Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

На Рахівщині планують спорудити туристично-рекреаційний комплекс «Свидовець»

Головною темою засідання архітектурної місто­будівної ради, яка діє при відділі містобудування та архітектури райдержадміністрації, стало обгово­рення детального плану території туристично-рекре­аційного комплексу «Свидовець» за межами населених пунктів Чорна Тиса та Ясіня. Участь у ньому взяли голова райдержадміністрації та його перший заступник Павло Басараба і Віктор Турок, головний архітектор району Олександр Боднарчук, представники громадськості, депутати районної ради. З основними проектними рішеннями та техніко-економічними показниками присутніх ознайомив архітектор Володимир Віробал, а доповнив його виступ консультат голови ОДА з питань інвестиційного проекту «Свидовець» Юрій Добровольський.

Йдеться про будів­ниц­тво впродовж семи ро­ків найбільшого у країні ту­ристично-рекреаційного курорту, який охопить майже у 4-5 разів більшу територію від «Буковелю». До нього увійдуть 53 км витягів, 254 км – лижних трас, понад 80 км – нових автомобільних сполучень. Передбачається, що тут буде створено біля 4 тис. робочих місць, а працевлаштовані будуть надавати послуги для 22 тис. відпочиваючих, а загалом – для 28 тис. відвідувачів на добу. Для повноцінного функціонування комплексу, крім будівництва розгалуженої мережі туристично-рекреа­ційної інфраструктури, планують збудувати 16 водозаборів, два – з накопиченням техніч­ної води, очисні споруди по­тужністю 12 тис. кбм. на добу. Розглядається питання прокладання окремої потужної лінії електропередач, облаштування змішаного опалення на зимовий період, в тому числі й з використанням газу.
Враховуючи досвід надання відповідних послуг на «Буковелі», передбачається організація літнього відпочинку з будівництвом окремих кор­пусів для оздоровлення дітей.
Проект відповідає державним інтересам, а тому про якісь кулуарні домовленості не йдеться. А якщо оцінювати залучення потужних інвестицій у розвиток дотаційної Рахівщини, від яких виграє не тільки район, а й розбудова інфраструктури Чорної Тиси і Ясіня (дороги, комунікації, очисні споруди, дошкільні та навчальні заклади), то легко зрозуміти, що на громадських слуханнях, які відбулися у цих населених пунктах, погодили спорудження туристично-рекреаційного комплексу «Свидовець». За їхніми результатами голові райдержадміністрації рекомендовано затвердити відповідний детальний план території.
Михайло ЮРАЩУК.

У Богдані дощову воду збирають у резервуари

127

На початку березня районка розповідала про реалізацію в Богдані проекту «Проведення комплексу заходів з адаптації до зміни клімату шляхом впровадження інноваційних технологій», партнерами якого виступили: районна та сільська ради, ДП «Рахівське ЛДГ», КП «Агенція Регіонального розвитку Рахівщини», Костилівська громадська організація «Тиса». Він втілюється у життя в рамках програми «Climate Forun East ІІ», за підтримки Національного екологічного центру України та фінансування з боку ЄС, Австрійської Агенції з розвитку та Австрійського Червоного Хреста.
Головна мета проекту – привернути увагу на виклики, пов’язані зі зміною клімату. Адже, якщо не зможемо адаптуватися, з часом наслідки можуть стати фатальними. З руйнівною силою води мешканці Рахівщини знайомі не з відеосюжетів новин телевізійних каналів, а з власного досвіду. Циклі­чність паводків зростає. Все це внаслідок зростання середньорічної температури, яка в Карпатах за останнє десятиріччя змінилася на плюс 0,7 градуса. Як результат – вплив на зміну режиму та структуру опадів, збільшення їхньої кількості, коли тривалі періоди посухи чергуються зі зливами та снігопадами. А останні погодні умови, нехарактерні для другої половини квітня, які в буквальному розумінні слова накрили країну снігом та низькою температурою, на противагу теплим березневим дням, ще раз підтверджують кліматичні зміни.
Про все це, а також як підготуватися до змін, які відбуваються поза нашим бажанням, але і як результат людської діяльності, детально розповіла під час заключного семінару, проведеного минулого тижня в рамках реалізації проекту, в якому також взяли участь голови окремих населених пунктів району, представник Національного екологічного центру України Надія Артем’єва. Виступаюча розповіла про реалізацію подібних проектів, але іншого спрямування, у інших регіонах країни. При цьому наголосила, що вирішення проблеми цілковито залежить від безпосередньої участі громади, яка найкраще володіє ситуацією на території проживання. На жаль, не всюди населення готове до співпраці, проявляє пасивність, очікуючи, що хтось інший прийде вирішувати те чи інше питання. Нерідко домінує переконання, що європейські кошти мають освоювати самі ж донори, а ми вже вирішимо чи є від цього користь, чи ні. Реалізація проектів, по­в’язаних з адаптацією до змін клімату, передбачає активну діяльність місцевих громад. Тим більше, що пропонується вплинути на ситуацію у доступній спосіб, впровадивши інноваційні технології.
Директор КП «Агенція регіонального розвитку Ра­хівщини» Ліна Функен ­по­відомила, що дев’ята се­сія районної ради схвалила Стратегію адаптації до змін клімату району. Це поки що єдиний документ подібного спрямування у країні. Її затвердження та розробка планів дій дозволить узгодити заходи з попередження негативних та використання позитивних проявів зміни клімату для економічного розвитку громад району та регіону в цілому.
Керівник КГО «Тиса» Богдан Тодер розповів про практичні заходи щодо реалізації проекту в Богдані. Зокрема, про встановлення резервуарів для збору дощової води. Головний використовується для потреб водовідведення у дошкільному закладі, а надлишок води потрапляє у інший – накопичувальний – для різноманітних потреб населеного пункту, в т. ч. для гасіння можливих пожеж. Також на руслі потоку Квасний вздовж вулиці Довбуша, мешканці якої найчастіше потерпають від паводків та селевих зсувів, було споруджено 30 перепадів води. До речі, подібні та інші проекти можна реалізувати в усіх населених пунк­тах району, пройшовши від­повідний конкурсний відбір та за умови функціонування громадської організації, яку легко створити і яка буде вті­лювати передбачені заходи у дію, а також поширить набутий досвід серед населення, як це і зробили члени громадської організації «Тиса», які розробили і виготовили плани адаптації до зміни клімату, провели зустрічі й розповсюдили інформаційний матеріал у всіх громадах Рахівщини.
Про результати роботи, передбачені проектом, який став першою ластівкою для району й відкрив можливості для всіх громад, розповів також голова Богдана Степан Мільчевич.
Михайло ЮРАЩУК.

DSC_0016

Модель географічного зазначення для рахівської бриндзі

Про особливості головного гастрономічного продукту – бриндзі, написано чимало. Жодне святкування, чи то весілля, ювілеї, фестивалі – не обходиться без неї. Їй мешканці Рахівщини присвятили окремий захід – «Гуцульська бриндзя», який щороку проводять у вересні. З вівчарською продукцією наші товаровиробники відвідують різноманітного рангу ярмарки-продажі, як в області, так і за її межами. Але…
Якби ми не популяризували властивості бриндзі чи іншої продукції вівчарства, які б епітети чи аргументи не додавали, все одно вона залишається продукцією локального або місцевого значення. Про неї знають, її вихваляють, однак вона так і не зажила популярності, а швидше за все – широкого розповсюдження, подібно до самого простого, виготовленого з коров’ячого молока, французького сиру, вже не кажучи про швейцарський. Хоча для всього є всі передумови.
Саме як зробити гуцульський продукт брендом Рахівщини йшлося під час семінару «Модель географічного зазначення. Можливість її запровадження для карпатської бриндзі», в якому взяли участь експерти проекту «Підвищення інформаційності та оцінка потенціалу валоризації високоякісних харчових продуктів у Львівській області», географія якого розповсюджується і на Закарпаття. Його мета – підтримати Україну у впровадженні європейської системи географічних зазначень згідно з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Проект реалізується за підтримки Посольства Франції у нашій країні, Агентства з розвитку міжнародного співробітництва в галузі сільського господарства та сільської місцевості «Adesia» (Франція).
Як практично допомагає фермерам Франції реа­лі­зо­вувати сільського­спо­да­рську продукцію геогра­фічне зазначення, роз­повів радник посла Франції в Україні з аграрних питань Ніколя Перен. Експерт проекту Ганна Антонюк більш детально зупинила увагу на основних положеннях документа, зазначивши, що бриндзя, виготовлена у Карпатському регіоні, отримала високу оцінку й має усі шанси розширити ринки збуту, позаяк справжній продукт не дуже знають поза межами його виробництва, натомість назву експлуатують, продаючи товар з молока і не обов’язково овечого. Щоб відомий бренд відповідав вимогам й необхідно впровадити модель географічного зазначення і не тільки. Зрозуміло, щоб цього досягти, слід дотримуватися критеріїв відповідності, враховувати особливості випасу та утримання худоби тощо.
А у нас із цим, даруйте, не все так гладко, як вида­ється. Про важкі умови праці літувальників, праця яких і не враховується до трудового стажу, збереження високогірних пасовищ від зазіхань при­ватизації, збереження традицій вівчарства й зміну поколінь йшлося у виступі голови самоврядного органу Білина Миколи Сагайди. Інше, не менш важливе питання, порушив голова Богдана Степан Мільчевич про зацікавлення місцевого населення до традиційного високогірного тваринництва.
Про особливості ведення сільськогосподарського тваринницького виробництва, виходячи з умов географічного розташування району, йшлося у виступі заступника голови райдержадміністрації Дмитра Ігнатюка, який презентував гостям продукцію (розфасовану в контейнери з відповідною етикеткою бриндзю) СГОК «Рахівська бриндзя». Про особливості приготування, популяризацію головного гуцульського продукту через різноманітні ярмарки-продажі, організацію і проведення фестивалю «Гуцульська бриндзя», реалізацію інших проектів на території району йшлося у виступі директора Карпатського агентства регіонального розвитку Василя Хоми. Голова ОСГ Юрій Либавка акцентував на підтримці товаровиробника, позаяк затрати на утримання господарства, літування худоби не завжди окуповуються у повній мірі продажем продукції, адже, формуючи її вартість, змушені враховувати і купівельну спроможність населення.
Подібну проблему вирі­шили у Франції дрібні товаровиробники, об’єднавшись у кооперативи, чи, вибравши іншу форму співпраці й застосували модель географічного зазначення, що дозволило розширити ринки збуту далеко за межі виробництва продукції, при цьому зберегти сталі ціни для місцевого населення. Але при цьому діють чіткі правила і вимоги, починаючи від паспортизації худоби, умов її утримання, раціону годівлі, якості кінцевої продукції. Тобто, якщо продаєте овечу бриндзю, то вона такою і має бути, виготовлена за традиційними рецептами, притаманними місцевості, якщо з домішками козячого чи коров’ячого молока, то це обов’язково необхідно відобразити на етикетці.
Чи готові наші товаровиробники згодитися на подібне об’єднання, довіривши сир, отриманий у верхів’ях, переробляти на бриндзю в одному місці? Адже ніхто не заперечить, що смакові властивості готового продукту різняться у кожного товаровиробника, вже що й сказати про сусідні села чи райони області. Об’єднання для спільного виробництва бриндзі забезпечать не лише досягнення єдиних смакових стандартів, але відповідають за якість й дотримання вимог критеріям відповідності, виступають захисниками інтересів у відносинах з іншими суб’єктами господарювання, в т. ч. з державою.
Модель цікава, та чи готові ми впроваджувати її у життя, якщо звикли самостійно вирішувати власні проблеми?!
Михайло ЮРАЩУК.

Краще, але далеко до ідеальної чистоти

Лейтмотивом розширеного засідання чергової колегії райдержадміністрації, у роботі якої також взяли участь голови районної ради Василь Дан, керівники самоврядних органів населених пунктів, структурних підрозділів РДА, підприємств та організацій, директори дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, СБК стало обговорення стану благоустрою та санітарної очистки району. Проведеними акціями з прибиранням територій, у яких, до речі, не всі взяли активну участь, ситуацію дещо виправили, але до ідеальної чистоти – далеко. Прибережні та придорожні смуги ще майорять різноманітним непотребом.
А розпочалася колегія із виступу керівника апарату райдержадміністрації Олени Вайнагій, яка підбила підсумки роботи зі зверненями громадян, котрі надійшли до виконавчого органу району в першому кварталі. Надалі виступаюча доповіла про виконання директивних та розпорядчих документів структурними підрозділами РДА, установами та організаціями району, виконкомами сільських, селищних та міської рад.
Начальник відділу культури Володимир Шепета інформував про виконання «Програми збереження пам’яток культурної спадщини Рахівського райо­ну на 2016-2020 роки», «Програми розвитку культури і мистецтва в районі на 2016-2020 роки», в рамках яких проведено культурологічні заходи з нагоди відзначення визначних дат, а також про фестивалі, учасниками яких були художні колективи району. Чимало роботи здійснено у плані збереження пам’яток культурної спадщини Рахівщини, паспортизовано на сучасному інформаційному рівні об’єкти, створено електронну базу даних, залучено інвестиції на реставрацію, реабілітацію та їхнє використання тощо. За рахунок фінансування з подібної обласної програми минулого року перекрито дзвіницю Струківської церкви. Сьогодні триває коригування проектно-кошторисної документації на перекриття Миколаївської церкви (верхньої) у Середньому Водяному.
У виступі начальника у справах дітей РДА Олени Кокіш йшлося про влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до сімейних форм виховання. А начальник відділу інфраструктури, житлово-комунального господарства та будівництва управління економічного розвитку РДА Михайло Штефура охарактеризував ситуацію з санітарною очисткою території району. Попри те, що проводяться різноманітні акції, дні прибирання, засміченість району – досить на високому рівні. Бракує культури поводження з ТПВ.
Як зазначив голова райдерж­адміністрації Павло Басараба, не використовується дієвий механізм покарання порушників у сфері поводження зі сміттям. Місцева по­ліція склала 22 адміпротоколи, з яких розглянуто на місцях лише один. Виходить, що у нас все гаразд, от тільки, що робити із тим сміттям, якого ще вдосталь і на узбіччях доріг, прибережних смугах, в межах лісового фонду? Саме тому варто подумати про залучення до його прибирання ширших верств населення, адже крім нас ніхто його туди не викидував. А якщо немає порушників, то відповідальність мають понести голови самоврядних органів і не стільки за бруд довкола, а за невміння організувати його прибирання. Про виховання культури поводження з непотребом, починаючи з дошкільного закладу, шкільної парти йшлося й у виступі голови районної ради Василя Дана.
З розглянутих питань прийнято відповідні рішення. Керував роботою колегії голова РДА Павло Басараба.
(Вл. інф.).

Білинці відзначили «Гуцульську паску»

Білин6

Розпочалося дійство з півгодинної урочистої ходи сільським шляхом до подвір’я місцевої ЗОШ. Святкову колону, попереду якої їхала бричка, упряжена двома конями, зустріла і привітала ведуча заходу Галина Жураковська, а гомін двох трембіт сигналізував про початок другого Білинського фестивалю. Для його відкриття ведуча люб’язно запросила на сцену голову територіальної громади Миколу Сагайду та поважних гостей. Привітати білинців цьогоріч прийшли голова рай­держадміністрації Павло Басараба, заступники голів райради Іван Копич та міськради Петро Бочкор, помічник народного депутата України Василя Петьовки Михайло Штефко, селищні і сільські голови Ясіня, Кобилецької Поляни, Лугів й Костилівки, а для молитви та благословення запросили священика Михайла Шутка.
Кожен виступаючий сказав щось приємне і похвальне на адресу голови села та місцевих мешканців, а також символу населеного пункту – білого руна. Окрім промов гості привезли й різноманітні подарунки. Відзнаками районних адміністрації та ради нагородили за багаторічну працю Катерину Збудчик, Галину Дреботу, о. Михайла Шутка та Юрія Ролюка. Подарунки від мецената, за підтримки якого проводився фестиваль, – народного депутата України Василя Петьовки – вручав його помічник Михайло Штефко. Подяки від імені нардепа отримали найстарша та наймолодша сімейні пари населеного пункту – Марія і Микола Поп’юки й Сніжана і Михайло Ткачуки. Також подяками відзначено сільського депутата Івана Ле­цівського та активіста Юрія Косівського, колишню голову сільради Марію Кабаль, заступника директора місцевої ЗОШ Ірину Маріонду і завідувачку ДНЗ Марію Ковбаснюк. Файною пошанівкою згадав помічник депутата й вдову загиблого на російсько-українській війні Олену Рогожан та вісьмох білинських воїнів, вручивши їм подяки й грошові винагороди. Дісталися дарунки від міськради, голів Ясіня та Кобилецької Поляни й Миколі Сагайді, а той натомість відзначив подарунками від імені сільради іменинників та почесних жителів населеного пункту.

DSC_0128
Після офіційної частини відкриття, новинкою для всіх присутніх стала урочиста церемонія передавання фестивальної естафети. Адже «Гуцульська паска» – перше гуляння у районі, яке відкриває так званий фестивальний сезон. Наступною ж прийматиме гостей на ювілейний ку­лі­нарний «Берлибаський бануш» Костилівка, тож з рук Миколи Сагайди символічну пасочку прийняла очільниця села Інна Савляк. Після цього почали лунати звуки колоритних гуцульських інструментів та литися дзвінкі й голосисті гуцульські співанки. Білинців одні за одними вітали колективи художньої самодіяльності району. Виступали, зокрема: народний самодіяльний оркестр гуцульських інструментів РБК (керівник Петро Ерстенюк), вихованці Білинського ДНЗ, учні Ясінянської дитячої школи мистецтв, юні вокалістки РБДЮТ Іванна Ролюк й Катерина Беркела та учасниця «Голосу країни» Анна Шміляк. Звеселяли аудиторію й виконавці естрадної музики Василь Михайлович, Вікторія Ватащук та соліст гурту «Край» Іван Мисинчук, а смішив всіх своїми розповідями гуморист Ігор Іванків.
Майоріли і вабили красою та оригінальністю представлені у виставковому куточку роботи народних умільців та головні символи заходу – ошатні пасочки. Вбрані великодні кошики, аплікації, малюнки та композиції на пасхальні теми для виставки підготували учні Білинської школи. Доповнювали експозицію кошелі з Білинської, Лугівської, Костилівської громади та ромів. Унікальними були й мініатюрні дерев’яні будинки з церквами місцевого майстра-різьб’яра Василя Папариги та вигаптувані рушники й картини вишивальниці Досі Шушман. Радували оригінальністю квіти, метелики, прикраси на волосся Мар’яни Попович, виконані у техніці «канзаші», а делікатністю вражали керамічні фігурки тварин, глечики і кухлі гончарки, художниці Марії Гриньків. Багатою на смаколики, сувеніри та різноманітний крам був і невеличкий ярмарок, а посмакувати стравами гуцульської кухні можна було в облаштованих ятках. Хоча, навіть ті, хто не заходив до імпровізованих «будиночків», були ситі, бо гостинні білинці частували наїдками та напоями всіх просто на вулиці. Тож, хоч погода й не радувала, люди веселилися і розважалися, а масові гуляння у Білині затягнулись до пізньої ночі, закінчившись обіцяним феєрверком.
Андріана ЛЕЛЕ.

DSC_0200

Свято «Писанка – символ нашого життя» відбулося у Костилівці

Костилівка2

Минулого тижня у Костилівці вперше відбулося свято «Писанка – символ нашого життя». Понад 100 учасників і більше 300 глядачів зібралося у сільському будинку культури, щоб насолодитися дійством.
Захід розпочався виступом юних талантів біля велетенської писанки, виготовленої талановитим місцевим різьб’ярем Прокопом Ігнатюком та розмальованої костилівськими художниками Павлом Маринцем та Володимиром Михайловим. Минулоріч вона прикрашала площу перед будівлею районної ради у Рахові, а цьогоріч прикрасила рідне село.
Продовжилася подія у місцевому будинку культури. Гостей вітали сіль­ський голова Інна Савляк та депутат районної ради Юрій Сас. А концертна програма розпочалася літературною композицією у виконанні зразкового дитячого колективу «Юність» під керівництвом Олесі Волощук. У заході також взяли участь учні Вільховатської ЗОШ І ступенів (керівник Олена Данишак), учні початкових та старших класів Костилівської ЗОШ, дошкільнята з Вільховатського ДНЗ (керівник Даниш Валентина), вихованці Костилівського ДНЗ (керівник Тетяна Меланюк) та ансамблю «Дзвіночок» (керівник Віра Ковач). Активну участь в організації свята взяв колектив сільського будинку культури.
Милували зір присутніх виставка писанок та пасок, роботи вишивальниці Олени Сяркі, художників Павла Маринця та Володимира Михайлова.
Всі діти – учасники дійства отримали со­ло­дкі подарунки від депутата районної ради Юрія Саса.
Костилівська сільська рада висловлює щиру подяку усім односельцям, учасникам та організаторам великодньої урочистості.
Василь СМАГА, журналіст.

Костилівка1

Професіографічна екскурсія

Фахівці центру зайнятості спільно з працівниками Приватбанку провели професіографічну екскурсію.

Для учнів Рахівської школи № 2 відкрилися двері Рахівського відділення Приватбанку, де вони мали нагоду наочно побачити, як працюють банки, навчитися користуватися сучасними послугами та технологіями. Крім можливості подивитися банк “зсередини”, школярі можуть отримати “дорослу” пластикову карту Юніора і підключитися до електронних сервісів банку.
В ході екскурсії учні ознайомилися з професіями: менеджер банківської сфери,касир-операціоніст, спеціаліст з обслуговування клієнтів, інкасатор.
Наприкінці всі отримали сертифікати про участь у заході.

IMG_0219

На позачерговій сесії виділили кошти на зарплату техперсоналу ЗОШ

Позачергова сесія районної ради, яка відбулася напередодні великодніх свят, розглянула єдине питання – виділення коштів на заробітну плату техперсоналу навчальних закладів району, в тому числі й школі-інтернату на заробітну плату й відповідні відрахування від неї. Про все це детально народним обранцям розповіла начальник фінансового управління райдержадміністрації Олена Ластовичак.
Зокрема, виступаюча повідомила, що відповідно до змін до Бюджетного кодексу України, починаючи з 2017-го року, з казни країни, за рахунок субвенції, фінансується заробітна плата педагогічних працівників, решту статей видатків перекладено на місцевий кошторис. Щоправда, на перехідний період, тобто на цей рік, держава частково допомагає коштами, яких забракло саме на квітень, тому довелося використати власні – від перевиконання надходжень до районного бюджету. Подібна схема діятиме й надалі й мала б припинитися з 2018-го, коли відповідні видатки ляжуть повністю на район, якщо не відбудеться якихось чергових змін.
Чи витримає навантаження головний фінансовий документ Рахівщини, – ніхто не береться спрогнозувати, позаяк район дотаційний, а кошти від перевиконання планових надходжень в останні роки спрямовувалися на різноманітні потреби в покращенні інфраструктури гірського регіону, на ті ж місцеві дороги, співфінансування проектів тощо. Іншими словами, нас позбавили мізерії, за рахунок якої могли б бодай щось змінювати на краще. Однак, змушені виконувати закон.
Таким чином, 4096,6 тис. грн. народні обранці спрямували на виплату зарплатні й відрахування від заробітної плати. 840 тис. грн. з цієї суми надійде на оплату енергоносіїв, використаних навчальними закладами. Також, 907,3 тис. грн. субвенції з держбюджету буде використано на відшкодування вартості медикаментів для лікування окремих захворювань, 80 тис. грн. – на закупівлю великодніх наборів для малозабезпечених і одиноких мешканців району.
Після розгляду єдиного питання позачергової сесії районної ради, до депутатського корпусу з проханням взяти активну участь у наведенні порядку з твердими побутовими відходами і очищенні територій населених пунктів від сміття, звернувся голова райдержадміністрації Павло Басараба.
Керував роботою сесії голова ра­йон­ної ради Василь Дан.
Михайло ЮРАЩУК.

Великодня акція «Подаруй дитині писанку»

IMG_9439

Позаминулого тижня на Рахівщині пройшла акція «Подаруй дитині писанку». Вже другий рік поспіль захід організували депутат районної ради Юрій Сас і депутат Ясінянської селищної ради Олександр Криниця. Його учасники подарували більш ніж 800 гуцульських писанок вихованцям дошкільних навчальних закладів Костилівки, Лазещини, Ясіня та вихованцям Ясінянської ДШМ.
Акція розпочалася 11 квітня у Ясінянській дитячій школі мистецтв, де юні таланти зустріли гостей виконанням традиційної гуцульської забави-танцю «Вербове колесо», а завершилася 12 квітня у Лазещинському ДНЗ.
– Приємно було вкотре бачити радісні усмішки та захоплення діток. Стараємося зробити все можливе, щоб давні гуцульські традиції писанкарства збереглися і передавалися наступним поколінням, а молодь мала бажання оберігати, продовжувати і відроджувати власну культурну спадщину, – каже організатор заходу Юрій Сас.
До слова, в Костилівці до акції приєдналася сільський голова Інна Савляк, а в Ясінях – селищний голова Едуард Зелінський. Наступного року організатори планують охопити святковим дійством й інші села району.

IMG_9540

На базі КБЗ розпочинається реалізація нового українсько-швейцарського проекту

З цього приводу, 4 квітня, в адміністрації природоохоронної установи, за участі науковців Швейцарського Федерального науково-дослідного інституту лісових, снігових та ландшафтних досліджень (WSL), КБЗ та Національного лісотехнічного університету, пройшла виробнича нарада. А наступного дня науково-організаційні аспекти реалізації цього проекту, обговорено на засіданні науково-технічної ради заповідника.
Доповідаючи на нараді, керівник відділу та науковий співробітник WSL Петер Бранг й Йонас Штільгард проінформували, що проект «Укра­їнсько-швейцарська співпраця в лісових дослідженнях» базується на багаторічній та успішній співпраці між українськими та швейцарськими вченими і спрямований на зміцнення потенціалу Карпатського біосферного заповідника та поглиблення досліджень в пралісових екосистемах. Він розроблений відповідно до стратегічних тем WSL та Швейцарського Федерального відомства з охорони навколишнього середовища (FOEN). Провідна установа з його реалізації – WSL. Партнерами будуть швейцарська школа сільськогосподарських, лісових наук та наук про продукти харчування (HAFL, Zollikofen) й Центр з розвитку та навколишнього середовища (CDE, Берн), а з української сторони – Карпатський біосферний заповідник, Національний лісотехнічний університет та Агенство з питань сталого розвитку Карпатського регіону (FORZA).
Запланована науково-дослідна робота в Україні буде доповнюватися аналогічними дослідницькими заходами у Швейцарії, що дозволить отримати значний ефект синергії.
Проектом передбачається опрацювати питання використання пралісів Угольсько-Широколужанського масиву, як «гарячої точки» для науки та обміну знань в галузі освіти та наукових досліджень, просування молодих вчених та створення ефекту синергії по всіх проектах з цієї тематики.
Протягом 2017-2020 років буде проведено повторні інвентаризації постійних лісознавчих пробних площ, вивчатиметься роль пралісів як еталонів для лісового біорізноманіття, причини домінування бука лісового, за допомогою спеціальних аеро­дистанційних досліджень (із застосуванням технології LiDAR) розроблятиметься модель рослинності та рельєфу в Угольсько-Широколужанських пра­лісах. Окремо буде досліджуватися структура ялиново-ялицево-букових пралісів та монокультур смереки у Чорногорському масиві КБЗ тощо.
В рамках проекту, українські та швейцарські науковці підготують де­кілька дисертаційних робіт, група укра­їнських науковців пройде стажування у Швейцарії, відбудуться літня школа для студентів, міжнародна наукова конференція буде облаштовано інфраструктуру заповідника тощо.
Виступаючи перед учасниками цих зібрань, автор цих рядків наголосив, що реалізація нового українсько-швейцарського проекту із поглиблення лісових досліджень, є особливо актуальною і в контексті розв’язання завдань Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (у рішеннях 31 СОМ 8В.16 від 28 червня 2007 року та 35 СОМ 8B.13 від 26 червня 2011 року, з нагоди включення букових пралісів Карпат та давніх букових лісів Німеччини до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО), перед урядами України, Німеччини та Словаччини. Вони передбачають, по-перше, забезпечення найбільш ефективного збереження об’єкта, з усіма біотичними та абіотичними компонентами. По-друге, – проведення наукових досліджень, спрямованих на отримання знань, які можна передати та використати для сталого, наближеного до природи лісокористування. По-третє, – використання природної спадщини для активізації еколого-освітньої роботи, формування екологічної культури та підвищення поінформованості громадськості про праліси та їх цінності на місцевому, національному та між­народному рівнях. І по-четверте, – впровадження принципів сталого використання природних ресурсів на територіях, прилеглих до об’єкта Всесвітньої спадщини (зокрема відновлення традиційних ремесел, розвиток екотуризму, виробництво екологічно чистих продуктів харчування тощо).
При цьому, ЮНЕСКО визначає, що перевага має надаватись між­-народному менеджмент-плану щодо наукових досліджень та моніторингу, зважаючи на те, що обсяги існуючої бази даних та інформація, яка зі­брана на об’єктах, які увійшли до серійної українсько-словацько-німець­кої номінації букових пралісів та ста­ровікових букових лісів Німеччини, можуть допомогти дослідити наслідки впливу глобальних кліматичних змін.
Директор Карпатського біо­сфер­ного заповідника Микола Рибак та доктор сільсько-господарських наук, завідуючий кафедрою Національного лісотехнічного університету Василь Лавний висловили вдячність за підготовлений проект та запевнили, що українська сторона буде всіляко сприяти його успішній реалізації.
Науково-технічна рада прийняла з приводу реалізації українсько-швейцарського проекту відповідне рішення.
Федір Гамор,
заступник директора Карпатського біосферного запо­відника, доктор біологічних наук, професор.