Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

У райцентрі зайнятості навчали опалювачів приміщень

IMG_0536

Щороку, напередодні опалювального сезону, на базі районного центру зайнятості проходить навчання персоналу, який здійснюватиме опалення приміщень дровами.

Навчання відбувається на курсах цільового призначення за навчальною програмою “Дотримання безпечних умов праці при опаленні приміщень”. Атестація працівників на 2017-2018 опалювальний період проводитисься за сприяння ТОВ «Закарпатський навчальний центр підготовки і перепідготовки кадрів». Цьогоріч його проходила понад 80 осіб з числа безробітних. Отримавши потрібні знання, посвідчення та допуски до робіт з підвищеною небезпекою, громадяни на період опалювального сезону гарантовано забезпечуються робочим місцем. Вони обслуговуватимуть котельні лікарень, шкіл, дитячих садочків та ін.

До місцевих бюджетів надійшло понад п’ять млн. земельного податку

За 9 місяців року до місцевих бюджетів Рахівщини надійшло 5774,36 тис. грн. земельного податку, в т. ч.: від юридичних осіб землевласників та землекористувачів – 4242,02 тис. грн., від фізичних осіб – підприємців та громадян – 1532,34 тис.грн. земельного податку (у порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження збільшилися на 74,66 тис. грн.).
Згідно із вимогами Земельного кодексу України, власники земельних ділянок та землекористувачі зобов’язані своєчасно сплачувати земельний податок та/або орендну плату.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму земельного податку та до 20 лютого подають податкову декларацію на поточний рік відповідному контролюючому органу, визначене в ній податкове зобов’язання сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Нарахування фізичним особам сум податку здійснюють контролюючі органи, які надсилають (вручають) платникові до 1 липня поточного року, податкове повідомлення-рішення. Сплатити фізичні особи земельний податок повинні протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
За матеріалами ДПІ у Рахівському районі.

«Моє ґаздівство» – презентація тваринницьких досягнень

DSC_0023

Минулої суботи, з ініціативи райдержадміністрації, зокрема, її очільника Павла Басараби, за підтримки Великобичківського органу місцевого самоврядування (голова – Йосип Божук) та відділу агропромислового розвитку РДА (начальник Н. Кобаса), у Великому Бичкові, поблизу школи-інтернату, відбулася перша виставка-конкурс «Моє ґаздівство», яка також мала статус ярмарки.

На противагу гастро­номіч­ному фестивалю «Гуцульська бриндзя», проведення подібного заходу має на меті популяризувати розвиток тваринництва незалежно від форм ведення господарювання. Адже Рахівщина багата традиціями вирощування худоби, споконвіків, незважаючи на суворі кліматичні умови, притаманні для високогір’я, утриманню тварин на власних обійстях, їхньому полонинському літуванню відводилася домінуюча роль. Не було такого господарства, де б не дбали про корову, піклувалися про певну кількість овець чи кіз, не кажучи вже про кури, кролі, свині.
Початок дев’яностих минулого століття, після ліквідації колгоспів, ознаменувався справжнім бумом повернення населення до землі. Отримавши право самостійного обробітку наділів й розподілу кормів, господарі нарощували поголів’я худоби, а надлишок тваринницької продукції збували. Перенасичення ринку призвело до падіння цін, а відсутність переробки молочної і м’ясної продукції, вовни вплинуло на зменшення поголів’я у дворогосподарствах. Держава практично усунулася від проблем дрібного товаровиробника, залишивши його сам-на-сам з жорстокими умовами ринку.
Незначні дотаційні вкраплення за наявності коштів у бюджеті, відсутність постійної зайнятості, отже – гарантованої виплати зарплати, змушували доводити власні ґаздівства до утримання оптимальної кількості худоби й, пакуючи валізи, шукати заробітку світами. Наслідки очевидні й нині – чимало нескошених угідь, окремі з яких заростають чагарниками.
Нині ситуація змінюється на краще. Серед одно­осібників залишилися найбільш витривалі, або ті, хто з діда-прадіда звик до важкої праці на землі й в родинах яких шанували справу, передаючи її тонкощі з покоління у покоління. Крім цього, виросли нащадки, котрі всупереч труднощам, не побоялися кинути виклик мінливостям ринку, не тільки відкрили господарства, але й нарощують виробництво, дбаючи про збільшення поголів’я.
Саме для переконаних оп­ти­містів, господарів різної величини й було вперше проведено виставку-конкурс, під час якої її учасники отримали змогу продемонструвати худобу й птицю, про яку піклуються, принагідно – обговорити умови її утримання, поділитися досвідом, домовитися про ціну продажу, якщо надійдуть пропозиції.
Загалом і учасники, й гості, незважаючи на дрібний, пронизливий дощ, характерний для осінньої пори, належним чином оцінили надану можливість поспілкуватися. А обмінятися враженнями було від чого. На облаштований зі стійлами й загородами майданчик, завдяки селищній раді й за підтримки ТОВ «ВГСМ», «МЕГОРА», ДП «Великобичківське ЛМГ», депутатам районної та се­лищної рад М. Божуку та І. Кузьмику, місцевому ВЖКП, підприємців В. Павлюку та М. Шофрону, власні корови і телички, іншу живність привезли господарі Великого Бичкова, Верхнього Водяного, Луга та ін­ших населених пунктів, а саме: В. Ілічук, І. Руснак, В. Волощук, М. Бойчук, Л. Гаврищук та голова ФГ «Халус» Г. Халус, кози – В. Фірцак, вівці – В. Варга та В. Сидоряк. М. Гаврищук, М. Божук та М. Борка представили кроликів, голубів, фазанів та індиків. Одноосібно, в окремій загороді, розгулювали буйволи І. Бобрюка.
Враховуючи, що захід проводився вперше, без нагород не залишився жоден господар. Теплими словами людей праці також привітала під час урочистостей і депутат обласної ради, директор ТОВ «ВГСМ» Ірина Мацепура. Відзнаки та сертифікати на отримання півтора центне­ра пшениці й ячменю власникам тварин вручили голови райдержадміністрації й селищної ради Павло Басараба і Йосип Божук, заступник голови РДА Дмитро Ігнатюк.
Представник фірми «PURI­NO» в Закарпатській об­лас­ті В. Мартинич подбав про фірмові парасолі, начебто вгадуючи примхи погоди, термос-кружки і записник, а господарі різного роду птиці, кролів, фазанів, голубів безкоштовно отримали мішки преміум кормів-добавок.
За задумом організаторів, подібні виставки стануть тради­ційними, з року в рік їхній формат буде ширшим, що посприяє популяризації розвитку тваринництва у районі, адже ніхто ще не відміняв суперництво між ґаздами на утримання кращої худоби, що завжди стимулювало у кращий бік.
І який захід без святкового супроводу? Підготували концертну програму, ведучими якої були О. Горощак та В. Данюк, працівники селищного будинку культури. Піснями присутніх звеселяли учасники гурту «Надія» (керівник – О. Йосипчук) та А. Томашук.
А на завершення виставки великобичківці традиційно частували бажаючих голубцями.
Михайло ЮРАЩУК.

DSC_0013 DSC_0037 DSC_0044 DSC_0051 DSC_0059 DSC_0069 DSC_0078 DSC_0079 DSC_0094 DSC_0106

Про збереження пралісів у Європі говоритимуть на міжнародній конференції у Рахові

У рамках відзначення 10-ої річниці ухвалення Комітетом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО рішення про включення українсько-словацької номінації «Букові праліси Карпат» до переліку об’єктів Всесвітньої природної спадщини, на базі Карпатського біосферного заповіднику 26–29 вересня, у м. Рахів відбудеться Міжнародна науково-практична конференція «Десятиріччя створення об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини»: історія, стан та проблеми впровадження інтегрованої системи менеджменту.

Участь у конференції візьмуть представники наукових та природоохоронних установ України, Угорщини, Австрії, Швейцарії, Словаччини, Німеччини, а також спеціалісти департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської облдержадміністрації.
Йтиметься про стан та перспективи створення європейської мережі пралісів та старовікових лісів Європи. Науковці ділитимуться досвідом та проблемами організації освітніх та інформаційних програм спрямованих на формування поваги та прихильності людей до збереження об’єктів Всесвітньої спадщини. Також фахівці обміняються досвідом щодо вдосконалення національних законодавств в сфері збереження Всесвітньої спадщини.
Заплановано також допрацювати нову редакцію Спільної Декларації про наміри між Міністерством екології та природних ресурсів України, Міністерством навколишнього середовища, охорони природи, будівництва та безпеки реакторів Федеративної Республіки Німеччини і Міністерством охорони навколишнього середовища Словацької Республіки щодо співпраці з охорони та управління спільним об’єктом Всесвітньої спадщини у зв’язку із його розширенням. Також у програмі зустрічі передбачено обговорити перспективи будівництва міжнародного навчально-дослідного центру букових пралісів та сталого розвитку Карпат на базі Карпатського біосферного заповідника.
Довідково. У 2007 році Комітет Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО прийняв рішення про включення українсько-словацького об’єкта „Букові праліси Карпат” до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини. У 2011 році до нього долучено природні букові ліси Німеччини. Таким чином – на Європейському континенті була утворена унікальна транскордонна українсько-словацько-німецька природоохоронна територія світового значення.
Українську частину цього природного об’єкту нині представляють праліси Карпатського біосферного заповідника та Ужанського нацпарку у межах Рахівського, Тячівського та Великоберезнянського районів, а також урочища, що на території національних парків “Синевир” та “Зачарований край”.

Рахівський ДНЗ №3 – лауреат ІІ-го обласного етапу конкурсу на «Кращий дошкільний навчальний заклад»

DSC_0025

 

DSC_0026Рахівський ДНЗ №3 «Дзвіночок» виховує місцевих маляток з 1990-го року. Впродовж його функціонування були у його історії роки процвітання, були і миті падіння. Змінювалися, виростаючи, вихованці, йшли на пенсію працівники. Було в закладу й три завідувачки: перша – І.А. Шпіляк, наступна – Г.П. Ватрала. Обіймала цю посаду й С.А. Попенко, а не так давно дитсадок очолила молода і енергійна Л. І. Штефура.

Амбітна завідувачка має 24 роки робочого стажу, пройшла шлях від помічника вихователя до керівника, роки пропрацювала в Рахівському дитсадку №2 і вже півтора роки – віддана «Дзвіночку». За цей час Любі Іллічні вдалося багато чого зробити на благо закладу, а зміни на краще помітили навіть у області, бо цьогоріч Рахівський ДНЗ №3 разом з Лугівським садком єдині в районі потрапили до ІІ-го обласного етапу конкурсу на «Кращий дошкільний навчальний заклад». Відзнаку і грошову нагороду отримувала в Ужгороді особисто. Зізнається, що визнання ДНЗ одним із кращих у районі – приємне. Грошову ж винагороду вирішили витратити на костюми для вихованців.

Взагалі, за півтора року її керівництва сталися і кадрові зміни: багато хто пішов на заслужену пенсію, прийшли на роботу молоді фахівців. Педагогічного персоналу тут 19 осіб, включно з музкерівниками, психологом, логопедом, 26 техпрацівників та одна медсестра. Функціонує у дитсадку сім груп, у двох з яких навчально-виховний процес відбувається угорською мовою, а загалом відвідує заклад 195 вихованців.
Протікають звичні будні у великій родині «Дзівночка» плідно та весело, бо майже весь час дітвора готується до виступів та свят. Впродовж навчального року на базі закладу відбулися два районні методоб’єднання, проводилося шість різноманітних свят та випускний. Для кращої роботи персоналу та росту їхньої педагогічної діяльності у ДНЗ відбуваються і закриті внутрішньодитсадкові методоб’єднання. Таким чином, педагоги діляться досвідом, звертають увагу на успіхи й недоліки роботи одне-одного та аналізують власну працю.
– Минулого навчального року, – каже завідуюча, – вдалося покращити і матеріально-технічну базу закладу. За кошти відділу освіти РДА відремонтували коридор і музичну залу. Міська рада за сприяння міського голови Віктора Медвідя закупила новий лінолеум, поміняла вхідні двері, опалення. І це все до того, як заклад перейшов на фінансування міста. Цьогоріч за кошти міськради повністю замінили стару сантехніку, побілили всі приміщення, зробили ремонт в кабінеті логопеда, а спальню ясельної групи реконструювали, що дало можливість збільшити кількість спальних місць. Батьківський комітет облаштував одну із груп, закупивши нові штори, шафи та інші необхідні речі. Однак, завжди є те, чого бракує, а потребують оновлення кухонний посуд, подушки, матраци та інше.
Найближчим часом Люба Іллічна прагне облаштувати огорожу навколо дитсадка та реставрувати ігровий майданчик. Тож, зважаючи на вже зроблене, хочеться побажати ДНЗ зеленого світла на шляху процвітання, адже все це – для наших маленьких рахів’ян, їхнього розвитку і яскравого дитинства.
Андріана ЛЕЛЕ.

Патронатні родини – на Закарпатті шукають потенційних батьків-вихователів

Патронат над дитиною – нова послуга підтримки сімей з дітьми, які опинились у складних життєвих обставинах. Це – тимчасовий догляд за дитиною в родині вихователя поки вона або її родина не подолає складнощі. Патронатні сім’ї в перспективі стануть альтернативою діючим притулкам та інтернатам. Про це під час брифінгу в ОДА повідомила директор обласного центру соціальних служб для сім’ї дітей та молоді Наталія Романюк.

Наразі головне завдання соцпрацівників — знайти кандидатів у патронатні батьки. Відбираються ті, хто вже має позитивний досвід виховання дитини, з відповідними житловими умовами, члени родини котрих також погоджуються на реабілітацію дитини у своєму помешканні. Це не послуга на волонтерських засадах, це – оплачувана робота. Вихователь отримуватиме п’ять прожиткових мінімумів. Ще два – виділятимуть на дитину. Кандидати проходять обов’язкове навчання, за результатами якого видається довідка та рекомендація. Патронатний вихователь має бути готовим негайно взяти до себе дитину (або декілька дітей з однієї родини), які опинилися у складних життєвих обставинах. Це можуть бути новонароджені, від яких відмовилися батьки, діти, які зазнали жорстокого поводження, або ж батьки котрих померли, хворіють тощо. Строк перебування дитини у сім’ї патронатного вихователя становить від трьох місяців до півроку. «Патронатний вихователь є членом команди, у догляді за дитиною йому допомагатимуть спеціалісти, – наголошує психолог Закарпатського обласного центру соціальних служб для сім’ї дітей та молоді Андреа Бізіля. – Всім небайдужим, хто зацікавився, слід звертатись у райдержадміністрації, міськвиконкоми, або до центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді».

Прес-служба ОДА.

Купуючи районний продукт – підтримуємо наші підприємства

2

Відділ агропромислового розвитку райдержадміністрації здійснив міні-дослідження нашого споживчого ринку, щоб з’ясувати, чи готові мешканці купувати продукти власного виробника? Зокрема, в рамках дослідження стало відомо, що населення при здійсненні закупів не звертає увагу на виробника, місце виготовлення (район, область) тієї чи іншої продукції, не кажучи вже про термін придатності та склад товару. А запропонувати населенню нам є що.

Так, у районі діють 55 фермерських та 20 тисяч особистих селянських господарств (сільський сектор), які виробляють основні види тваринницької продукції, а саме: сирно-молочну, м’ясо-переробну і м’ясо. До прикладу, в Чорній Тисі набрало обертів фермерське господарство «Чорна Тиса+» (голова – депутат районної ради А.М. Павлючок), де утримують велике поголів’я овець, приймають туристів, від­новлюють стародавні рецепти при­готування чистого і якісного овечого сиру, реалізовують сир, бриндзю, вурду між населенням району, налагодили постачання молодої баранини в ресторанно-туристичні комплекси «Драгобрат», «Буковель» тощо.
Кілька років успі­ш­но функ­ціонує фермерське господарство «Рахівський ве­­­­­­­се­лий молочник»­ (П.М. Томенюк в с. Ділове), в якому утримують значну кількість поголів’я великої рогатої ху­до­би, налагодили переробку сільсь­когосподарської сировини (пастеризоване молоко, вершки, творог, різного виду сири тощо, які ре­алі­зують населенню на ринках та в ресторанні заклади району), а також надають агроекосервісні послуги (приймають туристів на еко-фермі, організовують майстер-класи з виготовлення різного роду сирів, бриндзі для туристів та впроваджує інші послуги з агровідпочинку).
За багато років чесної і від­даної праці, як у нашому районі, так за межами області, всім ві­доме потужне фермерське господарство «Агроспол» П.П. Польчука. Там розводять велику рогату худобу м’ясних порід коней (салерс, лімузинська, герефордська), виробництва м’ясо-копчених виробів. Впродовж останніх років господарство завезло за імпортом більше 50 голів племінних телиць, що дало змогу значно наростити в господарстві поголів’я великої рогатої худоби. З метою зменшення затрат на закупівлю та транспортування кормів, фермерське господарство «Агроспол» викупило в с. Арданово Іршавського району тваринницькі приміщення колишнього колективного сіль­сь­ко­господарського підпри­ємства, де зараз утримують основне поголів’я ВРХ, та взяло в оренду більше 500 га ріллі, на якій вирощує зернові та кормові культури, для обробітку землі використовують власну техніку (2 комбайни і одну сівалку). Крім цього, ФГ витратило більше 2,5 млн. грн. на будівництво забійного пункту в присілку Банський, з проектною потужністю забою за зміну 20 голів великої рогатої худоби або 100 свиней. Об’єкт готовий до експлуатації на 85%. Працює в Лузі й цех з виробництва ковбасних та м’ясних виробів, де наразі виробляють більше 30 видів м’ясної продукції.
Вирощуванням поголів’я ве­ликої рогатої худоби, овець, свиней для постачання населенню через ринки й ресторанно-магазинні заклади району займається також фермерське господарство «Халус» у Верхньому Водяному (голова – Г.Ю. Халус).
З метою здешевлення штучного осіменіння корів і телиць, що дозволить відтворити поголів’я з якісними продуктивними показниками, щоріч­но з районного бюджету виді­ляються кошти для реалізації районної Програми розвитку та підтримки тваринництва, птахівництва і бджільництва в районі на 2016 – 2020 роки. 5 тисяч гривень виділено і цьогоріч, які перераховано ВАТ «Закарпатське племпідприємтво» (Мукачево). Здійснює такі роботи Г.Ю. Халус в мережах пунктів штучного осіменіння Верхнього Водяного та Великого Бичкова.
Радує, що всі фермерські господарства вчаться самотужки налагоджувати бізнес, впроваджуючи маркетингову діяльність, розбудовуються, надаючи різні послуги туристу, відвідують різні обласні ярмаркові заходи, виготовляють банери, візитівки, висвітлюють власні послуги в районній газеті та запрошують журналістів-телевійзійників до себе в гості.
Чимало чесних, працьовитих людей є і в особистих селянських господарствах району. Це – В.В. Шорбан з Лугів, М.М. Волощук з Луга, Ю.Ю. Либавка з Білої Церкви, В.В. Варга з Верхнього Водяного, М.Ю. Томенюк та Ю.М. Лазоряк з Рахова, М.М. Ліпчак з Видрички, І.В. Петрюк з Лазещини, В.С. Діміч з Квасів, Р.В. Юраш з Богдана, В.В. Йосипчук з Ділового та багато інших господарств, які самостійно, поступово вишуковують ринки збуту екологічно чистої продукції, працюють на власний авторитет та нарощують виробничі обсяги.
Слід згадати добрим словом і наших хлібопекарів. Біль­ше двадцяти років улюбленою справою – випіканням хліба – займається МП «Залізничник» у Рахові (директор – О.І. Пукман). Підприємство у важкі для людей часи систематично реалізовує через власні торгові точки «соціальний хліб» для незахищених верст населення району, забезпечує високий рівень якості та купівельної спроможності для населення. Якість продукції підтверджена лабораторною супровідною документацією, що дозволило МП постачати продукцію за межі області, зокрема гірсько-лижного курорту «Буковель», ресторанним, готельним закладам та відпочинковим базам для дітей. А майстерності рецептури, домашній кондитерській випічці з великим асортиментом можуть позаздрити й найкращі кондитерські світу.
Великий Бичків пишається ТОВ «Хлібокомбінат» (директор Г.М. Обшитош), який за тривалий період роботи має вдячних покупців, впровадило нові технології, обладнання, канали збуту, способи доставки, а найголовніше – зберегло робочі місця. Підприємство твердо стоїть на ногах, здобувши власну нішу на ринку якісної продукції району.
Якщо зробити невеличку хронологію подій впродовж років, район став багатий і приватними підприємцями, які започаткували власний бізнес з випікання хліба та хлібобулочних виробів. Серед таких: В.М. Божук, В.П. Павлюк (В. Бичків), М.М. Соловйов і Р.Ю. Суховія (Ясіня), В.В. Думен, Г.М. Розній, О.О. Пукман (Рахів) та Г.С. Дем’ян (Богдан). Смачні хлібобулочні вироби їхніх міні-пекарень охоче купують односельці, їх замовляють магазини, торгові точки населених пунктів Рахівщини.
Наявний на полицях у роз­дрібній мережі й хліб з Тячів­ського району (Буштино, Дубове), Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької областей.
Наразі, з метою попу­ля­ризації місцевого товаровиробника та запровадження споживчого патріотизму, відділ агропромислового розвитку рай­держадміністрації веде перемовини з місцевими суб’єктами роздрібної торгівлі (крамницями) щодо запровадження окремо відведених торгових місць для наших виробників м’ясної та молочної, хлібобулочної продукції. Це дасть можливість з одного боку розвиватися місцевим агровиробникам, а з іншого – буде можливість вивчати реальний попит та пропозиції на екологічно чисту місцеву продукцію.
Можна навести ще багато прикладів про продукт важкої праці наших людей бізнесу, але їхній стабільний розвиток починається з нас з вами. Купуємо районний продукт – підтримуємо наші підприємства: робітники отримують зарплату, підвищується купівельна спроможність – зростають прибутки всіх галузей і поліпшується життя кожного громадянина. Тому, при здійсненні щоденних закупів, не забуваймо про виховання в собі споживчого патріотизму. Кожна сума, сплачена за товар районного та й українського виробництва, включає певну частку податків, що спрямовуються до бюджету. А це – й соціальні виплати пенсіонерам, інвалідам, студентам та іншим незахищеним верствам населення, стимулювання роботодавців до створення нових та збереження існуючих робочих місць у районі. Такі споживачі – мрія кожного нашого виробника, який в задоволення буде активніше працювати та враховувати наші побажання.
Наталія КОБАСА, начальник відділу агропромислового розвитку райдержадміністрації.

Проблеми з водопостачанням у Рахові вирішуються

водники

Як відомо, у Закарпатті останніми роками почастішали випадки з погіршенням водопостачання населення через засуху і зневоднення водотоків. З такою проблемою зіткнулися і рахів’яни. Звал водяного потоку річки Тиса на правий корінний берег зумовив різке падіння рівня ґрунтових вод під лівим корінним берегом, що стало причиною серйозних перебоїв з водопостачанням міста, оскільки місцевий водозабір знаходиться на протилежному березі річки і фактичний рівень води не забезпечує роботу агрегатів в необхідному режимі. Тож, з метою безперебійного водопостачання населення та інфраструктури райцентру, на замовлення Рахівської міськради виготовлено кошторисну документацію щодо здійснення робіт щодо регуляції русла р. Тиса у верхній частині міста в районі водозабору. Роботи виконує Тячівське міжрайонне управління водного господарства. Згідно з проектом, плануються земляні роботи, орієнтовним об’ємом 3200 кбм.
Наразі тривають роботи з влаштування прокопу, орієтовним об’ємом 700 кбм.
Загальна коштовність робіт – 199,982 тис. грн.
Рахівська дільниця Тячівського МУВГ.

«Любилисьи-кохалисьи молоденькі люди, А тепер сьи вже побрали, най їм гаразд буде!»

21433279_1554944984565824_1819319402691565016_n (1) 21462851_1554945391232450_6132719005685321606_n(1)

Гуцульщина – незабутній край, де мешкає найколоритніший народ. Колиска традицій, звичаїв та обрядів, які оберігають та плекають гуцули. Життєдіяльність горян зафіксована у їхніх традиціях та способі життя. Ясінські гуцули також вірні традиціям предків, шанобливо оберігають і передають старовинні звичаї та обряди майбутнім поколінням. Нещодавно в Ясінях – серці Карпат, гучно відлунало видовищне та колоритне, справжнє гуцульське весілля, яке гуляли всім селищем в супроводі найкращих музик району! Такої кількості народу на жодному весіллі ані ґазди, ані молоді ще не бачили… Красиве, казкове дійство було наповнене вражаючою енергетикою від старовинних автентичних костюмів, гуцульських весільних традицій, музичного марафону, співу, танців, емоцій…

«Зачьилосьи весілльичко, зачьило, зачьило…
А в щасливу годиночку, коби сьи скінчило».
Відтворити весільний обряд з родзинкою сучасності давно вимріювали чотири ясінські газдині – О.Ю. Зелін­ська, Г.М.Жураковська, М.В.Рещук та В.Д.Рещук. Підтримав «задумку, витягнуту із старої шухляди», селищний голова – Е.Ф.Зелінський, який доклав усіх зусиль до організації гуцульського весіл­ля, що стало «живою казкою в серці Карпат». Пан молодий – Іван Агопшук та пані молода – Анжела Маскалюк ще довго житимуть згадками від пережитих щирих емоцій… Ще довго переказуватимуть дітям, онукам, правнукам про власне гуцульське весілля, бо буде що послухати.
Але ж у гуцулів на цьому весільні гуляння не закінчу­ються ! Закінчувалась весільна обрядовість повесіль­ним ритуалом – колачинами, який спрямований на зміцнення зв’язку між сватами та полегшення періоду адаптації молодої в чужому роду. «Ся дія відбувалася не раз і другого дня по завиттю молодої, або за тиждень, а то й через місяць». Відбувалися колачини у батьків молодої, куди приходили на гостину молоді з найближчими родичами та батьки молодого. За звичаєм, молоді дякували батькам, даруючи їм колачі, а батьки та гості, в свою чергу, обдаровували молодят перемітками, фустками, полотном, а то й маржиною.
У неділю, 10 вересня, молодьита Іван та Анжела Агопшуки запросили родичів та близьких, «хрещеного батька» весілля Е.Ф. Зелінського, свашок та музик до батьків молодої на колачини.
«Ми всі прийшли
з колачьими,
аби наші молодьита
були богачьими»!
Та й не з простими колачами, а з крученими, що означає міцне поєднання (скручення) долей наречених. Світлиця, прибрана барвистими вишитими рушниками, скатертинами, ліжниками, яскравими костюмами, наповнилась життям, світлом, родинним теплом, радістю за щасливу новостворену сім’ю! Запалені тринадцять трисвічників-оберегів, спільна молитва за щасливу долю «молодих газдів», за мир у цьому світі, – наповнили атмосферу якоюсь таємничістю, магічністю: відчувалася якась незрима присутність наших пращурів. Рівно і тихо «дихало» полум’я свічок,що пророчило тихе та спокійне життя молодятам. По молитві пан молодий дякував батькам молодої за їхню дочку, а зараз уже свою дружину, яка продовжить його рід, обдаровуючи їх колачами. А тоді батьки, всі родичі та гості благословляли колачами (дотикали по плечу) молодят, віншуючи їм щастя, здоров’я, гараздів, довгих літ в купці проживати та діточок наживати!
І тут пан молодий при всій чесній громаді, всьому зібранні, виймає найдорожчий свій дарунок – топір (бартку) і дарує його старшому дружбі – брату пані молодої: «Озми цей топір, не раз він мою легінську честь боронив. Я вже більше не легінь! Най від нині тобі служит!».
Дружбі подают тепер колачі, котрі він кроїт, а господар дому розкладає перед всіх гостей. Ламає верх із колача, а дно залишає музикам молодої! Тому музики стараються, грають-виграють, що вже ноги самі просяться до танцю! А спробуй всидіти!!!
«Ой дай, Боже, здоров’ячка,
та я знаю кому:
Цему газді та й газдині, що ми у їх домі.
Та що вни нас напоїли
та й нагодували,
та й музикам заплатили, вби нам файно грали!».
Танцювали всі: і дорослі, і малі самобутню запальну «Гуцулку», яку змінював чоловічий танець «Аркан», а потім – переспіви, перенизані знову танцями, лиш би духу вистачало! Після колачин молодята понесли весільні деревця в сад і прив’язали на солодкі фруктові дерева (хай квітнуть – розквітають, дають нові плоди!).
Велике спасибі селищному голові Едуарду Зелінському, який доклав зусилля для організації та проведення такого величного, яскравого і неповторного дійства. Дякуємо молодятам,співорганізаторам – ініціаторам, родинам молодих. Дякуємо Михайлові Соловйову – за смачні, пишні, духм’яні колачі та короваї! Дякуємо всім учасникам, які своєю участю прикрашали та доповнювали весільні звичаї гуцулів, що вказують на багатство їхньої духовної культури. Дякую дитячому фольклорному колективу Ясінянської ДШМ, які не стоять осторонь відродження «євшан-зілля», чари якого ще збереглися в серцях гуцулів.
Гуцульщина – «духмяна гілка роду України» і благословенною буде навіки, допоки на землі живе гуцульський рід!
Галина ЖУРАКОВСЬКА.

З 10 вересня до 10 січня – заборона на вилов риби

Для попередження та запобігання негативного впливу на середовище існування, шляхи міграції, нерестилища, місця нагулу та нересту струмкової форелі, забезпечення її збереження і недоторканості, Управління державного агентства рибного господарства у Закарпатській області (Закарпатський рибоохоронний патруль) у взаємодії з облдержадміністрацією, органами влади та місцевого самоврядування, правоохоронцями, установами і організаціями екологічного та природоохоронного спрямування здійснює відповідні заходи з питань охорони нересту та збереження середовища існування струмкової форелі. Вони передбачені розпорядженням голови ОДА від 08.09.2017 р. №460. Згідно з цим документом, вересень – грудень 2017 року оголошено місяцями охорони нересту струмкової форелі, рекомендовано компетентним державним органам вжити передбачених законом заходів для посилення охорони водних біоресурсів, скоординовано зусилля у боротьбі з незаконним рибальством та браконьєрством.
Наказом Управління державного агентства рибного господарства у Закарпатській області від 08.09.2017 №76 з 10 вересня 2017 р. по 10 січня 2018 року встановлено заборону на вилов (добування) риби та інших водних біоресурсів.
На заборонений період дозволено здійснення любительського рибальства однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега на певних ділянках рибогосподарських водних об’єктах області. На р. Тиса це – від прикордонного знаку №361 в місті Чоп Ужгородського району вверх по течії до автотранспортного мосту в с. Ділове.
Правила лову риби під час нересту передбачають: вилов лише з берега, на визначених ділянках водойм, лише дозволеними знаряддями лову – 1 вудкою/донкою з одним гачком або спінінгом, з дотримання норм вилову – до 3 кг/день на людину. Рибалка в природних нерестовищах і на території зимувальних ям категорично заборонена.
В період нересту заборонено проводити дно­поглиблювальні, вибухові та інші види робіт, добувати будівельні матеріали (піщано-гравійні суміші, розчищувати русла річок, здійснювати днопоглиблення, берегоукріплення тощо), проводити змагання із спортивного рибальства, проводити підводне полювання, пересування плавучих засобів (човнів).
За порушення правил рибальства під час нересту передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності. Відповідно до Кодексу України про адмінправопорушення, за незначне порушення передбачено попередження або накладення штрафу на громадян від 34 до 170 грн.; на посадових осіб – від 170 до 510 грн. За грубе порушення правил рибальства (із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь особами, які не мають дозволу на промисел тощо) – штраф 340-680 грн., на посадових осіб – 510-850 грн. (у обох випадках – з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення). Залежно від ступеня завданих збитків, за грубі порушення передбачена і кримінальна відповідальність: штраф 3400 – 6800 грн. або позбавлення волі строком до 3 років з конфіскацією знарядь і засобів лову, та незаконно добутих водних біоресурсів.
Крім штрафу за незаконний вилов правопорушнику нараховується штраф за кожну виловлену рибину, незалежно від її розміру та ваги.
Управління Держагентства рибного господарства у Закарпатській області (Закарпатський рибоохоронний патруль).