Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

Висловилися проти реалізації Стратегії реформування лісового господарства і наклали мораторій на полювання

Позачергову сесію районної ради передбачалося провести, обговоривши питання, від якого надалі могло змінитися ведення господарювання в лісі на Рахівщині. Мова – про схвалену 15 листопада Кабінетом Міністрів Стратегію реформування лісового господарства, яка нівелює принципи децентралізації влади, передбачає оптимізацію та реорганізацію структури та функцій суб’єктів господарювання державної власності із створенням подібного суб’єкта, повноваження щодо управління корпоративними правами якого здійснюватиме Кабмін, надає право на її впровадження з різноманітних джерел, в тому числі міжнародним організаціям та іноземним інвесторам.

Але, після внесення змін до порядку денного, народні обранці висловили власну точку зору й на інші проблеми, які стосуються і Рахівщини, і прийняття Верховною Радою нового Виборчого кодексу України.

Зі зверненням щодо Стра­тегії реформування лісового гос­по­дарства України, яка, у разі її реалізації, призведе до негативних наслідків, відкриє шлях до приватизації зеленого багатства країни й може завдати непоправних екологічних наслідків, присутніх ознайомив Андрій Делятинчук.
Про розмір грошової мате­ріальної допомоги громадянам, які постраждали внаслідок сильного вітру, а мова йде про мешканців багатоквартирного будинку в Ясінях, присутніх інформував заступник голови райнної ради Іван Копич.
Микола Кокіш-Мельник озвучив звернення до Президента, Верховної Ради, яким народні обранці району висловлюють під­тримку змінам і закликають народних депутатів проголосувати за Виборчий кодекс України, схвалений 7 листопада у першому читанні 226-ма голосами.
Про введення мораторію (обмеження) на полювання на території мисливських угідь ра­йону розповів ініціатор прийняття відповідного рішення, депутат районної ради, голова райдержадміністрації Павло Басараба. Як він зазначив, Рахівщина зажила гучної слави території браконьєрства і безсистемного полювання, коли різ­ні мисливські групи розпочали з’ясовувати стосунки, викладаючи у мережу Інтернет трофеї диких звірів, занесених до Червоної книги. Саме з метою покласти край подібним ганебним фактам, а також для сприяння природному відтворенню лісової фауни, назріла потреба прийняти подібне рішення, яким з 1 лютого 2018 року накладено мораторій (обмеження) на полювання терміном на п’ять років.
Керував роботою сесії голова районної ради Василь Дан.
Михайло ЮРАЩУК.

Лісове господарство планують реформувати, вигадуючи велосипед

Чергова порція нововведень від Кабміну торкнулася цього разу єдиного, що ще тримає Рахівщину на плаву. Лісове господарство, відповідно до недавно схваленої Стратегії, планують реформувати до 2022-го року. Наміри, начебто, благі, позаяк до діяльності причетних до лісового господарювання організацій та підприємств, незалежно до форм організації, постійно виникає чимало запитань, вирішення яких, щоправда, не завжди залежить від них, а лежить у законодавчій площині. Але схема запропонованих змін, викладена у Стратегії, нічого, крім розведення рук від подиву, не викликає.

Інколи складається враження, що автори документа (а лісівники-практики стверджують про свою непричетність навіть до обговорення пунктів написаного, хоча інші запевняють про муки творчості біля шістдесяти науковців впродовж двох років над кінцевим варіантом), не дуже переймалися логічністю викладу аргументації, забуваючи про зміст попередніх сторінок. Намагання досягти бажаного результату, який недвозначно прослідковується наприкінці кількарічного творіння, і було рушійною силою, з якою розбиралися під час наради при голові райдержадміністрації директори держлісгоспів, представники бізнесу, члени асоціацій підприємств та підприємців ясінянської та богданської долин, голови органів місцевого самоврядування, районної ради Василь Дан і його заступник Іван Копич, керівники структурних підрозділів РДА, перший заступник голови райдержадміністрації Віктор Турок, приватні підприємці будівельних фірм та інші.
Насамперед, очільник рай­держ­адміністрації Павло Басараба ознайомив присутніх з текстом Стратегії, зазначивши, що в головному вона суперечить обраному курсу на децентралізацію влади, адже передбачає «посилення ролі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства». Наступний цікавий пункт визначає передачу функцій здійснення господарської діяльності у сфері лісового та мисливського господарства новоствореному суб’єкту господарювання державної власності, повноваження щодо управління корпоративними правами якого здійснюватиме Кабмін. Виходить якась нісенітниця і незрозуміла реорганізація, коли на зміну діючій структурі державної власності прийде подібна. Навіщо вигадувати велосипед, стверджуючи, що масло може бути масляним? Суть насправді криється в управлінні корпоративними правами, а також у фінансовому забезпеченні впровадження Стратегії, де реалізація необхідних заходів здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, коштів лісокористувачів, а також інших джерел, у тому числі коштів міжнародних організацій та іноземних інвесторів. Часом чи не останнє твердження є тією відправною точкою, задля якої цілком зрозумілі речі перевертають з ніг на голову.
А що і наші голови (мешканців району – ред.) потрапляють до сфери зацікавленості потужного капіталу із-за меж країни, свідчить факт, що лісистість території Рахів­щини становить 77,8 відсотків, і те, що в сусідній області потужна австрійська фірма, яка зажила не зовсім позитивний імідж у сусідній Румунії, будує лісопереробний завод.
Власне бачення розвитку подій висловили і директори держлісгоспів. Зокрема, керівник Ясінянського ЛМГ Василь Теличук повідомив, що державне підприємство тільки з початку року сплатило 23 млн. грн. різноманітних податків та зборів при загальній реалізації продукції на 47 млн. грн., зменшивши май­же на 30 тис. кбм. обсяги лісозаготівель.
Одне із зауважень, яке перед­­бачається виправити після впровадження Стратегії, є покращення протидії самовільним рубкам. З подібним явищем дають раду на підприємстві, от тільки міру покарання обирає суд. Як працюють українські суди – відомо всім, тому недоречно всі гріхи звалювати на лісову охорону, яку теж, напевно, ліквідують, створивши службу лісових інспекторів.
Про належне досудове слідство і затягування розгля­ду справ у судах йшлося і в коментарі до виступу директора ДП «Ясінянське ЛМГ» голови райдержадміністрації. Чи буде ефективною робота лісових інспекторів і у якій формі її організують – поки що невідомо.
Директор ДП «Рахівське ЛМГ» Володимир Приступа підкреслив, що пункти Стратегії суперечать реаліям і один одному. І потім, що таке оптимізація та реорганізації структури та функцій суб’єктів господарювання державної власності, – деталізувати немає потреби. Район уже зіткнувся з подібним явищем і відчув його наслідки у зменшенні кількості працюючих та у надходженнях до бюджету.
Якщо аналізувати пункти Стратегії, то цілком незрозумілим видаються багато тверджень. Наприклад, за даними документа, площа осередків шкідників і хвороб складає більше 600 тис. га. У той же час запровадженням нових Санітарних правил обмежено здійснення заходів з оздоровлення територій. Це ж стосується і вирішення питання ліквідації наслідків буревіїв, які прокотилися Рахівщиною 29 червня та 17 вересня.
У документі йдеться про те, що однією з основних причин виникнення проблем у галузі є недосконалий механізм продажу необробленої деревини. Але щокварталу проводяться аукціони, впроваджуються електронні торги, щоправда, саме їхня недосконалість і може призвести до колапсу й залишити поза увагою місцевого товаровиробника. Про створення економічних стимулів для поглибленої переробки деревини всередині країни, напевно, варто подбати на законодавчому рівні, як це відбувалося після впровадження мораторію на вивіз кругляка, що стимулювало відчизняне виробництво. Не відкладаючи у довгий ящик, вже нині слід здійснювати державне стимулювання розвитку господарської діяльності у деревообробній галузі з отриманням доданої вартості, а не зобов’язувати прибуткові лісгоспи утримувати збиткові. Тобто, все можна удосконалювати вже на існуючій базі, без створення аналогічної.
Резюме по схваленій Каб­міном Стратегії дасть з’їзд проф­спілок працівників лісової галузі, який передбачається провести найближчим часом.
Як запевний директор ДП «Великобичківське ЛМГ» Юрій Сойма, у Рахівщини залишився практично єдиний ресурс, за рахунок якого формуються надходження до бюджетів усіх рівнів, функціонує лісозаготівля та переробка деревини, опалюються домівки місцевого населення, відбувається розвиток рекреації та туризму. Звичайно, виникає і безліч питань щодо удосконалення роботи, але для цього немає потреби усе докорінно змінювати, створивши подібне. Стратегія не дає відповіді на всі запитання, бо розроблялася без участі фахівців-практиків.
Директор ТОВ «ВГСМ», депутат обласної ради Ірина Мацепура не була настільки категоричною, які попередні виступаючі. Адже, Стратегія – рамковий документ, від схвалення якого ні холодно, ні душно. Поки що це тільки наміри. Інше питання, на яке ми не здатні дати відповідь і яке прозвучало від представників Світового банку, як ухитряємося, маючи подібний потенціал лісів, заробляти майже у десять разів менше, ніж найближчі сусідні європейські країни. І над цим теж варто і серйозно задуматися.
Приватний підприємець Дмитро Андріюк теж наголосив на невідповідності пунктів Стратегії, у якій стверджується, що на­справді робота ведеться. Чому ж тоді необхідно кардинально усе міняти? Як зазначив виступаючий, на часі – прийняття районної Стратегії розвитку лісової галузі, яка б повністю відповідала потребам Рахівщини. Запровадження новацій та ще й у такому викладі – не на часі, а тому підприємці ясінянської долини їх не підтримують і готові відстоювати власну точку зору.
Підтримав попередника і голова ГО «Асоціація підприємств та підприємців Білотисянської долини ГО «Біла Тиса» Юрій Личковський, зазначивши, що й окремі європейські країни практикують схвалення Стратегій розвитку окремих територій, не виходячи за рамки законодавства.
Володимир Мартинів, виступаючи як приватна особа, підкреслив, що Стратегія – це тільки наміри, підводні каміння, про які поки що невідомо, криються у деталях, а тому варто дочекатися наступних кроків, не випереджаючи подій.
Насправді полярність думок – радує, бо саме у такий спосіб і має відбуватися дискусія. Власне бачення розвитку ситуації, думки стосовно схвалення Стратегії реформування лісового господарства запропоновано висловити і після обговорення документа в органах місцевого самоврядування.
Під час розгляду наступного питання порядку денного обговорили ліквідацію наслідків буревію на Рахівщині 17 вересня.
Не менш цікавою була дискусія щодо упорядкування мисливства на території району, який через факти браконьєрства став відомий далеко за межами краю. Однин з варіантів уникнення подібної «слави» – накладання на певний період мораторію на полювання, що уже практикувалося у нас попередніми роками.
Михайло ЮРАЩУК.

На сесії районної ради затвердили 14 районних програм, внесли зміни в 15 схвалених раніше, прийняли десять звернень

Дванадцята сесія районної ради, незважаючи на чимало запропонованих до розгляду народних обранців питань, пройшла у діловій і злагодженій роботі, що дозволило в рамках регламенту прийняти відповідні рішення. Подібного досягнуто завдяки обговоренню проблем під час засідань постійних комісій. А розпочалася сесія, як і всі попередні, з хвилини мовчання за загиблими в зоні АТО воїнами Збройних сил України та мирними мешканцями.

Після узгодження необхідних процедурних питань, з відповідями на депутатські звернення і запити присутніх ознайомив заступник голови районної ради Іван Копич. Насамперед, виступаючий повідомив про лист Кобилецько-Полянської селищної ради, в якому йдеться про те, що 19-та позачергова сесія селищної ради задовольнила заяву голови самоврядного органу Івана Готи про дострокове припинення ним повноважень. Наступна відповідь надійшла з Карпатського біосферного заповідника на виконання п. 3 рішення ради «Про стан виконання природоохоронних заходів КБЗ на території району» (№256 від 20.07.2017 р.). Мова – про включення до територій наукової установи урочищ Гаврищук та Банський, які потрапляють у поле зору добувачів корисних копалин. При цьому, не береться до уваги шкідливість подібних розробок як довкіллю, так і мешканцям довколишніх населених пунктів, думка яких на подібні дії проігнорована. Саме тому, щоб уникнути надалі спокус повернутися до подібної теми, працівники КБЗ здійснили дослідження території, а результати відобразили в науковому обґрунтуванні необхідності включення урочища Гаври­щук до складу територій при­родоохоронної установи. Об­ґру­нтування спрямовано до Мінприроди. За наслідками обстеження урочища Банський складено акт, яким рекомендовано включити територію до КБЗ, як зону антропогенних ландшафтів без вилучення в існуючого користувача при наданні згоди територіальних громад. Таким чином, це унеможливить зазіхання на розробку родовищ корисних копалин на цих територіях.

Відтак слово мав голова районної ради Василь Дан, який звітував про діяльність впродовж року. Насамперед, виступаючий охарактеризував непрос­тий період у житті країни й ра­­­йону. Війна на сході, складні економічна і політична ситуації, впровадження реформ – все це відображається на роботі самоврядного органу, вимагає злагодження дій, конструктивних рішень, яких за аналізований період прийнято 91: з питань еко­номічного та соціального розвитку, підприємництва, бюджету, соціального захисту населення, охорони здоров’я, освіти, молоді та спорту, культури, використання землі, цивільного захисту населення та інші. Також затверджено 14 районних програм, у 15 раніше ухвалених внесено зміни. Десять схвалених звернень спрямовано до вищих органів законодавчої та виконавчої влади, у яких порушено питання: створення госпітального округу на Рахівщині; недопущення скасування мораторію на експорт необробленої деревини; відміни Постанови Нацкомісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг; збільшення оплати праці медикам та медичної субвенції; проведення аукціонів з продажу необробленої деревини та зменшення оподаткування чисто­го прибутку держпідприємств лісо­вої галузі, передачі лісових господарств до концесії тощо. Далі доповідач розповів про роботу постійних комісій районної ради, координаційної ради з питань місцевого самоврядування, акцентував увагу на: депутатських запитах та зверненнях, розгляді звернень громадян, роботі з документами, поданні запитів на інформацію, участі керівництва у нарадах і конференціях, підготовці та проведенні фестивалів на Рахівщині.

Чимало уваги у звіті відве­дено й діяльності відділу комунального майна та з питань захисту споживачів. Відзначалося, що районна рада у співправці з РДА здійснює заходи щодо зменшення затрат на оплату енергоносіїв. Внаслідок вста­новленння засо­бів обліку те­плової енергії в адмін­будівлі влади, приміщеннях Рахівських ДМШ та ЗОШ І-ІІІ сту­пенів №4 очікується економити впродовж одного опалювального сезону біля мільйона бюджетних гривень. А завдяки поточному ремонту адмінбудівлі, де розташовані приміщення Рахівського територіального сервіс­ного центру, збережено у районі цю організацію та покращено умови надання послуг.

Виступаючий подякував народним обранцям, райдерж­адміністрації, міському, селищним, сільським головам, громадським та благодійним ор­га­нізація за ділову співпрацю, взаємо­розуміння у вирішенні актуальних питань територіальних громад району і закликав усіх до продовження роботи,­ спря­мованої на розбудову гірсь­кої Рахівщини.

Також депутати рішеннями №282, 283 та 284 прийняли звер­нення щодо: недопущення ліквідації Рахівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській облас­ті; врегулювання процедури реалі­зації деревини на електронних торгах та спрямування коштів до районного бюджету з бюджетних установ, які виведені з район­ного підпорядкування, внесли зміни до районного бюджету, розглянули інші питання порядку денного.

Керував роботою сесії голова районної ради Василь Дан.

Михайло ЮРАЩУК.

Буревій на Закарпатті 17-18 вересня визнаний надзвичайною ситуацією регіонального рівня

Цей висновок дає підстави виділити кошти для ліквідації наслідків негоди з резервного фонду Державного бюджету.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) зробила експертний висновок щодо буревію, який пройшовся по Закарпаттю 17 та 18 вересня. Як повідомлялося раніше, загалом постраждали 25 населених пунктів у трьох районах, пошкоджені покрівлі на 682 будинках, знищено та пошкоджено близько 1900 гектарів лісу. Загальний обсяг збитків становить 130,7 мільйонів гривень.
Експертна комісія ДСНС класифікувала буревій як надзвичайну ситуацію природного характеру регіонального рівня.
– Цей висновок дає підстави отримати кошти для ліквідації наслідків негоди з Резервного фонду Державного бюджету, – коментує висновок ДСНС Геннадій Москаль. – Відповідні документи для Кабінету Міністрів України вже підготовлені.
Прес-служба ОДА.

Чергові кошти на облаштування окремих територій району

Звернення до уряду народного депутата України Василя Петьовки не залишаються поза увагою Кабінету Міністрів України. Так, розпорядженням від 27 вересня №689-р «Деякі питання розподілу у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій», Рахівщина отримала 1856,704 тис. грн. Зокрема на капітальні ремонти ДНЗ з використанням енергозберігаючих технологій (заміна вікон та зовнішніх дверей) в присілку Ріка – 249 тис. грн.; вуличного освітлення урочищ Білина: Привокзальна, Живанівський, Центер бердо, Буків, Росішка Файбиш –  239,664 тис. грн.; будівель Діловецької ЗОШ I-III ступенів – 185 тис. грн.; на будівництво та встановлення у Рахові: водогону по вул. Київській від дюкерного переходу до будинку №215 – 260,44 тис. грн.; тренажерів під відкритим небом на прибудинкових територіях багатоквартирних будинків – 262,8 тис. грн.; дитячого майданчика по вулиці Івана Франка біля будинку №20 – 260,3 тис. грн.; дитячого майданчика по вулиці Героїв АТО – 148,5 тис. грн.; системи знезараження питної води з гіпохлоритом натрію марки А на водозаборі по вул. Б. Хмельницького, 209 – 251 тис. грн.

Нардеп О. Шевченко передав чорнотисянцям півтисячі листів шиферу

123

7 жовтня народний депутат України Олександр Шевченко, під час візиту на Закарпаття, передав мешканцям Чорної Тиси півтисячі листів шиферу для відновлення крівлі будинків, пошкоджених буревієм 17 вересня. Виконавчий комітет та голова населеного пункту висловлюють йому щиру подяку за допомогу, адже на сьогодні – це єдиний народний обранець, який надав допомогу мешканцям Рахівщини, миттєво відреагувавши на біду, яку спричинила стихія.
Від ясінянців він довідався, що стихія знищила покрівлі на будівлях місцевого гуртожитку, колишньої фабрики штучного хутра. Люди не в змозі власними силами відновити будинки
«Я зроблю максимум, що від мене залежить, щоб люди не страждали, – зазначив Олександр Шевченко. – Дієвість депутата не в тому, щоб сидіти в теплому кріслі Верховної Ради, а в тому, щоб їздити районами і допомагати людям».
Разом з народним депутатом Укра­їни з чорнотисянцями та ясінянцями зустрілися також депутати-“укропівці” районної ради Микола Кокіш-Мельник та Анатолій Павлюк.

Вода камінь точить: поїзд «Одеса – Рахів» у найближчих планах «Укрзалізниці»

У 2013 році мені випала доля познайомитися з відомим українським політиком Орестом Климпушем. Завдяки його дипломатичній майстерності, поїзд «Київ – Рахів» став реальністю. Ще тоді, в далеких з огляду на бурхливість розвитку подій, 2013 – 2014 роках, звертаючись до «Укрзалізниці» та інших причетних структур з проханням про призначення поїзда «Київ – Рахів», ми звертали увагу на низку перспективних маршрутів, в тім числі «Одеса – Рахів».
У 2015-му році, пересвідчившись у популярності маршруту «Київ – Рахів», та заручившись офіційною підтримкою двох десятків органів державної влади, місцевого самоврядування та громадських організацій, я звернувся до «Укрзалізниці» з проханням про призначення маршруту «Рахів – Одеса», з продовженням на літній період через Миколаїв до Херсона. За традицією, перша відповідь мала відмовний характер.
Довелося надсилати повторні звернення та наводити незаперечні аргументи на користь такого маршруту. Зокрема, як важливий аргумент, надавав інформацію, що сукупна чисельність постійного населення Рахівського та Тячівського районів становить понад 267 тис. осіб, що перевершує показники населеності будь-якого сусіднього обласного центру. Крім того, окремо наголошував на трудовій міграції – давній традиції високогірного краю, що сприяє генерації пасажирських потоків. Не стояли осторонь вирішення питання Рахівські районні держадміністрація та рада, які також безпосередньо зверталися з цього питання до ПАТ «Укрзалізниця», але теж отримали негативну відповідь.
Востаннє звернувся до Віце-прем’єр-міністра України Іванни Климпуш-Цинцадзе та надав пакет документів з листами-підтримками і відповідями відмовного характеру. Як стверджує народна мудрість, «Хто стукає, тому двері відчинять». Пані Іванна, переймаючи досвід батька Ореста Климпуша, усіляко сприяє розвитку Рахівського краю, не лише як людина, що має тут родинне коріння, але як далекоглядний політик, враховуючи близькість краю до країн ЄС, а також з огляду на перспективний розвиток туристичних об’єктів, зокрема туркомплексу «Свидовець».
Отож, здоровий глузд взяв гору, і ПАТ «Укрзалізниця» 3 жовтня ц. р. анонсувала на офіційному сайті підготовку до запуску з грудня 2017 р. нового залізничного сполучення «Одеса – Рахів».
Дякую всім, хто надав підтримку моїй ідеї залізничного сполучення «Одеса – Рахів». Найбільше їх було з населених пунктів Рахівського району завдяки сприянню мецената з Ясіня Олександра Криниці, який особисто контактував із сільськими головами у питанні оформлення офіційних листів-підтримок. Такі були від органів влади з Яремчі, Верховини, Тячева та від Закарпатської ОДА. Подібна співпраця демонструє згуртованість громад у ви­рішенні спільного питання, незалежно від політичних уподобань чи наявності інших непорозумінь.
Ще раз висловлюю окрему подяку Оресту Климпушу, який дав добрий старт залізничним проектам на Рахівщині.
Іван Шостак,
громадський активіст, Київ.

http://www.uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/459242/

Восьма сесія облради: депутати внесли слушні ініціативи та підтримали звернення до Президента України щодо Закону «Про освіту»

21 вересня відбулося пленарне засідання восьмої сесії обласної ради VII скликання.

У залі зареєструвалось 56  депутатів, які сформували порядок денний, в основному з матеріалів, рекомендованих президією облради до розгляду (а це понад 30 питань) та підтримали дві слушні ініціативи: одну вніс голова ОДА «Про оплату праці працівників Закарпатського академічного заслуженого народного хору» , іншу – Олександр Ледида про закріплення майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області» щодо  СК «Юність».

Далі головуючий наголосив, що з ініціативи першого заступника голови обласної ради Йосипа Борто, враховуючи важливість порушеного питання для багатонаціонального Закарпаття, запропоновано розглянути першим проект рішення «Про Звернення Закарпатської обласної ради щодо Закону України «Про освіту», яке  планувалось до розгляду позачергово у зв’язку із клопотаннями, які надійшли від більш ніж третини депутатів.  Він також зазначив, що прийняття Верховною Радою України 5 вересня нового Закону України «Про освіту», на переконання представників 4-х фракцій обласної ради, обмежує права всіх національних меншин на навчання рідною мовою, а сам Закон суперечить: Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, яку Україна ратифікувала в 2003 році;

Закону України «Про національні меншини в Україні» та міжнародним договорам, укладеним Україною із сусідніми країнами, зокрема Молдовою, Румунією, Угорщиною, які передбачають зобов’язання України щодо забезпечення мовних прав національних меншин.

 Усім добре відомо, що Закарпаття – багатонаціональна область, у нас положення Європейської хартії регіональних мов застосовуються одразу до трьох мов – румунської, словацької та угорської. Тому цілком зрозуміло, що Закарпатська обласна рада, яка зобов’язана представляти інтереси усіх без винятку мешканців області, не може бездіяти та повинна зробити все можливе для захисту прав представників національних меншин, які живуть на Закарпатті, є законослухняними громадянами України і прагнуть у повному обсязі володіти державною мовою, – підкреслив Михайло Рівіс, додавши, що це питання вже обговорювалося у цьому залі ще наприкінці минулого року. Так, 07 грудня 2016 року в цьому залі було прийнято рішення про Звернення Закарпатської обласної ради щодо внесення пропозицій до окремих статей до законопроекту «Про освіту» № 3491-д, а саме: включити норму, яка б давала особам,що належать до національних меншин і корінних народів, право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою у державних і комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти у місцях компактного проживання таких осіб.

         Наголосив очільник облради і на тому, що голова ОДА Геннадій Москаль уже звернувся до Президента України Петра Порошенка з проханням ветувати прийнятий Закон України «Про освіту», або повернути його у Верховну Раду України з правками.

Далі з цього питання висловились представники політ сил «Єдиний центр» та «Батьківщина», які відмовились брати участь у голосуванні, а другі – утримались, обгрунтувавши своє  рішення.  Так, обласний обранець  Андрій Шекета наголосив, шо йдеться в законі не про мову а про освіту і закон насправді хороший, до нього внесено 196 поправок від різних політичних сил, однак жодної – від угорців. А тому, аби не відправити хороший закон у небуття через статтю № 7, необхідно  відправити його на експертизу до  Венеціанської комісії.

Висловились і інші депутати. Після чого 38 обласних обранців підтримали дане звернення до Президента України.

Далі очільник облради  озвучив депутатські запити з актуальних питань в галузі медицини, спорту, земельних наділів , які були підтримані в залі. Після чого депутати затвердили нові програми, внесли зміни до діючих та прийняли звернення до вищих ешелонів влади із наболілих для громад краю питань.

Прес-служба облради.

 

Сесія райради: позачергова – зарплатна

Депутати районної ради, після вирішення процедурних питань, ознайомилася із відповіддю на звернення народних обранців з Кабінету Міністрів щодо передачі лісових господарств до концесії, з якою їх ознайомив заступник голови районної ради Іван Копич. Надалі виступаючий зачитав лист від ПрАТ «Закарпаттяобленерго», в якому товариство вину за відсутність електроенергії у окремих населених пунктах після буревію 17 вересня перекладає на нереконструйований відрізок лінії 35 кВт у Білині й висловлює сподівання на вирішення цієї проблеми.
Як зазначив голова райдержадміністрації Павло Басараба, працівники електромережі навчилися гарно писати, однак це аж ніяк не відображається на їхніх результатах роботи. Бо навіть через кілька днів після буревію вони не володіють ситуацією щодо кількості пошкоджених опор та ліній електропередач, причинами відсутності електроенергії в окремих населених пунктах, присілках. Звітують, що працюють, але результатів – катма. Люди постійно скаржаться і мають не те вагомі причини. Тому обранцям народу теж варто подумати про змістовну відповідь товариству.
Про головне питання порядку денного сесії – внесеними змінами до районного бюджету, інформувала начальник фінансового управління райдержадміністрації Олена Ластовичак. Левову частку коштів спрямували на виплату заробітної плати працівникам дошкільних навчальних закладів району, місцевих пожежних частин, потреби освіти культури та іншим.
На пропозицію депутата Андрія Делятинчука другим питанням внесли зміни до районної програми патріотичного виховання, скоригувавши витрати на перевезення юнаків призовного віку до обласного призовного пункту.
В «Різному» в черговий раз наголошувалося на ретельному обстеженні об’єктів усіх форм власності, пошкоджених буревієм 17 вересня, складанні відповідних документів, що гарантуватиме отримання коштів на їхнє відновлення.
Керував роботою сесії голова районної ради Василь Дан.
Михайло ЮРАЩУК.

Акцентували на освоєнні коштів з бюджетів різних рівнів

Чергову колегію райдерж­адмі­ністрації за згодою її членів та присутніх голів районної ради Василя Дана, органів місцевого самоврядування, керівників структурних підрозділів РДА, установ та організацій, правоохоронних органів провели протокольно, обговоривши лише нагальні проблеми – стан освоєння коштів, спрямованих місцевим бюджетам на здійснення заходів соціально-економічного розвитку територій та підготовку до фестивалю «Гуцульська бриндзя».
Як повідомив очільник району Павло Басараба, цього року Рахівщина з бюджетів різних рівнів, в тому числі з Державного фонду регіонального розвитку, отримала гроші на 33 об’єкти. Загалом – понад 45 мільйонів гривень, що майже утричі більше, ніж у 2016-му. Неосвоєння бодай однієї копійки красномовно засвідчить невміння місцевого керівництва належним чином організувати роботу. Левову частку фінансування спрямовано на дороги місцевого значення, окремі з яких перебувають у жалюгідному стані й не ремонтувалися роками. У переліку також дошкільні заклади, реконструкції вуличного освітлення з використанням енергозберігаючих технологій, котелень тощо. Можна зрозуміти суб’єктивні причини, до яких належать: проведення тендерних процедур, неузгодженість окремих документів, але елементарна пасивність – недопустима. Її ніхто не вибачить, але найголовне – покладемо крапку на отриманні наступних траншів.
Тим більше, що часу залишилося не так вже й багато, з врахуванням приходу календарної осені. Натомість, кошти освоєно на неповних п’ять відсотків, хоча голови населених пунктів і налаштовані оптимістично, а окремі фінансові призначення, укладання угод та визначення переможців конкурсу припадає саме на осінню пору року.
Наразі вже здійснено: капітальний ремонт частини вулиці у Лузі, рекон­струк­цію котельні ДНЗ у Верхньому Водяному. Тривають роботи з: капітального ремонту тротуарів та елементів благоустрою по вул. Миру в Ясінях, фасаду будівлі ДНЗ в Діловому, площі Володимира Великого і тротуару, глядацьких трибун стадіону «Карпати» в Рахові, ДНЗ у Лузі, будівництво дошкільного закладу в с. Водиця. Розпочато капітальний ремонт дороги місцевого значення Луг – Косівська Поляна, частково профінансовано й незабаром розпочнеться капремонт ділянки дороги Репегів – Депо (Лазещина), під’їзду до урочища Васкул у Квасах, дороги по вул. Річанська у Верхньому Водяному та Шевченка у Водиці після отримання Декларації на початок робіт нової форми, щоправда, немає жодних роз’яснень якою вона має бути.
Отже, справ вистачає для всіх. Для реалізації передбаченого залиши­лося кілька місяців року, а тому не варто зволікати, а серйозно підійти до вирі­шення справи.
(Вл. інф.)