Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

З 10 вересня до 10 січня – заборона на вилов риби

Для попередження та запобігання негативного впливу на середовище існування, шляхи міграції, нерестилища, місця нагулу та нересту струмкової форелі, забезпечення її збереження і недоторканості, Управління державного агентства рибного господарства у Закарпатській області (Закарпатський рибоохоронний патруль) у взаємодії з облдержадміністрацією, органами влади та місцевого самоврядування, правоохоронцями, установами і організаціями екологічного та природоохоронного спрямування здійснює відповідні заходи з питань охорони нересту та збереження середовища існування струмкової форелі. Вони передбачені розпорядженням голови ОДА від 08.09.2017 р. №460. Згідно з цим документом, вересень – грудень 2017 року оголошено місяцями охорони нересту струмкової форелі, рекомендовано компетентним державним органам вжити передбачених законом заходів для посилення охорони водних біоресурсів, скоординовано зусилля у боротьбі з незаконним рибальством та браконьєрством.
Наказом Управління державного агентства рибного господарства у Закарпатській області від 08.09.2017 №76 з 10 вересня 2017 р. по 10 січня 2018 року встановлено заборону на вилов (добування) риби та інших водних біоресурсів.
На заборонений період дозволено здійснення любительського рибальства однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега на певних ділянках рибогосподарських водних об’єктах області. На р. Тиса це – від прикордонного знаку №361 в місті Чоп Ужгородського району вверх по течії до автотранспортного мосту в с. Ділове.
Правила лову риби під час нересту передбачають: вилов лише з берега, на визначених ділянках водойм, лише дозволеними знаряддями лову – 1 вудкою/донкою з одним гачком або спінінгом, з дотримання норм вилову – до 3 кг/день на людину. Рибалка в природних нерестовищах і на території зимувальних ям категорично заборонена.
В період нересту заборонено проводити дно­поглиблювальні, вибухові та інші види робіт, добувати будівельні матеріали (піщано-гравійні суміші, розчищувати русла річок, здійснювати днопоглиблення, берегоукріплення тощо), проводити змагання із спортивного рибальства, проводити підводне полювання, пересування плавучих засобів (човнів).
За порушення правил рибальства під час нересту передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності. Відповідно до Кодексу України про адмінправопорушення, за незначне порушення передбачено попередження або накладення штрафу на громадян від 34 до 170 грн.; на посадових осіб – від 170 до 510 грн. За грубе порушення правил рибальства (із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь особами, які не мають дозволу на промисел тощо) – штраф 340-680 грн., на посадових осіб – 510-850 грн. (у обох випадках – з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення). Залежно від ступеня завданих збитків, за грубі порушення передбачена і кримінальна відповідальність: штраф 3400 – 6800 грн. або позбавлення волі строком до 3 років з конфіскацією знарядь і засобів лову, та незаконно добутих водних біоресурсів.
Крім штрафу за незаконний вилов правопорушнику нараховується штраф за кожну виловлену рибину, незалежно від її розміру та ваги.
Управління Держагентства рибного господарства у Закарпатській області (Закарпатський рибоохоронний патруль).

ПОДАТКОВІ КАНІКУЛИ: ЗАСТОСУВАННЯ ПЛАТНИКАМИ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ НУЛЬВОЇ СТАВКИ ЦЬОГО ПОДАТКУ

ДПІ у Рахівському районі повідомляє, що з метою реалізації положень Закону України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» Кабінетом Міністрів України 9 серпня 2017 року за №592 видано Постанову «Про затвердження Порядку переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з такого податку та форми спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України» (далі –Постанова).

Платники податку на прибуток, які відповідають вимогам, встановленим пунктом 44 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2021 року можуть застосовувати нульову ставку податку на прибуток із поданням спрощеної податкової декларації.

При переході на нульову ставку податку на прибуток підприємств платники повинні дотримуватись таких умов:

річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не повинен перевищувати трьох мільйонів гривень;

розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати;

відповідати одному із критеріїв:

утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;

діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;

які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.

Не можуть застосовувати нульову ставку податку на прибуток платники, утворені після 1 січня 2017 року шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), приватизації та корпоратизації.

Пунктом 44 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу визначено перелік видів діяльності суб’єктів господарювання, що позбавляють права застосовувати нульову ставку податку на прибуток підприємств

У разі відсутності підстав для застосування нульової ставки, платники подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за основною формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467).

ДФС України у листі від 04.09.2017 року №23407/7/99-99-15-02-01-17 (далі – Лист) надала роз’яснення щодо заповнення та подання спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

З текстом Постанови та Листа можна ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

КПП «Солотвино – Сігету Мармацієй» більше місяця не працюватиме вночі

З 11 вересня по 30 листопада, з 22-ої до 05-ої год., будуть проводитись ремонтні роботи щодо відновлення моста через річку Тиса.
Прес-служба Мукачівського прикордонного загону повідомляє, що у зв’язку з цим, пропуск транспортних засобів та пішоходів в ППр «Солотвино – Сігету Мармацієй» буде обмежено.
Держприкордонслужба України звертається до громадян з проханням врахувати цю інформацію перед плануванням маршруту закордонних поїздок та можливістю обрати інші пункти пропуску.

В Косівській поляні відновлюють дорогу, яку не ремонтували понад 60 років

17090414463v

Румунська фірма «Трамеко» розпочала капітальний ремонт автодороги в Косівській Поляні. Усього суцільним асфальтом тут буде покрито 9,6 кілометра дорожнього полотна в межах села до траси «Мукачево-Рогатин». Роботи фінансуються з «дорожнього експерименту» (перевиконання Закарпатською митницею ДФС планових доходів). Асфальтну дорогу тут проклали 65 років тому і з тих пір тільки зрідка латали, за ці роки в багатьох місцях покриття просто не залишилося.
Зараз потужна будівельна фірма з Румунії, яка має сучасну техніку й ремонтує дороги за останніми технологіями, здійснює не ямковий ремонт, який витримує півроку і є практично викиданням грошей на вітер, а повноцінне відновлення дороги суцільним асфальтом. Ця ж фірма модернізувала злітно-посадкову смугу Ужгородського аеропорту, яка зараз технічно може приймати літаки класу «Боїнг» чи «Аеробус».
У Косівській Поляні третина із запланованої дороги вже зроблена, про що мали нагоду пересвідчитися, побувавши на об’єкті, голови обласної та районної держадміністрацій Геннадій Москаль та Павло Басараба. До речі, ремонт шляху проводиться за безпосереднього клопотання очільника району, якому вдячні мешканці не тільки Косівської Поляни, але й інших прилеглих населених пунктів, через які пролягає дорога.
А перед початком робіт косівчани пригостили майстрів стравами місцевої кухні, а зараз ретельно слідкують за ремонтом і самі перекривають рух, поки не застигне свіжий асфальт.

Серед кращих підприємців Закарпаття – директор ТзОВ “ВГСМ” Ірина Мацепура

Мацепура

31 серпня, з нагоди Дня підприємця, в Закарпатській обласній філармонії за участі керівників краю, в урочистій обстановці нагороджено лідерів обласного туру Всеукраїнського рейтингів «Кращий підприємець 2017 року» та «Сумлінні платники податків-2016».

Започатковала рейтинг «Сумлінні платники податків» 6 років тому Асоціація платників податків України. Кращі серед кращих визначаються за сумою сплачених податків, кількістю робочих місць, рівнем заробітної плати, проведеними соціальними та благодійними програмами тощо.

Відтак очільник облради нагородив окремих винуватців торжества відзнаками облради. А Почесну відзнаку обласної державної адміністрації «За заслуги перед Закарпаттям» отримала депутат облради Ірина Мацепура – директор товариства з обмеженою відповідальністю «ВГСМ» з Великого Бичкова.

Прес-служба облради.

Представники наших держлісгоспів на відзначенні Дня мисливця у Шаланках

1501403033_2ab2860217bc9aa5686cbe91332e75ad

29 липня, в урочищі «Великий ліс», що знаходиться на­ околиці села Шаланки (Ви­но­градівське ЛМГ), вперше від­значили День мисливця. Головна мета свята – висвітлення та промоція значення і бага­то­вікових традицій полювання у Закарпатському краї, а також демонстрація сучасного підходу та принципів ведення мисливського господарства на територіях лісомисливських угідь обласного управління лісового та мисливського господарства. Участь у заході взяли представники лісомисливських підприємств ЗОУЛМГ, мисливські товариства, закордонні делегації з Угорщини, Словаччини, Румунії, керівники Закарпаття та численні відвідувачі з усієї України. При­сутність великої кількості учас­ників, представників влади та іноземних делегацій надала заходу статус міжнародного значення і стала неабиякою подією в суспільному житті області.
Програма свята була насиченою. На території Шала­нківського лісництва відбувалися покази робіт фотохудожників, анімалістів, пейзажистів, різь­бярів по дереву на мисливську тематику. Майстри виготовляли мисливські сувеніри, демонстрували манки (інструменти для імітації голосу тварин) на козулю і дику качку. У свою чергу закарпатські лісівники представили на огляд годівнички для багатоманітної фауни Карпатських лісів, вироби з дерева. Всі охочі змогли спостерігати за процесом перетворення дерев′яної колоди на скульптуру.
Героями свята стали не лише мисливці, а й їхні чотириногі помічники. Відданість справі та господарю, швидкість і спритність демонстрували мисливські собаки – хорти, лайки, фокстер’єри, курцхаари, дратхаари.
Були й змагання, де мис­ливці, жителі села Шаланки, і співробітники лісових та лісо­мисливських господарств продемонстрували завзятість, вправність і спритність у стрільбі по мішенях з небойової зброї, впізнаванні звіра за хутром та слідами. Родзинкою свята стали виступи призерів світових та європейських чемпіонатів з імітації реву диких тварин.
Значну територію зайняла мисливська кухня. Ласуючи стравами, можна було дізнатися рецепт піджарки з дичини, продегустувати бограч з кількох видів м’яса та поласувати соліннями. А під час концерту на березі штучного озера настрій всім створювали танцювальний колектив «Бліц», музичний – «Гудацька тайстра», солісти Володимир Боршош та Іванка Білак. Дітлахів же розважав веселий Вовчик, який до того ж встиг взяти участь у параді мисливських собак.
Впродовж відзначення Дня мисливця власні експозиції представили колективи держлісгоспів нашого району, в т. ч. й ДП «Ясінянське ЛМГ». У святі взяли участь: керівник підприємства Василь Теличук, головний мисливствознавець Андрій Климпотюк, мисливствознавець Василь Дердюк, єгері Ярослав Дячук, Іван Куриляк та Андрій Цуперяк.
Концепція виставки Ясі­нян­ського лісми­сливгоспу була сформована так, щоб якомога ширше продемонструвати специфіку і тонкощі ведення мисливського господарства та охорони лісової фауни в угіддях підприємства, а також ознайомлення гостей з мисливськими традиціями і культурою художнього оформлення мисливських трофеїв ясінянської долини. Ми представили ікла диких кабанів, роги козуль та оленів, черепки хижаків, шкіри хутряних звірів, чучела лисиці, вовка, тетерука, куниці, сови та ін., дерев’яні мініатюри основних біотехнічних споруд, що використовуються у мисливському господарстві (мисливська вишка, годівниця для оленів, солонець, корито для зернових), сувенірні вироби на мисливську тематику, інформаційні буклети та фотоальбоми, мушлю та ріг буйвола, які використовують єгері для імітації реву оленя, а також чисельні вирізьблені тварини, які для фестивалю надав різьбяр з Ясіня Василь Робчук. Загалом експозиція вийшла цікавою і пізнавальною та користувалася великим інтересом серед відвідувачів.

ясіня1
Окрім цього, ДП пригощало гостей традиційними мисливськими делікатесами та відомими карпатськими наливками. Володаря кубка Святого Губерта 2009 року єгеря Ярослава Дячука та єгеря Андрія Цуперяка запросили до участі у фестивальній програмі, де зі сцени демонстрували при­сут­нім імітацію реву оленя.
Ефективність та результати мисливсько­го господарства ДП «Ясі­ня­нське ЛМГ» високо оцінило керівництво області та ЗОУЛМГ, яке­ вру­чило найкращим праців­никам лісом­исливської галузі пам’ятні по­дяки та грамоти «За особистий внесок в охорону і захист мисливської фауни, примноження природних багатств Закарпаття та з нагоди Дня мисливця». Грамотою обласної ради нагороджено головного мисливствознавця ДП «Ясінянське ЛМГ» Андрія Климпотюка, а грамотами ОУЛМГ – мисливствознавця Василя Дердюка та єгеря Ярослава Дячука. Грамоту ОДА отримав ветеран державної лісової охорони ДП «Рахівське ЛДГ» Василь Тушер.
Наші колеги з Великобич­ківського ЛМГ ознайомили гостей свята з традиціями ведення мисливського господарства, розповіли про заходи з біотехнії, організацію проведення полювання і презентували найкращі трофеї. Надзвичайно колоритною була й виставка картин із мальовничими пейзажами та дичиною Рахівщини.
Мисливці, які приїхали на Закарпаття, ділилися враженнями і схвальними відгуками про організацію свята, яке відбуло­ся вперше, але, як кажуть органі­затори, стане традиційним. Адже закарпатська ініціатива – це чудова нагода поспілкуватися з однодумцями, поділитися досвідом.
Ярослава РЕЩУК, інженер з рекреаційного благоустрою ДП «Ясінян­ське ЛМГ».

wm (1) wm (2)

Ужгородське ВПУ торгівлі та технологій харчування запрошує на навчання

Училище

Дружитимуть Рахів і Тржебіч

З 9 по 12 серпня на Закарпатті перебуватиме з візитом делегація Краю Височіна Чеської Республіки, яку очолив Зденек Кадлец – голова крайового уряду Краю Височина, голова благодійного фонду «ViZa», член Постійної конференції.

У складі делегації: Павел Яната – мер міста Тржeбіч та Владімір Малий – його заступник, Павел Гержман – член Ради міста, Павел Пакал – член ради міста, заступник гетьмана Краю Височина, Катержіна Свободова – керівник канцелярії гетьмана, координатор співпраці Краю Височина та Закарпатської області, а також Василь Самандрула – член благодійного фонду «ViZa»; перекладач.

Мета приїзду – контроль за станом реалізації спільних інвестиційних проектів та налагодження партнерських зв’язків між територіальними громадами двох регіонів.

Відповідно до програми керівник крайового уряду, голова правління благодійного фонду «ВіЗа» Зденек Кадлец по прибуттю в наш край зустрівся з ректором Ужгородського національного університету Володимиром Смоланкою і обговорив умови діяльності лекторів чеської мови на філологічному факультеті. Йшлося, насамперед, про створення належних побутових умов для викладачів та студентів відділення богемістики, технічне та інформаційне забезпечення навчального процесу. Для цього Край Височина виділить відповідні кошти. Також обговорено питання щодо умов проживання запрошеного з Чехії лектора чеської мови і літератури Петри Зламаної, яка до останнього часу навчала студентів у Санкт-Петербурзі.

Тут же були проведені перемовини з керівництвом обласної ради. Йшлося про хід реалізації спільних проектів у 2017 році, перспективи співпраці на 2018 рік, організацію візиту гетьмана Краю Височина Їржі Бєгоунека у вересні на Закарпаття та делегації Закарпаття до Їглави на відзначення 10- річчя співпраці, що заплановане на осінь ц.р.

Відповідно до програми візиту чеські партнери ознайомляться зі станом реалізації проектів співробітництва – реконструкції багатофункціональної будівлі у с. Родникова Гута Свалявського району, загальноосвітньої школа I-III ст. №1 у м.Хуст та Амбулаторії у с. Широкий Луг наТячівщині.

На Рахівщині чеська делегація проведе офіційні зустрічі та обговорення питань налагодження партнерських відносин між громадами міст Tржебіч і Рахів. Буде домовлено про наступні взаємні кроки для офіційного встановлення співпраці. Члени делегації оглянуть ряд соціальних об’єктів, зокрема, ЗОШ I. – III ст. та дитсадок №1, ознайомляться з культурними та природними пам’ятками Рахова та Ясіня, які за часів першої Чехословацької Республіки були центром туризму, відвідають унікальну пам’ятку – історичну дерев’яну церкву в Ясінях, яка є об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, здійснять екскурсії в Музей екології Карпатського біосферного заповідника та Музей народного мистецтва і архітектури Гуцульщини.

Гості також матимуть змогу відвідати с.Кваси – центр мінеральних джерел в долині річки Тиса, санаторій «Гірська Тиса», продегустувати пиво власного виробництва місцевого ресторану.

Прес-служба обласної ради.

КОМІНВЕСТБАНК. ЩЕ ОДИН ВАЖЛИВИЙ КРОК ВПЕРЕД

У грудні 2017 року єдиний Закарпатський банк КОМІНВЕСТБАНК святкуватиме 25-річчя. «Банк з історією» є ровесником незалежної України і присутній не тільки у всіх районних центрах Закарпатської області, а й за її межами – у містах Києві, Львові, Одесі та Дніпрі.
Ідея створення саме Закарпатського банку, з розташуванням головного офісу в Ужгороді, сприймалася неоднозначно. Усі банки намагалися відкриватися в Києві, а регіони вважалися неефективними для ведення бізнесу. Однак у КОМІНВЕСТБАНКУ щодо цього не було жодних вагань. Банк розташований в унікальній місцевості, яка межує з чотирма державами Євросоюзу та є мостом, що з’єднує Україну з її західними партнерами. Окрім того, закарпатці є самобутніми людьми, які завжди намагаються зберегти багатолітні традиції укладу життя та господарювання, своєю працею розвивати регіон, де народилися і де відбулось їх становлення.
КОМІНВЕСТБАНК створений 16 грудня 1992 року. Сьогодні на території Закарпаття діє 34 відділення, колектив Банку налічує понад 450 працівників. За даними Національного банку України, на КОМІНВЕСТБАНК припадає 34% обсягів усіх кредитів, наданих юридичним особам по Закарпатській області. Це не просто статистичні дані, це – реальне забезпечення фінансування бізнесу краю, створення робочих місць, покращення інвестиційного клімату. Клієнтами Банку є понад тисяча приватних та юридичних осіб, у тому числі бюджетні установи краю, великі та малі компанії, приватні підприємці тощо.
«Ми завжди будуємо нашу співпрацю з клієнтами, у першу чергу, на людських відносинах. Для нас важливо мати партнерські стосунки, враховувати та обговорювати всі позитивні та негативні сторони, а інколи просто входити в становище клієнта, довіряти та підтримувати його. На цих простих істинах базується наш успіх», – зазначає Голова правління Мирослав Гісем.
Протягом усіх довгих років діяльності, стратегія і здобуття успіху КОМІНВЕСТБАНКУ тісно пов’язані із розвитком Закарпаття. В умовах реформування економічних відносин Банк, як і керівництво області, робить акцент на розвитку пріоритетних галузей господарювання – лісової та деревообробної промисловості, на відновленні славетного виноробства та сільського господарства, розвиткові прикордонного співробітництва, рекреації та туризму.
«Ми, як ніхто інший, розу­мі­ємо важливість і беззаперечну необхідність розвитку та ведення бізнесу на місцях, залучення інвестицій, вкладання коштів саме в економіку краю. Банк готовий здійснювати та обслуговувати інвестиції у розвиток інфраструктури Закарпатської області, сільське господарство, енергетику та екологічні проекти. Кредитуючи економіку нашого краю, ми створюємо робочі місця в районах та містах області, формуємо майбутнього платників податків, які будуть наповнювати бюджет не тільки Закарпаття, а й всієї держави» – наголошує М. Гісем.
Сьогодні, як і впродовж 25 років існування, головним капіталом для Банку є і залишається довіра клієнтів та партнерів, а також колектив однодумців, який робить усе для реалізації намічених цілей.
Надзвичайно складні для бан­ківської системи останні три роки, виявили слабкі місця багатьох фінансових установ та визначили найефективнішими ті стратегії, що в основі мали не гонитву за прибутками, а стабільне зростання та досягнення поставлених завдань.
«Реорганізацію банківського сектора витримали, на жаль, не всі банки. Понад 90 фінансових установ з тих чи інших причин були виведені з ринку. Тому нам важливо наголосити, що КОМІНВЕСТБАНК успішно пройшов усі перевірки Національного банку України, діагностичне обстеження Банку, перевірку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та подолав усі виклики сучасної банківської сфери. Для нас важливо, що КОМІНВЕСТБАНК підтвердив репутацію надійного, стабільного та успішного Банку», – наголошує Мирослав Гісем.
Вже станом на 1 липня 2017 року акціонери КОМІНВЕСТБАНКУ повною мірою виконали зобо­в’язання та збільшили статутний капітал Банку до 250 млн. грн. За таких умов, окрім виконання вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність», Банк матиме можливість збільшити обсяги кредитування, запровадити нові продукти, здійснити вкладення в інноваційні технології.
Комплексна програма КОМІНВЕСТБАНКУ на найближчі роки містить амбітні плани щодо збільшення своєї частини на банківському ринку області, впровадження нових продуктів із застосуванням ІТ-технологій, відкриття представництва за кордоном, а головне – Банк бачить себе активним учасником та партнером у житті Закарпаття.
За роки діяльності КОМІНВЕСТБАНК отримав безліч нагород і подяк. Виділити якісь особливо цінні нереально, оскільки кожна свідчить про зроблену роботу, вкладену працю, а інколи, й емоції. Саме професійний колектив працівників і є основною гордістю Банку. Без нього будь-яка формула успіху стане програшем і зазнає фіаско. Основне кредо команди однодумців – «Чесність і правдивість – не підкупні та не мають ціни». Спеціалісти Банку беруть активну участь у комітетах Незалежної асоціації банків України, Асоціації платників податків, постійно вдосконалюють свій професійний рівень. Банк вже давно співпрацює з УжНУ, тому серед членів його колективу багато молодих спеціалістів – випускників даного навчального закладу.
«Наразі ми завершили процедуру капіталізації, це – важливий крок до мети, але попереду ще амбітні плани та задуми, які будуть реалізовані задля розбудови нашого рідного краю. Бо ми – це Закарпаття», – підсумовує Мирослав Гісем.
Віталій РУСИН.

На Закарпатті 21-22 липня оголошено дні жалоби за полеглими в російсько-українській війні

На східних рубежах – чергове загострення: російсько-терористичні війська активізували обстріли українських позицій. Унаслідок ворожих обстрілів лише за 1 добу 20 липня загинули 9 військовослужбовців. Боронячи українську землю від окупанта загинули і два закарпатці.

19 липня, під час обстрілів у районі Зайцевого, отримав численні осколкові поранення, від яких згодом і помер, мешканець Виноградівщини Золтан Балаж.  Героя, котрому на момент загибелі було лише 22 роки, поховали у рідному Королеві.

А 20 липня на Закарпаття надійшла вже нова трагічна звістка про загибель ще одного юного оборонця: в результаті обстрілу опорного пункту 128-ї бригади від вогнепального поранення в голову загинув 22-річний Сергій Гладкий зі Страбичова, що на Мукачівщині.  

За два дні Закарпаття втратило одразу двох кращих синів. Ці дні область плаче, проводжаючи їх в остінню путь. Однак, до останнього реакції влади на важку втрату, окрім формальних слів співчуття на офіційних сайтах, не було. Відтак закарпатські волонтери самостійно оголосили жалобу за полеглими, закликаючи краян підтримати її та вшанувати пам’ять Героїв. Задля цього всього лише на три дні просять відмовитися від гучних пісень, звеселянь і бучних святкувань.

Услід за ініціативою волонтерів, про оголошення днів жалоби повідомили в Закарпатській ОДА. Так, за розпорядженням голови ОДА, 21-22 липня оголошені на Закарпатті днями жалоби за полеглими на Донбасі бійцями 128-ї ОГПБ. Згідно з розпорядженням, державні прапори на адміністративних будівлях будуть приспущені, органам державної влади, місцевого самоврядування, а також телерадіокомпаніям рекомендовано обмежити проведення і трансляцію розважальних заходів.