Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

Водолікарня Розенталя Калмана в Квасах

Кваси1дж

Засновником водолікарні у Квасах була ймовірно єврейська родина Розенталів. На початку­­ ­­­ХХ століття підприємницьку діяльність батьків продовжив їхній син Калман Розенталь (нар. 1872 р. – †1927 р.). На початку 1900-х років він поступово розширив і вдосконалив квасівські купальні. Це вже були два пансіони, названі на його честь: Розенталь І і Розенталь ІІ (останній ще називали «Порт-Артур»), які знаходилися на головній вулиці села. Водяні мінеральні купальні в той час мали 10 кабін, в кожній з яких було по дві ванни. Там щорічно лікувалися і відпочивали від двох до трьох тисяч людей. Туди приїжджали поважні гості, щоб вилікувати «гостець» (у той час так називали захворювання ревматизмом та запалення суглобів).
Для лікувальних процедур вико­­­­­­ристовувалася вода з мінеральних джерел, різних за хімічних складом, зокрема: вуглекисло гідро­карбонатно-хлоридно-натрієва во­­­­да та вуглекислий бромно-йодо-ми­шяковистий гідрокарбонатно-хлоридний натрі­євий розсіл.
З 1923-го до 1924-го рр. заві­дувачем одного з пансіонатів в Квасах працював емігрант д-р Люцій Ремігійович Кобилянський (нар. 1855 – † 1941) – український лікар, громадський і культурний діяч, колишній посол УНР в Угорщині.
Напередодні Першої світової війни, крім двох пансіонів з водо­лікарнею Розенталь Калмане володів корчмою та готелем «Ержибет», збудованих неподалік пансіонів з купальнями. У 20-х роках ХХ ст. уряд Чехословаччини часто переслідував Розенталя Калмана за проугорські настрої. В 1927 році, на 55-му році життя, він помер. Деякий час продовжували займатися купальнями його дружина Етела Розенталь (дівоче Цейхнер) та дочка Фанні володіли корчмою-рестораном (де можна було поснідати за 2.50 чеських крон, а за 7-8 – смачно пообідати) і готелем (ціна за ліжко – 5 крон).
Цікаво, що крім водолікарні Розенталів, у селі деякий час діяла ще одна невеличка приватна купальня (це підтверджують фотографії тих часів), якою володів місцевий мешканець на прізвище Попович (ім’я невідомо), який відкрив її на власній присадибній ділянці.
Згодом водолікарню Розе­нта­лів націоналізувала Чехословацька влада. Державна купель на 12 ванн та 20 кімнат діяла для приїжджих з Чехії, Словаччини, Галичини, Молдавії, Польщі до 1939 року.
Наприкінці 30-их та протягом 40-их років мінеральні купальні у Квасах занепали. І тільки на початку 50-х років ХХ ст., коли геологи розвідали і дослідили нові мінеральні родовища та джерела, розпочалося поступове відродження водолікування на Рахівщині.
У 1956 році Рахівський лісоко­мбінат побудував на нових свердловинах у Квасах першу за радянських часів водолікарню на Рахівщині на 5 ванн для лікування робітників підприємства. А вже у 1958 році квасівську водолікарню працівників лісової промисловості на 100 санаторних місць передано Закарпатській раді курортів і вона стала пансіонатом санаторного типу та віднесена до курорту місцевого значення. Спочатку він планувався як спеціалізована установа, в якій на основі лікування унікальною мінеральною водою, мали відновлювати сили льотчики-космонавти СРСР та персонал атомних електростанцій.
Після реконструкції в липні 1975 року пансіонат почав працювати цілорічно. В санаторій «Гір­ська Тиса» заклад перейменовано постановою Центральної ради з управління курортами профспілок з січня 1977 року.
Після тривалого часу, протягом якого оздоровчий заклад не діяв, він у липні 2008 року дістав друге життя завдяки приватним інвесторам із Києва. Після капітального ремонту там створено відмінні умови для комфортного відпочинку і ефективного оздоровлення хворих із патологіями опорно-рухового апарату й периферійної нервової системи.
Найбільш близькі за складом­ аналоги «квасним» водам зі вмістом миш’яку санаторію у Квасах є лише на французькому курорті Ля-Бурбуль, у Німеччині, на Камчатці та на острові Сахалін.
Василь ПОПОВИЧ,
краєзнавець, смт. Великий Бичків.
При написанні матеріалу використано літературу: Szeghalmy Gyula: Felvidék (Budapest, Ma­gyar Városok Monográfiája Kiadó­hivatala, 1940); Ярослав Достал «Підка­рпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919-1938 рр.), Ужгород, 2014 р.
Фото – з Угорського Нацархіву через http://arcanum.hu/.

Відомі й маловідомі мінеральні джерела та купальні на Рахівщині

Буркут

Буркутдж

Наприкінці ХІХ початку ХХ ст. у Рахові, в урочищі «Буркут», на базі мінерального лікувального джерела, відкрили лазню-купальню, яку утримувало державне лісозаготівельне управління. Державним коштом було збудовано невеличку будівлю з 7 дерев’яними ваннами. Ця лазня-купальня діяла до кінця 30-х років минулого століття.
Ще дві купальні відкрили на рубежі ХІХ-ХХ ст. поряд із Солотвинським солерудником (Солотвино деякий час підпорядковувалось Рахівському району), на базі мінеральних джерел («Павло» і «Петро»). Тут на основі ропи озер також функціонували лікувальні пансіонати «Людвиг» або «Людвігові купелі» (знаходилися біля працюючої соляної шахти): дві будівлі-лазні з 6 кабінами і 12 ваннами з солоною водою, розташовані в парку поряд з державним ресторанним комплексом та «Павел» або «Павлові купелі» (будівля-лазня з 10 ваннами, яка знаходилися на 3 км західніше).
З першої половини ХІХ століття для лікування різних хвороб розпочала свою роботу ще одна лазня-купальня на Рахівщині. Її побудували мешканці села Водиця (колишня назва Апшиця), в урочищі Пуркарецин. Сюди цілющу мінеральну воду (з джерела типу сірководневого, яке знаходилося на початку населеного пункту) возили в купальні в дубових бочках (існували до 1944 року).

Павелдж

 

Символічно, але від щирої душі

Кваси Кваси1

Хлібом-сіллю у Квасах зустріли Івано-Франківську дорожно-будівельну фірму «ПБС», працівники якої ще навесні продемонстрували якою може бути дорога після неповного циклу виконаних робіт на відрізку від Рахова до Вільховатого, на дорозі державного значення Мукачево – Рогатин.
Судячи із темпів капі­тального ремонту (наразі фірма працює у Білині, а загалом пройдено вже понад 25 км.), якості укладан­ня нового асфальту за останні­ми технологіями, через Рахів­щину пройде сучасна, за євро­пей­ськими стандартами траса, що не тільки покращить імідж краю, але й сприятиме розвитку туристичної галузі.
З вітальними промовами до будівельників, котрі виглядали дещо здивовано подібною увагою до себе, звернулися голови ра­йонних держадміністрації та ради Павло Басараба і Василь Дан, самоврядного органу населеного пункту Василь Діміч, директор ТОВ «Готіс» Микола Кірпа. Як повідомив очільник району, значення доріг для економічного розвитку Рахівщини і не тільки, – важко переоцінити. Адже, це – покращення інвестиційного клімату, додаткові робочі місця, отже й надходження до бюджетів різних рівнів. А капремонт дороги державного значення – це і результат спільних зусиль, вкладання коштів на перспективу, які вже невдовзі запрацюють на загальну справу.
Сьогодні фірмі вже спрямовано 95 млн. грн. з перевиконання митницею планових надходжень (так званий «дорожній експеримент»). Кошти надійшли завдяки сприянню голови ОДА Геннадія Москаля, який безпосередньо цікавиться ходом і якістю виконання ремонту.
Керівники від щирої душі вручили будівельникам під супровід гуцульських мелодій у виконанні ансамблю народних інструментів місцевого будинку культури символічні подарунки, підготовлені ТОВ «Готіс».

Кваси3

Кваси2

БЕРЕЖІТЬ ЛІС ВІД ВОГНЮ!

Зважаючи на спекотну погоду, яка вже тривалий період встановилася на території району, підвищується ризик виникнення випадків пожеж.
ДП «Рахівське лісове дослідне господарство» вкотре нагадує населенню Правила пожежної безпеки в лісових масивах:
• відпочивайте лише у спеціальних лісових зонах відпочинку, не розводьте багаття у лісі, окрім призначених для вогнищ місць;
• якщо багаття розпалено, то для недопущення поширення полум’я й виникнення пожежі, обкопайте його земляним рівчаком;
• намагайтеся не палити в лісі, не кидати недопалки на землю;
• не користуйтеся у лісі чи поблизу його масивів піротехнічними засобами: петардами, бенгальськими вогнями, повітряними ліхтариками тощо;
• не створюйте смітників у лісі, тим більше не підпалюйте їх;
• ні в якому разі не випалюйте суху росли­н­ність на землях лісового фонду та на господарських землях, які знаходяться поруч із лісом;
• не заїжджайте в ліс автомо­білями.
При виникненні пожежі:
• обов’язково повідомте про пожежу за номером «101» або за телефоном гарячої лінії Рахів­ського лісгоспу 2-56-44;
• незначний вогонь спробуйте загасити водою, гілками, ґрунтом, піском, шматком цупкої незаймистої тканини;
• якщо вогонь великий – виходьте з лісу у напрямку проти вітру;
• повідомляйте про пожежу зустрічних людей, у разі необхідності допоможіть їм вийти з лісу.
А ще хочеться застерегти громадян, що згідно зі статтею 77 «Кодексу України про адмі­ністративні правопорушення», винні в порушенні «Правил пожежної безпеки в лісах» несуть адміністративну відповідальність; якщо порушення цих правил несе за собою знищення або пошкодження лісу – притягаються до кримінальної відповідальності.
Пам’ятайте! Лісові пожежі легше запобігти, ніж погасити.
Ростислав Бузаш, провідний інженер з охорони лісу ДП «Рахівське ЛДГ».

Бюджет району отримав понад 62 млн. грн. податків і зборів

За півріччя платники Рахівщини сплатили до місцевих бюджетів 62,6 млн. грн. податків, що на 15,9 відсотків перевищує обсяг минулорічних надходжень, в т. ч.:
– податок на доходи фізичних осіб – 40 451,3 тис. грн.;
– єдиний податок – 8 515,0 тис. грн.;
– рентна плата за лісовий ресурс – 6 257,9 тис. грн.;
– земельний податок – 3 518,8 тис. грн.;
– акцизний податок – 2 266,2 тис. грн.;
– плата за ліцензії – 448,2 тис. грн.;
– податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – 421,5 тис. грн.;
– податок на прибуток – 276,9 тис. грн.;
– екологічний податок – 76,5 тис. грн.;
– туристичний збір – 47,2 тис. грн.;
– рентна плата за спеціальне використання води – 30,3 тис. грн.;
– рентна плата за користування надрами – 28,2 тис. грн.;
– частина прибутку (доходу) державних підприємств – 14,1 тис. грн.
У порівнянні з відповідним періодом минулого року найбільше зросли надходження до місцевих бюджетів по: єдиному податку – на 64,1%; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – на 63,4%; по податку на доходи фізичних осіб – на 42,9%; туристичному збору – на 15,6%.
Надходження сум єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування за січень-червень 2017 року склали 70 578,8 тис. грн.
Станом на 01.07.2016 р. податковий борг до місцевого бюджету склав 2 926,0 тис. грн. У порівнянні з 01.01.2017 року податковий борг зріс на 235,4 тис. грн.
За матеріалами ДПІ у Рахівському районі.

У поєднанні традицій і бізнесу – шлях до відродження тваринництва

Чергова колегія райдержадміністрації розпочалася з виступу в. о. начальника відділу зв’язків з громадськими організаціями, засобами масової інформації та з питань внутрішньої політики Віталії Тафій, яка ознайомила присутніх з підсумками роботи із зверненнями громадян, які надійшли на адресу РДА за півріччя. Начальник відділу діловодства, контролю та організаційної роботи Марія Микуляк розповіла про виконання директивних та розпорядчих документів структурними підрозділами РДА, установами та організаціями району, виконкомами сільських, селищних та міської рад.
Про стан та перспективи розвитку тваринництва інформувала начальник відділу агропромислового розвитку Наталія Кобаса, яка, охарактеризувавши нинішню ситуацію (а вона не на користь зростання поголів’я худоби у господарствах усіх форм власності), акцент зробила на шляхах виправлення становища. Один із варіантів – створення показових полонинських господарств. Таке успішно функціонує на полонині Гропа у Лазещині, де поєднано традиційне ведення вівчарства з туризмом і наданням відповідних послуг. Подібні екотуристичні об’єкти на полонинах району посприяють залученню інвестицій і поступово посприяють відродженню галузі тваринництва.
Невирішеною проблемою сьогодення залишається легалізація виплати заробітної плати, що сприяло б наповненню бюджетів різних рівнів. На жаль, подолати це явище важко через низку причин, в тому числі й недосконалість системи оподаткування. Розраховувати тільки на порядність роботодавця, запроваджуючи завідомо невигідні умови, – примарна надія. В той же час бракує важелів впливу на злісних порушників законодавства при мовчаливій згоді найманих працюючих, яких у подібні умови ставить відсутність працевлаштування за всіма вимогами. Саме про це йшлося у виступі начальника управління соціального захисту населення Марії Спасюк.
Але, закон для всіх один, тому за рекомендацією голови райдержадміністрації роботодавцям буде спрямовано пам’ятку з роз’ясненням відповідальності за непрацевлаштованих, відповідно до визначених законодавством норм.
В «Різному» голова самоврядного органу Видрички Микола Шемота, враховуючи наслідки останнього буревію, запропонував ретельно очистити від залених насаджень території проходження ліній електропередач, позаяк і без буревію, при мінімальному вітрові, населені пункти богданської долини по кілька днів залишаються в цілковитій темряві.
З усіх порушених питань прийнято відповідні рішення. Керував роботою колегії, під час якої виступив голова районної ради Василь Дан, голова райдержадміністрації Павло Басараба.
Михайло ЮРАЩУК.

Футбол – гра довжиною в ціле життя

З ініціативи та активної організації депутатів Рахівської міської ради Богдана Губка, Ігоря Німчука та апарату міськради, 30 липня,  на стадіоні «Карпати» у райцентрі, буде проводитися міський турнір з міні-футболу імені Василя Гаджеги серед аматорських команд!

До участі в турнірі запрошуються всі мешканці міста.  Турнір започаткований минулого року в пам’ять про відомого футболіста Рахівщини  Василя Івановича Гаджеги.

Отже, всіх-всіх футболістів, уболівальників, ветеранів футболу та шанувальників цього виду спорту запрошують цієї неділі на стадіон!!!

Початок – о 10-ій год.

20248300_1873334359583898_2381213426601050361_o

Як Верхнє Водяне фестивалило

DSC_0052 DSC_0060

Позаминула неділя для верхньоводянців була знаковою – з нагоди Дня села відбувся перший кулінарний фестиваль «Апшанська смаженина».
Пронизливий, просякнутий димком запах смаженого м’яса, яке ще шкварчить на вогні, п’янив, пробуджував апетит, розносився далеко за місце проведення заходу, анонсуючи, що родзинка фесту буде справжньою смакотою. А розпочалося дійство сигнальними звуками трембіт, після чого бричка, запряжена двома пишними конями, прогарцювала населеним пунктом, привізши хліб і сіль для гостей заходу.
Завітали на перший фестиваль у Верхньому Водяному, щоб привітати його жителів, чимало поважних осіб: представників органів самоврядування, культури, лісового господарства та громадських діячів. Приїхали й голови районних держадміністрації та ради Павло Басараба і Василь Дан. Були присутні представники з області, зокрема: директор департаменту житлово-комунального господарства, будівництва та інфраструктури ОДА Едуард Маляр і депутат обл­ради Михайло Бойчук. Кожен з них адресував чимало хороших слів винуватцям торжества, бажав здоров’я та процвітання їхній малій Батьківщині. А Е. Маляр ще й вручив грамоти ОДА за значний внесок у розвиток села, сумлінну працю і професіоналізм голові самоврядного органу та художньому керівнику СБК Іванові Павлюку. За нагороди і те, що завітали на першу значну подію в історії населеного пункту, гостям подякувала очіль­ниця місцини Віталіна Гуцул. Слово мали й перша жінка – голова сільради Ма­рія Зінчук, голова села Вишна Руна (Румунія) Іван Ро­манюк, директор ДП «Ве­ликобичківське ЛМГ» Юрій Сойма, який ще й нагородив працівників установи і виділив матеріальну допомогу вдовам ко­лиш­­ніх працюючих, та місцеві свя­щен­но­служителі отці Михайло Сойма, Федір Шутко, Ва­силь Блинтя, Володимир Легач, які також помолилися за мир і добробут краю.
Після офіційних промов розпочався святковий концерт. На сцену ведучі заходу Сергій Обризків і Оксана Медвідь запросили наймолодших артистів – вихованців ДНЗ. За ними одні за одними почали лунати музичні вітальні композиції від солістів, танцюристів, оркестрів СБК Верхнього Водяного, Кос­тилівки, Великого Бичкова та РБК. Розважали глядачів і народна артистка України Лілія Сандулеса.
Поряд з тим, як змі­ню­ва­лись таланти на головній сцені, буяли місцевим колоритом і виставки робіт народних умільців, історичних речей та тамтешніх смаколиків і делікатесів. Помилуватися можна було картинами художниці Оксани Лунгу, вигаптуваними рушниками, серветками, полотнами місцевих рукодільниць, тканими ліжниками. Бі­бліо­текарі підготували виставку «Література рідного краю». Була там і облаштована різ­номанітним домашнім начинням хатина, яку оздобили й представили сільські працівники культури. Смачних різноманітних страв, для дегустації та пізнання життя населеного пункту через кулінарний аспект, наготували депутати сільської ради.

DSC_0024 DSC_0035
Поряд зі смакотою чільне місце відвели історії Верхнього Водяного, представивши на виставці автентичний одяг, верстати для прядіння ниток з овечої шерсті та конопель, перші світлини населеного пункту, зроблені в 30-их роках. Почитати можна було зібрані родоводи жителів краю, переглянути хронологію служіння священників, починаючи з 1800-их років, очільників сільської ради Верхнього Водяного з 1914-го р. та інші цікаві історичні речі, що з домашнього архіву виставив активіст Микола Ткач.
З протилежного ж бо­ку від виставкових сто­лів, котрі представили працівники держустанов села, розмістили ятки пра­цівники лісового господарства. Облаштували виставки з ретельністю та задумом максимального відтворення лісу та життя в ньому. Вражали чучела диких тварин, раритетні речі лісомисливської діяльності та архівні фото з полювань. Збуджувала апетит і різна м’яс­на продукція, ковбаски, буженина та інші страви, які красувалися на кількох стелажах. Щодо смаженини, то тут лісівники продемонстрували справжній клас. І це у прямому сенсі, позаяк можна було подивитися на майстер-клас з приготування головної страви фестивалю на вогні, а також стати свідком її смаження. Бо впродовж заходу відбувався конкурс на кращу печенину за участі трьох команд працівників лісової справи. Тож, після, приправлення, маринування і шкварчання м’яса на вогні, найсмачнішою виявилася свинина у колективу Верхньоводянського лісництва ДП «Великобичківське ЛМГ». Колектив Лужанського лісництва приготував найкращу смаженину з баранини, а колектив мисливців Верхнього Водяного – смажену курочку. За старанність та справжні кулінарні шедеври переможців у номінаціях нагородили спільними грамотами районних держадміністрації та ради. А самі гуляння та смакування головною кулінарною родзинкою затягнулись до пізньої ночі.
Андріана ЛЕЛЕ.

DSC_0115 DSC_0119

СХЕМУ ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ РАЙОНУ – НА ДООПРАЦЮВАННЯ

Анонсований ажіотаж навколо затвердження Схеми планування території району виявився невиправданим. Вже під час розгляду порядку денного одинадцятої сесії, голова районної ради Василь Дан, враховуючи звернення громад Чорної Тиси і Розтоків про розширення меж населених пунктів, голови Косівської Поляни – про невідповідність закріплених полонин, а також неврахування в документі сьогоднішніх потреб населення, вніс пропозицію зняти питання з розгляду і не повертатися до нього, поки Схема не буде відповідати запитам нинішньої доби.

Голова райдержадміністрації Павло Басараба був більш категоричним, висловивши здивування наявності у Схемі можливості розташування на водоймах району 24 МГЕС. Чому саме стільки – питання залишається відкритим. Враховуючи туристичний потенціал району, подібне викликає подив, адже проігноровано інтереси місцевого населення. Саме тому Схему відправили на доопрацювання, хоча це і обійдеться додатковими затратами, але унеможливить перетворити Рахівщину, її природні багатства в спустошений полігон з накопичування надходжень до кишень окремо взятих і без того небідних представників бізнесу.

Розклавши всі крапки над „і”, народні обранці розглянули відкоригований порядок денний. Насамперед, заступник голови ради Іван Копич ознайомив присутніх з відповідями на попередні звернення самоврядного органу району, а заступник голови районної виборчої комісії Юрій Гулин зачитав рішення про визнання повноважень депутата районної ради Івана Цубери, якого наступним рішенням ввели до складу постійної комісії з питань розвитку туризму, рекреації та природного співробітництва. Також депутати внесли зміни до Програми розвитку та вдосконалення нефрологічної служби і районного бюджету.

З текстом пізніше схваленого Звернення до Прем’єр-міністра України щодо збереження державної форми ведення лісового господарства, а непередачі відповідних структур у концесію ознайомив заступник голови ради Іван Копич.

Директор Карпатського біосферного заповідника Микола Рибак розповів про стан виконання установою природоохоронних заходів. Як зазначив очільник району під час обговорення виступу, в цілому ніхто не заперечує виконання тих чи інших завдань КБЗ, однак є і чимало зауважень та пропозицій. Насамперед, мова про належне облаштування місць відвідування туристів, зокрема, водоспаду Труфанець, дотримання меморандумів співпраці з територіальними громадами, тобто виконання зобов’язань щодо ремонту лісових доріг, мостів, забезпечення населення паливними дровами, очистку русел водойм від захаращень та побутового сміття, сприяння у виділенні високогірних пасовищ під випас громадської худоби та створення нових полонинських господарств й підтримку діючих. Також голова райдержадміністрації висловив підтримку розширення меж КБЗ на так звані промислові зони, на які час від часу кладуть око підприємливі розробники родовищ корисних копалин. Окремою темою для установи має стати вивчення зростання у районі тиса ягідного (у народі – негнийдерева або тисини), від якого, ймовірно, й походить назва головної водної артерії Рахівщини, який широко використовували наші предки у побуті, як лікувальний засіб.

Загалом депутати працювали злагод­жено, чому сприяв розгляд питань під час засідань постійних комісій. Керував роботою сесії голова районної ради Василь Дан, який після її закінчення надав слово бажаючим виступити. У короткій промові громадський діяч Микола Романюк нагадав присутнім про обіцянку встановити на площі перед адмінбудівлею районної влади пам’ятник Героям Небесної Сотні.

Михайло ЮРАЩУК.

Верхньоводянці свій перший фест відгуляли

Вчора, 16 липня, у Верхньому Водяному з нагоди Дня села відбувся перший фестиваль «Апшанська смаженина». Ось, як відкривали захід, а репортаж з події читайте у суботньому номері “Зорі Рахівщини”!

 

 

DSC_0047DSC_0052DSC_0057DSC_0076DSC_0139