Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

У Білій Церкві в День Незалежності відкрили газогін

1-25-86 3-76

24 серпня у Білій Церкві урочисто відкрили нову гілку газопроводу, яка постачатиме довколишнім селам газ власного видобутку. Новий  газопровід протягнули від селища Солотвино Тячівського району. Фінансування й виконання необхідних робіт (понад 5,6 мільйонів гривень) узяло на себе ПАТ «Укргазвидобування».

На околиці Б.Церкви газовики відкрили свердловину №15 із дебітом понад 50 тисяч кубометрів газу на добу. Розмови про необхідність газифікації сусідніх населених пунктів розпочалися кілька років тому, але велися на рівні створення робочих груп і рекомендацій. І лишеза наполягання Геннадія Москаля минулого року газовики почали прокладати газопровід від Б.Церкви до Солотвина й відноили тут газопостачання, яке діяло ще в часи СРСР.

У січні ц. р. побудований газопровід запустили. Зараз видобутий газ подається до двох дев’типоверхівок та чотирьох п’ятиповерхівок Солотвина, таким чином селище повністю газифіковане. Після цього газовики протягнули газопровід у зворотному напрямку до Б.Церкви. Наступний етап – розбудова облгазом мережі сільськими вулицями, аби отримала змогла підключитися кожна родина, яка захоче користуватися природним газом.

Участь у церемонії відкриття взяли: Геннадій Москаль, директор  «Львівгазвидобування» Олександр Сендега, голова райдержадміністрації Павло Басараба та інші офіційні особи й місцеві мешканці.

Діаметр відкритого газопроводу – 220 міліметрів, що дасть можливість продовжити його від Білої Церкви до Великого Бичкова.

Район отримав майже 4 мільйони на розвиток окремих територій

Завдяки зверненням до уряду народного депутата України Василя Петьовки, Рахівський район, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 липня №463-р «Деякі питання розподілу у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій», отримав 3 932 990 грн. на капітальний ремонт: вул. Шевченка (від будинку №109 до вул. 8 Березня) в смт. Великий Бичків (коригування) – 233,740 тис. грн.; вулиці Б.Хмельницького (від будинку №37 до будинку №13) в смт. Великий Бичків (коригування) – 473,990 тис. грн.; площі Володимира Великого, тротуару біля будинку №1 та площі по вул. Привокзальна у Рахові – 1,1 млн. грн.; вулиці Привокзальна – 314,920 тис. грн. А також на будівництво: дитячого садка в с. Водиця (коригування) – 1,26 млн. грн. та глядацьких трибун стадіону «Карпати» у Рахові – 540 тис. грн.
Наразі відомо, що субвенція на соціально-економічний розвиток окремих територій вже надійшла до районного бюджету.

Артпроект Ігоря Іванківа величає Карпати і Україну відеороликом

Напередодні Дня Незалежності у інтернетмережі з’явився відеоролик «Величаю Вас, Карпати!». Під пісню з одно­­й­менною назвою, яку виконує український естрадний співак і композитор, народний артист України Іван Попович, родинну, перспективну, миролюбиву, квітучу, креативну, колоритну, мальовничу, файну, багатонаціоанальну, співочу, дивовижну, веселу, мелодійну, гонорову країну славлять митці різного рангу, наші земляки. Більшість із них потрапили у кадр оператора-режисера А. Снімщикова під час цьогорічної державооб’єднуючої акції, яка відбулася в рамках Всеукраїнського проекту «Пліч-о-пліч» 28 червня. Тоді, з нагоди Дня Конституції, на найвищу вершину Українських Карпат винесли та розгорнули найдовший прапор (його довжина становила більше 110 метрів, а ширина – 5 м. 70 см.).

Лісові дороги будують капітальні

балцатул2

Посилена увага до практично єдиного реального сектора економіки району – лісового господарства, відчувається давно, насамперед, у впровадженні різноманітних нововведень, окремі з яких інколи не мають логічної послідовності. Якщо заборона на вивіз кругляка стимулювала його обробіток на місці й посприяла розвитку місцевого товаровиробника, то зменшення коефіцієнта повноти насаджень при виділенні площ під суцільно-санітарні рубки, які найбільше використовувалися під час ведення лісового господарства, суттєво вплинуло на рівень відрахувань до бюджетів усіх рівнів, змусило роботодавців коригувати штат працюючих.
Наступна новація, яку активно обговорюють, стосується передачі лісів у приватні руки, або завуальовуючи значення, у концесію. При цьому, до уваги не береться досвід окремих європейських країн, котрі запровадивши нову модель господарювання, зрозуміли помилковість і поспішність попередніх рішень, ламають голову над поверненням старих форм ведення справи при запровадженні чітких правил гри, котрими передбачено на законодавчому рівні права й обов’язки, а також контроль з боку громадськості за їхнім дотриманням.
Напевно, різноманітні ідеї мають право на життя, але на початку кожну з них варто впроваджувати в окремо взятому випадку, або вибірково, беручи до уваги економічну складову того чи іншого держ­лісмисливгоспу. Там, де справ­ді плачевний стан, де господарювання ведеться за рахунок державних дотацій, можна спробувати щось нове, навіть, залучаючи приватний капітал.
Держлісгоспи району зби­т­ковими не назвеш, хоча розподіл податків і зменшення відсотків на власний розвиток, можуть будь-кого загнати у боргову яму. Але поки що і за таких умов лісівники не лише справляються з завданнями, а й дбають про покращення лісової інфраструктури за рахунок власно зароблених коштів від ведення господарської діяльності.
Розгалуженій ме­режі лісових доріг ДП «Рахівське ЛДГ», прокладених крутосхилами за якихось непов­них дев’ять років, по­заздрив би не один держлісгосп, навіть окремі населені пункти району, до яких збереглися хіба що вказівні таблички та залишки асфальтівки.
– Перші 8 км дороги прокладали у 2007-2008-их роках за державні кошти, – розповідає директор лісодослідного господарства Володимир Приступа. – Решту, а це понад 55 км, профінансовані нами із залученням дорожно-будівельної бригади підприємства.
Перевагу наявності до­брот­них лісових шляхів для ведення лісового господарства в гірських умовах, з урахуванням доступності до тих чи інших урочищ, кліматичних змін й поширення всихання ялинників, важко переоцінити. А якщо брати до уваги посушливі періоди, ймовірність виникнення пожеж, яких, на щастя, вдається уникати завдяки злагодженій роботі лісової охорони, облаштованим місцям для відпочинку й попереджувальним панно про поведінку в лісі, – то й поготів. До речі, саме лісодослідне господарство на практиці продемонструвало локалізацію всихання лісу, на місці якого вже зростає непошкоджений молодняк. І все це завдяки чіткій програмі будівництва нових лісових доріг та підтриманню в належному стані прокладених.
– Ніхто не заперечує на­явність шляхів вздовж водойм, як це було прийня­то традиційно, – каже Володимир Михайлович. – Щоправда, для їхнього належного функціонування необхідно подбати про додаткові інже­нерні споруди в місцях ймо­вірного руйнування під час сти­хій. Над цим теж працюємо, тим більше, що передбачити усе, що нам може піднести природа, – практично нереально. Однак, дбаємо про зменшення місць ризику.
Виваженість взятого курсу, економічну складову втілення задумів, продемонстрували і тоді, коли на підприємстві створили дорожно-будівельну бригаду. Прорахували, що дешевше і ефективніше придбати сучасну техніку (екскаватори, бульдозер), вкласти кошти у ремонт автогрейдера, укріпити бригаду кількома КРАЗами й пересувною дробаркою, потужним віброкатком, ніж винаймати якусь фірму для виконання робіт. Ефект – очевидний. Лісодослідне господарство у короткий термін будує розгалужену мережу шляхів, створюючи при цьому додаткові робочі місця. Місцеве населення отримує доступ до полонин, для збору дикоростучих, використовуючи не обов’язково позашляховики. А придбаному парку техніки позаздрила б будь-яка спеціалізована шляхово-будівельна фірма області.
Але найголовніше, що на досягнутому не зупиняються. Ще минулого року витратили 50 тис. грн. на проектно-кошторисну документацію й розпочали вітлювати її у життя, прокладаючи дорогу в урочищі Балцатул Говерлянського лісництва (лісничий – Степан Папарига). Вже цього року передбачається здати в експлуатацію 3 км нового шляху з твердим покриттям й здійснити нарізку полотна на відстані у 2 кілометри. Нова дорога вийде на роздоріжжя раніше побудованих з інших урочищ й дозволить, застосовуючи природозберігаючі технології (придбану підприємством повітряно-трелювальну установку), ліквідувати наслідки недавнього буревію, який пронісся високогір’ям. Роботи обійдуться підприємству, залежно від природніх умов, від 350 до 500 тис. грн. за один кілометр.
Проінспектували прокладання дороги крутосхилами Балцатула, де трудяться екскаваторники Микола Мартиш, Володимир Костенюк, бульдозерист Василь Бочкор, водії самоскидів Павло Шемота, Микола Баранюк, Володимир Думен, автогрейдера Іван Мільчевич, дорожній робітник Іван Мартинюк директор ДП «Рахівське ЛДГ», підприємці лісової та туристичної галузей, позаяк одне доповнює інше, особливо, якщо брати до уваги, що тут пролягає один із найпопулярніших маршрутів до гори Піп-Іван Чорногірський, де розташована колишня обсерваторія Білий Слон.
Також ознайомилися зі станом раніше збудованих доріг в урочищах Малий Трифовий (2,5 км), Комен (1,5 ), Медова (4,5), Липовий – Лемський (15 км), Бребенескул (понад 5 км), побували на літургії у каплиці Святого Губерта – покровителя лісівників і мисливців. Звели її минулого року працівники Білотисянського лісництва під керівництвом лісничого Івана Осташа на полонині Тринога, за кілька кілометрів від Білого Слона. Поруч облаштували рекреаційний пункт, з якого відкриваються неповторні краєвиди і на Івано-Франківщину, і на Чернівеччину. На схилі гори – ферми, трохи нижче, на Щівнику – випасаються корови. І які гори без туристів? Цього разу на відпочинок завітала група з Маріуполя. Спільна молитва за участі греко-католицьких священиків, розгорнутий національний прапор і виконання Гімну України єднають краще за будь-які пропагандистські гасла, адже країна у нас одна – від сходу до заходу.
Михайло ЮРАЩУК.

балцатулDSC_0054

У райцентрі зайнятості відкриють консалтинговий центр

 

WndHkSz

У райцентрі зайнятості триває клопітка робота над організа­цією та відкриттям консалтингового центру.
Так, минулого тижня відбулася робоча зустріч фахівців центру з представниками державних установ та спеціалізованих організацій, які будуть супроводжувати бізнесменів у сфері комерційної, юридичної та бухгалтерської діяльності, а фізичним особам-підприємцям та юридичним особам допомагатимуть у досягненні заявлених цілей. В ході зустрічі обговорені питання надання якісної допомоги підприємцям щодо вирішення кадрових та організаційних питань, консультацій щодо ліцензування, патентування та сертифікації підприємницької діяльності, податкового законодавства, відкриття рахунків у банківських установах тощо.

Любі читачі, вітаємо з найкращим днем в історії нашої Батьківщини! Любіть Україну, пишайтесь тим, що ви – українці!

 

1_82

24-27 серпня велосипедисти їздитимуть «Стежками опришків»

Наступних вихідних, які пов’язані з відзначенням Дня Незалежності України, Рахів буде центром велофестивалю «Стежками опришків». Аматорські змагання, метою яких є пропаганда здорового способу життя серед широких верств населення та розвиток велосипедного спорту, стартують 24 серпня, на площі перед РБК.
Розпочнуться вони о 10-ій год 30 хв. «Дитячими перегонами», які проводитимуться у рамках змагань любителів гірських велобайків уперше. Після обіду, о 14-ій год., на Буркуті, стартує гонка крос-кантрі ХСО (довжина – 2,1 км, набір висоти – 210 м).
Формат наступних двох днів змагань – дводенний крос-кантрійний марафон карпатськими горами зі стартами та фінішами в амфітеатрі «Буркут». Учасники категорій «Hardcore» змагатимуться на трасах «Свидовець 85» (довжина – 85,1 км) та «Косівська Поляна 47» (довжина – 46,3 км, набір висоти – біля 1650 м), категорій «Light» на трасах «Буркут 10» та «Косівська Поляна 47» (довжина – 9,1 км, набір висоти – біля 350 метрів).
Для участі у змаганнях заре­єструвалося 127 відчайдухів із Києва, Львова, Івано-Франківська, Вінниці, Рівного, Кривого Рогу, Маріуполя, Світловодська, а також з Росії та Білорусі.
Організатори – інфор­ма­­цій­но-туристичний центр «Гу­цуль­­ська світлиця», за під­­тримки міського голови, район­них ради та держадміністрації, Великобич­ківського ДЛГ, Рахів­ського ЛДГ, КБЗ, ГО «Рахів­ЕкоТур», ВО «Гуцульщина», УТМР «Говерла», райвідділення УДСНС.

peregony Бигборд-2017_основной-2

Аматори Рахівщини повернулися з 24-го Міжнародного гуцульського фестивалю з нагородами

Фестиваль 1

Три дні гуцули з усіх боків Карпат, а також представники гуцульських осередків з різних куточків України та закордоння фестивалили у Коломиї. Їздила на щорічне свято автентичної культури гуцулів, їхніх традицій, побуту і делегація з Рахівщини, до складу якої входили не лише наші талановиті колективи та майстри декоративно-прикладного мистецтва, а й керівники територіальних громад, депутати районної ради. Очолював її заступник голови районної ради Іван Копич.

guts1

Розпочався 24-ий Міжна­родний гуцульський фести­валь в Коломийському Націо­наль­ному музеї Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського міжнародною науковою конференцією «Український феномен Гуцульщини: національний та європейський контексти». Окрім неї діяли виставки: «Вишивані взори Гуцульщини у дослідженнях та відтворенні Ірини Свйонтек» та «Гуцульське весілля».
В суботу та неділю центром і вінцем дійства стало приміське село Королівка, де на стадіоні не вщухав людський гамір, навсібіч до пізньої ночі лунали музика й співи, хоч офіційно концертна програма завершувалася до десятої вечора.
Родзинкою фесту було масове виконання «Гуцулки». Зі сцени танцюристам акомпонували коломийські музики під орудою Миколи Ковцуняка, дует «Писанка» та інструменталісти-віртуози Василь Гекер, Дмитро Павлюк. «Заправляв» музиками народний артист України Іван Курилюк. З танцюристів градом стікав піт через неймовірну спеку, однак рекордна температура повітря не вплинула на їхній запал. Тож представникові Книги рекордів України залишилося лише зафіксувати, що у найпопулярнішому танці горян одночасно кружляли 1200 осіб із 16 колективів Івано-Франківщини.
Колоритною і масовою була також суботнішня фестивальна хода творчих колективів-учасників, представників влади, духовенства та гостей заходу. Бо з’їхалися на Прикарпаття хорові й танцювальні колективи з понад 10 областей України, а також Румунії, Польщі, Молдови, країн Прибалтики, Пів­нічної Америки. Зі сцени гостей фестивалю благословили священики та привітали: голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина», керівники Івано-Франківщини, представники делегацій Польщі, Молдови, голови Коломийських районних держадміністрації та ради. Патріотичним месиджем став вихід на сцену Олекси Довбуша з опришками, ролі яких виконали актори Коломийського драмтеатру. «Народний месник» передав «вогонь боротьби» воякам УПА та воїнам АТО і всі разом вони запалили фестивальну ватру. А понад 1800 представників аматорських колективів вже були готовими представити власні здобутки у мистецько-конкурсній програмі заходу. На п’яти майданчиках (в міському палаці культури «На родний дім», мистецькому центрі «Світовид», Коломийському обласному українському драматичному театрі ім. І. Озаркевича, на сцені в студентському сквері та головній сцені Королівки) змагалися між собою в майстерності танцюристи, хори, співаки різних жанрів, інструменталісти, читці, оркестри народної музики, а також кіно- та фотомитці. Крім того, на стадіоні «Колос» вирувало містечко майстрів народної творчості та фольклорно-музичне подвір’я «Коломийщина гуцульська».
Оцінювало їхні виступи журі, до складу якого входили представники Рахівського, Вижницького, Путильського, Косівського, Надвірнянського, Верховинського та Коломийського районів і міста Коломия. Підсумки гуцульського мистецького змагання оголосили 13 серпня, під час церемонії нагородження переможців фестивалю,. Дипломи та пам’ятні подарунки переможцям вручали голова журі заслужений артист України Микола Савчук, заслужені майстри народної творчості Михайло Тимофіїв та Світлана Стадник, заслужені працівники культури України Любов Курманська й Ганна Пустовіт. З гран-прі в номінації «Пісенний жанр. Хорові колективи» повернулася з фестивалю хорова група народного аматорського ансамблю пісні і танцю «Лісоруб»( керівник В.Шепета.)
В повному складі ансамбль пісні і танцю «Лісоруб» (худож­ній керівник – автор цих рядків, балетмейстер-постановник – заслужений працівник культури України Мирон Герман) посів перше місце в номінації «Хореографічне мистецтво». Дипломи за друге місце отримали народний аматорський фольклорний театр Богданського СБК (керівник Марія Ретізник) та аматорський фольклорний колектив «Шовкова косиця» Чорнотисянського СБК (керівник Василина Теміцька). Зразковий аматорський оркестр гуцульських народних інструментів Великобичківської ДМШ (керівник – заслужений працівник культури України Василь Попович) нагороджений дипломом за третє місце.
Під час церемонії нагородження голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Дмитро Стефлюк вручив медаль «За заслуги перед Гуцульщиною» нашому земляку Оресту Климпушу, який десятки років плідно працював законодавцем, виконавцем, науковцем і дипломатом, був активним учасником розробки та прийняття Конституції України, Закону «Про статус гірських населених пунктів України» та низки законів, що стосуються транспорту, соціальної сфери та органів самоврядування. Такою ж медаллю під час конференції, яка відбулася у рамках фестивалю в п’ятницю, нагороджено голову Ясінянської селищної ради Едуарда Зелінського.
Подяки «За вагомий внесок у збереження культури, побуту і традицій гуцулів» отримали керівник оркестру ансамбль пісні і танцю «Лісоруб» Микюла Кузьмик і солістка колективу Марія Тимофій.
Народний аматорський ансамбль пісні і танцю «Лісоруб» та зразковий аматорський оркестр гуцульських народних інструментів Великобичківської ДМШ виступили з концертною програмою в с. П’ядики Коломийського району.
Коломийщина передала­ естафету ювілей­ного XXV Міжнародного гуцуль­сь­­кого фестивалю делегації Яремче.
Володимир ШЕПЕТА, начальник відділу культури РДА.

У Рахові створять спільний з румунською Бистрою молодіжний центр розвитку етнічної гуцульської культури та сталого туризму

11 серпня, у Коломиї, на базі Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського, відбулася міжнародна наукова конференція «Український феномен Гуцульщини: національний та європейський контексти». У цьому унікальному гуцульському науковому форумі взяло участь біля ста науковців, представників органів влади, діячів культури, мистецтв та громадськості з усіх гуцульських районів Галичини, Закарпаття, Буковини, а також Києва, Львова, Івано-Франківська, Полтави, Дрогобича, інших міст України й сусідніх Румунії та Польщі.

Тут всесторонньо проана­лізовано результати нових етнографічних, історичних, екологічних, літературо- та мистецтвознавчих досліджень, присвячених національному та європейському контекстам феномену Гуцульщини. Дослідники підсумували досвід та реалії сьогодення, говорили про перспективи досліджень, музеєфікації, охорони та збереження природних та культурних цінностей Гуцульщини тощо.
Виступаючи на конфе­ренції з доповіддю «Про деякі аспекти поглиблення українсько-румунської співпраці в контексті збереження природних і культурних цінностей та розвитку сталого туризму в депресивних гуцульських гірських населених пунктах на Мараморощині», автор цих рядків підкреслив необхідність забезпечення виконання в повному обсязі вимог Указу Президента України «Про збереження та популяризацію гуцульської культури» та ін­ших актів Президента й Уряду із питань збереження букових пралісів Карпат як об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та розвитку гірських населених пунктів, що прилягають до них.
Окремо презентовано проектну ідею щодо створення по обидва боки українсько-румунського кордону, в комуні Бистра (Румунія) та місті Рахів (Україна), Молодіжних центрів розвитку етнічної гуцульської культури та сталого туризму. У рамках проекту пропонується, зокрема, реконструювати історичну шкільну будівлю в Рахові, із розміщенням в ній Музею історії та побуту Гуцульщини, інформаційно-туристичного бюро, виставкових та конференційних залів, навчально-методичних кабінетів для районного Будинку дитячої та юнацької творчості, організації тут роботи студій: гуцульської пісні, хореографії й танців; гуцульських музичних інструментів; писанкарства, коренепластики та різьби по дереву; ліжникарства і гуцульського одягу; відео та аудіо записів тощо. Учасників конференції проінформовано, що з цього приводу закарпатська ініціативна група провела відповідні консультації з префектом румунського повіту Марамуреш та керівництвом комуни Бистра, підписано угоду про партнерство між містом Рахів та комуною Бистра, триває робота із пошуку джерел фінансування для реалізації проектів. Кон­ференція резолюцією підтри­ма­ла проектну ідею.
Впродовж зібрання працювало шість секцій: «Феномен народної культури Гуцуль­щини: досвід, реалії, виклики»; «Гуцульщина в образі і слові»; «Етнокультурний ландшафт Гуцульщини: проблеми дослідження, музеєфікації, охорони та збереження»; «Гуцульщина на тлі історії та сучасності»; «При­род­ні ресурси Гуцульщини: економічний та промисловий аспект»; «Музеї та музейництво: модернізація галузі як шлях до європейського культурного простору».
До конференції випущено збірник матеріалів, на 273 сторінках якого розміщено 50 статей.
Федір Гамор,
доктор біологічних наук, професор, заслужений природоохоронець України, заступник директора Карпатського біосферного заповідника.

ОПОДАТКУВАННЯ СПАДЩИНИ ЗА НУЛЬОВОЮ СТАВКОЮ

ДПІ у Рахівському районі інформує, що Законом України від 23.02.2017 року №1910-VII внесено зміни до Податкового Кодексу України (далі-Кодекс) щодо оподаткування спадщини. Фізичні особи, які отримали дохід в результаті прийняття спадщини, повинні подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи. Вони є особами відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, а саме податку на доходи фізичних осіб та військового збору з вартості об’єкта спадщини. Дохід отриманий від прийняття у спадщину майна спадкоємцями, які є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення, оподатковується за нульовою ставкою.

Нотаріусами або в сільських населених пунктах – уповноваженими на це посадовими особами відповідного органу місцевого самоврядування здійснюється видача Свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, та щокварталу надається інформація про видачу свідоцтв про право на спадщину в порядку, встановленому розділом IV Кодексу для податкового розрахунку (форма №1ДФ), до контролюючого органу. У податковому розрахунку обов’язково зазначається сума доходу у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення у понятті, визначеному Кодексом.

За матеріалами ДПІ у Рахівському районі.