Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

ДО УВАГИ ПЛАТНИКІВ ЄДИНОГО ВНЕСКУ!

ДПІ у Рахівському районі повідомляє, що з 01.01.2018 року набули чинності зміни, внесені до Закону України від 08.07.2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) Законом України від 03.10.2017 року №2148-VІІІ.

Зокрема, змінено розрахунок максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону №2464 максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.

З 01.01.2018 року – сума мінімальної заробітної плати складає 3723,00 грн, тому сума максимальної величини бази нарахування єдиного внеску складатиме 3723,00 х 15 = 55845,00 гривень. При цьому розмір мінімального страхового внеску на місяць складатиме – 819,06 грн.

Відповідно до внесених змін з 01.01.2018 року для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, незалежно до якої групи платників єдиного податку їх віднесено, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Змінено терміни сплати єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців, що застосовують загальну систему оподаткування, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а також визначено терміни сплати для членів фермерських господарств.

З 01.01.2018 року фізичні особи – підприємці (незалежно від обраної системи оподаткування), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також члени фермерських господарств, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз.3 ч.8 ст. 9 Закону №2464).

Змінено норми частини п’ятої статті 10 Закону№ 2464

Частиною п’ятою статті 10 Закону №2464 визначено, що Договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Договір) може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року).

Згідно із внесеними змінами, з 01.01.2018 сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення Договору, помножений на коефіцієнт 2. В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої на дату укладення Договору.

Розширено перелік платників єдиного внеску. Зокрема, платниками єдиного внеску визначено членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п.5і ч.1 ст.4 Закону №2464). Базою нарахування єдиного внеску для членів фермерських господарств є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Якщо дохід (прибуток) не отримано у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Відповідні роз’яснення надано в листі ДФС від 17.01.2018 року №1431/7/99-99-13-02-01-17.

За матеріалами ДПІ у Рахівському районі.

15 лютого – тренінг за проектом «Аграрні розписки в Україні»

15 лютого, об 10 год., у приміщенні райдержадміністрації, відбудеться тренінг за проектом «Аграрні розписки в Україні» (участь – безкоштовна), що впроваджуються IFC, членом Групи Світового банку, в партнерстві з Швейцарською Конфедерацією для покращення доступу до фінансових ресурсів для малих та середніх сільгоспвиробників шляхом впровадження аграрних розписок в Україні.
Запрошуємо зацікавлених кредит­орів, фермерів та представників особистих селянських господарств району взяти участь з метою розпочати успішно власнусправу.
За додатковою інформацією звертатись до відділу агропромислового розвитку РДА за адресою: м. Рахів, вул. Миру, 1, ІІ поверх, каб. № 20, тел.: 2-26-04 або на e-mail: rakhiv-apk@ukr.net.

Відділ агропромислового розвитку РДА.

Річна сума туристичного збору менша, ніж місячні відрахування невеликої фірми!?

vzimat-turisticheskiy-sbor

Про туризм або все, або нічого – приблизно так можна охарактеризувати ситуацію в галузі, яка мала б поступово ставати домінуючою в економіці району. Звичайно, ніхто не заперечує верховенство лісової, однак про туристичну мекку Рахівщини йдеться не одне десятиріччя, а насправді – тупцюємо на місці, вважаючи, що до ніг з неба впаде усе підготовлене. Без сумніву, потрібні сер­йозні інвестиційні проекти­ на покращення дорожньої інф­раструктури, наведення ладу в поводженні з відходами. Але багато що здатні здійснити самостійно для розвитку населених пунктів і прилеглих територій, надаючи їм привабливий імідж, от тільки важко складати плани з пустими скарбничками, хоча резервів для їхнього наповнення – достатньо. Один із таких – туристичний збір. Однак, як показує аналіз справляння податку за минулий рік, сума надходжень менша, ніж місячні відрахування невеликої фірми.
Натомість, базою від­рахування податку є вар­тість усього періоду проживання (ночівлі) в готелях та інших закладах готельного типу, санаторно-курортних закладах, будинках, квартирах, що належать на праві власності (найму) фізичним особам, за вирахуванням податку на додану вартість. До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду.
Слід відмітити, що ставки збору затверджено рішеннями органів місцевого самоврядування відповідно до вимог Податкового кодексу України і встановлюються у розмірі від 0,5 до 1 відсотка до вартості усього періоду проживання (ночівлі) у визначених місцях. Максимальним розміром (1%) ставки скористалися десять місцевих рад, мінімальним – 4 , а саме: Розтоки, Ясіня, Рахів та Луг.
На початок року до зведеного бюджету району надійшло 62,3 тис. грн. туристичного збору, що склало 76,7 відсотка до уточненого плану 2017 року. В минулому році подібний податок сплачено лише до чотирьох місцевих бюджетів: Рахова – 9,2 тис.грн., Ясіня – 48,4, Квасів – 0,9, Лазещини – 3,8 тисяч гривень. Найбільш питому вагу в загальних надходження зведеного бюджету району становлять надходження в бюджеті Ясіня й становить 77,7 відсотка. При цьому, за відповідний період до бюджету міста туристичний збір сплатили лише чотири суб’єкти підприємницької діяльності, не дивлячись на більшу кількість суб’єктів, які фактично працюють у даній сфері, що свідчить про недостатню роботу з платниками як органу місцевого самоврядування, так і ДПІ.
За даними Великобичківської селищної ради на території населеного пункту працюють готелі «Гранд», «Твін-Пікс», «Централ-парк». Однак, туристичний збір до бюджету селища за 2017 рік та січень 2018 року не надходив. За даними Лужанської сільської ради відповідні послуги надаються в торговому комплексі «Мішель-Оксамит», в якому розміщений готель та ФГ «Банський», але надходження збору теж відсутні. Аналогічна ситуації і у Кобилецькій Поляні, на території якої функціонують база відпочинку «Квасний» (ТзОВ «Вікторія»), ЛОК «Трембіта», садиба «У водоспаду», Гостинний двір-садиба, колиба «У Василя», бар «Плюс».
За перший місяць року (станом на 25 січня) до зведеного бюджету ра­йону надійшло 5,9 тис. грн., що становить 125,9 відсотка до плану на січень 2018 року та в 3,5 раза більше фактичних надходжень січня 2017 року (надходження січня 2017 року – 1,7 тис. грн.). Зокрема, в скарбнички органів місцевого самоврядування зараховано: Рахова – 1,2 тис. грн. (або 89,1 відсотка до плану на січень місяць поточного року), Ясіня – 1,4 (46,9%), Квасів – 3,2 (4,1%), Лазещини – 0,1 тис. грн. (29,3%). Всього ж туристичний збір запровадили 10 сільських, 3 селищні та міська ради.
Як бачимо, поле для діяльності – чимале. Загальну суму податку тільки за минулий рік можна назвати умовною, якщо не смішною у перерахунку на кількість відпочиваючих, які відвідали Рахівщину, беручи до уваги наявні об’єкти, котрі надають відповідні послуги.
Олена ЛАСТОВИЧАК, начальник фінансового управ­ління райдержадміністрації.

Окремі аптеки усуваються від реалізації соціальних програм

14216301461877-485b0c02ba5194875be7661f76433763

Державна програма «Доступні ліки» діє з квітня минулого року. Для повноцінної її реалізації, відділ охорони здоров’я райдержадміністрації уклав угоди з 15 аптечними закладами району, які обслуговують 33 медичні заклади Центру первинної медико-соціальної допомоги, районну та три міські лікарні.
На кінець минулого року в реалізації програми брали участь 15 аптек з 48, що функціонують в районі. В окремих закладах ще в червні закінчилася дія угоди («Лумей», смт. Кобилецька Поляна), чотири – приєдналися до участі у Програмі в грудні 2017 р.
На 2017 рік було заплановано відшкодування вартості лікарських засобів хворим на серцево-судинні захворювання, бронхіальну астму та цукровий діабет ІІ типу на 1270200 грн., на цю ж суму уклали угоди, за 9 місяців відшкували 1130500 гривень. Використання коштів згідно укладених угод станавить 89%. Сімейними лікарями ЦПМСД виписано за програмою «Доступні ліки» 30931 рецепт, отоварено 19974 рецепти, що складає 64,5% від виписаних. Отримали лікарські засоби 10124 особи, середня вартість відшкодування становить 56,6 гривень.
Є низка причин, які негативно відобразилися на повноцінному виконанні програми. Насамперед, тільки у дванадцятьох населених пунктах району аптечні заклади працювали з пільговою категорією хворих, що свідчить про відсутність регулярної співпраці між фармацевтами та медиками. В окремих амбулаторіях відсутні лікарі (Луг, Видричка, Кваси, присілок Добрик), в трьох амбулаторіях лікарі були впродовж 6-8 місяців. Негативно на виконання програми відобразився і той факт, що часто в аптеках не було медикаментів, котрі передбачено відшкодовувати, мінявся їхній перелік.
На жаль, значна частина аптечних закладів самоусунулися від участі у державній програмі «Доступні ліки», хоча продають медикаменти, передбачені переліком на відшкодування. Сьогодні триває активна робота по їхньому залученню до реалізації соціальних ініціатив держави.
На 2018 рік заплановано відшкодування на державну програму «Доступні ліки» 2 млн. 399 тис. гривень, щомісячно планується виділяти на компенсацію вартості медикаментів 199 тисяч гривень.
Павло БРЕХЛІЧУК,
начальник відділу охорони здоров’я.

Рахів на кадастрових картах 1863 року

7_09

Лівобережжя Рахова (Akna Rachovo) добре зафіксоване на кадастрових картах часів Австрійської імперії станом на 1863 рік. Карти правобережжя відсутні й імовірно є втраченими. На картах зафіксовані будівлі того часу, власники будівель і земель, орні землі, сади, сінокоси, пасовища, ріки, потоки, урочища, церква, кладовища. Записи виконані на латиниці і досить добре читаються. Написи урочищ продубльовані на кирилиці.
Цікаво, що в 1863-1864­ роки матеріали таких же кар­тографічних робіт на Тячівщині по селах в долині р.Тересва виконані в основному на кирилиці. Різниця між ними в тому, що там приведені прізвища, ім’я та по батькові, а тут лише прізвище і ім’я власника. При цьому одні й ті ж прізвища власників та їхні імена в різних місцях часто зафіксовані у різних формах.
Akna Rachovo того часу включало в себе лівобережну територію між руслом річки Тиса та водорозділом від ур.Тарниця на межі з Берлебашом (Костилівкою) до земель за р. Біла Тиса в ур. Межиріки до межі з Богданом і Квасами. При цьому двори на схилах в межиріччі Чорної та Білої Тиси на картах спочатку були зафіксовані за Богданом, але потім віднесені до Рахова. Власники дворів часто мали землі ще і за межами вказаних адміністративних границь.
Все лівобережжя Рахова того часу можна розділити на дві частини: верхню та нижню т.н. перію та розміщеними нижче урочищами, які розділені потоком. На правому березі потоку була зведена церква Воздвиження Хреста. Саме від цього потоку починається відлік номерів дворів вниз по течії р.Тиси. На картах також відмічені два кладовища того часу.
Між 48 та 50 номером тоді був великий двір з будинком номер та власник якого не вказаний. Це мабуть була фара, бо будівля під №49 та великі масиви земель зафіксовані в прибережжі р.Тиси вище ур. Ціпсері поза двохсотими номерами і позначені словом popowstwo.
При цьому всюди є зафік­совані старі номери дворів та вклинені нові – з великими числами (300-400). Біля багатьох номерів є додатково букви – а, в, с. Це значить, що власник основного номеру двору з буквою «а» ще мав додатково будівлі – жилярки і землі по окраїнах з позначками «в», «с».
На картах виявлено найбі­льший новий номер двору 435 в районі старого номера 22. Це свідчить, що лівобережжя Рахова цього часу налічувало понад чотири сотні дворів. Для порівняння, великі села того часу налічували: Бичків (без Затисянського) – 407 дворів, Верхнє Водяне – 378 двори, Косівська Поляна – 296 дворів, Кобилецька Поляна – 220 дворів, Дубове – 359 дворів, Терново – 308 двори, Ганичі – 228 двори. Однак на карті не знайдено чимало номерів (або пропущені, або автор не виявив).
Виділяються окремі суці­льні зони заселення. Так добре читається центральна суцільна зона заселення на березі р.Тиси, де зафіксовані державні будівлі та жилі будинки в ур. Левада-Царина. Тут зафіксовано шість державних будівель – №59-64, та багато дворів, власники яких не зафіксовані. А у відгалуженні вздовж потоку, вже починаючи з №74 і до №184, більшість власників дворів зафіксовані. Центр цього масиву з великою площею був незаселений.
Не знайдено в цій частині сім номерів: 79, 86, 93, 111, 170, 172, 173. Всього тут встановлено 126 будівель з старими номерами та 16 з новими. Тобто, в цій зоні автор нарахував 142 будівлі. Серед цих дворів виділяється двір під №87, власником якого був Підмалівський Степан. В нього зафіксовано понад десять будівель та багато площ рівнинних орних земель. Більше такого землевласника не виявлено в жодній із зон заселення.
В частині лівобережного Рахова від потоку вниз по течії р.Тиси в зоні т.н. Нижньої перії до попереднього суцільного масиву примикають 51 двори з старою нумерацією (1-51) та сім нових номерів. Всього тут на 1863 рік було 58 дворів.
Ці два основні масиви, розділені потоком, верхній та нижній, разом налічували біля 200 будівель. Далі окремими масивами виступають невеликі зони заселення вниз та вверх по течії р.Тиси.
В ур. Лази тоді були розміщені номери 264-301. Але три номери не виявлені: 271, 274, 285. Тому всього тут було 35 старих номерів. В Лазах тоді було також п’ять нових дворів: 340, 431, 343, 367, 430. Разом на 1863 рік тут зафіксовано 40 дворів.
В ур. Вільховатий були номери 302-323 (22 старих двори) та три нові, що становить 25 дворів.
В ур. Тарниця на той час були лише чотири двори вперемішку з дворами жителів з села Берлебаш – 324, 325, 327, 328.
Вверх від центральної зони по лівобережжю р.Тиса окремо були розташовані землі та двори в ур. Ціпсаре. Це номери – 195-215, всього 21 двір. Прізвища власників дворів тут специфічні, більшість не місцеві: Orentsak Miklos, Bodnarzuk Ivan, Andronsky Iwan, Andrensky Olexa, Szedlak Petro, Szedlak Janos, Herman Janos, Foltynski Andras, Foltynski Antal, Meszerszuk Mihaly, Meczazcek Tozv…, Mezsawzcek Paulo, Baron Janos, Honisch Ferencz, Brirdig Ignac, Fobticka Janos, Broudis Pavel,Faluisky G…, Klimko Konstantin, Minich Jonas, Novak Jonas.
Нових додаткових номерів в ур. Ціпсарі тоді не було.
В ур. Ростоки та ур. Межиріках за р. Біла Тиса­ двори дуже розкидані та з пере­мішаною нумерацією. Вони починаються з №229-245 на лівому березі Білої Тиси, включають №246-261, 385-291 на правому березі та ще додаткові.
Ще можна окремо відмітити рідко заселене ур. Вільшовати-Ядеринька, де більшість номерів нових.
Важливо підкреслити, що власники жилярок і земель­ по окраїнах в основному віднося­ться до давніх родинних дина­стій Рахова. Але на цей час домінуючі родини збереглися в основному лише по окраїнах. Це – Брани та Штефуряки у верху потоку, Томенюк та Годенко в ур. Лази, Друляк та Романюк в ур. Вільховатий, Боднарук в ур. Нижня перія, Харбака в ур. Стебйора. Розкидані по різних зонах розселення великі родини Сас, Годван, Ворохтюк, Попович.
За підрахунками автора найбільші родини на 1863 рік в Akna Rachovo складали: Брана – 13 дворів, Штефуряк – 11, Сас – 9, Ворохтюк – 6, Годван – 6, Друляк – 6, Боднарук – 5, Попович – 5, Томенюк – 5 дворів. По 4 двори – Годенко, Данюк, Колачук, Костюк, Романюк, Федак.
Приведені підрахунки не є абсолютно точними, бо можливі помилки із-за великого об’єму матеріалу дослідження та безсистемними розміщеннями нових номерів.
Для прикладу прізвища власників дворів в ур. Нижня перія на латині виглядають так: Kovacs Lesz, Miszinsky Katarina, Jurak Juro, Hanusinets Sando, Bodnaruk Mihal, Dykun Matij, Goran Ilko, Bodnaruk Stefan, Spivak Karl, Kovacs Ilko, Fedorczan Wasyl, Dekun Olena, Bojczuk Lesz, Szauka Michajlo, Luceka Johan, Sorits Roman, Ponczir Iwan, Michailuk…, Gru… Petro, Kostuk Nikolaj, Kostiuk Meketa, Danyk Petro, Marondak Dmytro, Soricz Maria, Worochtiuk Dmytro, Re… Michajlo, Kostiuk Iwan, Danyk Iwan, Koszuk Petro, Michaluk Petro, Polyensky Juro, Paulyek Iwan, Meczak Iwan, Szasz Wasyl, Bendik Iwan, Danuk Hafia, Popowicz Iwan, Bodnaruk Juro, Stefurek Juro, Szauka Michailo, Jahnyets Iwan. Polyensky Wasyl, Netsuk Iwan, Worochczuk Iwan mladsi, Bodnaruk Petro, Gyabluk Wasyl, Nebella Iwan, Jurak Maxym, Adametz Iohan, Greyczuk Iwan, Sepeluk Nikolaj і т.д.
На картах зафіксовано май­же сотня назв урочищ у двох алфавітах – на латині і кирилиці. Крім загальнопоширених зустрічаються специфічні назви: Baldin – Бальдин, Belkul – Белькуль, Belejeska – Белеє­ска, Berendej – Берендей, Klefa – Клефа, Levady – Левади, Meresczora – Мерещора, Steregoja – Стерегоя, Tescora – Тещора, Csipcseri – Ціпсері, Fises – Фішеш, Fujsul – Фуссуль, Jaderinka – Ядеринька, Jalivse – Ялівше і т.п.
Кадастрові карти відкри­вають великі можливості для досліджень у різних напрямках.
Микола ТКАЧ,
мешканець Верхнього Водяного.

Столітня ювілярка залишається душею та берегинею роду

IMG-cd163937fc61e5827fcabb67ff84993d-V

Сто років – маленька крихта у просторі часу, а для людини – майже вічність. 17 січня 100-річний ювілей відзначила мешканка Середнього Водяного Аксенія Юріївна МІГАЛІ. До світлої оселі жінки, аби привітати та побажати усіляких гараздів, завітав начальник Тячівського об’єднаного управління ПФУ Закарпатської області С. С. Данилич. Він побажав їй міцного здоров’я, миру, добробуту, поваги від дітей, внуків, правнуків та праправнуків.
Життєвий шлях довгожительки, як і багатьох її ровесниць, склався нелегко: тяжка праця в колгоспі, війна, але їй вдалося все пережити й зустріти 100-річний ювілей. Вийшла заміж в 16 років, народила та виховала 5 дітей, має 15 внуків, 22 правнуки, 2 праправнуки. Працюючи в колгоспі, підробляла тим, що ткала килими. Деякі роботи і до сьогоднішнього дня зберігаються в ювілярки вдома. На жаль, в 37 років залишилась вдовою після трагічної смерті чоловіка та самостійно виховувала дітей. На питання, в чому полягає секрет довголіття, сміючись відповідає: «Хіба сто років це довго?», але зазначає, що ніколи не сиділа склавши руки, все життя важко працювала, може в тому і є весь секрет. Сьогодні Аксенія Юріївна залишається душею та берегинею роду, допомагаючи рідним мудрими порадами.

Призери конкурсу «Мій вибір, моє майбутнє» отримали відзнаки

3333

Нещодавно на базі Рахівської центральної районної бібліотеки, наприкінці профорієнтаційного заходу з учнями, срібним призерам фіналу обласного заочного конкурсу творів-роздумів есе «Мій вибір, моє майбутнє!» вручили призи та відзнаки.  Друге місце розділили учні міських шкіл №2 та №3 Тетяна Романюк і Віталій Павлючок. Школярі нагороджені дипломами за ІІ місце у конкурсі, грошовою винагородою та іншими заохочувальними призами.
Наталія ВОЛОШИН, начальник відділу активної підтримки безробітних РЦЗ.

Ясінянці урочисто провели на Олімпійські ігри Івана КОВБАСНЮКА

Іван Ковбаснюк

26 січня ясінянці влаштували урочисті проводи свого земляка Івана КОВБАСНЮКА на зимові Олімпійські ігри-2018, що стартують 9 лютого в м. Пхьончхан. Колишній вихованець СДЮСШОР з Ясіня матиме змогу сповна себе проявити, адже виступатиме аж у п’яти дисциплінах.
Перед від’їздом до Південної Кореї 25-річний спортсмен побував удома, а в селищній раді та в ЗОШ І-ІІІ ступенів №2, де навчався, йому влаштували особливий прийом.
Величезної сили волі і натхнення для підкорення нової спортивної вершини побажав результативному гірськолижнику селищний голова Едуард Зелінський. Чимало теплих слів з побажанням поповнити свою скарбничку нагород олімпійською медаллю йому адресували: однокласники, класний керівник Олександра Гукова, директор місцевої ДШМ Галина Жураковська та школярі й юні музиканти-оркестранти. Сподіваємося, подаровані гуцульський сардак, грудка рідної землі, жартівливі слова пісні-пародії та гуцульські мелодії й напутні слова Йосипа Гейніша – директора СДЮСШОР, де Іван Ковбаснюк осягав ази гірськолижнього спорту під керівництвом особистого наставника і першого тренера – мами Марії Василівни, її та наші загальні уболівання, ще більше націлять спортсмена на олімпійський результат.
До речі, у 2006 р. Рахівщина вже мала посланця на зимовій Олімпіаді в Турині (Італія) – лижного гонщика Івана Білосюка.

У РАХОВІ ВРУЧЕНО СЕРТИФІКАТИ ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО

КБЗ 2

25 січня у Рахові відбулися урочистості з нагоди включення нових територій букових пралісів та старовікових букових лісів до складу Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО.
7 липня, минулого року, Комітет Всесвітньої спадщини, в рамках 41-ї сесії, яка відбулася у Кракові, розширив існуючий об’єкт природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат і давні букові ліси Німеччини» за рахунок 63-х ділянок букових пралісів та старовікових лісів із 10-ти європейських країн. Після розширення назву об’єкта змінили на «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи». У цьому переліку Україна представлена 9-ма ділянками, які охороняються в національних природних парках «Синевир», «Зачарований край» і «Подільські Товтри» та природних заповідниках «Горгани» і «Розточчя». Здобуття українськими територіями статусу Всесвітньої природної спадщини є визначною подією як для окремих природоохоронних територій, так і для України загалом. Їй передувала багаторічна напружена робота науковців із вищезазначених національних парків і заповідників, яка координувалася й підтримувалася Карпатським біосферним заповідником і Дунайсько-Карпатською програмою WWF.
Як зазначив у своєму вітальному слові директор Карпатського біосферного заповідника М.П. Рибак, саме завдяки багаторічній і самовідданій роботі працівників заповідника, адміністрації та науковців установи, серед яких особливо слід відзначити заступника начальника відділу НДР та сталого розвитку В.Ф. Покиньчереду, відбулося включення нових українських територій наряду із європейськими ділянками букових пралісів та старовікових лісів до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
– Першочерговим завданням була підготовка та подання аплікаційних форм для українських ділянок букових пралісів і старовікових лісів із територій природних заповідників «Горгани» і «Розточчя» та НПП «Подільські Товтри», «Зачарований край» і «Синевир», на включення до так званого Попереднього списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це було необхідною передумовою для подальшої процедури номінування. Часу тоді лишалося не багато, а роботи було чимало. Підготовка номінаційного досьє, польові обстеження всіх ділянок, робота з експертом IUCN – наступні складні етапи щоденної кропіткої праці. Ми гідно витримали всі випробування, пройшли цей непростий шлях, наприкінці якого нас чекав успіх, – зауважив Микола Петрович.
Визначну роль Карпатського біосферного заповідника у справі міжнародного визнання українських букових пралісів та старовікових лісів підкреслив і директор Департаменту екомережі та природно-заповідного фонду Мінприроди Віктор Клід. Він назвав КБЗ «локомотивом, який невпинно рухав цю справу, хоча, в успіх її ми всі боялися повірити». Карпатський біосферний заповідник – установа, яка вперше у 2007 році проторила шлях для збереження букових пралісів в Україні та Європі. Досягнутий результат посприяв як подальшому зміцненню авторитету нашої країни на міжнародному рівні, так і її утвердженню в думках і серцях наших громадян.
Кульмінацією урочистостей і насправді святковою подією стало отримання Сертифікатів ЮНЕСКО з рук директора Департаменту екомережі директорами і працівниками природних заповідників «Горгани» і «Розточчя» та національних природних парків «Подільські Товтри», «Зачарований край» і «Синевир». Теплі слова привітань під час урочистостей прозвучали від начальника управління oxopoни культурної спадщини Мінкульту України О.В. Єпіфанова, заступників голів Рахівських і Тячівських районних адміністрації та ради В.С. Турока, І.І. Копича та М.М. Полажинця, природоохоронного координатора WWF в Україні Б.Г. Проця, заступника директора КБЗ Ф.Д. Гамора, заступника начальника відділу Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА Д.Є. Томенчука.
Під час урочистого зібрання присутнім продемонстровано фільм про пан’європейський об’єкт спадщини «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи», який підготували австрійські колеги – міжнародні координатори процесу розширення об’єкта спадщини. Слайд-шоу, зроблене відомим австрійським фотографом і захисником пралісів Матіасом Шофгофером продемонструвало неймовірну красу, велич і унікальне розмаїття природних умов букових пралісів і старовікових лісів європейського континенту.
Вікторія БУНДЗЯК,
начальник відділу еколо­гічної освітньо-виховної роботи КБЗ.

Туристичний збір – сфера незадіяних можливостей

Враховуючи формат проведення чергової колегії райдер­жадміністрації (у її роботі взяли участь голови районної ради, населених пунктів району, керівники підприємств та організацій різних форм влас­ності, відділення Нацполіції, Державної податкової інспекції, директорів навчальних закладів), голова РДА Павло Басараба коротко проаналізував соціа­ль­но-економічне становище Рахівщини за минулий рік, поді­лився завданнями, які стоять перед громадою у 2018-му. Насамперед, виступаючий відмітив, що у попередніх періодах на об’єкти інфраструктури, в тому числі й на дороги місцевого значення, освоювали виділені з різних джерел від трьох до десяти мільйонів гривень. Вже минулого року цей показник сягнув понад 40 млн. грн., хоча стверджувати, що суми достатньо – зарано. На жаль, гірська Рахівщина, незважаючи на її природний потенціал, ще не використовує даровані їй природою можливості. Частково вина у цьому криється на місцевому рівні, але й допомоги, як свідчать багато фактів, чекати нізвідки. Тому сподіватися необхідно, насамперед, на власні сили, позаяк окремі солодкі запевняння залишаються добрими намірами і, здебільшого, обходять нас боком, а інколи негативно відображаються на намірах зрушити справу з мертвої точки. Подібне стосується і з реалізацією проекту будівництва курортного центру „Свидовець”, намаганнями облаштувати сміт­тєз­валища, належним чином відремонтувати дорожнє покриття тощо. Але подібне аж ніяк не свідчить, що треба опускати руки й очікувати на манну небесну. Головний акцент – на задіянні місцевих можливостей, які використовуємо частково. Варто змінити лозунг „Подобатись всім” і дбати про спільний дім загалом. Це стосується і покращення надходжень до місцевих скарбничок, організації роздільного збору сміття тощо.
Відтак розглянули питання порядку денного колегії. Зокре­ма, керівник апарату райдер­жадмі­ністрації Олена Вайнагій пові­домила про підсумки роботи із зверненнями громадян, які надійшли впродовж минулого року, а також про виконання директивних та розпорядчих документів структурними підрозділами РДА, установами та організаціями райо­ну, виконкомами сільських, селищних та міської рад.
Начальник відділу охорони здоров’я Павло Брехлічук розповів про реалізацію урядової програми „Доступні ліки”, яка, з ряду об’єктивних та суб’єктивних причин, тільки на 89 відсотків виконана у минулому році, хоча в інших районах подібний показник – стовідсотковий.
Проаналізувала надходження коштів від сплати туристичного збору до місцевих бюджетів всіх рівнів за попередній і січень 2018 року начальник фінансового управління Олена Ластовичак. Озвучена сума надходжень – вражає і ще раз заставляє задуматися над невикористаними можливостями даної галузі, хоча представлена вона у формі туристичних комплексів різного рівня сповна, власники яких не дуже поспішають повноцінно брати участь у вирішенні соціально-економічних проблем району.
Начальник відділу інфраструктури, житлово-комунального господарства та будівництва управління економічного розвитку Михайло Штефура головний акцент у своєму виступі зробив на чинний нормі Закону України «Про відходи» про сортування сміття, відповідальності органів місцевого самоврядування за організацію необхідних заходів для цього, ведення роз’яснювальної роботи тощо. Район потопає у смітті, а відсутність вільних територій під облаштування сміттєзвалищ, непомірно високі розцінки на виготовлення необхідної документації, не сприяють покращенню ситуації, яка негативно відображається на туристичному іміджі краю. Сортування сміття дозволить частково зняти проблему, а тому саме над організацією процесу зараз ведеться активна робота.
Михайло ЮРАЩУК.