Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

«Гуцульський гарт і дух дозволив мені все ж витримати цей виклик і гідно фінішувати»

Минулої неділі, а саме 27 вересня у Києві відбулася наймасштабніша спортивна подія року. VI-й Київський міжнародний марафон «Wizz Air Kuiv Citi Marathon 2015» він, об’єднав 3800 спортсменів з 34-х країн, а серед них був і наш земляк. Уродженець Рахівщини письменник і поет, а за сумісництвом – підполковник Збройних Сил України Володимир Тимчук. В ексклюзивному інтерв’ю одразу після фінішу пан Володимир відповів на запитання “Зорі Рахівщини”.12042756_1643352369251397_6503790831895524844_n-min

-Як Ви відважилися вийти на марафон?

- У тій чи іншій мірі зі спортом я приятелюю з дитинства. В рідних Ясінях ще з 4-х років став на гірські лижі, навіть вдавалося виборювати призові місця на першості області. По залишенню рідного дому – на військовій службі, де спорт є однією із основних форм діяльності, адже фах захисника України вимагає належної фізичної підготовленості. Першу свою довгу дистанцію – приблизно 9 км, пробіг курсантом випускного курсу на одному з тренувань. Надалі систематично не займався, лише час від часу відважувався на випробування з собою: то 12 км, то 21 км для ветеранів (у Рівному, пробіг “Сильні духом”), то зимовий пробіг під новий рік у Львові. Так само несподівано народився задум спробувати себе в марафоні. На жаль, часу на підготовку практично не залишалося, а відмовлятися вже не хотілося – всі ж бо знають, як зараз в Україні! Дякую моїм друзям, які мене дуже грамотно проконсультували про всі ризики та очікування. Тож я вийшов на старт із розумінням, що може доведеться і зійти з дистанції. Проте приємно, що гуцульський гарт і дух дозволив мені все ж витримати цей виклик і гідно фінішувати!

- На якому місці? та з яким результатом?

- Ну, в категорії “підполковники Збройних Сил України” я, вочевидь, зайняв перше місце. В обійми друзів на фініші потрапив із результатом 4 год 7 хв. Але, ще раз наголошу, це перемога передусім над собою. Не дарма, організатори використовували гасло марафону: “Бути переможцем!”

- А для себе яке гасло Ви прийняли на цю дистанцію?

- До дня захисника Батьківщини вийде моя нова книжка мілітарної патріотичної поезії та перекладів “Вогнити! Вижити! Перемогти!” Це красувалося на моїй екіпіровці, в якій я біг. А взагалі, забіг для себе я присвятив тим нашим захисникам, які мужньо стоять в обороні держави – я думав: “Ось мені кажуть, що на марафоні буде дуже важко, а я себе вмотивовую: “а хіба там, в окопах Донбасу, серед підступних териконів і під прицілами снайперів , фугасів і “градів” легше?”. Думаю, це був додатковий стимул для подолання дистанції.

- Як організація?

Чудова. Коли біг, дума, що Рахівщина може стати центром екстремальних видів спорту, потрібно лише організаторські моменти вивести на належний, прийнятий у Європі, рівень.

- Хто вас підтримав у цьому випробовуванні?

- Багато хто, але дуже приємною стала підтримка вихідців з Ясіня, а саме Володимира Звонаря, Наталки Павлючок, Ірини Марченко, які вболівали за мене та відживляли цілющим чаєм. Усім їм велике спасибі.

– І якими Ваші є подальші спортивні наміри?

- Для себе, це вибігти марафон із 4-х годин. А так, хочеться ще когось із земляків побачити на якомусь з важливих п’єдесталів у царині спорту. Хочеться, щоб молодь та діти нашого краю прагнули здобутків на спортивних аренах в альтернативу тим узвичаєній діяльності. Яка, на жаль, приживається зараз.

Світлину взято з персональної сторінки Володимира Тимчука у Фейсбуці

 

Паспорт написаний лише українською є і у Рахівському районі.

142935-minСтепан Іванович Ковбаснюк з Квасів днями отримав український паспорт, який заповнено без дублювання даних російською мовою. Три місяці він судився з міграційною службою щодо вилучення сторінки російською мовою і таки виграв апеляцію. Незважаючи на те, що бланк паспорта залишився старого зразка (написи надруковані двома мовами), чоловік сьогодні тішиться новим паспортом, у якому записи від руки на першій і другій сторінках – лише українською. Він зауважив, що домігся такого першим у Закарпатті. Аналогічні судові рішення про вилучення з паспорту сторінки із записом російською мовою до цього часу були у Львові, Сумській та Київській областях.

 

50 років тому відбулася прем’єра фільму “Тіні забутих предків”

4 вересня у кінопалаці “Україна” відбувся прем’єрний показ українського художнього фільму “Тіні забутих предків” режисера Сергія Параджанова.

Shadows_of_Forgotten_Ancestors

1653

  Фільм був знятий у Карпатах, а саме на околицях села Криворівня Верховинського р-н Івано-Франківської області, нині хатину у якій відбувалися зйомки перетворили на музей, котрий усі охочі можуть відвідати. Як відомо, саме у Карпатах  Михайло Коцюбинський і написав свою одноіменну  повість. Робота над фільмом тривала рік, згодом про цей прожитий у Карпатах рік Параджанов скаже: “Це був рік життя, прожитий біля вогнища, біля джерела натхнення. Це незвичайний край, який треба пізнавати й вивчати у всій його чарівності”.

05630378

 

Головний гуцул – верховинець Дмитро Стеф’юк

У травні, ювілейного для Всеукраїнського об’єднаного товариства «Гуцульщина» року, передчасно пішов із життя його засновник і багаторічний очільник Дмитро Ватаманюк, тож виникла необхідність в обранні нового керманича. На ІХ позачерговому з’їзді Всеукраїнського об’єднаного товариства «Гуцульщина», котрий проходив 21 червня у Національному природному парку «Гуцульщина» в Косові, представники десяти осередків Прикарпаття, Буковини, Закарпаття, Львівщини обрали головою Дмитра Стеф’юка.

Д. П. Стеф’юк у лютому 1990 року, на установчій конференції у Верховині, брав участь у закладені основ новітньої національно-патріотичної організації з січовими традиціями – товариства «Гуцульщина».
У 1998-2011 роки – голова і заступник голови Верховинської районної ради.
2000-2011 рр. – голова Асоціації місцевого самоврядування етнічного Гуцульського регіону.
У 2005-2006 рр. брав активну участь у заходах щодо збереження цілісності гірських районів Гуцульщини, під час спроби проведення урядом України адміністративно-територіальної реформи.
У 2009 році очолювана ним Асоціація провела значну роботу для збереження ЗУ «Про статус гірських населених пунктів в Україні».
Із 2011 року – заступник директора НПП «Верховинський» із наукових питань.

image

Рахів’янка Галина ГРЕГОРЧАК – заслужена артистка України

галя

Нашому рахівському соловейкові Галині Грегорчак, яку Господь наділив надзвичайним голосом – колоратурним сопрано, долею судилося стати першою в історії району професійною столичною академічною вокалісткою та «Заслуженою артисткою України». Це почесне звання їй присвоєно у грудні минулого року – за вагомий особистий внесок у розвиток театрального мистецтва, багаторічну плідну працю та високу професійну майстерність.

З 2007 року вона – солістка Київського національного академічного театру оперети. Її унікальним голосом захоплюються не тільки українські, а й зарубіжні слухачі. Віртуозне володіння різними стилями дозволяє молодій співачці й актрисі виконувати головні ролі в операх-буф, класичних оперетах та мюзиклах. Вона – Ернестіна та Розіта у «Званій вечері з італійцями» і «Ключі на бруківці, або Пригодах весільної ночі» Ж. Оффенбаха , Лізхен – у «Кавовій кантаті» Й. С. Баха, Віолетта – у «Фіалці Монмартру» І. Кальмана, Адель – у «Летючій миші» Й. Штрауса, Парася – у «Сорочинському ярмарку» О. Рябова, Елен – у «Welcome to Ukraine, або Подорож у кохання», Галя – у «За двома зайцями» В. Ільїна та В. Лукашова, Арсена – у «Циганському бароні» Й. Штрауса, Луіс Лейн і Б’янка Мінола – у «Цілуй мене, Кет!» К. Портера, Кларіче – у «Труффальдіно із Бергамо» О. Колкера, Деніза – у «Мадемуазель Нітуш» Ф. Ерве, Душечка – у «Sugar, або В джазі тільки дівчата» Дж. Стайна. З не меншим успіхом співає арії з класичних опер («Севільський цирульник» Дж. Россіні, «Дон Сезар де Базан» Ж.Массне) і сучасних мюзиклів (Кунігунда у «Кандіді» Л. Бернстайна).

Екотуристичну діяльність заповідника пропагували на міжнародній виставці у Києві

Карпатський біосферний заповідник презентував туристично-рекреаційну діяльність на 21-ій міжнародній виставці UITT«Україна – подорожі та туризм», яка проходила з 25 по 27 березня, у Міжнародному виставковому центрі в місті Києві. Читати далі

На міжнародній нараді екологів у Бонні закарпатці зініціювали утворення Європейської мережі пралісів і старовікових лісів та заснування спеціального Фонду для їхнього збереження

гамор

29 жовтня у Бонні, в Федеральному Міністерстві навколишнього середовища, охорони природи, будівництва та ядерної безпеки Федеративної Республіки Німеччини, відбулась третя (заключна) нарада на рівні директорів Департаментів охорони природи та біорізноманіття Міністерств довкілля країн Європи із питань розширення українсько-словацько-німецького об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини». Читати далі

У ніч перед виборами переходимо на зимовий час

Згіднo з Постанoвoю Кабінету Міністрів України №509 вiд 13 травня 1996 р. “Пpо порядок числення часу нa території України”, в останню неділю жовтня, вночі о 4 годині, Україна переходить на зимовий час.
Отож, у ніч 26 жовтня, о 4-ій годині, стрілки годинника переводимо нa годину назад.
Не забудьте, що виборчі дільниці працюють з 8-ї до до 20-ї год.

Обговорили практичні аспекти управління українськими об’єктами Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Насамперед, треба нагадати, що з України до переліку об’єктів Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО занесено: Собор Святої Софії та Києво-Печерську Лавру з прилеглими монастирськими спорудами (в 1990 р.), Ансамбль історичного центру Львова (в 1998 р.), геодезичну дугу Струве (в 2005 р.), Резиденцію митрополитів Буковини і Далмації ( в 2011 р.), Стародавнє місто Херсонес Таврійський і його хору (в 2013 р.) та Дерев’яні церкви Карпатського регіону в Польщі й Україні (в 2013 р.). А до переліку Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО з України включено лише один об’єкт – Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини. Поряд з цим ще 15 об’єктів увійшли до попереднього списку, які претендують до включення до цього надзвичайно престижного всесвітнього «клубу обраних». Серед них такі відомі історико-культурні та природні пам’ятки, як могила Тараса Шевченка» та Канівський історико-природничий музей-заповідник (з 1989 р.), біосферний заповідник «Асканія нова» (з 1989 р.), Бахчисарайський палац Кримських ханів (з 2003 р.), історичний центр портового міста Одеса (з 2009 р.), дендрологічний парк «Софіївка» (з 2000 р.) тощо.

Читати далі

ГУЦУЛЬСЬКЕ ТАНГО НА ФОРУМІ ВИДАВЦІВ

Цьогорічний 21-й Форум видавців на кілька днів перетворив старовинний Львів на книжкову столицю нашої держави.

Читати далі