Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

Уродженка Рахова Ольга МУХІНА очолила Львівський театр ім. Лесі Українки

Мухіна

Молода і амбітна Ольга Пужаковcька (Мухіна) 4 вересня взяла участь у конкурсі на посаду художнього керівника-директора львівського театру, й поміж п’яти претендентів отримала цю посаду.
Культуролог за освіт­ою, вона має чималий досвід роботи у різних проектах як «Драма.UA», «Мапи страху/Мапи ідентичності», «Форум видавців» та інших. З 2012-го року є менеджером проектів ЛММГО «Мистецька майстерня «Драбина»», з березня до червня 2017 року – головний адміністратор театру ім. Лесі Українки, працювала головною спеціалісткою відділу культури по охороні об’єктів культурної спадщини Рахівської райдержадміністрації.
На початку виступу зізналася, що з першого дня роботи в театрі у неї з’явилася мрія зробити це місце прекрасним та потужним сучасним театром. І, знаючи ресурси закладу, те як він функціонує, та на що здатен його художній колектив впевнена, що успішним, молодіжним і сучасним може стати театр Лесі. Після оприлюднення результатів конкурсної комісії Ольга сказала: «Для мене це виклик, але я усвідомлюю всю відповідальність. Впевнена, що буду доброю керівничкою цього театру. Я володію всіма необхідними знаннями та навичками управління сучасним театром. Поміж тим знаю, що завжди залишатимусь командним гравцем і спільно з колективом творитиму комфортне місце для роботи та творчості».

Артпроект Ігоря Іванківа величає Карпати і Україну відеороликом

Напередодні Дня Незалежності у інтернетмережі з’явився відеоролик «Величаю Вас, Карпати!». Під пісню з одно­­й­менною назвою, яку виконує український естрадний співак і композитор, народний артист України Іван Попович, родинну, перспективну, миролюбиву, квітучу, креативну, колоритну, мальовничу, файну, багатонаціоанальну, співочу, дивовижну, веселу, мелодійну, гонорову країну славлять митці різного рангу, наші земляки. Більшість із них потрапили у кадр оператора-режисера А. Снімщикова під час цьогорічної державооб’єднуючої акції, яка відбулася в рамках Всеукраїнського проекту «Пліч-о-пліч» 28 червня. Тоді, з нагоди Дня Конституції, на найвищу вершину Українських Карпат винесли та розгорнули найдовший прапор (його довжина становила більше 110 метрів, а ширина – 5 м. 70 см.).

Любі читачі, вітаємо з найкращим днем в історії нашої Батьківщини! Любіть Україну, пишайтесь тим, що ви – українці!

 

1_82

Аматори Рахівщини повернулися з 24-го Міжнародного гуцульського фестивалю з нагородами

Фестиваль 1

Три дні гуцули з усіх боків Карпат, а також представники гуцульських осередків з різних куточків України та закордоння фестивалили у Коломиї. Їздила на щорічне свято автентичної культури гуцулів, їхніх традицій, побуту і делегація з Рахівщини, до складу якої входили не лише наші талановиті колективи та майстри декоративно-прикладного мистецтва, а й керівники територіальних громад, депутати районної ради. Очолював її заступник голови районної ради Іван Копич.

guts1

Розпочався 24-ий Міжна­родний гуцульський фести­валь в Коломийському Націо­наль­ному музеї Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського міжнародною науковою конференцією «Український феномен Гуцульщини: національний та європейський контексти». Окрім неї діяли виставки: «Вишивані взори Гуцульщини у дослідженнях та відтворенні Ірини Свйонтек» та «Гуцульське весілля».
В суботу та неділю центром і вінцем дійства стало приміське село Королівка, де на стадіоні не вщухав людський гамір, навсібіч до пізньої ночі лунали музика й співи, хоч офіційно концертна програма завершувалася до десятої вечора.
Родзинкою фесту було масове виконання «Гуцулки». Зі сцени танцюристам акомпонували коломийські музики під орудою Миколи Ковцуняка, дует «Писанка» та інструменталісти-віртуози Василь Гекер, Дмитро Павлюк. «Заправляв» музиками народний артист України Іван Курилюк. З танцюристів градом стікав піт через неймовірну спеку, однак рекордна температура повітря не вплинула на їхній запал. Тож представникові Книги рекордів України залишилося лише зафіксувати, що у найпопулярнішому танці горян одночасно кружляли 1200 осіб із 16 колективів Івано-Франківщини.
Колоритною і масовою була також суботнішня фестивальна хода творчих колективів-учасників, представників влади, духовенства та гостей заходу. Бо з’їхалися на Прикарпаття хорові й танцювальні колективи з понад 10 областей України, а також Румунії, Польщі, Молдови, країн Прибалтики, Пів­нічної Америки. Зі сцени гостей фестивалю благословили священики та привітали: голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина», керівники Івано-Франківщини, представники делегацій Польщі, Молдови, голови Коломийських районних держадміністрації та ради. Патріотичним месиджем став вихід на сцену Олекси Довбуша з опришками, ролі яких виконали актори Коломийського драмтеатру. «Народний месник» передав «вогонь боротьби» воякам УПА та воїнам АТО і всі разом вони запалили фестивальну ватру. А понад 1800 представників аматорських колективів вже були готовими представити власні здобутки у мистецько-конкурсній програмі заходу. На п’яти майданчиках (в міському палаці культури «На родний дім», мистецькому центрі «Світовид», Коломийському обласному українському драматичному театрі ім. І. Озаркевича, на сцені в студентському сквері та головній сцені Королівки) змагалися між собою в майстерності танцюристи, хори, співаки різних жанрів, інструменталісти, читці, оркестри народної музики, а також кіно- та фотомитці. Крім того, на стадіоні «Колос» вирувало містечко майстрів народної творчості та фольклорно-музичне подвір’я «Коломийщина гуцульська».
Оцінювало їхні виступи журі, до складу якого входили представники Рахівського, Вижницького, Путильського, Косівського, Надвірнянського, Верховинського та Коломийського районів і міста Коломия. Підсумки гуцульського мистецького змагання оголосили 13 серпня, під час церемонії нагородження переможців фестивалю,. Дипломи та пам’ятні подарунки переможцям вручали голова журі заслужений артист України Микола Савчук, заслужені майстри народної творчості Михайло Тимофіїв та Світлана Стадник, заслужені працівники культури України Любов Курманська й Ганна Пустовіт. З гран-прі в номінації «Пісенний жанр. Хорові колективи» повернулася з фестивалю хорова група народного аматорського ансамблю пісні і танцю «Лісоруб»( керівник В.Шепета.)
В повному складі ансамбль пісні і танцю «Лісоруб» (худож­ній керівник – автор цих рядків, балетмейстер-постановник – заслужений працівник культури України Мирон Герман) посів перше місце в номінації «Хореографічне мистецтво». Дипломи за друге місце отримали народний аматорський фольклорний театр Богданського СБК (керівник Марія Ретізник) та аматорський фольклорний колектив «Шовкова косиця» Чорнотисянського СБК (керівник Василина Теміцька). Зразковий аматорський оркестр гуцульських народних інструментів Великобичківської ДМШ (керівник – заслужений працівник культури України Василь Попович) нагороджений дипломом за третє місце.
Під час церемонії нагородження голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Дмитро Стефлюк вручив медаль «За заслуги перед Гуцульщиною» нашому земляку Оресту Климпушу, який десятки років плідно працював законодавцем, виконавцем, науковцем і дипломатом, був активним учасником розробки та прийняття Конституції України, Закону «Про статус гірських населених пунктів України» та низки законів, що стосуються транспорту, соціальної сфери та органів самоврядування. Такою ж медаллю під час конференції, яка відбулася у рамках фестивалю в п’ятницю, нагороджено голову Ясінянської селищної ради Едуарда Зелінського.
Подяки «За вагомий внесок у збереження культури, побуту і традицій гуцулів» отримали керівник оркестру ансамбль пісні і танцю «Лісоруб» Микюла Кузьмик і солістка колективу Марія Тимофій.
Народний аматорський ансамбль пісні і танцю «Лісоруб» та зразковий аматорський оркестр гуцульських народних інструментів Великобичківської ДМШ виступили з концертною програмою в с. П’ядики Коломийського району.
Коломийщина передала­ естафету ювілей­ного XXV Міжнародного гуцуль­сь­­кого фестивалю делегації Яремче.
Володимир ШЕПЕТА, начальник відділу культури РДА.

У Рахові створять спільний з румунською Бистрою молодіжний центр розвитку етнічної гуцульської культури та сталого туризму

11 серпня, у Коломиї, на базі Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського, відбулася міжнародна наукова конференція «Український феномен Гуцульщини: національний та європейський контексти». У цьому унікальному гуцульському науковому форумі взяло участь біля ста науковців, представників органів влади, діячів культури, мистецтв та громадськості з усіх гуцульських районів Галичини, Закарпаття, Буковини, а також Києва, Львова, Івано-Франківська, Полтави, Дрогобича, інших міст України й сусідніх Румунії та Польщі.

Тут всесторонньо проана­лізовано результати нових етнографічних, історичних, екологічних, літературо- та мистецтвознавчих досліджень, присвячених національному та європейському контекстам феномену Гуцульщини. Дослідники підсумували досвід та реалії сьогодення, говорили про перспективи досліджень, музеєфікації, охорони та збереження природних та культурних цінностей Гуцульщини тощо.
Виступаючи на конфе­ренції з доповіддю «Про деякі аспекти поглиблення українсько-румунської співпраці в контексті збереження природних і культурних цінностей та розвитку сталого туризму в депресивних гуцульських гірських населених пунктах на Мараморощині», автор цих рядків підкреслив необхідність забезпечення виконання в повному обсязі вимог Указу Президента України «Про збереження та популяризацію гуцульської культури» та ін­ших актів Президента й Уряду із питань збереження букових пралісів Карпат як об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та розвитку гірських населених пунктів, що прилягають до них.
Окремо презентовано проектну ідею щодо створення по обидва боки українсько-румунського кордону, в комуні Бистра (Румунія) та місті Рахів (Україна), Молодіжних центрів розвитку етнічної гуцульської культури та сталого туризму. У рамках проекту пропонується, зокрема, реконструювати історичну шкільну будівлю в Рахові, із розміщенням в ній Музею історії та побуту Гуцульщини, інформаційно-туристичного бюро, виставкових та конференційних залів, навчально-методичних кабінетів для районного Будинку дитячої та юнацької творчості, організації тут роботи студій: гуцульської пісні, хореографії й танців; гуцульських музичних інструментів; писанкарства, коренепластики та різьби по дереву; ліжникарства і гуцульського одягу; відео та аудіо записів тощо. Учасників конференції проінформовано, що з цього приводу закарпатська ініціативна група провела відповідні консультації з префектом румунського повіту Марамуреш та керівництвом комуни Бистра, підписано угоду про партнерство між містом Рахів та комуною Бистра, триває робота із пошуку джерел фінансування для реалізації проектів. Кон­ференція резолюцією підтри­ма­ла проектну ідею.
Впродовж зібрання працювало шість секцій: «Феномен народної культури Гуцуль­щини: досвід, реалії, виклики»; «Гуцульщина в образі і слові»; «Етнокультурний ландшафт Гуцульщини: проблеми дослідження, музеєфікації, охорони та збереження»; «Гуцульщина на тлі історії та сучасності»; «При­род­ні ресурси Гуцульщини: економічний та промисловий аспект»; «Музеї та музейництво: модернізація галузі як шлях до європейського культурного простору».
До конференції випущено збірник матеріалів, на 273 сторінках якого розміщено 50 статей.
Федір Гамор,
доктор біологічних наук, професор, заслужений природоохоронець України, заступник директора Карпатського біосферного заповідника.

Стартував призов до Нацгвардії України

НАКАЗ військового комісара Рахівського районного військового комісаріату  (з адміністративно-господарської діяльності) від 17.07.2017 р. м. Рахів №95

На підставі Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ (зі змінами) та Указу Президента України №178/2017 від 07 липня 2017 року, у серпні 2017 року проводиться призов громадян України чоловічої статі на строкову військову службу до Національної гвардії України.

З метою своєчасного та якісного виконання планового завдання щодо призову на строкову військову службу громадян України чоловічої статі, наказую:
1. З’явитися на призовну ді­ль­ницю Рахівського районного вій­ськового комісаріату громадянам України, яким виповнюється 18 років, та старших осіб, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу, або не призваних раніше на строкову військову службу з різних обставин.
2. Усі громадяни, які підлягають призову на строкову військову службу, зобов’язані прибути на призовну дільницю Рахівського районного військового комісаріату за адресою: м. Рахів, вул. Миру, № 88, у встановлений час з документами, що зазначені в повістках.
Громадяни України призовного віку, які з будь-яких обставин не отримали особистих повісток для призову на строкову військову службу, зобов’язані прибути до Рахівського районного військового комісаріату в десятиденний строк з дня початку призову, визначеного Указом Президента України та мати при собі документи, які посвідчують особу.
3. Усі особи призовного віку, які підлягають призову на строкову військову службу і тимчасово перебувають на території Рахівського району, зобов’язані негайно повернутися до місця постійного проживання та з’явитися у військові комісаріати для проходження призовної комісії.
Громадяни України призовного віку, які змінили місце проживання, зобов’язані в семиденний строк прибути до військового комісаріату за новим місцем проживання для взяття на військовий облік.
4. На підставі Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» керівники підприємств, установ, організацій, в тому числі навчальних закладів, незалежно від підпорядкування і форм власності, зобов’язані сповістити та забезпечити своєчасне прибуття громадян України призовного віку до районної призовної дільниці Рахівського районного військового комісаріату.
5. Громадяни України, які ухиляються від призову і не з’являються за повісткою до військового комісаріату, несуть відповідальність згідно з законодавством.
6. Наказ довести до голів міської, сільських та селищних рад, керівників підприємств, установ, організацій і навчальних закладів незалежно від форм власності, громадянам України призовного віку через місцеві засоби масової інформації.
7. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Військовий комісар Рахівського районного військового комісаріату підполковник В.В.ГАДЖЕГА

У серпні будуть «додаткові» вихідні

У серпні будемо мати додаткові вихідні дні у зв’язку з відзначенням 26-ої річниці Незалежності України 24 серпня. Цьогоріч свято припадає на четвер. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів «Про перенесення робочих днів у 2017 році», 25 серпня, п’ятниця, теж буде вихідним, проте його потрібно буде від­працювати у суботу, 19 серпня.

Ще одна яскрава перемога гуцуликів із Ясіня

IMG_0219

16-18 червня в гостинному, комфортному місті здоров’я Трускавці, проходив ІV-ий Міжнародний фестиваль- конкурс оркестрів, інструментальних ансамблів і мажореток „Яскрава симфонія Прикарпаття”. Дитячий фольклорний гуцульський оркестр народних інструментів Ясінянської ДШМ під керівництвом О.І. Гутелюка вже вдруге взяв участь в цьому заході та повернувся з дипломом лауреата першого ступеня.
Цього року фестиваль вразив масштабністю та енергетикою. Це було справжнє свято музики. Місто відзначало ще й 190-ту річницю, тому нас очікували насичені фестивальні дні: виступи під відкритим небом, конкурсний перегляд, концерти в церкві Пресвятої Богородиці, на площі, нагороди і сюрпризи. Ми, як і всі учасники цього потужного, величного дійства, дарували радість та святковий настрій місцевим жителям і гостям курортного містечка. Родзинкою мистецького заходу було встановлення національного рекорду– виконання Молитви за Україну, що об’єднало майже 2,5 тисячі голосів.
Ми отримали позитивні емоції та море радості не тільки від літа, музики, спілкування, а й від того, що достойно представили на фесті гуцульську Рахівщину. Шановне і авторитетне журі вручило нам диплом лауреата І ступеню. Ми приїхали втомлені, але щасливі та горді!!!
Дякую всім учасникам оркестру (особливо талановитій Юлечці Коростелевій за її артистизм), а також тим, хто сприяв нам у поїздці: голові РДА П.В.Басарабі, начальнику відділу культури РДА В.Л.Шепеті, народному депутату України В.В.Петьовці, селищному голові Е.Ф. Зелінському та підприємцю, селищному депутату О.В. Криниці. Спасибі всім тим, хто в нас вірить і підтримує.
Галина ЖУРАКОВСЬКА, директор Ясінянської ДШМ.

Національний природний парк «Гуцульщина» відзначив 15-річчя

IMG_7112

8-9 червня, в місті Косів на Івано-Франківщині, з нагоди відзначення 15-ої річниці створення Національного природного парку «Гуцульщина», відбулася міжнародна науково-практична конференція «Природоохоронні, історико-культурні та екологічні аспекти збалансованого розвитку Українських Карпат». Її організували: Міністерство екології та природних ресурсів України, Нацпарк «Гуцульщина», ЛНУ ім. І.Франка, НАН України, Прикарпатська державна сільськогосподарська дослід­на станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону, Івано-Франківські обласні та Косівські районні ради й держадміністрації. У роботі зібрання взяли участь біля ста представників наукових, природоохоронних й культурно-освітніх установ та організацій, органів влади та громадськості.

Оригінальними вітальними гуцульськими мелодіями відкрили конференцію унікальні фольклорні самодіяльні колективи Косівщини, а також студенти і викладачі Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв, які представили дизайнерську колекцію гуцульського одягу.
Першим на форумі виступив радник Міністра екології та природних ресурсів України Віктор Клід з вітальним листом колективу Національного природного парку «Гуцульщина» від Міністра екології та природних ресурсів України Остапа Семерака. У ньому високо оцінено природоохоронну, науково-дослідну та туристично-рекреаційну діяльність унікального в Україні національного природного парку, відзначено його особливий внесок у збереження та вивчення природних і культурних цінностей гуцульського регіону.
В. Клід зупинився також на основних завданнях, які має вирішувати колектив парку та установи природно-заповідного фонду України загалом. У цьому контексті надзвичайно важливою є організація роботи щодо забезпечення збереження природних цінностей України, яка затверджена Кабміном як один з державних пріоритетів, а також вирішення завдань, передбачених Стратегією регіонального розвитку України щодо збільшення до 2020-го року площі природно-заповідного фонду Ураїни до 15 відсотків від її території. Тут важливо вдосконалювати природоохоронну діяльність установ природно-заповідного фонду, поглиблювати їхні зв’язки з громадами та бізнесом.
Надзвичайно глибокою та зміс­товною була доповідь в. о. директора НПП «Гуцульщина», кандидата біологічних наук, старшого наукового співробітника Юрія Стефурака «15 років діяльності національного природного парку «Гуцульщина»». Він детально проаналізував значні обсяги природоохоронної, наукової, еколого-освітньої та туристично-рекреаційної роботи, в результаті якої вдалося не лише зберегти, але й примножити природні та культурні цінності установи.
Автор цих рядків, як багаторічний член науково-технічної ради нацпарку, з особливою повагою говорив про його значні успіхи і досягнення, акцентував увагу на труднощах, пов’язаних з недосконалістю природоохоронного законодавства. У цьому контексті нагадав про особливу роль у становленні та розвитку парку його багаторічного директора, заслуженого природоохоронця України Василя Пророчука, який сформував професійний колектив, створив матеріально-технічну, науково-лабораторну, еколого-освітню та туристично-рекреаційну базу для роботи національного природного парку та протистояння спробам його дискредитації в очах громадськості. Детально зупинився на питаннях збереження, вивчення та популяризації букових пралісів Карпат, як єдиного українського природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Директор Карпатського біо­сфер­ного заповідника, заслужений природоохоронець України Микола Рибак у співавторстві зі заступником начальника відділу науково-дослідної роботи та сталого розвитку Василем Покиньчередою доповідали про досвід роботи КБЗ (наступного року відзначатиме 50-річчя заснування) у збалансованому розвитку гірських територіальних громад.
У промовах докторів біологічних наук, професорів Петра Лакиди (Національний університет біоресурсів) та Василя Парпана (Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака) йшлося про вивчення, збереження та стале використання лісів природно-заповідного фонду України. А на засіданнях секцій «Вивчення, охорона та збереження флористичного і фауністичного різноманіття Карпат»; «Дослідження та охорона об’єктів історико-археолого-культурної спадщини Карпат»; «Роль природно-заповідних об’єктів у збалансованому розвитку гірських територіальних громад»; «Екоосвітня та рекреаційна діяльність» тощо заслухано та обговорено кілька десятків доповідей та повідомлень.
Конференція ухвалила розгорнуту резолюцію, у якій поряд із багатьма іншими рекомендаціями запропоновано поширювати позитивний досвід роботи Карпатського біосферного заповідника.
Учасники заходу ознайомилися з унікальними експозиціями музею Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської академії мистецтв й здійснили екскурсію Нацпарком «Гуцульщина».
До конференції випущено збірник матеріалів на 487-ми сторінках, у якому вміщено 86 статей про результати флористичних, мікологічних, географічних досліджень, охорони і досліджень об’єктів історико-археолого-культурної спадщини Карпат, екоосвітньої і рекреаційної діяльності науковців та працівників природно-заповідного фонду з України, Литви та Угорщини.
Федір ГАМОР,
доктор біологічних наук, професор, заслужений природоохоронець України, заступник директора Карпатського біосферного заповідника.

Уродженка Рахова Наталія Ткачук тріумфувала на сольному концерті в Одеській обласній філармонії

ткачук1

Наталія Ткачук народилась і здобувала середню освіту в Рахові, згодом закінчила Львівське музичне училище ім. С. Людкевича та отримала ступінь магістра в Одеській музичній академії ім. А. Нежданової. Понад десять років талановита рахів’янка живе в Одесі. Сім з них входить до трупи Одеського академічного театру музичної комедії імені Михайла Водяного. За роки служіння в театрі брала участь майже в п’ятнадцяти виставах та стала лауреаткою Міжнародного конкурсу артистів опери.
Дебютувала 2011-го року, в ролі Лізи в спектаклі «Маріца». Того ж року відбулася прем’єра спектаклю «Летюча миша», де Наталя зіграла роль Адель. Крім цього, в її репертуарі – партії Лізи в опереті «Маріца», Наталі Четвертинської, Ерміргарди, Віолети – в спектаклях «Хаджибей або любов до 3000 тисяч апельсин», «Хелло, Доллі», «Фіалка Монмартра» та ін.
А дев’ятого червня у великій залі Одеської філармонії відбувся бенефіс нашої талановитої краянки, за участі двох солістів і диригента.
Концерт, впродовж якого лунали увертюри та арії з опер і оперет Доніцетті, Моцарта і Верді, пройшов на високому рівні, зібрав аншлаг та залишив після себе чимало схвальних відгуків як звичайних глядачів, так експертів.
(Вл. інф.).