Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

Внесли зміни до програми і районного бюджету

Про кошти дорожного експерименту, який діє і на Закарпатті та передбачає спрямувати на ремонт автодоріг 50 відсотків від перевиконання щомісячних планових надходжень митниці, ми розповідали у попередніх номерах газети. До переліку об’єктів потрапили й окремі шляхи місцевого значення Рахівщини. Щоправда, одна справа отримати гарантії фінансування, інша – освоїти заплановане. Простіше кажучи, без наявності проектно-кошторисної документації не отримати жодної копійки, тим більше оголосити конкурс на визначення виконавця робіт. Позаяк мова – про місцеві дороги, до проведення позачергової сесії районної ради VІІ скликання, відповідно до Програми дорожної інфраструктури та інвестиційної привабливості району, замовлення відповідної до­кументації та оплати відповідних послуг передбачалося за рахунок скарбниць сільських, селищних і міської рад, окремі з яких, м’яко кажучи, не вражають власними можливостями. Щоб не втратити шанс відремонтувати чи не найбільш проблемні дороги району, народні обранці внесли зміни до Програми, додавши до її виконавців та замовників робіт й райдержадміністрацію. Це дало можливість виділити кошти з районного бюджету на виготовлення проектно-кошторисної документації на ремонти доріг Рахів – Богдан – Луги та Луг – Косівська Поляна. Детально про це розповів присутнім у залі начальник відділу інфраструктури, ЖКГ та будівництва управління економічного розвитку райдержадміністрації Михайло Штефура.
Зі змінами до районного бюджету присутніх ознайомила начальник фінансового управління РДА Олена Ластовичак. Однією з них фінансово підкріпили попереднє рішення, виділивши кошти на виготовлення проектно-кошторисних доку­ментацій. Інша стосувалася субвенції з Державного місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, отримана районом, як підкреслив Михайло Фірка, за сприяння народного депутата України Василя Петьовки. До речі, голова облдержадміністрації Геннадій Москаль вже подякував народним обранцям від Закарпаття, які дбають про покращення інфраструктури своїх виборців.
Також депутати затвердили виділені кошти чотирьма радами населених пунктів на ремонт навчальних закладів, розташованих на їхніх територіях.
А розпочалося засідання сесії з ознайомленням з відповідями на звернення районної ради до вищих органів влади, ко-трі озвучив заступник голови районної ради Іван Копич. Одна із них стосувалася покращення оплати праці медиків, інша – запровадження блокади на торгівлю з тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей. У першому випадку порекомендували шукати резерви у місцевій казні, в другому повідомили, що відповідні заходи виконуються відповідно до рішення РНБО.
Керував роботою сесії, у якій також взяв участь і виступив голова райдержадміністрації Павло Басараба, голова районної ради Василь Дан.
(Вл. інф.).

Єгерська служба розпочала заготівлю кормів на зиму

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

У весняно-літній період для більшості диких звірів настає сезон парування і народження потомства. Це один з найвідповідальніших періодів у життєдіяльності тварин, що потребує додаткових життєвих ресурсів і значних витрат енергії й сил звіра. В цей час лісові мешканці потребують особливої уваги піклування і охорони. У зв’язку з цим у лісовому господарстві України на законодавчому рівні з 1 квітня до 15 червня діє природоохоронна кампанія – сезон тиші.
З настанням сезону тиші у єгерської служби ДП «Ясінянське ЛМГ» турбот додалося у рази. Хоча зараз навкруги вдосталь кормів та сприятливі умови для життя лісової фауни, у мисливському господарстві здійснення різноманітних біотехнічних заходів у розпалі. З початку року єгері підприємства розклали 2,5 т солі у солонці, щоб дикі звірі могли компенсувати нестачу мінеральних речовин, яка виникла після зимового сезону. Посилено охорону мисливської фауни, токовищ, місць гніздування рідкісних птахів та нерестилищ цінних риб, проведено інвентаризацію та ремонт наявних біотехспоруд, а також розпочато роботи із заготівлі кормів на наступну зиму.
Одним із перших етапів весняно-літньої біотехнії є закладка кормових полів, яких у мисливських угіддях ДП «Ясінянське ЛМГ» близько 1,5 га. Їхнє розміщення передбачено у кожній єгерській дільниці лісмисливгоспу, а їх закладка, яка включає посів зернових і бобових культур та висадку коренеплодів, розпочинається з травня. Цьогоріч вже закладено 1,43 га кормових полів, з яких 1,2 га – посіви вівса без збору врожаю для оленів і козуль, 0,11 га – овес на виготовлення зернових снопиків для підгодівлі зайців. 0,12 га засаджено коренеплодами картоплі й топінамбура для підгодівлі кабанів. Загалом посіяно 450 кг вівса, висаджено 1,3 цнт. картоплі та 1 цнт. топінамбура. На черзі, протягом 2-3 кварталу, роботи із заготівлі сіна та кормових віничків.
Заготівля якісного корму, який здатен зберігатися протягом тривалого часу – відповідальний процес, що вимагає ретельного планування та своєчасного виконання необхідних робіт, а обов’язок кожного єгеря – знати, які біотехнічні заходи коли і як проводити.
А КЛИМПОТЮК,
головний мисливствознавець ДП «Ясінянське ЛМГ».

Триває підготовка ювілейного веломарафону «Стежками опришків»

тежками Опри

Хоч до знаного «заїзду опришків» ще майже три місяці, але роботи щодо його достойного проведення розпочались заздалегідь. Починаючи з 29-го квітня та закінчуючи 9-им травня, на території Рахова працювала команда спеціалістів-волонтерів з Сумщини під керівництвом головного судді змагань Віктором Швидким. За короткий термін перебування сумчанам вдалося взяти участь в організації та будівництві нової траси в урочищі Буркут для початківців «Любителі» та траси для чемпіонату по Крос-Кантрі-2018 року, протяжністю два з половиною кілометра. Також, оптимізували фінішну пряму для досвідчених спортсменів основної траси й обстежили нову стежку МТВ-марафону цьогорічних гонків, що в районі озера Герешаска.
Варто зазначити, що вже зроблене та те, що тільки варто виконати, є значною заслугою спонсорів та співорганізаторів, а це: готелі «Рахів», «Європа», «Оленка», «Рахівщина», «Меґора» та «DREAM Hostel», садиби «у Еріка», «Плай», «у Руслани», «у Петра», ресторани «Європа», «Рандеву», «Веранда» і турцентр «Гуцульська світлиця». На особливу подяку заслуговують керівництво ДП «Рахівське ЛДГ» (за розбудову нових стежок) та римо-католицька громада міста (за надання їдальні для волонтерів).

«Трембіта» святкувала повноліття

23

Коли молода людина досягає шістнадцятирічного віку, переступає поріг між дитинством і зрілістю, отримує документ, що засвідчує її повноліття. Саме такий рубіж переступив чудовий і самобутній дитячий колектив, душа Лазещинської ЗОШ І-ІІІ ступенів, зразковий дитячий оркестр гуцульських народних інструментів „Трембіта”, який днями відзначив повноліття.
Розділити радість святкового дійства прийшли не тільки школярі, вчителі навчального закладу, але і батьки, мешканці села, які палко закохані у музичну культуру гуцульського краю, його пісенну творчість, колорит. Побували на чудовому видовищі й випускники школи – колишні оркестранти й співаки, частина з яких пішла мистецькими шляхами та стала високопрофесійними фахівцями у галузі культури.
Були тут гості з Рахівщини та районного центру. У перших рядах знаходились відомий за межами Закарпаття працівник культури, неперевершений артист-гуморист, випускник школи Ігор Іванків, вчителі школи мистецтв – колишні учасники оркестру „Трембіта”. Не міг і я не прийти на цю чудову мистецьку зустріч, адже я та людина, на очах у якої народився цей самородок, зростав, робив перші несміливі кроки до професійного визнання та міжнародної слави. Пишаюся, що мав нагоду супроводжувати цей дитячий колектив по Височінському краю Чеської республіки і чути, які овації зривав він після кожного номера, виступаючи у Будинку Уряду. Чехи за отриману естетичну насолоду винагороджували лазещинських учнів бурхливими оплесками та, стоячи, скандували: «Україна! Україна!». Перші успіхи прийшли до колективу, коли почав брати участь у різних конкурсах, фестивалях, великих святах.
Освітяни знають його із вітальних програм, коли дарувала їх «Трембіта» вчительству району під час урочистостей з нагоди Дня педагогічного працівника.
Міжнародний День Дунаю не обходився без участі лазещинців. Чисельні гості долини нарцисів насолоджувалися народним мистецтвом юних музикантів і співаків. Подяки зі старовинного Львова, де юні аматори брали участь у фестивалях колядок та щедрівок, також додали оркестру авторитетності та іміджу.
Серед найбільш резонансних були концерти у Чехії, Словаччині, Румунії, на яких школярі гідно представляли Україну. Щиро дякував нашій делегації за чудовий концерт у Височінському краї консул України у місті Брно, який приїхав спеціально, щоб підтримати Рахівщину.
Мистецький шлях цього зразкового оркестру дуже цікавий і можна б про нього розповідати багато. З приємністю гості свята проглянули відеоматеріали з життя, творчих злетів і самоутвердження надто скромних, але щедро обдарованих природними задатками гуцулят.
Про все це говорили гості свята. Першому ведуча надала слово для привітання хрещеному батьку самобутнього колективу, ініціатору його народження, палкому аматору народної музики тодішньому директору школи І. І. Бунтушаку. З цією людиною пов’язані найкращі спогади з історії та розвитку музичного об’єднання. Пошуки талановитих учнів та народних інструментів, налагоджування творчих зв’язків із музикантами Косова та Коломиї, учасниками дитячих оркестрів гуцульських регіонів Чернівецької та Івано-Франківської областей – все це були добрі наміри й щирі сподівання саме Івана Івановича.
Шість юних лазещинців, які зробили перші намагання йти у світ прекрасного, а потім були тим міцним творчим ядром двадцятиосібного оркестру, через який пройшли добру школу понад 70 обдарованих учнів. Серед них Г.І.Спасюк, яка пов’язала своє професійне життя з музикою та співом. Сьогодні вона вчитель музичного мистецтва Рахівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4, О.О.Сорохманюк – викладач Ясінянської школи мистецтв, яка на свято повноліття оркестру прийшла з власними подарунками, адже її вихованці своїми музичними номерами збагатили програму святкового концерту «Трембіти». Продовжуючи справу свого наставника, відомого музиканта гуцульського краю, незмінного керівника оркестру І. В. Спасюка, його учні Надія Кузюк, Тарас Яковецький, Володимир Маркульчак аматорське захоплення спрямували у професійну справу.
Іван Васильович пишається тим, що його вихованці, такі як Дмитро Кузюк, Іван Андрухович, Дарина Копанчук продовжують пропагувати народне мистецтво у інших художніх колективах.
І. І. Бунтушак згадав багато цікавих сторінок із життя та творчого зростання «Трембіти» і з радістю прийшов відсвяткувати день її народин.
Цікавим багатоплановим та емоційним був виступ директора школи С. Б. Пранничук, яка не скупилася на слова вдячності юним музикантам та їх керівнику. Про хороші справи у естетичному вихованні школярів сказав голова села Лазещина. У своєму вітальному виступі І. І. Пранничук дав юним музикантам слушні поради.
Багато знакових справ дитячого зразкового оркестру гуцульських народних інструментів вже пішли в історію. Позаду святковий виступ «Трембіти» на фестивалі «Чисті роси», «Смарагдові витоки», звітні концерти художніх колективів Закарпаття та виступи з нагоди Дня поліції в Ужгороді, фестиваль народної музики у Свиднику (Словаччина). Попереду складна й відповідальна робота з пропаганди чудових багатогранних українських народних пісень та донесення їх до різноманітного слухача.
Важка справа – донести до кожного неповторність колискових, ліричних, весільних пісень та зразки творів календарно-обрядового циклу. Цей святковий концерт із нагоди повноліття оркестру надасть його учасникам творчої наснаги, професійного натхнення та естетичної насолоди.
За багаторічну роботу з художньо-естетичного виховання школярів та плідну працю з пропаганди музичного мистецтва начальник відділу освіти, молоді та спорту РДА О. І. Севч нагородила почесними грамотами І. І. Бунтушака, С. Б. Пранничук, І. В. Спасюка.
Автор цих рядків також вніс певний вклад у висвітлення цікавих сторінок із життя та діяльності обдарованих музикантів під час вітального виступу й щиро подякував ведучій святкового дійства талановитому сценаристу, заступнику директора школи М. Ю. Олійник, яка на високопрофесійному рівні провела чудове свято – День повноліття оркестру, й запросила всіх присутніх покуштувати величезний святковий торт, зроблений у формі клавіатури піаніно довжиною в сім октав. Навіть при великому бажанні всі учасники свята не змогли осилити цей чудовий витвір кулінарного мистецтва, бо в його зміст вклали знання, вміння й душу кондитери, так само, як вкладають душу у свою мистецьку справу лазещинські «трембітенята», справу, яка так необхідна усім нам.
Тібор ЦІГЛЕР,
методист РМК відділу освіти, молоді та спорту райдерж­адмі­ні­страції.

«З Оксанчиної тайстрини»: діалектний гумор з нашого життя-буття

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

«Коли стане доста тьижко, – слизу ни пускайте,
Прочитайте цісю книжку, тай мене згадайте.
Абисте си реготали заливисто й рьисно,
Та аби Вас нігде шуга у грудех ни тисло»
– так, по-нашому, підписує, дарує власну збірку гумористичних віршів «З Оксанчиної тайстрини», О. Йонаш (у дівоцтві Тодер) з Костилівки. Її дітище кілька тижнів тому побачило світ у одному з приватних львівських видавництв.
Шанувальники веселого слова знайдуть у цій тайстрині авторського сміху кілька десятків гумористично-сатиричних віршів-усмішок про наше життя-буття, а також її переспіви-пародії поезій українських та світових класиків. І все це веселе ставлення до всіляких побутових ситуацій, гризот-незлагод сьогодення – гуцульським діалектом.
Ідею видати збірку під­казали їй друзі після того, як назбиралася певна кількість віршованих гумористичних віршів, багато з яких набули популярності у соціальній мережі. А до поетичних спроб Оксану надихнуло ще у шкільні роки кохання до Михайла Йонаша з Ділового, який у майбутньому став її чоловіком (дівчина з Вільховатого доїжджала у це село на навчання у середній школі). І якщо спочатку в її душі народжувались здебільшого поезії про природу, ліричні строфи про кохання, то після того, як натрапила на діалектний гуцульський гумор, на аркуші паперу почали лягати сатиричні віршовані епізоди з нашого життя-буття. Спершу записувала творчі здобутки в блокнот і коло читачів її віршів обмежувалося найближчим оточенням. Першими критиками виступали сестра та брат, які пов’язали життя з педагогічною діяльністю: сестра Ганна працює вчителем початкових класів у Рахівській ЗОШ № 2, а брат Дмитро – учитель української мови і літератури в лінгвістичній гімназії ім. Т. Г. Шевченка м. Ужгорода. Завжди підтримував її поривання, був для неї музою і чоловік. Всі сприяють їй і допомагають: хто у виборі тем, хто в доборі діалектного матеріалу.
Гарні відгуки про веселі гуцульські усмішки «З Оксанчиної тайстрини» спонукають авторку продовжувати тішити шанувальників власними ущипливими дотепами. Придбати книгу можна у книжковому відділі магазину «Трембіта» в райцентрі, сувенірних крамницях Рахова, Ясіня, Квасів.

Проаналізували економічний і соціальний розвиток, виконання бюджету району

Чергове засідання колегії райдержадміністрації району, в якому також взяли участь голова районної ради і його заступник Василь Дан і Іван Копич, голови самоврядних органів населених пунктів, керівники структурних підрозділів РДА, підприємств та організацій, присвячувалося підведенню підсумків за перший квартал у економічному і соціальному розвитку, виконанні бюджету.
З першим питанням присутніх ознайомив начальник управління економічного розвитку Дмитро Рущак, з другим – начальник фінансового управління Олена Ластовичак.
Виступаючі детально проаналізували усі сфери життєдіяльності, тим більше, що від того, як працюємо, отримуємо можливості господарювати, вірніше – впливати на ту чи іншу сфери.
Незважаючи на позитивну динаміку зростання реалізації промислової продукції, за винятком деревообробної галузі, перевиконання бюджету, фінансові можливості обмежені нововведеннями уряду в частині часткової виплати з районного бюджету заробітної плати техпрацівникам навчальних закладів, внесеними змінами до суцільних санітарних рубок, що відобразилося на виділенні коштів на об’єкти інфраструктури від перевиконання дохідної частини бюджету, надходженнях до сільських, селищних скарбничок. Підсолоджує реальність співпраця з Державним фондом регіонального розвитку (конкурсний відбір на регіональному рівні пройшли шість проектів з району), до якої голів населених пунктів стимулюють у райдержадміністрації, надаючи різноманітну допомогу, включення окремих доріг до переліку об’єктів, які будуть фінансуватися за «дорожнім експериментом», субвенція з обласного бюджету на об’єкти району й, звісно, ті кошти, котрі ще можемо спрямувати на покращення інфраструктури Рахівщини. Але не факт, що кінець року може видатися складним у плані забезпечення заробітної плати, тому варто, не розслаблюючись, дбати про завтрашній день.
Про надання земельних ділянок учасникам АТО та членам сімей загиблих учасників антитерористичної операції за межами населених пунктів інформував начальник відділу в Рахівському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області Юрій Дзядів. За інформацією виступаючого начебто все відбувається за визначеними правилами, насправді складається враження, що у районі діє окремий відокремлений від органів місцевого самоврядування та виконавчої влади орган, котрого важко пройняти прописними істинами. Називається безліч причин затягування виконання ними функціональних обов’язків, особливо, коли справа доходить до завершальної стадії. Це також відзначив очільник району, окремі голови населених пунктів, надходять і скарги від учасників АТО. Подібна ситуація і в інших сферах, коли комусь з боку краще видається, як жити горянам, при цьому не маючи жодної уяви про реалії місцевого буття.
В «Різному» знову ж таки було наголошено на виконанні дохідної частини бюджетів населених пунктів району, які у першому кварталі не справилися із завданнями, а також йшлося про впорядкування територій, ліквідацію стихійних сміттєзвалищ, адже до порушників, особливо керівників самоврядних органів з боку екологічних служб області, будуть застосовуватися штрафні санкції.
Керував роботою колегії голова райдержадміністрації Павло Басараба.
Михайло ЮРАЩУК.

Юні лісові рейнджери зариблювали потічки Рахівщини

IMG_4447

27 травня відбулося чергове зариблення гірських потічків рідкісним видом лососевих риб, а саме мальком струмкової форелі.
Цього разу зариблення розпочалося в Рахові й проводилося за участю членів клубу «Юні лісові рейнджери». Кожен із рейнджерів та їх керівник Оксана Турок мали змогу особисто випустити малька форелі у потічки, збагативши іхтіофауну Карпат.
«Даного роду заходи є дуже важливими у наш час, оскільки із-за великої кількості негативних факторів, таких як відсутність очисних споруд, трелювання лісу, забір гравію, масове браконьєрство, часті паводки, корінний житель карпатських потічків – струмкова форель – на межі зникнення. Тому необхідно постійно проводити зариблення й долучати до цього молоде покоління, щоб з дитинтства виховувати в них любов до збереження природи»– каже депутат районної ради Юрій Сас, організатор акції із зариблення.
Під час наступного заходу рейнджери планують очисти потічки, в яких проводилося зариблення, від побутового сміття.
Продовжилася акція поповнення водойм мальком форелі у Ясінях, до якої долучився й селищний голова Едуард Зелінський. Загалом під час заходу було випущено більше 10000 малька струмкової форелі у притоки річки Тиса в районному центрі та Ясінях.
Василь СМАГА.

Останній дзвінок із солодким присмаком

Муз школа

28 травня у стінах Ясінянської дитячої школи мистецтв пролунав останній дзвінок для 48-ми випускників закладу.
Останній дзвінок – це чудова шкільна традиція, яку не можна замінити нічим. Цього свята немає в жодному календарі, але воно буває в житті кожної людини. Це радісна й хвилююча водночас подія, адже багато випускників ставлять крапку у багаторічному навчальному марафоні, а для декого закінчення школи є відліком початку найбільших змін у житті.
Вірю, що цьогоріч нам вдалося зробити цей захід незабутнім в пам’яті юних музикантів-випускників, бо останній дзвінок для них був із солодким сюрпризом. Великий, смачний торт у вигляді дзвоника із щирими побажаннями, випечений Іриною Бронтерюк, подарували селищний голова Едуард Зелінський та селищний депутат Олександр Криниця. Окрім головного смаколика гості заходу привітали випускників-музикантів, побажали їм тільки гараздів, а селищний голова ще й вручив учасникам фольклорного, дитячого, гуцульського оркестру, як володарям гран-прі VII обласного фольклорного конкурсу «Веселковий передзвін», медалі та нагороди. Зворушливим був виступ від імені батьків Г. М. Копанчук, яка дякувала викладачам за терпіння, турботу, чуйність і мудрість. З теплим, щирим напутнім словом звернулась і заступник директора з навчальної роботи Н. Ф. Могош, яка нагадала, що найлегша ноша – це знання. І нести її треба достойно, не забуваючи, що знання всім дала школа, викладачі та батьки. Не забарились прощальні виступи випускників із словами вдячності батькам та викладачам, підкріплені музичними номерами-дарунками.
Привітали випускників і учасники хору учнів молодших класів (керівник Е. М. Сентімрей, концертмейстер Н. І. Кочержук) та ансамбль гітаристів, під керівництвом Л. Ю. Дячук, продемонструвавши музичний сувенір веселого танцювального характеру. Святкового настрою додали виступом і переможці обласного конкурсу (ІІ премія) – учасники ансамблю скрипалів (керівник А. Г. Гашпарович, концертмейстер Н. В. Дячук). Гарячими оплесками зустрічали і ансамбль баяністів-акордеоністів, який очолює І. П. Прокопів. Приємний музичний сюрприз для свята підготували випускникам і тріо молодих викладачів у складі: О. О. Сорохманюк, А. Ю. Жураковської та І. Ю. Мільчевича. Душа була окриленою від стану нестримного буйства почуттів у неповторному «Лібертанго» А. Пьяццолли. І кодою концерту був виступ володарів гран-прі «Веселкового передзвону».
Дивовижна атмосфера свята, веселий настрій, позитивні емоції вирували в душах всіх присутніх. Ми «купалися» в святковому морі квітів, музики, пісень, щирих вдячних слів та побажань. Дякую батькам, педагогічному колективу, селищному голові Е. Ф. Зелінському та ПП О. В. Криниці за велику підтримку. Щасливої Вам долі і щастя доволі, дорогі мої випускники!
Галина ЖУРАКОВСЬКА,
директор Ясінянської ДШМ.

Працівники водного господарства відзначають професійне свято

Указом  Президента України №226/2003 від 18 березня 2003 року установлено в Україні професійне свято – День працівників водного господарства, яке відзначається щорічно у першу неділю червня.

Цьогоріч святкування відбуватиметься в п’ятнадцяте. Тож, з нагоди ювілейного Дня працівників водного господарства Рахівська дільниця Тячівського МУВГ щиро вітає всіх колег. Ваша щоденна праця направлена на збереження та відтворення водних ресурсів, будівництво та експлуатацію водогосподарських систем, захист від підтоплень дворогосподарств й сільгоспугідь. Нехай щастить, наснаги у роботі та усвідомлення важливості праці кожного на обраній професійній стежині.810324

Останній дзвінок – це і крок у доросле життя

Ось і настав час вступити у доросле життя та обрати професійний шлях. З метою популяризації послуг служби зайнятості, актуальних вакансій, допомогти у професійному самовизначенні, презентації відеороликів соціального спрямування з вибору професії та пошуку роботи, у останній день навчального року фахівці районного центру зайнятості здійснили ряд заходів, в ході яких провели акції “Випускник” та виїзну з використанням “Мобільного центру професійної орієнтації”.
Хочеться побажати всім випускникам шкіл вдало обрати майбутню професію, не розгубитися у їх розмаїтті.