нововведеннями уряду в частині часткової виплати з районного бюджету заробітної плати техпрацівникам навчальних закладів, внесеними змінами до суцільних санітарних рубок, що відобразилося на виділенні коштів на об’єкти інфраструктури від перевиконання дохідної частини бюджету, надходженнях до сільських, селищних скарбничок. Підсолоджує реальність співпраця з Державним фондом регіонального розвитку (конкурсний відбір на регіональному рівні пройшли шість проектів з району), до якої голів населених пунктів стимулюють у райдержадміністрації, надаючи різноманітну допомогу, включення окремих доріг до переліку об’єктів, які будуть фінансуватися за «дорожнім експериментом», субвенція з обласного бюджету на об’єкти району й, звісно, ті кошти, котрі ще можемо спрямувати на покращення інфраструктури Рахівщини. Але не факт, що кінець року може видатися складним у плані забезпечення заробітної плати, тому варто, не розслаблюючись, дбати про завтрашній день.
Про надання земельних ділянок учасникам АТО та членам сімей загиблих учасників антитерористичної операції за межами населених пунктів інформував начальник відділу в Рахівському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області Юрій Дзядів. За інформацією виступаючого начебто все відбувається за визначеними правилами, насправді складається враження, що у районі діє окремий відокремлений від органів місцевого самоврядування та виконавчої влади орган, котрого важко пройняти прописними істинами. Називається безліч причин затягування виконання ними функціональних обов’язків, особливо, коли справа доходить до завершальної стадії. Це також відзначив очільник району, окремі голови населених пунктів, надходять і скарги від учасників АТО. Подібна ситуація і в інших сферах, коли комусь з боку краще видається, як жити горянам, при цьому не маючи жодної уяви про реалії місцевого буття.
В «Різному» знову ж таки було наголошено на виконанні дохідної частини бюджетів населених пунктів району, які у першому кварталі не справилися із завданнями, а також йшлося про впорядкування територій, ліквідацію стихійних сміттєзвалищ, адже до порушників, особливо керівників самоврядних органів з боку екологічних служб області, будуть застосовуватися штрафні санкції.
Керував роботою колегії голова райдержадміністрації Павло Басараба.
Михайло ЮРАЩУК.

Обговорили майбутні кроки природо-заповідної установи

У Тячеві, відбулося чергове засідання Координаційної ради Карпатського біосферного заповідника.
Участь у засіданні, що є колегіальним органом, який виконує консультаційно-дорадчі функції, взяло понад 40 осіб. Зокрема, представники Закарпатської ОДА, районних рад, адміністрацій, територіальних громад, місцевого самоврядування Тячівщини і Рахівщини, громадських організацій та державних лісомисливських господарських підприємств, інші.

Відкрив засідання та доповів з першого питаннґ порядку денного (а загалом їх було десять) голова Координаційної ради, директор КБЗ Микола Рибак. Він детально розповів про пріоритетні заходи природно-заповідної установи протягом минулого року та основні завдання на поточний рік.
Наступним заслухали заступника начальника відділу науково-дослідної роботи та сталого розвитку, секретаря ради Василя Покиньчереду. Доповідач прозвітував про стан підготовки матеріалів щодо розширення КБЗ у Тячівському районі. Наразі робота включення територій Тячівщини, на яких знаходиться значна площа букових пралісів, є на початковому етапі. Необхідність їх включення зумовлена потребою збереження цінних природних екосистем. Тому рада ухвалила рішення звернутись щодо фінансової підтримки завершення робіт з розширення територій КБЗ до україно-німецького проекту «Підтримки природо-заповідних територій України» та представництва WWF DCPO в Україні. Проте, як зазначив директор КБЗ Микола Рибак, жодних включень і приєднань не відбудеться без попередньої згоди всіх територіальних громад та землекористувачів.
Важливою темою, розглянутою на Координаційній раді, була поглиблена співпраця установи з місцевими тери­торіальними громадами. Так, протягом року заповіднику вдалося підписати Декларації про співпрацю з 14-ма населеними пунктами Рахівщини й Тячівщини, а в їх основі лежить створення перехідної зони Карпатського біосферного резервату. До неї також­ увійшли частково або пов­ністю території п’яти державних лісогосподарських підприємств, що дало мо­жливість впорядкувати зонування резервату з усіма вимогами міжнародних стандартів. Про це, та перспективи спів­праці в контексті створення територій сталого розвитку Карпатського біосферного резервату та реалізацію україно-німецького проекту «Підтримка природно-заповідних територій в Україні», доповіли Василь Покиньчереда спільно з природоохоронним координатором WWF в Україні Богданом Процем. Останній, зокрема, акцентував на соціально-економічній підтримці територіальних громад, прилеглим до території КБЗ, що передбачено проектом. Варто зауважити, що саме перспектива додаткових фінансових надходжень збадьорила присутніх голів населених пунктів як Рахівщини, так і Тячівщини. Бо, як виявилось, проблем у територіальних громад є чимало. Голови сіл Тячівщини скаржились на відсутність маркувань маршрутів, доріг і містків до заповідних зон та іншого. Натомість, у населених пунктах Рахівщини проблеми, як не дивно, зі сміттям. Питання збору та утилізації непотребу порушив сільський голова Богдана Степан Мільчевич, а недостатнього облаштування маршруту на г. Говерла – Лазещини Іван Пранничук, який також відзначив важливість будівництва лісової дороги до полонин Гропа та Занога. Проте, як повідомив п. Проць, фінансування спрямоване лише на підтримку та допомогу населеним пунктам і аж ніяк на вирішення всіх проблем. Тим більше, що кошти надходитимуть протягом п’яти років тривання проекту, а не негайно.
Готуючи сани з осені, на Координаційні раді ухвалили звернення до міністра екології та природних ресурсів України Остапа Семерака з: «потребою від міністерства врегулювати процедури оформлення дозвільних документів на проведення санітарно-оздоровчих заходів без оформлення лімітів на спеціальне використання природних ресурсів на території природно-заповідного фонду». Така необхідність виникла в результаті ускладнення процедури отримання дозвільних документів на проведення санітарно-оздоровчих заходів до такої міри, що унеможливила виконання вимог чинного природоохоронного законодавства.
Протягом наради прозвучали як позитивні відгуки роботи установи, так і вказано на упущення стосовно співпраці з громадами віддалених населених пунктів. Хоч негайних рішень у напрямку вирішення озвучених проблем не сталося, однак їх взято на контроль, шукатимуться шляхи усунення недоліків. Найважливіше, що вдалося досягнути, це – визначити та встановити координати руху в напрямку розвитку природно-заповідної установи, а чи вдасться це чи ні – з’ясують на наступній раді восени.
Андріана ЛЕЛЕ.

Юні лісові рейнджери зариблювали потічки Рахівщини

IMG_4447

27 травня відбулося чергове зариблення гірських потічків рідкісним видом лососевих риб, а саме мальком струмкової форелі.
Цього разу зариблення розпочалося в Рахові й проводилося за участю членів клубу «Юні лісові рейнджери». Кожен із рейнджерів та їх керівник Оксана Турок мали змогу особисто випустити малька форелі у потічки, збагативши іхтіофауну Карпат.
«Даного роду заходи є дуже важливими у наш час, оскільки із-за великої кількості негативних факторів, таких як відсутність очисних споруд, трелювання лісу, забір гравію, масове браконьєрство, часті паводки, корінний житель карпатських потічків – струмкова форель – на межі зникнення. Тому необхідно постійно проводити зариблення й долучати до цього молоде покоління, щоб з дитинтства виховувати в них любов до збереження природи»– каже депутат районної ради Юрій Сас, організатор акції із зариблення.
Під час наступного заходу рейнджери планують очисти потічки, в яких проводилося зариблення, від побутового сміття.
Продовжилася акція поповнення водойм мальком форелі у Ясінях, до якої долучився й селищний голова Едуард Зелінський. Загалом під час заходу було випущено більше 10000 малька струмкової форелі у притоки річки Тиса в районному центрі та Ясінях.
Василь СМАГА.