Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

Юні «Бичківські музики» – в європейських концертах

DSCN0138 DSCN0184

З 11 по 16 червня зразковий оркестр народних інструментів учнів Великобичківської ДМШ перебував в Німеччині, у рамках концертного турне по Європі.
Навесні минулого року юні музиканти з Великобичківської дитячої музичної школи, на запрошення засновника благодійних концертів «Діти для дітей» Франка Спекгорста, виступали у чеському місті Тршебіч (концертну поїздку для наших дітей організували і спонсорували наші краяни-підприємці, які працюють в Чехії – родини Молдованів та Чічаків). Після завершення заключного благодійного концерту «Діти для дітей», який проходив у бібліотеці собору в Намєшті над Ославов, до мене підійшов кремезний усміхнений чоловік в окулярах, який ламаною російською мовою (колись навчався в МДУ в Москві) виявив захоплення виступом нашого дитячого оркестру. Згодом дав свою візитку і запросив взяти участь у подібних концертах в Німеччині. Так відбулося моє перше знайомство з генеральним директором компанії Тзов «BVIK» Ульріхом Геллерем.
Після концерт­них виступів у Чехії «Бич­ківські музики» повернулися на Україну. Усне запрошення до Німеччини не сприйняли серйозно, адже на поїздку потрібні немалі кошти, а їх у нас немає, тому поступово все забулося і про нову поїздку не згадувалося зовсім.
Але через кілька місяців на електронну пошту прийшло повідомлення німецькою, на яке не відразу й звернув увагу. І тільки після перекладу виявилося, що нас офіційно запрошують взяти участь у європейських концертах «Європа в такт» у Німеччині. Переписка між мною, Ульріхом Геллерем і Фран­ком Спекгорстом тривала ще кілька місяців. І як результат – офіційне запрошення д-ра Ульріха Геллера та фірми «BVIK», яку очолює з сином Томасом Геллерем, на поїздку нашого фольклорного міні-оркестру (12 осіб) в Кетен-Ангальт.
Для нас це було приємною несподіванкою. У листі-за­прошенні компанія обіцяла забезпечити нас перебуванням, харчуванням і житлом. За нами була лише оплата транспортних засобів. Як виявилося згодом, це – немала сума коштів в євро.
Ми розпочали пошук пере­візника з необхідними документами і ліцензією на транспорт, для поїздки з дітьми за кордон (погодилася на перевезення приватна фірма з Івано-Франківщини з водіями Василем Любляном та Миколою Тузом), а також меценатів для оплати самої поїздки в обидва боки.
На наше прохання від­гукнулися справжні шанувальники музичного мистецтва, яким не байдуже, ким стануть наші діти у майбутньому. Кожен з них виділив у рівних долях кошти. Серед меценатів – депутат Верховної ради України Василь Петьовка, який часто підтримує нас і наш заклад, Великобичківська селищна рада (голова Йосип Божук), ДП «Великобичківське ЛМГ» (директор Юрій Сойма). Частину коштів надав Ульріх Геллер в Німеччині. Частку, якої не вистачало до повної суми розрахунку з перевізниками, доклав з власних заощаджень я.
У короткі терміни діти, у яких закінчився строк дії закордонних паспортів, виробили ІD картки та нові закордонні документи, щоб був час подати на візи. Допомагали нам з прискоренням виготовлення українських та закордонних паспортів, сприяли з виготовленням та вчасним отриманням віз, а також вирішенням різних організаційних питань, придбанням концертних костюмів: голова райдержадміністрації П.Басараба, начальник відділу культури РДА В.Шепета, начальник управління культури ОДА В.Фролова та її заступник І. Молнар, депутати, виконком і голова Великобичківської селищної ради та інші.
І ось настав день від’їзду до Німеччини. Завдяки водіям-перевізникам учасники оркестру Павло Павлюк, Ростислав Чворсюк, Ганна Ткач, Олександр Білкей, Анастасія Шпиток, Назар Галясок, Юліанна Митрюк, Яна Андрусяк, Дем’ян Кузьмик, Андрій Басараба в супроводі настроювача скрипок Ольги Арсенівни Попович та керівника колективу успішно пройшли українсько-польсько-німецький кордони, і в обід 11 червня були на місці. Поселилися в літніх будиночках, в рекреаційній зоні на околиці Кетена.
Увечері нас запросила організація (голова Раймонд Шульц), яка зай­мається наданням швидкої медичної допомоги потерпілим від катастроф, аварій, повеней та інших природних катаклізмів. На подвір’ї їхнього офісу, у невимушеній дружній обстановці біля багаття, співали українських народних пісень та вигравали гуцульські ме­ло­дії. А після ласували приготовленими на території у пе­ревізній польовій кухні ні­мецькими (звареними ковбасками) та італійськими (макаронами з кетчупом) стравами.
Зранку 12 червня відбу­лася зустріч з гендиректором компанії «BVIK» д-р Уль­ріхом Геллерем та їхніми пра­ців­никами. Мене познайомили з усіма заступниками та управлінським складом фірми. Цього ж дня вони ініціювали та профінансували екскурсійну поїздку в столицю Німеччини Берлін та роздали дітям і супроводжуючим педагогам по 20 євро на кишенькові витрати.
Ми пройшлися вулицями столиці Німеччини, відвідали історичні місця: знамениті Бранденбурзькі ворота; будів­лю Рейхстагу, яка є чи не най­популярнішою пам’яткою Бер­ліна; будівлю колишньої гаупт­вахти «Нойє Вахе»; побачили Берлінську телевежу, Берлінський університет ім. Гумбольдта; Берлінську оперу та інші визначні місця, мали можливість бути свідками руху кортежу автомобілів з канцлером Ангелою Меркель у супроводі поліцейських мото­циклістів. Увечері того ж дня, хоч і втомлені, але щасливі, повернулися до Кетена.
Концертні виступи розпочалися лише з наступного дня. З німецькими та чеськими юними музикантами, ми концертували (по 2-3 виступи щодня) в багатьох містечках країни: Кетені, Бітерфельді, Віттенбергу, Зьорбігу та інших. Між концертами проводилися оглядові екскурсії: в Костел св. Якоба у м. Кетені-Ангальт, де слухали органну музику Й.С.Баха, пливли на кораблі озером, створеним на колишніх янтарних шахтах у м. Біттерфельд-Вольфен, милувалися їх архітектурою.
Наступними днями виступали на сцені Кетенської музич­ної школи імені Йогана Себастьяна Баха, а також перед гостями організації надзвичайних ситуацій та медичної школи м. Кетена. Там нас привітали і гості з Білорусії. Пан Раймонд Шульц подарував «Бичківським музикам» прапор міста Кеттена, а наймолодшому учаснику оркестру Ростиславу Чворсюку – великого плюшового ведмедика.
Та найбільш зворушливим подарунком для нас, були слова українською мовою нашої краянки із Західної України, яка вже кілька років працює лікарем в Кетені. Почувши українську, гуцульську народну музику, яка доносилася до багатоповерхівок, жінка спустилася на вулицю, знайшла нас, щоб насолодитися «живим» звучанням народних мелодій у виконанні юних українських музикантів, адже не так часто чути рідну музику далеко від Батьківщини. Зі сльозами на очах подякувала нам, і … побігла. Через кілька хвилин повернулася і від щирого серця подарувала для розвитку колективу 50 євро. Це була дуже зворушлива і незабутня зустріч.
Завершальний концерт відбувся на околиці Кетена, в одному з костелів, куди прийшло багато поціновувачів музичного мистецтва міста та кілька колишніх біженців з азійських та африканських країн, останніми з яких опікується німецька фірма «BVIK». Кожен номер супроводжувався бурхливими аплодисментами глядачів та вигуками «Браво!». Гуцульська музика у виконанні юних бичківських артистів-оркестрантів звучала на всю потужність у великій залі костелу з відмінною акустикою. Неодноразово, з великим емоційним піднесенням, виконували твори «на біс».
Після концерту Ульріх Геллер, Раймонд Шульц та інші організатори заходів, подякували всім учасникам концерту за успішні виступи, подарували пам’ятні значки, а керівникам дитячих колективів – грамоти від міста Кетен і цінні подарунки. А відтак, неподалік костелу, організували вечерю з традиційною німецькою кухнею – обсмаженими на грилі м’ясом та ковбасками.
Зранку поснідавши, ми виї­хали до Лейпцигу. Там відвідали місцевий зоопарк, який веде історію ще з 1878 р. За чотири години екскурсії оглянули майже всіх його чотириногих мешканців.
Після обіду ми прийшли до припаркованого неподалік автобусу і щасливі повернулися додому, на Україну. Незабутні враження від поїздки залишаться у дітей на все життя.
Мрія дітей виступити в кон­цертному турне в одній з євро­пейських країн збулася. Виступи наших вихованців пройшли на високому професійному рівні, які гідно представили Україну за кордоном.
Наступного року нас знову запросили керівники музичних шкіл Чехії та Німеччини, яким дуже сподобалася наша гра.
Сподіваємося, що нас і надалі підтримуватимуть небайдужі до розвитку музич­ної культури меценати, без яких такі поїздки, на жаль, нездійсненні.
Василь ПОПОВИЧ, директор Великобич­ків­ської музичної школи.

Виїзна акція центру зайнятості з використанням “Мобільного центру професійної орієнтації”

Нещодавно на базі Дитячого оздоровчого закладу “Наталі” фахівці Рахівського центру зайнятості провели захід для учнівської молоді, яка в ході літніх канікул відпочиває у даному закладі.
Метою виїзду є надання інформації про послуги державної служби зайнятості, актуальні професії, можливості професійного навчання за направленням служби зайнятості, допомога у професійному самовизначенні. Інформування щодо вибору професії з використанням АРМ «Профконсультант» та за методикою «Magellano Університет»
Також продемонстровані відеоролики соціального спрямування з вибору професії та пошуку роботи.
Взяли участь у заході понад 90 відпочиваючих учнів.

IMG_0445

Забезпечили дольову участь у ремонті дороги

Позачергова сесія районної ради сьомого скликання, у якій також взяли участь голови райдержадмінстрації Павло Басараба та населених пунктів, керівники служб і організацій району, розглянула єдине питання, яким, здійснивши зміни до ра­йонного бюджету, забезпечила дольову участь у ремонті дороги державного значення Мукачево – Рогатин.
Подібна норма про залучення певного відсотку коштів місцевого бюджету на ремонт шляхів державного значення передбачена нормативними актами, щоправда, легше її затвердити, ніж здійснити з урахуванням дотаційності Рахівщини. Але й ігнорувати визначене, коли область уже спрямувала 37 млн. грн. на продовження робіт фірмою «ПБС» на відрізку автошляху від Яблуницького перевалу до Мукачева, теж не можна, позаяк фінанси не буде освоєно без дотримання необхідних норм. А те, що дорога нам потрібна і якою вона буде – наочно продемонстрували івано-франківські будівельники. Тому після роз’яснень очільника району та начальника фінансового управління райдержадміністрації Олени Ластовичак, народні обранці схвалили зміни до районного бюджету.
Керував роботою засідання сесії голова районної ради Василь Дан.
Михайло ЮРАЩУК.

Хто не шанує минуле – не має майбутнього

Лісоруби

Символічно, що саме у суботу, 24 червня, з ініціативи ДП «Великобичківське ЛМГ», в урочищі Джамер Щербіловського лісництва (Кобилецька Поляна), відбулася панахида біля Меморіалу трагічно загиблим цієї дати 76 років тому працівникам на лісогосподарських роботах.
Вихідці з с. Вишня Руна тодішнього Марамороського комітату, а нині Румунії, молоді дівчата та хлопці, віком від 11 до 21 року, трудилися на посадці лісу, проживаючи у колибах. Виконували й інші роботи, пов’язані з веденням лісового господарства, облаштувавши нехитрий побут на місці. Практично, це були сезонні робітники, яких постійно наймали для виконання різноманітних завдань в лісі. Після виснажливого трудового дня – відпочинок, приготування їжі, співання пісень. Стихія увірвалася зненацька, серед ночі. Звором пронеслася злива, спричинивши до накопичення і підняття рівня води у потоці, який нісся з небаченою силою, змітаючи береги, каміння, дерева. Розбуджені від сну незрозумілим гуркотом, діти і мо­лоді люди просто-на-просто розгубилися, вискакуючи з колиби прямо у вир бурхливого потоку. Врятувалися одиниці, хто втік в інший бік. Трагічна подія забрала 21 молоде життя.
На знак пам’яті про тра­гічну подію, з ініціативи держ­лісмисливгоспу, в урочищі Джамер ще у 2011 році встановлено Меморіал й щороку відбуваються поминальні панахиди за загиблими на лісогосподарських роботах працівниками.
Цьогорічну, в якій взяли участь працівники лісгоспу, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу, коротким вступним словом відкрив в. о. головного лісничого Роман Ясінчак. Настоятель православного храму Святих жінок-мироносиць о. Михаїл відслужив панахиду, після якої присутні запалили свічки біля восьмиметрового хреста та плити, де українською та румунською мовами викарбувані прізвища та імена загиблих внаслідок стихії молодих людей.
Михайло ЮРАЩУК.

Про реєстрацію інваліда, який не досяг пенсійного віку, в РЦЗ

Реєстрація інваліда, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або державну соціальну допомогу відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” та “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам” у службі зайнятості проводиться за умови пред’явлення:

- паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України,

- облікової картки платника податків;

- трудової книжки (цивільно-правового договору чи документа, який підтверджує період зайнятості),

- а в разі потреби також військового квитка;

- диплома або іншого документа про освіту;

- подає копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією та у разі наявності пред’являє індивідуальну програму реабілітації.

 

 Довідково: детальнішу інформацію можна отримати у Рахівському РЦЗ, а також на на сайті Державної служби зайнятості України за адресою: http://www.dcz.gov.ua.

Виїзна акція з використанням “Мобільного центру профорієнтації” з нагоди відзначення Дня Конституції України.

26 червня Рахівський центр зайнятості спільно з Рахівським військовим комісаріатом провели захід для мешканців та гостей міста. Метою виїзної акціє є інформування про послуги, які надає державна служба зайнятості, зокрема про актуальні вакансії та потреба у професіях. Надання інформації щодо умов комплектування Збройних сил України військовослужбовцями для проходження військової служби за контрактом та до резерву Збройних сил України
Також відбулася демонстрація відеороликів соціального спрямування з вибору професії, пошуку роботи та орієнтації на службу в ЗСУ. В заході взяли участь понад 60 осіб.

IMG_0402

 

Внесли зміни до програми і районного бюджету

Про кошти дорожного експерименту, який діє і на Закарпатті та передбачає спрямувати на ремонт автодоріг 50 відсотків від перевиконання щомісячних планових надходжень митниці, ми розповідали у попередніх номерах газети. До переліку об’єктів потрапили й окремі шляхи місцевого значення Рахівщини. Щоправда, одна справа отримати гарантії фінансування, інша – освоїти заплановане. Простіше кажучи, без наявності проектно-кошторисної документації не отримати жодної копійки, тим більше оголосити конкурс на визначення виконавця робіт. Позаяк мова – про місцеві дороги, до проведення позачергової сесії районної ради VІІ скликання, відповідно до Програми дорожної інфраструктури та інвестиційної привабливості району, замовлення відповідної до­кументації та оплати відповідних послуг передбачалося за рахунок скарбниць сільських, селищних і міської рад, окремі з яких, м’яко кажучи, не вражають власними можливостями. Щоб не втратити шанс відремонтувати чи не найбільш проблемні дороги району, народні обранці внесли зміни до Програми, додавши до її виконавців та замовників робіт й райдержадміністрацію. Це дало можливість виділити кошти з районного бюджету на виготовлення проектно-кошторисної документації на ремонти доріг Рахів – Богдан – Луги та Луг – Косівська Поляна. Детально про це розповів присутнім у залі начальник відділу інфраструктури, ЖКГ та будівництва управління економічного розвитку райдержадміністрації Михайло Штефура.
Зі змінами до районного бюджету присутніх ознайомила начальник фінансового управління РДА Олена Ластовичак. Однією з них фінансово підкріпили попереднє рішення, виділивши кошти на виготовлення проектно-кошторисних доку­ментацій. Інша стосувалася субвенції з Державного місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, отримана районом, як підкреслив Михайло Фірка, за сприяння народного депутата України Василя Петьовки. До речі, голова облдержадміністрації Геннадій Москаль вже подякував народним обранцям від Закарпаття, які дбають про покращення інфраструктури своїх виборців.
Також депутати затвердили виділені кошти чотирьма радами населених пунктів на ремонт навчальних закладів, розташованих на їхніх територіях.
А розпочалося засідання сесії з ознайомленням з відповідями на звернення районної ради до вищих органів влади, ко-трі озвучив заступник голови районної ради Іван Копич. Одна із них стосувалася покращення оплати праці медиків, інша – запровадження блокади на торгівлю з тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей. У першому випадку порекомендували шукати резерви у місцевій казні, в другому повідомили, що відповідні заходи виконуються відповідно до рішення РНБО.
Керував роботою сесії, у якій також взяв участь і виступив голова райдержадміністрації Павло Басараба, голова районної ради Василь Дан.
(Вл. інф.).

Єгерська служба розпочала заготівлю кормів на зиму

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

У весняно-літній період для більшості диких звірів настає сезон парування і народження потомства. Це один з найвідповідальніших періодів у життєдіяльності тварин, що потребує додаткових життєвих ресурсів і значних витрат енергії й сил звіра. В цей час лісові мешканці потребують особливої уваги піклування і охорони. У зв’язку з цим у лісовому господарстві України на законодавчому рівні з 1 квітня до 15 червня діє природоохоронна кампанія – сезон тиші.
З настанням сезону тиші у єгерської служби ДП «Ясінянське ЛМГ» турбот додалося у рази. Хоча зараз навкруги вдосталь кормів та сприятливі умови для життя лісової фауни, у мисливському господарстві здійснення різноманітних біотехнічних заходів у розпалі. З початку року єгері підприємства розклали 2,5 т солі у солонці, щоб дикі звірі могли компенсувати нестачу мінеральних речовин, яка виникла після зимового сезону. Посилено охорону мисливської фауни, токовищ, місць гніздування рідкісних птахів та нерестилищ цінних риб, проведено інвентаризацію та ремонт наявних біотехспоруд, а також розпочато роботи із заготівлі кормів на наступну зиму.
Одним із перших етапів весняно-літньої біотехнії є закладка кормових полів, яких у мисливських угіддях ДП «Ясінянське ЛМГ» близько 1,5 га. Їхнє розміщення передбачено у кожній єгерській дільниці лісмисливгоспу, а їх закладка, яка включає посів зернових і бобових культур та висадку коренеплодів, розпочинається з травня. Цьогоріч вже закладено 1,43 га кормових полів, з яких 1,2 га – посіви вівса без збору врожаю для оленів і козуль, 0,11 га – овес на виготовлення зернових снопиків для підгодівлі зайців. 0,12 га засаджено коренеплодами картоплі й топінамбура для підгодівлі кабанів. Загалом посіяно 450 кг вівса, висаджено 1,3 цнт. картоплі та 1 цнт. топінамбура. На черзі, протягом 2-3 кварталу, роботи із заготівлі сіна та кормових віничків.
Заготівля якісного корму, який здатен зберігатися протягом тривалого часу – відповідальний процес, що вимагає ретельного планування та своєчасного виконання необхідних робіт, а обов’язок кожного єгеря – знати, які біотехнічні заходи коли і як проводити.
А КЛИМПОТЮК,
головний мисливствознавець ДП «Ясінянське ЛМГ».

Триває підготовка ювілейного веломарафону «Стежками опришків»

тежками Опри

Хоч до знаного «заїзду опришків» ще майже три місяці, але роботи щодо його достойного проведення розпочались заздалегідь. Починаючи з 29-го квітня та закінчуючи 9-им травня, на території Рахова працювала команда спеціалістів-волонтерів з Сумщини під керівництвом головного судді змагань Віктором Швидким. За короткий термін перебування сумчанам вдалося взяти участь в організації та будівництві нової траси в урочищі Буркут для початківців «Любителі» та траси для чемпіонату по Крос-Кантрі-2018 року, протяжністю два з половиною кілометра. Також, оптимізували фінішну пряму для досвідчених спортсменів основної траси й обстежили нову стежку МТВ-марафону цьогорічних гонків, що в районі озера Герешаска.
Варто зазначити, що вже зроблене та те, що тільки варто виконати, є значною заслугою спонсорів та співорганізаторів, а це: готелі «Рахів», «Європа», «Оленка», «Рахівщина», «Меґора» та «DREAM Hostel», садиби «у Еріка», «Плай», «у Руслани», «у Петра», ресторани «Європа», «Рандеву», «Веранда» і турцентр «Гуцульська світлиця». На особливу подяку заслуговують керівництво ДП «Рахівське ЛДГ» (за розбудову нових стежок) та римо-католицька громада міста (за надання їдальні для волонтерів).

«Трембіта» святкувала повноліття

23

Коли молода людина досягає шістнадцятирічного віку, переступає поріг між дитинством і зрілістю, отримує документ, що засвідчує її повноліття. Саме такий рубіж переступив чудовий і самобутній дитячий колектив, душа Лазещинської ЗОШ І-ІІІ ступенів, зразковий дитячий оркестр гуцульських народних інструментів „Трембіта”, який днями відзначив повноліття.
Розділити радість святкового дійства прийшли не тільки школярі, вчителі навчального закладу, але і батьки, мешканці села, які палко закохані у музичну культуру гуцульського краю, його пісенну творчість, колорит. Побували на чудовому видовищі й випускники школи – колишні оркестранти й співаки, частина з яких пішла мистецькими шляхами та стала високопрофесійними фахівцями у галузі культури.
Були тут гості з Рахівщини та районного центру. У перших рядах знаходились відомий за межами Закарпаття працівник культури, неперевершений артист-гуморист, випускник школи Ігор Іванків, вчителі школи мистецтв – колишні учасники оркестру „Трембіта”. Не міг і я не прийти на цю чудову мистецьку зустріч, адже я та людина, на очах у якої народився цей самородок, зростав, робив перші несміливі кроки до професійного визнання та міжнародної слави. Пишаюся, що мав нагоду супроводжувати цей дитячий колектив по Височінському краю Чеської республіки і чути, які овації зривав він після кожного номера, виступаючи у Будинку Уряду. Чехи за отриману естетичну насолоду винагороджували лазещинських учнів бурхливими оплесками та, стоячи, скандували: «Україна! Україна!». Перші успіхи прийшли до колективу, коли почав брати участь у різних конкурсах, фестивалях, великих святах.
Освітяни знають його із вітальних програм, коли дарувала їх «Трембіта» вчительству району під час урочистостей з нагоди Дня педагогічного працівника.
Міжнародний День Дунаю не обходився без участі лазещинців. Чисельні гості долини нарцисів насолоджувалися народним мистецтвом юних музикантів і співаків. Подяки зі старовинного Львова, де юні аматори брали участь у фестивалях колядок та щедрівок, також додали оркестру авторитетності та іміджу.
Серед найбільш резонансних були концерти у Чехії, Словаччині, Румунії, на яких школярі гідно представляли Україну. Щиро дякував нашій делегації за чудовий концерт у Височінському краї консул України у місті Брно, який приїхав спеціально, щоб підтримати Рахівщину.
Мистецький шлях цього зразкового оркестру дуже цікавий і можна б про нього розповідати багато. З приємністю гості свята проглянули відеоматеріали з життя, творчих злетів і самоутвердження надто скромних, але щедро обдарованих природними задатками гуцулят.
Про все це говорили гості свята. Першому ведуча надала слово для привітання хрещеному батьку самобутнього колективу, ініціатору його народження, палкому аматору народної музики тодішньому директору школи І. І. Бунтушаку. З цією людиною пов’язані найкращі спогади з історії та розвитку музичного об’єднання. Пошуки талановитих учнів та народних інструментів, налагоджування творчих зв’язків із музикантами Косова та Коломиї, учасниками дитячих оркестрів гуцульських регіонів Чернівецької та Івано-Франківської областей – все це були добрі наміри й щирі сподівання саме Івана Івановича.
Шість юних лазещинців, які зробили перші намагання йти у світ прекрасного, а потім були тим міцним творчим ядром двадцятиосібного оркестру, через який пройшли добру школу понад 70 обдарованих учнів. Серед них Г.І.Спасюк, яка пов’язала своє професійне життя з музикою та співом. Сьогодні вона вчитель музичного мистецтва Рахівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4, О.О.Сорохманюк – викладач Ясінянської школи мистецтв, яка на свято повноліття оркестру прийшла з власними подарунками, адже її вихованці своїми музичними номерами збагатили програму святкового концерту «Трембіти». Продовжуючи справу свого наставника, відомого музиканта гуцульського краю, незмінного керівника оркестру І. В. Спасюка, його учні Надія Кузюк, Тарас Яковецький, Володимир Маркульчак аматорське захоплення спрямували у професійну справу.
Іван Васильович пишається тим, що його вихованці, такі як Дмитро Кузюк, Іван Андрухович, Дарина Копанчук продовжують пропагувати народне мистецтво у інших художніх колективах.
І. І. Бунтушак згадав багато цікавих сторінок із життя та творчого зростання «Трембіти» і з радістю прийшов відсвяткувати день її народин.
Цікавим багатоплановим та емоційним був виступ директора школи С. Б. Пранничук, яка не скупилася на слова вдячності юним музикантам та їх керівнику. Про хороші справи у естетичному вихованні школярів сказав голова села Лазещина. У своєму вітальному виступі І. І. Пранничук дав юним музикантам слушні поради.
Багато знакових справ дитячого зразкового оркестру гуцульських народних інструментів вже пішли в історію. Позаду святковий виступ «Трембіти» на фестивалі «Чисті роси», «Смарагдові витоки», звітні концерти художніх колективів Закарпаття та виступи з нагоди Дня поліції в Ужгороді, фестиваль народної музики у Свиднику (Словаччина). Попереду складна й відповідальна робота з пропаганди чудових багатогранних українських народних пісень та донесення їх до різноманітного слухача.
Важка справа – донести до кожного неповторність колискових, ліричних, весільних пісень та зразки творів календарно-обрядового циклу. Цей святковий концерт із нагоди повноліття оркестру надасть його учасникам творчої наснаги, професійного натхнення та естетичної насолоди.
За багаторічну роботу з художньо-естетичного виховання школярів та плідну працю з пропаганди музичного мистецтва начальник відділу освіти, молоді та спорту РДА О. І. Севч нагородила почесними грамотами І. І. Бунтушака, С. Б. Пранничук, І. В. Спасюка.
Автор цих рядків також вніс певний вклад у висвітлення цікавих сторінок із життя та діяльності обдарованих музикантів під час вітального виступу й щиро подякував ведучій святкового дійства талановитому сценаристу, заступнику директора школи М. Ю. Олійник, яка на високопрофесійному рівні провела чудове свято – День повноліття оркестру, й запросила всіх присутніх покуштувати величезний святковий торт, зроблений у формі клавіатури піаніно довжиною в сім октав. Навіть при великому бажанні всі учасники свята не змогли осилити цей чудовий витвір кулінарного мистецтва, бо в його зміст вклали знання, вміння й душу кондитери, так само, як вкладають душу у свою мистецьку справу лазещинські «трембітенята», справу, яка так необхідна усім нам.
Тібор ЦІГЛЕР,
методист РМК відділу освіти, молоді та спорту райдерж­адмі­ні­страції.