Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

Символічно, але від щирої душі

Кваси Кваси1

Хлібом-сіллю у Квасах зустріли Івано-Франківську дорожно-будівельну фірму «ПБС», працівники якої ще навесні продемонстрували якою може бути дорога після неповного циклу виконаних робіт на відрізку від Рахова до Вільховатого, на дорозі державного значення Мукачево – Рогатин.
Судячи із темпів капі­тального ремонту (наразі фірма працює у Білині, а загалом пройдено вже понад 25 км.), якості укладан­ня нового асфальту за останні­ми технологіями, через Рахів­щину пройде сучасна, за євро­пей­ськими стандартами траса, що не тільки покращить імідж краю, але й сприятиме розвитку туристичної галузі.
З вітальними промовами до будівельників, котрі виглядали дещо здивовано подібною увагою до себе, звернулися голови ра­йонних держадміністрації та ради Павло Басараба і Василь Дан, самоврядного органу населеного пункту Василь Діміч, директор ТОВ «Готіс» Микола Кірпа. Як повідомив очільник району, значення доріг для економічного розвитку Рахівщини і не тільки, – важко переоцінити. Адже, це – покращення інвестиційного клімату, додаткові робочі місця, отже й надходження до бюджетів різних рівнів. А капремонт дороги державного значення – це і результат спільних зусиль, вкладання коштів на перспективу, які вже невдовзі запрацюють на загальну справу.
Сьогодні фірмі вже спрямовано 95 млн. грн. з перевиконання митницею планових надходжень (так званий «дорожній експеримент»). Кошти надійшли завдяки сприянню голови ОДА Геннадія Москаля, який безпосередньо цікавиться ходом і якістю виконання ремонту.
Керівники від щирої душі вручили будівельникам під супровід гуцульських мелодій у виконанні ансамблю народних інструментів місцевого будинку культури символічні подарунки, підготовлені ТОВ «Готіс».

Кваси3

Кваси2

БЕРЕЖІТЬ ЛІС ВІД ВОГНЮ!

Зважаючи на спекотну погоду, яка вже тривалий період встановилася на території району, підвищується ризик виникнення випадків пожеж.
ДП «Рахівське лісове дослідне господарство» вкотре нагадує населенню Правила пожежної безпеки в лісових масивах:
• відпочивайте лише у спеціальних лісових зонах відпочинку, не розводьте багаття у лісі, окрім призначених для вогнищ місць;
• якщо багаття розпалено, то для недопущення поширення полум’я й виникнення пожежі, обкопайте його земляним рівчаком;
• намагайтеся не палити в лісі, не кидати недопалки на землю;
• не користуйтеся у лісі чи поблизу його масивів піротехнічними засобами: петардами, бенгальськими вогнями, повітряними ліхтариками тощо;
• не створюйте смітників у лісі, тим більше не підпалюйте їх;
• ні в якому разі не випалюйте суху росли­н­ність на землях лісового фонду та на господарських землях, які знаходяться поруч із лісом;
• не заїжджайте в ліс автомо­білями.
При виникненні пожежі:
• обов’язково повідомте про пожежу за номером «101» або за телефоном гарячої лінії Рахів­ського лісгоспу 2-56-44;
• незначний вогонь спробуйте загасити водою, гілками, ґрунтом, піском, шматком цупкої незаймистої тканини;
• якщо вогонь великий – виходьте з лісу у напрямку проти вітру;
• повідомляйте про пожежу зустрічних людей, у разі необхідності допоможіть їм вийти з лісу.
А ще хочеться застерегти громадян, що згідно зі статтею 77 «Кодексу України про адмі­ністративні правопорушення», винні в порушенні «Правил пожежної безпеки в лісах» несуть адміністративну відповідальність; якщо порушення цих правил несе за собою знищення або пошкодження лісу – притягаються до кримінальної відповідальності.
Пам’ятайте! Лісові пожежі легше запобігти, ніж погасити.
Ростислав Бузаш, провідний інженер з охорони лісу ДП «Рахівське ЛДГ».

Бюджет району отримав понад 62 млн. грн. податків і зборів

За півріччя платники Рахівщини сплатили до місцевих бюджетів 62,6 млн. грн. податків, що на 15,9 відсотків перевищує обсяг минулорічних надходжень, в т. ч.:
– податок на доходи фізичних осіб – 40 451,3 тис. грн.;
– єдиний податок – 8 515,0 тис. грн.;
– рентна плата за лісовий ресурс – 6 257,9 тис. грн.;
– земельний податок – 3 518,8 тис. грн.;
– акцизний податок – 2 266,2 тис. грн.;
– плата за ліцензії – 448,2 тис. грн.;
– податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – 421,5 тис. грн.;
– податок на прибуток – 276,9 тис. грн.;
– екологічний податок – 76,5 тис. грн.;
– туристичний збір – 47,2 тис. грн.;
– рентна плата за спеціальне використання води – 30,3 тис. грн.;
– рентна плата за користування надрами – 28,2 тис. грн.;
– частина прибутку (доходу) державних підприємств – 14,1 тис. грн.
У порівнянні з відповідним періодом минулого року найбільше зросли надходження до місцевих бюджетів по: єдиному податку – на 64,1%; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – на 63,4%; по податку на доходи фізичних осіб – на 42,9%; туристичному збору – на 15,6%.
Надходження сум єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування за січень-червень 2017 року склали 70 578,8 тис. грн.
Станом на 01.07.2016 р. податковий борг до місцевого бюджету склав 2 926,0 тис. грн. У порівнянні з 01.01.2017 року податковий борг зріс на 235,4 тис. грн.
За матеріалами ДПІ у Рахівському районі.

У поєднанні традицій і бізнесу – шлях до відродження тваринництва

Чергова колегія райдержадміністрації розпочалася з виступу в. о. начальника відділу зв’язків з громадськими організаціями, засобами масової інформації та з питань внутрішньої політики Віталії Тафій, яка ознайомила присутніх з підсумками роботи із зверненнями громадян, які надійшли на адресу РДА за півріччя. Начальник відділу діловодства, контролю та організаційної роботи Марія Микуляк розповіла про виконання директивних та розпорядчих документів структурними підрозділами РДА, установами та організаціями району, виконкомами сільських, селищних та міської рад.
Про стан та перспективи розвитку тваринництва інформувала начальник відділу агропромислового розвитку Наталія Кобаса, яка, охарактеризувавши нинішню ситуацію (а вона не на користь зростання поголів’я худоби у господарствах усіх форм власності), акцент зробила на шляхах виправлення становища. Один із варіантів – створення показових полонинських господарств. Таке успішно функціонує на полонині Гропа у Лазещині, де поєднано традиційне ведення вівчарства з туризмом і наданням відповідних послуг. Подібні екотуристичні об’єкти на полонинах району посприяють залученню інвестицій і поступово посприяють відродженню галузі тваринництва.
Невирішеною проблемою сьогодення залишається легалізація виплати заробітної плати, що сприяло б наповненню бюджетів різних рівнів. На жаль, подолати це явище важко через низку причин, в тому числі й недосконалість системи оподаткування. Розраховувати тільки на порядність роботодавця, запроваджуючи завідомо невигідні умови, – примарна надія. В той же час бракує важелів впливу на злісних порушників законодавства при мовчаливій згоді найманих працюючих, яких у подібні умови ставить відсутність працевлаштування за всіма вимогами. Саме про це йшлося у виступі начальника управління соціального захисту населення Марії Спасюк.
Але, закон для всіх один, тому за рекомендацією голови райдержадміністрації роботодавцям буде спрямовано пам’ятку з роз’ясненням відповідальності за непрацевлаштованих, відповідно до визначених законодавством норм.
В «Різному» голова самоврядного органу Видрички Микола Шемота, враховуючи наслідки останнього буревію, запропонував ретельно очистити від залених насаджень території проходження ліній електропередач, позаяк і без буревію, при мінімальному вітрові, населені пункти богданської долини по кілька днів залишаються в цілковитій темряві.
З усіх порушених питань прийнято відповідні рішення. Керував роботою колегії, під час якої виступив голова районної ради Василь Дан, голова райдержадміністрації Павло Басараба.
Михайло ЮРАЩУК.

Футбол – гра довжиною в ціле життя

З ініціативи та активної організації депутатів Рахівської міської ради Богдана Губка, Ігоря Німчука та апарату міськради, 30 липня,  на стадіоні «Карпати» у райцентрі, буде проводитися міський турнір з міні-футболу імені Василя Гаджеги серед аматорських команд!

До участі в турнірі запрошуються всі мешканці міста.  Турнір започаткований минулого року в пам’ять про відомого футболіста Рахівщини  Василя Івановича Гаджеги.

Отже, всіх-всіх футболістів, уболівальників, ветеранів футболу та шанувальників цього виду спорту запрошують цієї неділі на стадіон!!!

Початок – о 10-ій год.

20248300_1873334359583898_2381213426601050361_o

Як Верхнє Водяне фестивалило

DSC_0052 DSC_0060

Позаминула неділя для верхньоводянців була знаковою – з нагоди Дня села відбувся перший кулінарний фестиваль «Апшанська смаженина».
Пронизливий, просякнутий димком запах смаженого м’яса, яке ще шкварчить на вогні, п’янив, пробуджував апетит, розносився далеко за місце проведення заходу, анонсуючи, що родзинка фесту буде справжньою смакотою. А розпочалося дійство сигнальними звуками трембіт, після чого бричка, запряжена двома пишними конями, прогарцювала населеним пунктом, привізши хліб і сіль для гостей заходу.
Завітали на перший фестиваль у Верхньому Водяному, щоб привітати його жителів, чимало поважних осіб: представників органів самоврядування, культури, лісового господарства та громадських діячів. Приїхали й голови районних держадміністрації та ради Павло Басараба і Василь Дан. Були присутні представники з області, зокрема: директор департаменту житлово-комунального господарства, будівництва та інфраструктури ОДА Едуард Маляр і депутат обл­ради Михайло Бойчук. Кожен з них адресував чимало хороших слів винуватцям торжества, бажав здоров’я та процвітання їхній малій Батьківщині. А Е. Маляр ще й вручив грамоти ОДА за значний внесок у розвиток села, сумлінну працю і професіоналізм голові самоврядного органу та художньому керівнику СБК Іванові Павлюку. За нагороди і те, що завітали на першу значну подію в історії населеного пункту, гостям подякувала очіль­ниця місцини Віталіна Гуцул. Слово мали й перша жінка – голова сільради Ма­рія Зінчук, голова села Вишна Руна (Румунія) Іван Ро­манюк, директор ДП «Ве­ликобичківське ЛМГ» Юрій Сойма, який ще й нагородив працівників установи і виділив матеріальну допомогу вдовам ко­лиш­­ніх працюючих, та місцеві свя­щен­но­служителі отці Михайло Сойма, Федір Шутко, Ва­силь Блинтя, Володимир Легач, які також помолилися за мир і добробут краю.
Після офіційних промов розпочався святковий концерт. На сцену ведучі заходу Сергій Обризків і Оксана Медвідь запросили наймолодших артистів – вихованців ДНЗ. За ними одні за одними почали лунати музичні вітальні композиції від солістів, танцюристів, оркестрів СБК Верхнього Водяного, Кос­тилівки, Великого Бичкова та РБК. Розважали глядачів і народна артистка України Лілія Сандулеса.
Поряд з тим, як змі­ню­ва­лись таланти на головній сцені, буяли місцевим колоритом і виставки робіт народних умільців, історичних речей та тамтешніх смаколиків і делікатесів. Помилуватися можна було картинами художниці Оксани Лунгу, вигаптуваними рушниками, серветками, полотнами місцевих рукодільниць, тканими ліжниками. Бі­бліо­текарі підготували виставку «Література рідного краю». Була там і облаштована різ­номанітним домашнім начинням хатина, яку оздобили й представили сільські працівники культури. Смачних різноманітних страв, для дегустації та пізнання життя населеного пункту через кулінарний аспект, наготували депутати сільської ради.

DSC_0024 DSC_0035
Поряд зі смакотою чільне місце відвели історії Верхнього Водяного, представивши на виставці автентичний одяг, верстати для прядіння ниток з овечої шерсті та конопель, перші світлини населеного пункту, зроблені в 30-их роках. Почитати можна було зібрані родоводи жителів краю, переглянути хронологію служіння священників, починаючи з 1800-их років, очільників сільської ради Верхнього Водяного з 1914-го р. та інші цікаві історичні речі, що з домашнього архіву виставив активіст Микола Ткач.
З протилежного ж бо­ку від виставкових сто­лів, котрі представили працівники держустанов села, розмістили ятки пра­цівники лісового господарства. Облаштували виставки з ретельністю та задумом максимального відтворення лісу та життя в ньому. Вражали чучела диких тварин, раритетні речі лісомисливської діяльності та архівні фото з полювань. Збуджувала апетит і різна м’яс­на продукція, ковбаски, буженина та інші страви, які красувалися на кількох стелажах. Щодо смаженини, то тут лісівники продемонстрували справжній клас. І це у прямому сенсі, позаяк можна було подивитися на майстер-клас з приготування головної страви фестивалю на вогні, а також стати свідком її смаження. Бо впродовж заходу відбувався конкурс на кращу печенину за участі трьох команд працівників лісової справи. Тож, після, приправлення, маринування і шкварчання м’яса на вогні, найсмачнішою виявилася свинина у колективу Верхньоводянського лісництва ДП «Великобичківське ЛМГ». Колектив Лужанського лісництва приготував найкращу смаженину з баранини, а колектив мисливців Верхнього Водяного – смажену курочку. За старанність та справжні кулінарні шедеври переможців у номінаціях нагородили спільними грамотами районних держадміністрації та ради. А самі гуляння та смакування головною кулінарною родзинкою затягнулись до пізньої ночі.
Андріана ЛЕЛЕ.

DSC_0115 DSC_0119

СХЕМУ ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ РАЙОНУ – НА ДООПРАЦЮВАННЯ

Анонсований ажіотаж навколо затвердження Схеми планування території району виявився невиправданим. Вже під час розгляду порядку денного одинадцятої сесії, голова районної ради Василь Дан, враховуючи звернення громад Чорної Тиси і Розтоків про розширення меж населених пунктів, голови Косівської Поляни – про невідповідність закріплених полонин, а також неврахування в документі сьогоднішніх потреб населення, вніс пропозицію зняти питання з розгляду і не повертатися до нього, поки Схема не буде відповідати запитам нинішньої доби.

Голова райдержадміністрації Павло Басараба був більш категоричним, висловивши здивування наявності у Схемі можливості розташування на водоймах району 24 МГЕС. Чому саме стільки – питання залишається відкритим. Враховуючи туристичний потенціал району, подібне викликає подив, адже проігноровано інтереси місцевого населення. Саме тому Схему відправили на доопрацювання, хоча це і обійдеться додатковими затратами, але унеможливить перетворити Рахівщину, її природні багатства в спустошений полігон з накопичування надходжень до кишень окремо взятих і без того небідних представників бізнесу.

Розклавши всі крапки над „і”, народні обранці розглянули відкоригований порядок денний. Насамперед, заступник голови ради Іван Копич ознайомив присутніх з відповідями на попередні звернення самоврядного органу району, а заступник голови районної виборчої комісії Юрій Гулин зачитав рішення про визнання повноважень депутата районної ради Івана Цубери, якого наступним рішенням ввели до складу постійної комісії з питань розвитку туризму, рекреації та природного співробітництва. Також депутати внесли зміни до Програми розвитку та вдосконалення нефрологічної служби і районного бюджету.

З текстом пізніше схваленого Звернення до Прем’єр-міністра України щодо збереження державної форми ведення лісового господарства, а непередачі відповідних структур у концесію ознайомив заступник голови ради Іван Копич.

Директор Карпатського біосферного заповідника Микола Рибак розповів про стан виконання установою природоохоронних заходів. Як зазначив очільник району під час обговорення виступу, в цілому ніхто не заперечує виконання тих чи інших завдань КБЗ, однак є і чимало зауважень та пропозицій. Насамперед, мова про належне облаштування місць відвідування туристів, зокрема, водоспаду Труфанець, дотримання меморандумів співпраці з територіальними громадами, тобто виконання зобов’язань щодо ремонту лісових доріг, мостів, забезпечення населення паливними дровами, очистку русел водойм від захаращень та побутового сміття, сприяння у виділенні високогірних пасовищ під випас громадської худоби та створення нових полонинських господарств й підтримку діючих. Також голова райдержадміністрації висловив підтримку розширення меж КБЗ на так звані промислові зони, на які час від часу кладуть око підприємливі розробники родовищ корисних копалин. Окремою темою для установи має стати вивчення зростання у районі тиса ягідного (у народі – негнийдерева або тисини), від якого, ймовірно, й походить назва головної водної артерії Рахівщини, який широко використовували наші предки у побуті, як лікувальний засіб.

Загалом депутати працювали злагод­жено, чому сприяв розгляд питань під час засідань постійних комісій. Керував роботою сесії голова районної ради Василь Дан, який після її закінчення надав слово бажаючим виступити. У короткій промові громадський діяч Микола Романюк нагадав присутнім про обіцянку встановити на площі перед адмінбудівлею районної влади пам’ятник Героям Небесної Сотні.

Михайло ЮРАЩУК.

Верхньоводянці свій перший фест відгуляли

Вчора, 16 липня, у Верхньому Водяному з нагоди Дня села відбувся перший фестиваль «Апшанська смаженина». Ось, як відкривали захід, а репортаж з події читайте у суботньому номері “Зорі Рахівщини”!

 

 

DSC_0047DSC_0052DSC_0057DSC_0076DSC_0139

 

 

 

 

 

 

Десятиріччя творчої діяльності Галина ГРЕГОРЧАК відзначила у Рахові

Галя3

Минулої неділі у Рахові виступала заслужена артистка України Галина Грегорчак. Рахів’янка, яка стала першою в історії району професійною столичною академічною вокалісткою, вже не вперше подарувала містянам зустріч з найскладнішим видом вокального мистецтва – оперою.

За десять творчих років життя на сцені Київ­ського національного академічного театру оперети Г. Грегорчак-Одринська виконує головні ролі у десятках опер-буф, класичних оперетах та мюзиклах. Незважаючи на це, за роки шліфування здібностей у Євгенії Мірошниченко, яка вела обдаровану ученицю шляхом нелегкої вокальної науки, а також роботи в столиці, Галина не втрачає творчих зв’язків з малою батьківщиною, періодично ділиться власною творчістю, багатством серця із рідним слухачем, своїми земляками. І цього разу, під час концертної програми з нагоди десятиріччя творчої діяльності, незважаючи на відсутність відповідного антуражу, володарка колоратурного сопрано продемонструвала, що для неї немає великої чи малої сцени, адже живе на ній справжнім почуттям.
Захоплювали аудиторію її голосистість, витончена манера співу, досконалість, шляхетна постава, сценічна зовнішність під час виконання арій Клеопатри з «Циганського барона», Адель з «Летючої миші», Розіни з «Севільського цирульника», Одетти із «Баядери», Джудіти Ф. Легара, та ін. героїнь опер, а під час другого відділення концертної програми – низки українських пісень, чим викликала не менше захоплення. Доповнював талановиту дружину сценічний партнер і чоловік Володимир Одринський. А акомпанувала – одна з найкращих концертмейстерів, піаністка Анна Поліщук. Глядачі бачили на сцені артистів, які задушевно і злагоджено виконували свої партії, уміло доносили до їхніх сердець задум авторів творів та розуміння високого мистецтва академічного вокалу. За це вдячно нагородили їх бурхливими тривалими оплесками й обдарували квітами.
Концерт відбувся за сприяння народного депутата України Василя Петьовки та міської ради.
Ярослава ПИЛИП’ЮК.

«В саду його душі живуть тільки книги…»

Демян1

9 липня у стінах Богданської сільської бібліотеки відбулася презентація книжки нашого земляка, художника-графіка, «Лицаря ордену книги», як каже про нього Н. Пономаренко, Миколи Дем’яна «Митець з гуцульського Парижа».
Відрадно, що саме в мальовничому Богдані, де народився пан Микола, відбулася презентація книги вперше. Ініціювала захід молода бібліотекарка Тетяна Вечернюк, щоб богданці мали змогу в урочистій обстановці познайомитися з творчістю краянина-односельця.
Розпочав подію Мирон Білінкевич читанням вірша «Гуцульщина» Р. Юзви, під звучання трембіти. А за ним зі вступними вітальними рядками до присутніх звернулися ведучі Тетяна Вечернюк та Ганна Зварич. Вони, представивши винуватця заходу, запросили його до слова.
Митець, попри хвилювання, радо зустрів земляків. Спочатку розповів про своє дитинство, юність, армію, навчання, перші творчі доробки, які яскраво висвітлювалися на екрані. Відтак Микола Михайлович представив свою книгу «Митець з гуцульського Парижа», яка попри багато перешкод нарешті вийшла в світ. Видання, обсягом 264 сторінки, складають шість тематичних розділів. Воно ілюстроване репродукціями (понад тисячу ілюстрацій), з кольоровою вкладкою на 16 сторінках. Тут можна прочитати уривки тексту, зображені місцевою говіркою, що залишається у душі Миколи назавжди. До книги увійшли багатогранні відгуки колег та подяки від численних авторів, яким графік виконував художнє оформлення книг. А й справді, досить важко уявити закарпатську книгу без оформлення Миколи Михайловича. Багато митець завдячує своєму армійському товаришу, який фінансово підтримав видання. Висловлював подяку всім, хто допомагав йому, підтримував у створенні неповторної книги. Окремо, згадав про свого вчителя, покійного Василя Івановича Поповича, який був його першим наставником у царині художнього саду.
Привітати нашого земляка, майстра своєї справи і висловити слова вдячності за те, що він – людина великого масштабу, яка прославляє наш край, Срібну Землю прийшли знайомі, друзі, родичі, і односельці. Петро Ференц підкреслив слова, які про фахівця сказав П. Скунць, що художнє оформлення Миколи Дем’яна – це «… та ж поезія – тільки в кольорах, лініях, графічних тонкощах». Також до привітань доєдналися: бібліотекар ЦРБ Наталія Юришинець, начальник відділу культури РДА Володимир Шепета, який вручив п. Миколі подарунки, зокрема чашку з логотипом Рахівщини, щоб він, смакуючи каву, завжди згадував про теплий прийом у Богдані. Заступник голови РДА Дмитро Ігнатюк наголосив, що митець дуже скромно розповідає про свою велику і натхненну працю. А донька В.І. Поповича Марина поділилася цінними спогадами з життя покійного батька, зокрема про те, як з гордістю розповідав про свого учня Миколу. Від усього серця привітала колишнього учня і вчителька біології Н. С. Маскалюк. А директор СБК Василь Лехман у дарунок винуватцю заходу зіграв народні мелодії.
Після цього Тетяна Вечернюк попросила самого художника, заграти для боґданців на гармоніці (митця з дитячих років приваблювала музика, але як каже М. Дем’ян – це його хобі), що було для нього несподіванкою. І хоча винуватець зустрічі повідомив, що по нотах грати не вміє, а тільки на слух, все ж виконав кілька пісень, розвеселив народ, довів, що може витинати не лише гуцульські мелодії, а й до прикладу угорські, словацькі.
Як сказала Ганна Зварич, «Микола Михайлович Дем’ян був і залишається щедрою, доброї душі людиною і, а насамкінець він – фахівець високого штибу на обширах книжкового дизайну. Людина з великої літери, яка поєднала в собі багатогранність людських талантів».
На завершення Микола Михайлович роздарував кілька примірників книжки. Одну з них можна знайти на полицях сільської бібліотеки і осягнути всю її красу та не­вичерпність людського таланту і мудрості. А присутні піднесено привітали його піснею «На многії літа..», від бібліотеки та односельців він отримав букет квітів. Ми теж приєднуємось до всіх сказаних привітань, бажаємо пану Миколі вічно палаючого творчого вогнику в його нелегкій праці.
Тереза БОГУНЯК,
студентка першого курсу відділення жур­налістики Ужгородсько­го національного уні­вер­си­тету.