Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

У Богдані дощову воду збирають у резервуари

127

На початку березня районка розповідала про реалізацію в Богдані проекту «Проведення комплексу заходів з адаптації до зміни клімату шляхом впровадження інноваційних технологій», партнерами якого виступили: районна та сільська ради, ДП «Рахівське ЛДГ», КП «Агенція Регіонального розвитку Рахівщини», Костилівська громадська організація «Тиса». Він втілюється у життя в рамках програми «Climate Forun East ІІ», за підтримки Національного екологічного центру України та фінансування з боку ЄС, Австрійської Агенції з розвитку та Австрійського Червоного Хреста.
Головна мета проекту – привернути увагу на виклики, пов’язані зі зміною клімату. Адже, якщо не зможемо адаптуватися, з часом наслідки можуть стати фатальними. З руйнівною силою води мешканці Рахівщини знайомі не з відеосюжетів новин телевізійних каналів, а з власного досвіду. Циклі­чність паводків зростає. Все це внаслідок зростання середньорічної температури, яка в Карпатах за останнє десятиріччя змінилася на плюс 0,7 градуса. Як результат – вплив на зміну режиму та структуру опадів, збільшення їхньої кількості, коли тривалі періоди посухи чергуються зі зливами та снігопадами. А останні погодні умови, нехарактерні для другої половини квітня, які в буквальному розумінні слова накрили країну снігом та низькою температурою, на противагу теплим березневим дням, ще раз підтверджують кліматичні зміни.
Про все це, а також як підготуватися до змін, які відбуваються поза нашим бажанням, але і як результат людської діяльності, детально розповіла під час заключного семінару, проведеного минулого тижня в рамках реалізації проекту, в якому також взяли участь голови окремих населених пунктів району, представник Національного екологічного центру України Надія Артем’єва. Виступаюча розповіла про реалізацію подібних проектів, але іншого спрямування, у інших регіонах країни. При цьому наголосила, що вирішення проблеми цілковито залежить від безпосередньої участі громади, яка найкраще володіє ситуацією на території проживання. На жаль, не всюди населення готове до співпраці, проявляє пасивність, очікуючи, що хтось інший прийде вирішувати те чи інше питання. Нерідко домінує переконання, що європейські кошти мають освоювати самі ж донори, а ми вже вирішимо чи є від цього користь, чи ні. Реалізація проектів, по­в’язаних з адаптацією до змін клімату, передбачає активну діяльність місцевих громад. Тим більше, що пропонується вплинути на ситуацію у доступній спосіб, впровадивши інноваційні технології.
Директор КП «Агенція регіонального розвитку Ра­хівщини» Ліна Функен ­по­відомила, що дев’ята се­сія районної ради схвалила Стратегію адаптації до змін клімату району. Це поки що єдиний документ подібного спрямування у країні. Її затвердження та розробка планів дій дозволить узгодити заходи з попередження негативних та використання позитивних проявів зміни клімату для економічного розвитку громад району та регіону в цілому.
Керівник КГО «Тиса» Богдан Тодер розповів про практичні заходи щодо реалізації проекту в Богдані. Зокрема, про встановлення резервуарів для збору дощової води. Головний використовується для потреб водовідведення у дошкільному закладі, а надлишок води потрапляє у інший – накопичувальний – для різноманітних потреб населеного пункту, в т. ч. для гасіння можливих пожеж. Також на руслі потоку Квасний вздовж вулиці Довбуша, мешканці якої найчастіше потерпають від паводків та селевих зсувів, було споруджено 30 перепадів води. До речі, подібні та інші проекти можна реалізувати в усіх населених пунк­тах району, пройшовши від­повідний конкурсний відбір та за умови функціонування громадської організації, яку легко створити і яка буде вті­лювати передбачені заходи у дію, а також поширить набутий досвід серед населення, як це і зробили члени громадської організації «Тиса», які розробили і виготовили плани адаптації до зміни клімату, провели зустрічі й розповсюдили інформаційний матеріал у всіх громадах Рахівщини.
Про результати роботи, передбачені проектом, який став першою ластівкою для району й відкрив можливості для всіх громад, розповів також голова Богдана Степан Мільчевич.
Михайло ЮРАЩУК.

DSC_0016

Модель географічного зазначення для рахівської бриндзі

Про особливості головного гастрономічного продукту – бриндзі, написано чимало. Жодне святкування, чи то весілля, ювілеї, фестивалі – не обходиться без неї. Їй мешканці Рахівщини присвятили окремий захід – «Гуцульська бриндзя», який щороку проводять у вересні. З вівчарською продукцією наші товаровиробники відвідують різноманітного рангу ярмарки-продажі, як в області, так і за її межами. Але…
Якби ми не популяризували властивості бриндзі чи іншої продукції вівчарства, які б епітети чи аргументи не додавали, все одно вона залишається продукцією локального або місцевого значення. Про неї знають, її вихваляють, однак вона так і не зажила популярності, а швидше за все – широкого розповсюдження, подібно до самого простого, виготовленого з коров’ячого молока, французького сиру, вже не кажучи про швейцарський. Хоча для всього є всі передумови.
Саме як зробити гуцульський продукт брендом Рахівщини йшлося під час семінару «Модель географічного зазначення. Можливість її запровадження для карпатської бриндзі», в якому взяли участь експерти проекту «Підвищення інформаційності та оцінка потенціалу валоризації високоякісних харчових продуктів у Львівській області», географія якого розповсюджується і на Закарпаття. Його мета – підтримати Україну у впровадженні європейської системи географічних зазначень згідно з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Проект реалізується за підтримки Посольства Франції у нашій країні, Агентства з розвитку міжнародного співробітництва в галузі сільського господарства та сільської місцевості «Adesia» (Франція).
Як практично допомагає фермерам Франції реа­лі­зо­вувати сільського­спо­да­рську продукцію геогра­фічне зазначення, роз­повів радник посла Франції в Україні з аграрних питань Ніколя Перен. Експерт проекту Ганна Антонюк більш детально зупинила увагу на основних положеннях документа, зазначивши, що бриндзя, виготовлена у Карпатському регіоні, отримала високу оцінку й має усі шанси розширити ринки збуту, позаяк справжній продукт не дуже знають поза межами його виробництва, натомість назву експлуатують, продаючи товар з молока і не обов’язково овечого. Щоб відомий бренд відповідав вимогам й необхідно впровадити модель географічного зазначення і не тільки. Зрозуміло, щоб цього досягти, слід дотримуватися критеріїв відповідності, враховувати особливості випасу та утримання худоби тощо.
А у нас із цим, даруйте, не все так гладко, як вида­ється. Про важкі умови праці літувальників, праця яких і не враховується до трудового стажу, збереження високогірних пасовищ від зазіхань при­ватизації, збереження традицій вівчарства й зміну поколінь йшлося у виступі голови самоврядного органу Білина Миколи Сагайди. Інше, не менш важливе питання, порушив голова Богдана Степан Мільчевич про зацікавлення місцевого населення до традиційного високогірного тваринництва.
Про особливості ведення сільськогосподарського тваринницького виробництва, виходячи з умов географічного розташування району, йшлося у виступі заступника голови райдержадміністрації Дмитра Ігнатюка, який презентував гостям продукцію (розфасовану в контейнери з відповідною етикеткою бриндзю) СГОК «Рахівська бриндзя». Про особливості приготування, популяризацію головного гуцульського продукту через різноманітні ярмарки-продажі, організацію і проведення фестивалю «Гуцульська бриндзя», реалізацію інших проектів на території району йшлося у виступі директора Карпатського агентства регіонального розвитку Василя Хоми. Голова ОСГ Юрій Либавка акцентував на підтримці товаровиробника, позаяк затрати на утримання господарства, літування худоби не завжди окуповуються у повній мірі продажем продукції, адже, формуючи її вартість, змушені враховувати і купівельну спроможність населення.
Подібну проблему вирі­шили у Франції дрібні товаровиробники, об’єднавшись у кооперативи, чи, вибравши іншу форму співпраці й застосували модель географічного зазначення, що дозволило розширити ринки збуту далеко за межі виробництва продукції, при цьому зберегти сталі ціни для місцевого населення. Але при цьому діють чіткі правила і вимоги, починаючи від паспортизації худоби, умов її утримання, раціону годівлі, якості кінцевої продукції. Тобто, якщо продаєте овечу бриндзю, то вона такою і має бути, виготовлена за традиційними рецептами, притаманними місцевості, якщо з домішками козячого чи коров’ячого молока, то це обов’язково необхідно відобразити на етикетці.
Чи готові наші товаровиробники згодитися на подібне об’єднання, довіривши сир, отриманий у верхів’ях, переробляти на бриндзю в одному місці? Адже ніхто не заперечить, що смакові властивості готового продукту різняться у кожного товаровиробника, вже що й сказати про сусідні села чи райони області. Об’єднання для спільного виробництва бриндзі забезпечать не лише досягнення єдиних смакових стандартів, але відповідають за якість й дотримання вимог критеріям відповідності, виступають захисниками інтересів у відносинах з іншими суб’єктами господарювання, в т. ч. з державою.
Модель цікава, та чи готові ми впроваджувати її у життя, якщо звикли самостійно вирішувати власні проблеми?!
Михайло ЮРАЩУК.

Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ запрошує бажаючих вивчати угорську мову

Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці II оголошує набір на курси угорської мови. Ви матимете можливість навчатись у досвідчених вчителів – носіїв мови, які ознайомлять Вас з угорською мовою і навчать мови на початковому та середньому рівнях.
Реєстрація проходитиме виключно онлайн на сайті genius-ja.uz.ua. Згодом, після онлайн реєстрації, необхідно заповнити бланк-заяву і до заповненої бланк-заяви необхідно додати копію паспорта або свідоцтво про народження.
Бланк-заяву можна отримати в Навчально-консультаційному центрі ЗУІ ім. Ференца Ракоці ІІ (кабінет 108) за адресою: 90202, м. Берегово, площа Кошута, 6.
Реєстрація на курси та прийом документів триватиме з 25-го квітня до 25-го травня 2017 року у середу та четвер, з 11-ої до 16-ої год. за к. ч.
Заняття розпочнуться в липні 2017 р. у визначених населених пунктах. Кількість слухачів в одній групі може становити від 6 до 16 осіб.
За додатковою інформацією звертатися за телефоном: 03141-42968 або електронною адресою: magyartanfolyamok@gmail.com

Професіографічна екскурсія

Фахівці центру зайнятості спільно з працівниками Приватбанку провели професіографічну екскурсію.

Для учнів Рахівської школи № 2 відкрилися двері Рахівського відділення Приватбанку, де вони мали нагоду наочно побачити, як працюють банки, навчитися користуватися сучасними послугами та технологіями. Крім можливості подивитися банк “зсередини”, школярі можуть отримати “дорослу” пластикову карту Юніора і підключитися до електронних сервісів банку.
В ході екскурсії учні ознайомилися з професіями: менеджер банківської сфери,касир-операціоніст, спеціаліст з обслуговування клієнтів, інкасатор.
Наприкінці всі отримали сертифікати про участь у заході.

IMG_0219

Деклараційна кампанія-2017: залишився тиждень до завершення

ДПІ у Рахівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області звертає увагу громадян, що до завершення декларування доходів, отриманих ними протягом 2016 року, залишилось 7 календарних днів.

Нагадуємо, що останній день надання річної податкової декларації про майновий стан і доходи для фізичних осіб – платників податків, які зобов’язані задекларувати минулорічні доходи – 3 травня 2017 року.

Шановні громадяни, поспішайте задекларувати доходи своєчасно!

Наголошуємо, що свідоме декларування доходів та сплата податків – вірний шлях до побудови європейського суспільства.

Декларування доходів – це виконання громадянами свого конституційного обов’язку та індивідуальний внесок у добробут держави.

За матеріалами ДПІ у Рахівському районі.

Застосування РРО під час реалізації технічно складних побутових товарів з 8 травня

Постанова КМУ від 16 березня 2017 року №231 «Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій» набере чинності 8 травня 2017 року.
Норми, передбачені п. 296.10 ст.296 ПКУ та п. 6 ст. 9 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових орепацій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у частині застосування РРО підприємцями – платниками єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, будуть застосовуватися з дати набрання чинності нормативно-правового акта, яким буде затверджено перелік таких побутових товарів, тобто з 8 травня 2017 року.
В рамках реалізації норм законодавства Урядом України визначено Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, продаж яких здійснюватиметься із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.
Відтак Постанова сприятиме посиленню захисту прав споживачів, зокрема щодо проведення гарантійного ремонту або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів.
Варто зазначити, що вказаний Перелік містить 8 груп товарів: «Вироби із чорних металів», «Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої, їх частини», «Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя», «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання», «Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя», «Годинники всіх видів та їх частини», «Музичні інструменти; їх частини та приладдя», «Іграшки, ігри та спортивний інвентар; їх частини та приладдя». Загалом в групах – понад 50 підгруп і усього понад 300 позицій товарів.
Повністю з переліком можна ознайомитись на сайті фіскальної служби або за телефоном (03132)2-51-97 та безпосередньо у ДПІ у Рахівському районі.

На позачерговій сесії виділили кошти на зарплату техперсоналу ЗОШ

Позачергова сесія районної ради, яка відбулася напередодні великодніх свят, розглянула єдине питання – виділення коштів на заробітну плату техперсоналу навчальних закладів району, в тому числі й школі-інтернату на заробітну плату й відповідні відрахування від неї. Про все це детально народним обранцям розповіла начальник фінансового управління райдержадміністрації Олена Ластовичак.
Зокрема, виступаюча повідомила, що відповідно до змін до Бюджетного кодексу України, починаючи з 2017-го року, з казни країни, за рахунок субвенції, фінансується заробітна плата педагогічних працівників, решту статей видатків перекладено на місцевий кошторис. Щоправда, на перехідний період, тобто на цей рік, держава частково допомагає коштами, яких забракло саме на квітень, тому довелося використати власні – від перевиконання надходжень до районного бюджету. Подібна схема діятиме й надалі й мала б припинитися з 2018-го, коли відповідні видатки ляжуть повністю на район, якщо не відбудеться якихось чергових змін.
Чи витримає навантаження головний фінансовий документ Рахівщини, – ніхто не береться спрогнозувати, позаяк район дотаційний, а кошти від перевиконання планових надходжень в останні роки спрямовувалися на різноманітні потреби в покращенні інфраструктури гірського регіону, на ті ж місцеві дороги, співфінансування проектів тощо. Іншими словами, нас позбавили мізерії, за рахунок якої могли б бодай щось змінювати на краще. Однак, змушені виконувати закон.
Таким чином, 4096,6 тис. грн. народні обранці спрямували на виплату зарплатні й відрахування від заробітної плати. 840 тис. грн. з цієї суми надійде на оплату енергоносіїв, використаних навчальними закладами. Також, 907,3 тис. грн. субвенції з держбюджету буде використано на відшкодування вартості медикаментів для лікування окремих захворювань, 80 тис. грн. – на закупівлю великодніх наборів для малозабезпечених і одиноких мешканців району.
Після розгляду єдиного питання позачергової сесії районної ради, до депутатського корпусу з проханням взяти активну участь у наведенні порядку з твердими побутовими відходами і очищенні територій населених пунктів від сміття, звернувся голова райдержадміністрації Павло Басараба.
Керував роботою сесії голова ра­йон­ної ради Василь Дан.
Михайло ЮРАЩУК.

На базі КБЗ розпочинається реалізація нового українсько-швейцарського проекту

З цього приводу, 4 квітня, в адміністрації природоохоронної установи, за участі науковців Швейцарського Федерального науково-дослідного інституту лісових, снігових та ландшафтних досліджень (WSL), КБЗ та Національного лісотехнічного університету, пройшла виробнича нарада. А наступного дня науково-організаційні аспекти реалізації цього проекту, обговорено на засіданні науково-технічної ради заповідника.
Доповідаючи на нараді, керівник відділу та науковий співробітник WSL Петер Бранг й Йонас Штільгард проінформували, що проект «Укра­їнсько-швейцарська співпраця в лісових дослідженнях» базується на багаторічній та успішній співпраці між українськими та швейцарськими вченими і спрямований на зміцнення потенціалу Карпатського біосферного заповідника та поглиблення досліджень в пралісових екосистемах. Він розроблений відповідно до стратегічних тем WSL та Швейцарського Федерального відомства з охорони навколишнього середовища (FOEN). Провідна установа з його реалізації – WSL. Партнерами будуть швейцарська школа сільськогосподарських, лісових наук та наук про продукти харчування (HAFL, Zollikofen) й Центр з розвитку та навколишнього середовища (CDE, Берн), а з української сторони – Карпатський біосферний заповідник, Національний лісотехнічний університет та Агенство з питань сталого розвитку Карпатського регіону (FORZA).
Запланована науково-дослідна робота в Україні буде доповнюватися аналогічними дослідницькими заходами у Швейцарії, що дозволить отримати значний ефект синергії.
Проектом передбачається опрацювати питання використання пралісів Угольсько-Широколужанського масиву, як «гарячої точки» для науки та обміну знань в галузі освіти та наукових досліджень, просування молодих вчених та створення ефекту синергії по всіх проектах з цієї тематики.
Протягом 2017-2020 років буде проведено повторні інвентаризації постійних лісознавчих пробних площ, вивчатиметься роль пралісів як еталонів для лісового біорізноманіття, причини домінування бука лісового, за допомогою спеціальних аеро­дистанційних досліджень (із застосуванням технології LiDAR) розроблятиметься модель рослинності та рельєфу в Угольсько-Широколужанських пра­лісах. Окремо буде досліджуватися структура ялиново-ялицево-букових пралісів та монокультур смереки у Чорногорському масиві КБЗ тощо.
В рамках проекту, українські та швейцарські науковці підготують де­кілька дисертаційних робіт, група укра­їнських науковців пройде стажування у Швейцарії, відбудуться літня школа для студентів, міжнародна наукова конференція буде облаштовано інфраструктуру заповідника тощо.
Виступаючи перед учасниками цих зібрань, автор цих рядків наголосив, що реалізація нового українсько-швейцарського проекту із поглиблення лісових досліджень, є особливо актуальною і в контексті розв’язання завдань Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (у рішеннях 31 СОМ 8В.16 від 28 червня 2007 року та 35 СОМ 8B.13 від 26 червня 2011 року, з нагоди включення букових пралісів Карпат та давніх букових лісів Німеччини до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО), перед урядами України, Німеччини та Словаччини. Вони передбачають, по-перше, забезпечення найбільш ефективного збереження об’єкта, з усіма біотичними та абіотичними компонентами. По-друге, – проведення наукових досліджень, спрямованих на отримання знань, які можна передати та використати для сталого, наближеного до природи лісокористування. По-третє, – використання природної спадщини для активізації еколого-освітньої роботи, формування екологічної культури та підвищення поінформованості громадськості про праліси та їх цінності на місцевому, національному та між­народному рівнях. І по-четверте, – впровадження принципів сталого використання природних ресурсів на територіях, прилеглих до об’єкта Всесвітньої спадщини (зокрема відновлення традиційних ремесел, розвиток екотуризму, виробництво екологічно чистих продуктів харчування тощо).
При цьому, ЮНЕСКО визначає, що перевага має надаватись між­-народному менеджмент-плану щодо наукових досліджень та моніторингу, зважаючи на те, що обсяги існуючої бази даних та інформація, яка зі­брана на об’єктах, які увійшли до серійної українсько-словацько-німець­кої номінації букових пралісів та ста­ровікових букових лісів Німеччини, можуть допомогти дослідити наслідки впливу глобальних кліматичних змін.
Директор Карпатського біо­сфер­ного заповідника Микола Рибак та доктор сільсько-господарських наук, завідуючий кафедрою Національного лісотехнічного університету Василь Лавний висловили вдячність за підготовлений проект та запевнили, що українська сторона буде всіляко сприяти його успішній реалізації.
Науково-технічна рада прийняла з приводу реалізації українсько-швейцарського проекту відповідне рішення.
Федір Гамор,
заступник директора Карпатського біосферного запо­відника, доктор біологічних наук, професор.

Великодні продуктові набори отримали 400 одиноких та літніх громадян

Рішенням позачергової сесії районної ради напередодні Великодніх свят виділено вісімдесят тисяч гривень за рахунок коштів, передбачених для фінансування районної Прорами «Турбота» на 2017-ий рік, для придбання продуктових наборів одиноким громадянам району.
Відповідно до списків, які подали Рахівський та Ясінянський терито­ріальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг) райдержадмінісатрації, продуктові набори роздано 400 одиноким та літнім громадянам у всіх населених пунктах ра­йону. Для своєчасної доставки наборів залучено соціальних працівників, які з розумінням та відповідальністю відне­слися до цієї справи.
Для одиноких громадян продуктові набори на суму 200 гривень кожен стали хоч і не дуже матеріально відчутним, але приємним дарунком напередодні Великодня.
Люди з подякою та відчуттям того, що про них не забули приймали продуктові набори та листівки з вітанням управління соціального захисту населення РДА та терцентрів.
Управління соціального захисту населення щиро дякує за виділені кошти на згадані цілі головам районних держадміністрації та ради П.В.Басарабі й В.І.Дану та депутатам районної ради.
Марія СПАСЮК, начальник управління соці­ального захисту населення РДА.

Депутати від партії УДАР «Солідарність» роблять добрі справи

Зазвичай напередодні вели­кодніх свят прийнято робити добрі справи. Не залишилися осторонь і депутати всіх рівнів району від партії УДАР «Солідарність». З ініціативи голови районної ради Василя Дана, районні обранці А.І. Делятинчук (Лазещина), Д.І. Тулик (Водиця), М.Ю. Спасюк (Чорна Тиса), В.М. Шемота (Видричка) та міської ради І.В. Дан і М.М. Попенко (Рахів) влаштували благородну акцію з нагоди Великодня. Кожен з них на своєму окрузі вручили подарункові набори мешканцям із соціально-вразливих категорій: одиноким, малозабезпеченим, особам з обмеженими фізичними можливостями, людям літнього віку та багатодітним сім’ям.

17903400_1533925003286447_8742263262533006890_n