Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

Профінформаційний захід для учнів Білинської школи

IMG_0747

Триває Всеукраїнська інформаційна кампанія “Живи і працюй в Україні”. Так, відбувся профінформаційний груповий захід для одинадцятикласників Білинської загальноосвітньої школи. Мета заходу – популяризація робітничих професій, затребуваних на ринку праці Рахівщини.

Впродовж заходу продемостровано відеоролики профорієнтаційного спрямування. Школярі поінформовані про: можливості проходження психодіагностичного тестування в автоматизованій  системі АРМ “ПрофКонсультант” та за міжнародною тестовою методикою “Magellano Університет”; умови реєстрації попереднього запису на консультації з вибору професії та з питань професійної орієнтації через сервіс “Електронна черга”. Учні  ознайомилися з переліком професій, які можна здобути за сприяння служби зайнятості, а також відвідали сектори центру зайнятості.

Живи і працюй в Україні!

РЦЗ
В рамках Всеукраїнської інформаційної компанії під гаслом “Живи і працюй в Україні” фахівці районного центру зайнятості протягом листопада місяця здійснюють інформаційно-роз’яснювальну роботу серед населення та молоді, зокрема учнівської.
Сьогодні, коли країна перебуває на порозі нових звершень та змін, коли економічна нестабільність впливає на культурну, освітню та інші сфери життя, багато хто, особливо молодь, звертає свої погляди на престижні та високооплачувані професії. Реалії показують, що для того, аби забезпечити безбідне майбутнє, потрібно отримувати освіту за професіями та спеціальностями, затребуваними на ринку праці. Заходи служби зайнятості допомагають самовизначитися та формують мотивацію до вибору актуальних на ринку праці професій, зокрема робітничих. Адже, саме робітничі професії – перспектива завтрашнього дня. Роботодавці все частіше наймають на роботу простих робочих. Потреба в них щороку зростає. Фахівці радять замислюватися про майбутній фах дитини зі старших класів, поступово вивчаючи потреби ринку праці. Як свідчить досвід, працюючи на виробництві, можна заробляти на рівні офісного працівника, а в деяких випадках – навіть більше. Крім того, освоєння робітничої професії нерідко дає старт до власного бізнесу. Адже часто кваліфіковані робітники переходять від постійної найманої праці до виконання приватних замовлень. Така співпраця дозволяє робітнику розпоряджатися на власний розсуд вільним часом, формуючи гнучкий робочий графік „під себе”. З іншого боку, той, хто надає послугу, може на власний розсуд формувати розцінки на свою діяльність.

РВК продовжує відбір громадян України на військову службу за контрактом на посади солдатів, сержантів, старшин

На військову службу за контрактом приймаються громадяни призовного віку, які пройшли професійно-психологічний відбір, відповідають установленим вимогам проходження військової служби, мають вищу, професійно-технічну або повну загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов’язані, а також жінки, які не мають військових звань офіцерського складу, з від­повідною освітою та спеціальною підготовкою віком від 18 до 40 років, які придатні за станом здоров’я до проходження військової служби – на військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу.
Розмір грошового забезпечення: рядові посади – від 8000 грн.; сержантські та старшинські – від 9500 грн.
Соціальні гарантії: щорічні та додаткові оплачувані відпустки; безкоштовне лікування в лікувальних закладах МОЗ України; зарахування строку військової служби до загального трудового, страхового стажу, державної служби тощо; можливість навчання в вищих навчальних закладах безкоштовно та відриву від служби; соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей.
Цьогоріч лави контрактників ЗСУ поповнили 24 мешканці району, які гідно несуть службу в різних областях країни, в тому числі в зоні АТО, оберігаючи мирний сон цивільного населення, тобто кожного з нас.

Райвійськкомат.

1489655809_92100 (1)

 

Рахівська аптека №8 відпускає безкоштовно медикаменти для чорнобильців

Для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І та ІІ категорій (ІІІ категорія – з урахуванням доходів) відпускаються безкоштовно медикаменти (за наявності посвідчення) згідно з пільговими рецептами у аптеці №8 м. Рахів, вул. Привокзальна, 3.
Управління соціального захисту населення РДА.

«Екобат Шураві» призупинило надання послуг

Ще наприкінці жовтня, або ж у перших числах листопада власники контейнерів для збору твердих побутових відходів дев’яти населених пунктів ра­йону нижнього куща отримали поштові повідомлення, в яких ТОВ «Екобат Шураві», крім нагадування про необхідність переукладання нових угод про надання послуг з вивезення сміття, наголошувало на тому, що з 1 листопада призупиняє надання відповідних послуг. Про терміни відновлення роботи буде повідомлено додатково. Повторилася минулорічна ситуація, яку інакше, як патовою, не назвеш.
Товариство з Великого Бичкова, яке, до речі, у вересні відзначило де­сятиріччя від дати створення, – єдина у районі спеціалізована фірма зі збору та перевезення ТПВ до місць захоронення. Решта, незалежно від форми організації, в окремих населених пунктах хоча і вивозять непотріб у відведені місця (якщо подібні наявні), тим більше паспортизовані, однак дотягують до побутового рівня, що теж непогано, але не вирішує питання загалом. Принаймні, завдяки нехитрій схемі подвірного збору і вивезення сміття вантажівкою, тракторним причепом, підводою наводиться хоча б мінімальний порядок. Чому мінімальний? А тому, що процедура його захоронення вимагає відповідного технологічного процесу на окремо визначеній за всіма нормативами території. Крім цього, у місця захоронення немає потрапляти вторинна сировина, період розкладу якої сягає не один десяток років. Все це у нас, на жаль, практикується в обмежених об’ємах і якщо на якусь мить уявити гори без рослинності, то вигляд вони мали б не кращий за Грибовецьке сміттєзвалище на Львівщині.
Останні ініціативи Міністерства екології і природних ресурсів України спрямовані саме на сортування сміт­тя, встановлення відповідних ліній, будівництво заводів. Подібну новацію язик не повертається назвати революційною, адже для багатьох країн світу і, зокрема, європейського континенту – це норма життя. Укра­їна стабільно впродовж кількох років посідає перше місце за кількістю непотребу на душу населення. Рахівщина, думаю, – не виняток, але з кількома сут­тєвими примітками. Як це не соромно прозвучить, але частину відходів свідомо викидуємо на береги водойм у надії, що з підняттям води теє «добро» кудись попливе. Частково, навіть не усвідомлюючи шкідливість власних дій, спалюємо у грубках, або на власних обійстях, додаючи атмосфері парникових газів. Левову частку вивозимо в надії, що їх захоронять, що малоймовірно, а якщо подібне і відбувається без сортування, то теж – не на користь довкіллю.
– Вихід із ситуації є, однак на початковій стадії він вимагає певних затрат і, най­головніше – культури пове­дінки з відходами, – каже директор «Екобат Шураві» Олег Вайнагій. – Ми запропонували збирати відсортоване сміття з контейнерів, які передані органам місцевого самоврядування за проектом FORZA. Однак у наших намірах окремі голови вбачають намагання отримувати прибуток, забуваючи про затрати. Інші зсилаються на недостатність коштів у місцевих бюджетах. Деякі, і це теж важливо, плутають контейнери для збору пет-пляшок і скла з місцем звалювання всіх відходів, виставляючи нам додаткові претензії. Але і згадану проблему можна вирішити, маючи на це волю.
Сьогодні товариство, укла­в­­ши відповідні угоди, надає пев­ні послуги тільки п’ятьом населеним пунктам. Через брак коштів лише один раз відвідали Росішку, два – Косівську Поляну. На 70 відсотків налагоджена співпраця з Верхнім Водяним та Чорною Тисою, на 80 – з Водицею. На всі сто – з Великим Бичковом, де обслуговують 15 контейнерів за проектом FORZA і 23 – ПРООН-ГЕФ. Дбаючи про чистоту населеного пункту, селищна рада сплачує за надані послуги неповні три тисячі гривень у місяць. Мало це чи багато у перерахунку на чистоту довкілля? Дані порівняння, звичайно, не­рів­ноцінні, адже важко скласти співвідношення.
Спроби вирішити пробле­му оплати послуг товариства цент­ралізовано, прийнявши районну програму на 2017-ий рік, так і залишилися у категорії намагань. Чи буде здійснено подібний крок у 2018-му – теж невідомо, бо й розцінки змінилися. І у «Екобат Шураві» в подібне мало вірять, отже не складають перспективних планів, сподіваючись на власні сили і концепцію майбутньої діяльності. Тим більше, що давно пересвідчилися у наданні переваги іншим, хоча і до нині практично єдині стабільно працюють у цій сфері, не беручи до уваги дрібних підприємців, котрі використовують незначну кількість вторинної сировини і не вирішують проблеми загалом.
Поки що ніяк, починаючи з 2014-го року, не від­зна­чилося діяльністю і ТзОВ «Тячівекопром», якого рішенням двадцятої сесії районної ради шостого скликання, на безальтернативній основі, визнано переможцем конкурсу з передачі в концесію послуг, що стосуються операцій поводження з відходами. До речі, подібний крок здійснено з метою впровадження нової схеми збору побутових відходів у районі в рамках програми «Ековерде» (проект Фонду Європейського розвитку та інвестицій для Східної Європи EDIFEE). Мова йде про сортування, обробку та захоронення побутових відходів й інших подібних їм, включно біологічно вироблених, яку мало б здійснювати товариство на території спеціально обладнаного заводу за межами Рахівщини. Але, судячи з реалій, не все так просто, як викладено на папері.
Хоча подібну пропозицію висловили і в «Екобат Шураві», от тільки для її реалізації необ­хідно виділити територію, яка б відповідала всім сані­тарним нормам. Тоді можна б дати поштовх реальному очищенню району від непотребу, встановити сортувальну лінію й розвивати напрямок, замахнувшись і на невеликий переробний завод за умови залучення інвестицій та міжнародних проектів. Тим більше, що нема потреби розпочинати з нуля, маючи власний спеціалізований підрозділ. Але, коли мова заходить про землю, – відбуваються дивні речі: наділами у районі можуть володіти громадяни з різних регіонів. На вирішення важливої проблеми, від якої нікуди не схо­ваємося, як би не прибирали гуртом сміття, все одно нікуди не подінемося. Не вдасться і змінити покищо не привабливий нинішній туристичний імідж району.
А що індекс зацікавленості Рахівщиною може погіршу­ва­тися, свідчить і те, що з дев’яти населених пунктів невизначе­ний період не будуть вивози­ти тверді побутові відходи. Ситу­ація, як дві краплі, подібна з минулорічною. Офі­ційна причина – у зв’язку з обмеженням лімітів. Не секрет, що товариство на законних підставах, тобто здійснюючи перерахування чималої суми за надані їм послуги, вивозить непотріб на паспортизоване сміттєзвалище в сусіднє Солотвино. Вже не таємниця, що там активісти час від часу порушують питання про припинення подібної співпраці. Але є ще і лобіювання інших, вирішення яких лежить у нашій площині. Тобто, завжди є варіант домовитися. Чи варто це робити, враховуючи і без того невтішну картину – рішення за нами. Від нас залежить генеральне прибирання Рахівщини за участю спеціалізованої, з десятирічним досвідом фірми, яка давно готова до плідної співпраці.
Михайло ЮРАЩУК.

Кращі майстри, неймовірна швидкість, вражаючі вироби – цим позначилася «Битва різьбярів»

DSC_0047 DSC_0057

У суботу, 11 листопада, у Великому Бичкові, відбулася фінальна частина триденного фестивалю-змагання «Битва різьбярів». Захід розпочався урочистим відкриттям Алеї різьби, яка, за словами організаторів, є єдиною в Європі.

Алею з унікальними скульптурами створено з аварійних та старих дерев на території Великобичківської школи-інтернату. Варто зауважити, що населений пункт характеризується великою кількістю різьбярів, тож захід зібрав чимало любителів давнього ремесла. Також надихнути «мертві дерева» живою душею приїхало 17 кращих різьбярів Західної України.
Участь у святі взяли голова рай­держадміністрації Павло Басараба, заступник голови райради Іван Копич, депутати районної ради Юрій Сас, Лілія Ільчук, Микола Божук, голова селища Йосип Божук, представники спонсорів – компаній «FORESTA», «ЦентроБуд», групи енергетичних компаній «РЕНЕР», місцевих підприємств та багато інших партнерів й почесних гостей.
Ініціатор та співорганізатор проекту депутат районної ради Юрій Сас провів екскурс алеєю, а також представив майстрів, які розповіли про ідею власних робіт. Тут переважає гуцульська тематика, зокрема майстри виготовили скульптури трембітарів, опришків, мольфарів, є навіть і своя перлина Карпат.
«Це унікальне дійство проводиться вперше в Україні. Різьбярство є традиційним для здешніх місць, тож основна його мета – популяризувати цей вид мистецтва, показати усім наскільки воно видовищне і цікаве. Окрім того, фестиваль залишить по собі нову туристичну родзинку. Впевнений, що «Алея різьби» стане справжньою перлиною Рахівщини», – розповідає Юрій Сас.
У рамках свята відбулися і тематичні майстер-класи з різьби по дереву. Пам’ятні сувеніри та аксесуари туристи могли придбати на ярмарці виробів різьбярства та коренепластики, а також повправлятися з бензопилою.
Опісля офіційного відк­риття змагань учасники розді­лилися на дві категорії: рі­зь­блення бензопилою та ста­­­­­мескою. Майстри отримали матеріал для роботи та за командою ведучого приступили до виготовлення скульптур. За регламентом учасники змагань мали у розпорядженні всього 4 години, тож робота закипіла з неймовірною силою. Увесь цей час гості, не відриваючись від майстрів, слідкували за створенням шедеврів, уболівали та брали участь у конкурсах від організаторів фестивалю.
Коли виділений час збіг, компетентне журі оцінило роботи та оголосило результати. У категорії «Різьблення бензопилою» переміг Василь Семко (Івано-Франківщина, смт. Перегінське). Друге місце посів Микола Глеба (Закарпаття, с. Кушниця), третє – Іван Мица (Закарпаття, с. Сойми). У категорії «Різьблення стамескою» І місце отримав Михайло Мартин, друге – Богдан Сийпі (обидва – рахів’яни), третє – Андрій Заліський (Івано-Франківська область).
Також нагороди отримали учасники в окремих номінаціях. За найбільш фігурну роботу відзначено Романа Дацко (Львів); за найшвидше виконання завдання (1 год. 10 хв. – рекорд) – Василя Ропчука (Ясіня); за найоригінальніший виріб – Назара Гринюка (Косів), а за найскладніший – Віталія Кінча (Ужгород). Найо­ригі­нальнішою роботою «Алеї різь­би» визнано виріб Миколи Глеби (с. Кушниця), а найкращою технікою виконання – у великобичківця Михайла Мадярія. Без нагород не залишилися й інші учасники «Битви різьбярів», а саме: Микола Коперльос та Ладислав Лукачук із Великого Бичкова, Прокіп Ігнатюк та Іван Веклюк із Костилівки, Микола Сагайда та Василь Ропчук молодший з Ясіня.
«Приємно те, що всі ці фігури будуть «оберігати» і зігрівати в першу чергу вихованців школи-інтернату», – каже співорганізатор заходу, директор навчального закладу Лілія Ільчук.
В урочистій обстановці переможці та учасники змагань отримали пам’ятні грамоти, цінні призи та грошові винагороди від спонсорів. Відтак дійство продовжилось культурно-розважальною програмою та народними гуляннями. Зі слів організаторів, це – тільки початок, незабаром на всіх чекає благодійний аукціон виробів, які майстри виготовили у фіналі.
Василь СМАГА.

DSC_0007 DSC_0008 DSC_0009 DSC_0012 DSC_0073 DSC_0081 DSC_0082 DSC_0084

Ясінянські футболістки посіли третє місце в обласному чемпіонаті

Футбол

10 листопада в смт. Середнє Ужгородського району відбувся чемпіонат області з футболу серед дівчат 2001 р. н. і молодших. Збірну районної ДЮСШ представляли 14 спортсменок з Ясіня під керівництвом тренера Ірини Янчіюк. Вони посіли третє місце серед дев’яти команд, за що нагороджені грамотами та медалями відповідного ґатунку.
Крім цього, нашу Каріну Паладіюк визнали кращим воротарем і нагородили цінним призом.

Вихованці Ю. Томашука і В. Урбана зібрали арсенал нагород

IMG-2a2346bb09fb0e4be875cf9b0e139fff-V IMG-c8adcdcae3cf8198637c7ad9af2253c4-V

4-5 листопада 20 юних боксерів (на фото вверху), які займаються у тренерів Ю. Томашука і В. Урбана, представляли районну ДЮСШ в обласному турнірі з боксу пам’яті В. Тунаєва. Після поєдинків у їхньому арсеналі – по чотири золоті й срібні медалі та 12 бронзових.
А 9-12 листопада восьмеро спортсменів ДЮСШ були учасниками першого Всеукраїнського турніру з боксу, присвяченому пам’яті М.С. Солопчука, які проходили в Кам’янець-Подільському.
Василь Рошташ, який займається у В. Урбана, посів перше місце у ваговій категорії 38,5 кг. А вихованці цього тренера Микола Стан, Андрій Попенко, Арсен Вознюк, а також Віктор Сойма, який відточує майстерність у Ю. Томашука, зайняли другі місця у вагових категоріях 50, 42 і 32 кг.
Відзнаками за третє призове місце порадували згаданих наставників спортшколи Андрій Шестерик, Василь Рошташ, Дмитро Никоряк та Іван Дьордяй (вагові категорії 56, 38,5, 37 і 34 кг.). Всіх їх нагородили грамотами та медалями відповідного гатунку.

В його картинах увіковічена краса Карпат

DSC_0072

Минулої неділі стіни танцювальної зали районного Будинку культури замайоріли яскравою палітрою кольорів. Кожен сантиметр сповнився красою написаних олією пейзажів і натюрмортів, а у повітрі витав запах фарб. Такою атмосферою мистецтва та краси мали змогу насолодитись всі, хто того дня завітав на відкриття ювілейної виставки «Моя Рахівщина» художника Ярослава Савіних, організованої майстром пензля з нагоди його 65-ти річчя.
Митець – автор майже півсотні експозиційних полотен, народився 12 січня 1952 року в Рахові, але ще в 70-их роках покинув Батьківщину та поїхав здобувати фах художника-графіка до тодішнього Ленін­градського університету. Закін­чивши навчання, залишився у Санкт-Петербурзі. З 1983-го став постійним учасником виставок Ленінградської спілки художників, а 2002-го прийнятий до Спілки художників Росії. Однак, де б не проходили його будні, душа його завжди линула до вітцівщини, і свідчення цьому – різноманіття написаних ним картин, на яких увіковічена краса рідних Карпат. Простежується у роботах автора і вплив закарпатської школи, адже займався в художній студії Василя Зейкана, працював у місцевій художній майстерні разом з Василем Костою, котрий свого часу переймав майстерність у Альберта Ерделі.
Так, навчаючись в інших майстрів пензля, Ярослав Савіних виробив власний стиль і самоствердився як художник. «Його можна розпізнати серед сотні робіт, бо має своє «лице», а це – найважливіше для художника. Не копіювати, а бути самим собою. Всі роботи – матеріалізація його душі, він показує свій світ, свої сповіді, і сьогодні, тут, ми це бачимо», –сказав про автора виставки заслужений майстер народної творчості, різьбяр Юрій Павлович.
Загалом, впродовж уро­чис­тості з нагоди відкриття юві­лейного вернісажу, чимало теплих слів було сказано на адресу митця. Спочатку художника привітали та нагородили грамотами перший заступник голови райдержадміністрації Віктор Турок та начальник відділу культури РДА Володи­мир Шепета. Слово мали запрошені й добрі друзі та колеги: журналісти Олександр Масляник та Іван Волощук, художники Микола Тушер, Михайло Ворохта, Анна Волошина та інші, а освятив та благословив виставку о. Василь Носа. Окрім вітань і побажань, дехто ділився спогадами про часи спільних походів в гори. Неодноразово звучала й розповідь про зелену олійну фарбу, тюбик якої майстер пензля випадково знайшов на подвір’ї, і вдихнувши її запах, пов’язав себе з художнім ремеслом. Як розповів Ярослав Савіних, любов і захоплення закарпатською школою – в нього ще з дитинства, яскраве поєднання кольорів його заворожувало, як і краса Рахівщини. «Сама природа Рахова – дуже багата: і ці гори, і сила, і краса, яка ними закладена, оця мудрість…Побачити їх – уже щастя. Навіть якщо нічого не намалюєш» – каже художник. Однак зауважив він і недбале ставлення до природи, забруднення її сміттям, що, зізнався, дуже засмучує. Тому, на завершення побажав усім землякам, щастя та успіхів, і щоб ці успіхи були спрямовані на те, аби Рахівщина стала красивішою і кращою.
Закликом прагнення ліп­шого завершились урочисті виступи. Потім під бадьору музику народного аматорського оркестру гуцульських інструментів РБК всі фотографувались з художником і милувались його картинами. Виставка триватиме до 19 листопада, тож усі, хто ще не побачив шедеври Ярослава Савіних, має нагоду це виправити.
Андріана ЛЕЛЕ.

DSC_0025 DSC_0032 DSC_0051

Триває спартакіада школярів Рахівщини

Щороку на Рахівщині проводиться спартакіада школярів загальноосвітніх шкіл. До її програми входить багато видів спорту, і, як правило, вона стартує наприкінці вересня, а завершується на початку травня.
Уже стало традицією починати змагання з улюбленої гри мільйонів – футболу. Так, 28 вересня, на міському стадіоні «Карпати», в бій вступили дівчата, які на першому етапі виграли зональні змагання. На другому, за коловою системою, розіграли звання чемпіона та призерів. Вісім найсильніших команд розбили на дві підгрупи, в яких точилася боротьба за вихід до фіналу. За бронзу змагалися дівчата з Верхнього Водяного (вчитель С. П. Гудас) та Розтоків (вчитель І.І. Андращук). Перемогу з рахунком 1:0 святкували верхньоводянці. А окрасою турніру стала фінальна гра між командами Ясінянської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 та Рахівської №1 (вчитель М.І. Ворохта). Боротьба точилась до останніх хвилин другого тайму, в якому футболістки з Ясіня забили переможний м’яч, що забезпечило їм золоті нагороди. Срібло дісталося ученицям Рахівської ЗОШ №1, а команда Розтоківської ЗОШ посіла четверте місце.
У восьми зонах району відбулися зональні змаган­ня з футболу на приз клубу «Шкіряний м’яч» серед школярів 2005, 2006, 2007 р. н. Переможці зональних змагань почергово розіграли призові місця на спортивному майданчику зі штучним покриттям Рахівської ЗОШ №1. Учасників вітав і бажав високих результатів та спортивних досягнень методист відділу освіти, молоді та спорту РДА Р.І. Волошин.
У фіналі 12 жовтня змагалися юнаки 2007 р. н. – команди Богданської, Ясі­нянської №2, Рахівської №3, Великобичківських ЗОШ-інтер­нату, №1 і №2, Діловецької та Верхньоводянської ЗОШ. Третє місце посіли футболісти Рахівської ЗОШ №3 (вч. М.І. Ворохта), друге – Ясінянської ЗОШ №2 (вч. І.В. Янчіюк), перше – Богданської ЗОШ (вч. В.В. Дем’ян).
13 жовтня відбулися фі­нальні змагання серед юна­ків 2006 р. н. Їхніми учасниками стали команди з Ясі­н­ян­ської ЗОШ №2, Рахівсь­кої №1, Великобичківської №1, Лужанської, Верхньоводянської, Косівсько-Полянської, Діловець­кої та Богданської ЗОШ.
Команди були розбиті на дві підгрупи по чотири команди. Переможці у підгрупах грали за І-ІІ місця. У фіналі зустрілись колективи Ясінянської ЗОШ №2 (вч. Г.А.Зелінська) та учні В. Водянської ЗОШ (вч. А.Й. Дробчак). Із рахунком 2:0 яскраву перемогу та золоті нагороди здобули учні Ясінянської ЗОШ №2. Бронзу виграли учні Рахівської ЗОШ №1 (вч. П.П. Яремчук), які в упертій боротьбі здолали (2:1) вихованців М.В. Яцюка з Косівсько-Полянської ЗОШ.
19 жовтня на спортивний майданчик з’їхалися ві­сім найсильніших команд – переможців зональних груп 2005 р. н.: Рахівська ЗОШ №1, Ясінянська ЗОШ №1, Косів­сь­ко-Полянська, Лугівська, Великобичківська №1, Діло­вецька, Верхньоводянська та Лужанська. Майстерність, тактико-технічні якості, добру гру показали майже всі колективи, але переможці були тільки одні. За бронзові нагороди боролись учні Діловецької ЗОШ (вч. С.С. Куцин) та Ясінянської ЗОШ №1. З рахунком 2:0 перемогу здобули ясінянці. Золоті та срібні нагороди розіграли вихованці Рахівської ЗОШ №1 (вч. П.П. Яремчук) та Вели­кобичківської №1 (вч. В.Б. Ягнюк). Пальма першості – за рахів’янами.
У зональних та фінальних змаганнях взяли участь 104 команди (майже 1150 учнів) трьох вікових груп.
Окрасою футбольного циклу спартакіади, завдаючи тон, стали збірні команди шкіл, які перемогли у своїх зонах. Так, 26 жовтня, на штучному майданчику Рахівської ЗОШ №1, зібралися вісім найсильніших колетивів, які були поділені на дві групи. По дві кращі виходили у фінал. Другі місця у своїх групах посіли команди ЗОШ №1 з Великого Бичкова (вч. В.Б. Ягнюк) та Верхнього Водяного (вч. Л.Й. Дробчак), які в очній зустрічі розіграли бронзові нагороди. Великобичківським школярам для перемоги вистачило одного забитого м’яча. А золото вибороли розтоківці (вч. І.І. Андращук), перемігши косівсько-полянців (вч. М.В. Яцюк).
Навесні наступного року учні Богданської ЗОШ 2007 р.н., Ясінянської №2 2006 р. н. та Рахівської №1 2005 р. н. представлять Рахівщину на третьому етапі зонально-обласного турніру на приз клубу «Шкіряний м’яч».
Микола ВОРОХТА.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA OLYMPUS DIGITAL CAMERA