Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

ОДА оголошує конкурс з відбору інвестиційних проектів для суб’єктів малого та середнього підприємництва

Закарпатська облдержадміністрація оголошує конкурс з відбору інвестиційних проектів в рамках реалізації Порядку використання коштів обласного бюджету для часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами, залученими суб’єктами малого і середнього підприємництва для реалізації інвестиційних проектів (далі – Порядок), затвердженого рішенням обласної ради 21 вересня 2017 року № 910.

Порядок визначає умови та механізм надання фінансової підтримки суб’єктам малого і середнього підприємництва шляхом часткового відшкодування з обласного бюджету відсоткових ставок за кредитами, що надаються державними банківськими установами на реалізацію інвестиційних проектів суб’єктів малого і середнього підприємництва (юридичним особам та фізичним особам – підприємцям).

Банками партнерами даної програми є: ПАТ КБ “ПриватБанк”, АТ “Ощадбанк”, ПАТ “Укрексімбанк”, ПАТ АБ “Укргазбанк”.

До участі у конкурсі запрошуються суб’єкти малого та середнього підприємництва, які отримали кредити для реалізації інвестиційних проектів, частково забезпечують їх співфінансування, не отримують фінансову підтримку за іншими бюджетними програмами та за рахунок коштів проектів міжнародних фінансових організацій.

Детальніше про умови участі в конкурсі можна ознайомитись за посиланнями:

http://www.carpathia.gov.ua/ua/148.htm; http://www.carpathia.gov.ua/ua/news/detail/5557.htm

Усі документи необхідно подати до Департаменту економічного розвитку і торгівлі Закарпатської ОДА до 13 листопада 2017 року за адресою (м.Ужгород, пл.Народна 4, каб. 414).

Детальну інформацію можна отримати за телефонами: (0312) 61-35-16, 61-66-74.

Буревій на Закарпатті 17-18 вересня визнаний надзвичайною ситуацією регіонального рівня

Цей висновок дає підстави виділити кошти для ліквідації наслідків негоди з резервного фонду Державного бюджету.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) зробила експертний висновок щодо буревію, який пройшовся по Закарпаттю 17 та 18 вересня. Як повідомлялося раніше, загалом постраждали 25 населених пунктів у трьох районах, пошкоджені покрівлі на 682 будинках, знищено та пошкоджено близько 1900 гектарів лісу. Загальний обсяг збитків становить 130,7 мільйонів гривень.
Експертна комісія ДСНС класифікувала буревій як надзвичайну ситуацію природного характеру регіонального рівня.
– Цей висновок дає підстави отримати кошти для ліквідації наслідків негоди з Резервного фонду Державного бюджету, – коментує висновок ДСНС Геннадій Москаль. – Відповідні документи для Кабінету Міністрів України вже підготовлені.
Прес-служба ОДА.

Г. Москаль: «Мінфін всупереч нормативно-правовим актам забрав від Закарпаття левову частку надходжень від «дорожнього експерименту»

Міністерство фінансів України забрало від Закарпаття 41 мільйон гривень, отриманих Закарпатською митницею ДФС від перевиконання планових показників у вересні. Ці гроші були заплановані на ремонт доріг.
– Із другого півріччя цього року для Закарпатської митниці різко підняли планові показники, які дуже важко виконати, а не те, що перевиконати, – заявляє Геннадій Москаль. – Це робилося навмисно, щоб не залишати нам грошей на відновлення інфраструктури. При тому, що інших джерел, крім «дорожнього експерименту», для ремонту доріг Закарпаття не має – місцеві бюджети дають копійки, а Держбюджет не дає практично нічого. Незважаючи на підняті планові показники, у вересні Закарпатська митниця значно перевиконала плани, у результаті Закарпаття мало отримати 55 мільйонів гривень на ремонт доріг.
Ці гроші вже були попередньо розподілені по конкретних об’єктах, і тут Мінфін із грубим порушенням законодавства забирає 41 мільйон, залишивши 14. Вилучення мотивується тим, що інші митниці України не виконали плани, тому гроші слід відібрати від тих, хто перевиконав. Однак це не передбачено жодним нормативно-правовим актом, закон чітко пише, що 50 відсотків від перевиконання залишається області для відновлення інфраструктури. Сьогодні ж я підніму це питання перед прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом. Якщо Держбюджет не дає грошей на ремонт доріг, то хоча б не забирайте від нас те, що зароблене на місці. Це чистої води пограбунок!
Прес-центр ОДА.

Восьма сесія облради: депутати внесли слушні ініціативи та підтримали звернення до Президента України щодо Закону «Про освіту»

21 вересня відбулося пленарне засідання восьмої сесії обласної ради VII скликання.

У залі зареєструвалось 56  депутатів, які сформували порядок денний, в основному з матеріалів, рекомендованих президією облради до розгляду (а це понад 30 питань) та підтримали дві слушні ініціативи: одну вніс голова ОДА «Про оплату праці працівників Закарпатського академічного заслуженого народного хору» , іншу – Олександр Ледида про закріплення майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області» щодо  СК «Юність».

Далі головуючий наголосив, що з ініціативи першого заступника голови обласної ради Йосипа Борто, враховуючи важливість порушеного питання для багатонаціонального Закарпаття, запропоновано розглянути першим проект рішення «Про Звернення Закарпатської обласної ради щодо Закону України «Про освіту», яке  планувалось до розгляду позачергово у зв’язку із клопотаннями, які надійшли від більш ніж третини депутатів.  Він також зазначив, що прийняття Верховною Радою України 5 вересня нового Закону України «Про освіту», на переконання представників 4-х фракцій обласної ради, обмежує права всіх національних меншин на навчання рідною мовою, а сам Закон суперечить: Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, яку Україна ратифікувала в 2003 році;

Закону України «Про національні меншини в Україні» та міжнародним договорам, укладеним Україною із сусідніми країнами, зокрема Молдовою, Румунією, Угорщиною, які передбачають зобов’язання України щодо забезпечення мовних прав національних меншин.

 Усім добре відомо, що Закарпаття – багатонаціональна область, у нас положення Європейської хартії регіональних мов застосовуються одразу до трьох мов – румунської, словацької та угорської. Тому цілком зрозуміло, що Закарпатська обласна рада, яка зобов’язана представляти інтереси усіх без винятку мешканців області, не може бездіяти та повинна зробити все можливе для захисту прав представників національних меншин, які живуть на Закарпатті, є законослухняними громадянами України і прагнуть у повному обсязі володіти державною мовою, – підкреслив Михайло Рівіс, додавши, що це питання вже обговорювалося у цьому залі ще наприкінці минулого року. Так, 07 грудня 2016 року в цьому залі було прийнято рішення про Звернення Закарпатської обласної ради щодо внесення пропозицій до окремих статей до законопроекту «Про освіту» № 3491-д, а саме: включити норму, яка б давала особам,що належать до національних меншин і корінних народів, право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою у державних і комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти у місцях компактного проживання таких осіб.

         Наголосив очільник облради і на тому, що голова ОДА Геннадій Москаль уже звернувся до Президента України Петра Порошенка з проханням ветувати прийнятий Закон України «Про освіту», або повернути його у Верховну Раду України з правками.

Далі з цього питання висловились представники політ сил «Єдиний центр» та «Батьківщина», які відмовились брати участь у голосуванні, а другі – утримались, обгрунтувавши своє  рішення.  Так, обласний обранець  Андрій Шекета наголосив, шо йдеться в законі не про мову а про освіту і закон насправді хороший, до нього внесено 196 поправок від різних політичних сил, однак жодної – від угорців. А тому, аби не відправити хороший закон у небуття через статтю № 7, необхідно  відправити його на експертизу до  Венеціанської комісії.

Висловились і інші депутати. Після чого 38 обласних обранців підтримали дане звернення до Президента України.

Далі очільник облради  озвучив депутатські запити з актуальних питань в галузі медицини, спорту, земельних наділів , які були підтримані в залі. Після чого депутати затвердили нові програми, внесли зміни до діючих та прийняли звернення до вищих ешелонів влади із наболілих для громад краю питань.

Прес-служба облради.

 

Патронатні родини – на Закарпатті шукають потенційних батьків-вихователів

Патронат над дитиною – нова послуга підтримки сімей з дітьми, які опинились у складних життєвих обставинах. Це – тимчасовий догляд за дитиною в родині вихователя поки вона або її родина не подолає складнощі. Патронатні сім’ї в перспективі стануть альтернативою діючим притулкам та інтернатам. Про це під час брифінгу в ОДА повідомила директор обласного центру соціальних служб для сім’ї дітей та молоді Наталія Романюк.

Наразі головне завдання соцпрацівників — знайти кандидатів у патронатні батьки. Відбираються ті, хто вже має позитивний досвід виховання дитини, з відповідними житловими умовами, члени родини котрих також погоджуються на реабілітацію дитини у своєму помешканні. Це не послуга на волонтерських засадах, це – оплачувана робота. Вихователь отримуватиме п’ять прожиткових мінімумів. Ще два – виділятимуть на дитину. Кандидати проходять обов’язкове навчання, за результатами якого видається довідка та рекомендація. Патронатний вихователь має бути готовим негайно взяти до себе дитину (або декілька дітей з однієї родини), які опинилися у складних життєвих обставинах. Це можуть бути новонароджені, від яких відмовилися батьки, діти, які зазнали жорстокого поводження, або ж батьки котрих померли, хворіють тощо. Строк перебування дитини у сім’ї патронатного вихователя становить від трьох місяців до півроку. «Патронатний вихователь є членом команди, у догляді за дитиною йому допомагатимуть спеціалісти, – наголошує психолог Закарпатського обласного центру соціальних служб для сім’ї дітей та молоді Андреа Бізіля. – Всім небайдужим, хто зацікавився, слід звертатись у райдержадміністрації, міськвиконкоми, або до центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді».

Прес-служба ОДА.

Обряд гуцульського весілля від «Лісоруба» стане родзинкою свята «Осінь весільна» у Чернівцях

ГВ 2

1 жовтня, у Чернівецькому обласному музеї народної архітектури та побуту, відбудеться фольк­лорно-етнографічне свято «Осінь весільна». У цей день буковинське село музею житиме весільними обрядовими дійствами, журливо-величальними весільними піснями, танцями й віншуваннями. У цьому яскравому заході візьмуть участь кращі аматорські колективи Закарпаття. Родзинкою свята стане театралізований показ обряду гуцульського весілля Рахівщини від народного аматорського колективу пісні і танцю «Лісоруб» Великобичківського селищного будинку культури.
До речі, учасники «Лісоруба» 10 вересня виступили з фрагментом яскравого обрядового весільного дійства під час другого етнофестивалю «Закарпатська свальба», на сцені музейного комплексу «Старе село» у Колочаві, (Свалявщина), де проходила основна частина заходу.

З 14 вересня до 1 жовтня в Ужгороді діє виставка художника Павла Марінця

18767463_1885002788380142_4838174499317888448_n afisha-2

14 вересня в обласному музеї народної архітектури та побуту свій живописний доробок представив Павло Марінець.

Молодий митець лише торік завершив свій вишкіл у Закарпатській академії мистецтв (спеціальність «Живопис») і вже дебютує авторською виставкою – об’ємною та розмаїтою. Серед майже півсотні творів домінують колоритні, «душевні» портрети близьких авторові людей, переважно в народному вбранні або за традиційними ремеслами. Як зауважив директор музею Василь Коцан, представляючи добірку, вся вона – пронизана духом рідної художникові Гуцульщини й, без сумніву, органічно та цікаво доповнює постійні експозиції Ужгородського скансену.

Ще одна помітна частина доробку Павла Марінця – іконопис, у якому художник працює близько п’яти років. Його авторству, зокрема, належать іконостасні роботи та розписи в храмах Закарпаття і Чехії.

Поряд із тим, представлені шукання автора в жанрі пейзажу, натюрморти й інсталяція – з живим едельвейсом. Як пояснив Павло, це – один із символів Рахівщини, оповитий багатьма легендами – про загадкову, тендітну, але недосяжну, й від того ще жаданішу квітку. «Хотілося відтворити в своїй презентації частинку гуцульської романтики, додати віри у щось хороше, надихнути».

Сам Павло зізнався, що неабияк надихається автентикою рідного краю, а ще – живописом закарпатського класика Гаврила Глюка, і, вочевидь, поезією. Адже назву своїй першій персональній виставці «Життя іде…» художник дав саме під враженням від однойменного вірша Ліни Костенко – екзистенційного, напутнього, життєствердного.

Привітали молодого митця з гідним дебютом мистецтвознавець, викладач Закарпатської академії мистецтв Роман Пилип, голова молодіжного об’єднання при ЗОНСХУ Олексій Федор, голова Товариства словацьких митців Закарпаття Міхаел Пейтер, голова обласної організації Національної спілки дизайнерів України Михало Белень та ін.

Познайомитися з творчістю Павла Марінця охочі мають можливість до 1 жовтня.

Управління культури Закарпатської ОДА

З 10 вересня до 10 січня – заборона на вилов риби

Для попередження та запобігання негативного впливу на середовище існування, шляхи міграції, нерестилища, місця нагулу та нересту струмкової форелі, забезпечення її збереження і недоторканості, Управління державного агентства рибного господарства у Закарпатській області (Закарпатський рибоохоронний патруль) у взаємодії з облдержадміністрацією, органами влади та місцевого самоврядування, правоохоронцями, установами і організаціями екологічного та природоохоронного спрямування здійснює відповідні заходи з питань охорони нересту та збереження середовища існування струмкової форелі. Вони передбачені розпорядженням голови ОДА від 08.09.2017 р. №460. Згідно з цим документом, вересень – грудень 2017 року оголошено місяцями охорони нересту струмкової форелі, рекомендовано компетентним державним органам вжити передбачених законом заходів для посилення охорони водних біоресурсів, скоординовано зусилля у боротьбі з незаконним рибальством та браконьєрством.
Наказом Управління державного агентства рибного господарства у Закарпатській області від 08.09.2017 №76 з 10 вересня 2017 р. по 10 січня 2018 року встановлено заборону на вилов (добування) риби та інших водних біоресурсів.
На заборонений період дозволено здійснення любительського рибальства однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега на певних ділянках рибогосподарських водних об’єктах області. На р. Тиса це – від прикордонного знаку №361 в місті Чоп Ужгородського району вверх по течії до автотранспортного мосту в с. Ділове.
Правила лову риби під час нересту передбачають: вилов лише з берега, на визначених ділянках водойм, лише дозволеними знаряддями лову – 1 вудкою/донкою з одним гачком або спінінгом, з дотримання норм вилову – до 3 кг/день на людину. Рибалка в природних нерестовищах і на території зимувальних ям категорично заборонена.
В період нересту заборонено проводити дно­поглиблювальні, вибухові та інші види робіт, добувати будівельні матеріали (піщано-гравійні суміші, розчищувати русла річок, здійснювати днопоглиблення, берегоукріплення тощо), проводити змагання із спортивного рибальства, проводити підводне полювання, пересування плавучих засобів (човнів).
За порушення правил рибальства під час нересту передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності. Відповідно до Кодексу України про адмінправопорушення, за незначне порушення передбачено попередження або накладення штрафу на громадян від 34 до 170 грн.; на посадових осіб – від 170 до 510 грн. За грубе порушення правил рибальства (із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь особами, які не мають дозволу на промисел тощо) – штраф 340-680 грн., на посадових осіб – 510-850 грн. (у обох випадках – з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення). Залежно від ступеня завданих збитків, за грубі порушення передбачена і кримінальна відповідальність: штраф 3400 – 6800 грн. або позбавлення волі строком до 3 років з конфіскацією знарядь і засобів лову, та незаконно добутих водних біоресурсів.
Крім штрафу за незаконний вилов правопорушнику нараховується штраф за кожну виловлену рибину, незалежно від її розміру та ваги.
Управління Держагентства рибного господарства у Закарпатській області (Закарпатський рибоохоронний патруль).

ПОДАТКОВІ КАНІКУЛИ: ЗАСТОСУВАННЯ ПЛАТНИКАМИ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ НУЛЬВОЇ СТАВКИ ЦЬОГО ПОДАТКУ

ДПІ у Рахівському районі повідомляє, що з метою реалізації положень Закону України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» Кабінетом Міністрів України 9 серпня 2017 року за №592 видано Постанову «Про затвердження Порядку переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з такого податку та форми спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України» (далі –Постанова).

Платники податку на прибуток, які відповідають вимогам, встановленим пунктом 44 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2021 року можуть застосовувати нульову ставку податку на прибуток із поданням спрощеної податкової декларації.

При переході на нульову ставку податку на прибуток підприємств платники повинні дотримуватись таких умов:

річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не повинен перевищувати трьох мільйонів гривень;

розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати;

відповідати одному із критеріїв:

утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;

діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;

які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.

Не можуть застосовувати нульову ставку податку на прибуток платники, утворені після 1 січня 2017 року шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), приватизації та корпоратизації.

Пунктом 44 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу визначено перелік видів діяльності суб’єктів господарювання, що позбавляють права застосовувати нульову ставку податку на прибуток підприємств

У разі відсутності підстав для застосування нульової ставки, платники подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за основною формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467).

ДФС України у листі від 04.09.2017 року №23407/7/99-99-15-02-01-17 (далі – Лист) надала роз’яснення щодо заповнення та подання спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

З текстом Постанови та Листа можна ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

КПП «Солотвино – Сігету Мармацієй» більше місяця не працюватиме вночі

З 11 вересня по 30 листопада, з 22-ої до 05-ої год., будуть проводитись ремонтні роботи щодо відновлення моста через річку Тиса.
Прес-служба Мукачівського прикордонного загону повідомляє, що у зв’язку з цим, пропуск транспортних засобів та пішоходів в ППр «Солотвино – Сігету Мармацієй» буде обмежено.
Держприкордонслужба України звертається до громадян з проханням врахувати цю інформацію перед плануванням маршруту закордонних поїздок та можливістю обрати інші пункти пропуску.