Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

24-27 серпня велосипедисти їздитимуть «Стежками опришків»

Наступних вихідних, які пов’язані з відзначенням Дня Незалежності України, Рахів буде центром велофестивалю «Стежками опришків». Аматорські змагання, метою яких є пропаганда здорового способу життя серед широких верств населення та розвиток велосипедного спорту, стартують 24 серпня, на площі перед РБК.
Розпочнуться вони о 10-ій год 30 хв. «Дитячими перегонами», які проводитимуться у рамках змагань любителів гірських велобайків уперше. Після обіду, о 14-ій год., на Буркуті, стартує гонка крос-кантрі ХСО (довжина – 2,1 км, набір висоти – 210 м).
Формат наступних двох днів змагань – дводенний крос-кантрійний марафон карпатськими горами зі стартами та фінішами в амфітеатрі «Буркут». Учасники категорій «Hardcore» змагатимуться на трасах «Свидовець 85» (довжина – 85,1 км) та «Косівська Поляна 47» (довжина – 46,3 км, набір висоти – біля 1650 м), категорій «Light» на трасах «Буркут 10» та «Косівська Поляна 47» (довжина – 9,1 км, набір висоти – біля 350 метрів).
Для участі у змаганнях заре­єструвалося 127 відчайдухів із Києва, Львова, Івано-Франківська, Вінниці, Рівного, Кривого Рогу, Маріуполя, Світловодська, а також з Росії та Білорусі.
Організатори – інфор­ма­­цій­но-туристичний центр «Гу­цуль­­ська світлиця», за під­­тримки міського голови, район­них ради та держадміністрації, Великобич­ківського ДЛГ, Рахів­ського ЛДГ, КБЗ, ГО «Рахів­ЕкоТур», ВО «Гуцульщина», УТМР «Говерла», райвідділення УДСНС.

peregony Бигборд-2017_основной-2

Аматори Рахівщини повернулися з 24-го Міжнародного гуцульського фестивалю з нагородами

Фестиваль 1

Три дні гуцули з усіх боків Карпат, а також представники гуцульських осередків з різних куточків України та закордоння фестивалили у Коломиї. Їздила на щорічне свято автентичної культури гуцулів, їхніх традицій, побуту і делегація з Рахівщини, до складу якої входили не лише наші талановиті колективи та майстри декоративно-прикладного мистецтва, а й керівники територіальних громад, депутати районної ради. Очолював її заступник голови районної ради Іван Копич.

guts1

Розпочався 24-ий Міжна­родний гуцульський фести­валь в Коломийському Націо­наль­ному музеї Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського міжнародною науковою конференцією «Український феномен Гуцульщини: національний та європейський контексти». Окрім неї діяли виставки: «Вишивані взори Гуцульщини у дослідженнях та відтворенні Ірини Свйонтек» та «Гуцульське весілля».
В суботу та неділю центром і вінцем дійства стало приміське село Королівка, де на стадіоні не вщухав людський гамір, навсібіч до пізньої ночі лунали музика й співи, хоч офіційно концертна програма завершувалася до десятої вечора.
Родзинкою фесту було масове виконання «Гуцулки». Зі сцени танцюристам акомпонували коломийські музики під орудою Миколи Ковцуняка, дует «Писанка» та інструменталісти-віртуози Василь Гекер, Дмитро Павлюк. «Заправляв» музиками народний артист України Іван Курилюк. З танцюристів градом стікав піт через неймовірну спеку, однак рекордна температура повітря не вплинула на їхній запал. Тож представникові Книги рекордів України залишилося лише зафіксувати, що у найпопулярнішому танці горян одночасно кружляли 1200 осіб із 16 колективів Івано-Франківщини.
Колоритною і масовою була також суботнішня фестивальна хода творчих колективів-учасників, представників влади, духовенства та гостей заходу. Бо з’їхалися на Прикарпаття хорові й танцювальні колективи з понад 10 областей України, а також Румунії, Польщі, Молдови, країн Прибалтики, Пів­нічної Америки. Зі сцени гостей фестивалю благословили священики та привітали: голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина», керівники Івано-Франківщини, представники делегацій Польщі, Молдови, голови Коломийських районних держадміністрації та ради. Патріотичним месиджем став вихід на сцену Олекси Довбуша з опришками, ролі яких виконали актори Коломийського драмтеатру. «Народний месник» передав «вогонь боротьби» воякам УПА та воїнам АТО і всі разом вони запалили фестивальну ватру. А понад 1800 представників аматорських колективів вже були готовими представити власні здобутки у мистецько-конкурсній програмі заходу. На п’яти майданчиках (в міському палаці культури «На родний дім», мистецькому центрі «Світовид», Коломийському обласному українському драматичному театрі ім. І. Озаркевича, на сцені в студентському сквері та головній сцені Королівки) змагалися між собою в майстерності танцюристи, хори, співаки різних жанрів, інструменталісти, читці, оркестри народної музики, а також кіно- та фотомитці. Крім того, на стадіоні «Колос» вирувало містечко майстрів народної творчості та фольклорно-музичне подвір’я «Коломийщина гуцульська».
Оцінювало їхні виступи журі, до складу якого входили представники Рахівського, Вижницького, Путильського, Косівського, Надвірнянського, Верховинського та Коломийського районів і міста Коломия. Підсумки гуцульського мистецького змагання оголосили 13 серпня, під час церемонії нагородження переможців фестивалю,. Дипломи та пам’ятні подарунки переможцям вручали голова журі заслужений артист України Микола Савчук, заслужені майстри народної творчості Михайло Тимофіїв та Світлана Стадник, заслужені працівники культури України Любов Курманська й Ганна Пустовіт. З гран-прі в номінації «Пісенний жанр. Хорові колективи» повернулася з фестивалю хорова група народного аматорського ансамблю пісні і танцю «Лісоруб»( керівник В.Шепета.)
В повному складі ансамбль пісні і танцю «Лісоруб» (худож­ній керівник – автор цих рядків, балетмейстер-постановник – заслужений працівник культури України Мирон Герман) посів перше місце в номінації «Хореографічне мистецтво». Дипломи за друге місце отримали народний аматорський фольклорний театр Богданського СБК (керівник Марія Ретізник) та аматорський фольклорний колектив «Шовкова косиця» Чорнотисянського СБК (керівник Василина Теміцька). Зразковий аматорський оркестр гуцульських народних інструментів Великобичківської ДМШ (керівник – заслужений працівник культури України Василь Попович) нагороджений дипломом за третє місце.
Під час церемонії нагородження голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Дмитро Стефлюк вручив медаль «За заслуги перед Гуцульщиною» нашому земляку Оресту Климпушу, який десятки років плідно працював законодавцем, виконавцем, науковцем і дипломатом, був активним учасником розробки та прийняття Конституції України, Закону «Про статус гірських населених пунктів України» та низки законів, що стосуються транспорту, соціальної сфери та органів самоврядування. Такою ж медаллю під час конференції, яка відбулася у рамках фестивалю в п’ятницю, нагороджено голову Ясінянської селищної ради Едуарда Зелінського.
Подяки «За вагомий внесок у збереження культури, побуту і традицій гуцулів» отримали керівник оркестру ансамбль пісні і танцю «Лісоруб» Микюла Кузьмик і солістка колективу Марія Тимофій.
Народний аматорський ансамбль пісні і танцю «Лісоруб» та зразковий аматорський оркестр гуцульських народних інструментів Великобичківської ДМШ виступили з концертною програмою в с. П’ядики Коломийського району.
Коломийщина передала­ естафету ювілей­ного XXV Міжнародного гуцуль­сь­­кого фестивалю делегації Яремче.
Володимир ШЕПЕТА, начальник відділу культури РДА.

У Рахові створять спільний з румунською Бистрою молодіжний центр розвитку етнічної гуцульської культури та сталого туризму

11 серпня, у Коломиї, на базі Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського, відбулася міжнародна наукова конференція «Український феномен Гуцульщини: національний та європейський контексти». У цьому унікальному гуцульському науковому форумі взяло участь біля ста науковців, представників органів влади, діячів культури, мистецтв та громадськості з усіх гуцульських районів Галичини, Закарпаття, Буковини, а також Києва, Львова, Івано-Франківська, Полтави, Дрогобича, інших міст України й сусідніх Румунії та Польщі.

Тут всесторонньо проана­лізовано результати нових етнографічних, історичних, екологічних, літературо- та мистецтвознавчих досліджень, присвячених національному та європейському контекстам феномену Гуцульщини. Дослідники підсумували досвід та реалії сьогодення, говорили про перспективи досліджень, музеєфікації, охорони та збереження природних та культурних цінностей Гуцульщини тощо.
Виступаючи на конфе­ренції з доповіддю «Про деякі аспекти поглиблення українсько-румунської співпраці в контексті збереження природних і культурних цінностей та розвитку сталого туризму в депресивних гуцульських гірських населених пунктах на Мараморощині», автор цих рядків підкреслив необхідність забезпечення виконання в повному обсязі вимог Указу Президента України «Про збереження та популяризацію гуцульської культури» та ін­ших актів Президента й Уряду із питань збереження букових пралісів Карпат як об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та розвитку гірських населених пунктів, що прилягають до них.
Окремо презентовано проектну ідею щодо створення по обидва боки українсько-румунського кордону, в комуні Бистра (Румунія) та місті Рахів (Україна), Молодіжних центрів розвитку етнічної гуцульської культури та сталого туризму. У рамках проекту пропонується, зокрема, реконструювати історичну шкільну будівлю в Рахові, із розміщенням в ній Музею історії та побуту Гуцульщини, інформаційно-туристичного бюро, виставкових та конференційних залів, навчально-методичних кабінетів для районного Будинку дитячої та юнацької творчості, організації тут роботи студій: гуцульської пісні, хореографії й танців; гуцульських музичних інструментів; писанкарства, коренепластики та різьби по дереву; ліжникарства і гуцульського одягу; відео та аудіо записів тощо. Учасників конференції проінформовано, що з цього приводу закарпатська ініціативна група провела відповідні консультації з префектом румунського повіту Марамуреш та керівництвом комуни Бистра, підписано угоду про партнерство між містом Рахів та комуною Бистра, триває робота із пошуку джерел фінансування для реалізації проектів. Кон­ференція резолюцією підтри­ма­ла проектну ідею.
Впродовж зібрання працювало шість секцій: «Феномен народної культури Гуцуль­щини: досвід, реалії, виклики»; «Гуцульщина в образі і слові»; «Етнокультурний ландшафт Гуцульщини: проблеми дослідження, музеєфікації, охорони та збереження»; «Гуцульщина на тлі історії та сучасності»; «При­род­ні ресурси Гуцульщини: економічний та промисловий аспект»; «Музеї та музейництво: модернізація галузі як шлях до європейського культурного простору».
До конференції випущено збірник матеріалів, на 273 сторінках якого розміщено 50 статей.
Федір Гамор,
доктор біологічних наук, професор, заслужений природоохоронець України, заступник директора Карпатського біосферного заповідника.

ОПОДАТКУВАННЯ СПАДЩИНИ ЗА НУЛЬОВОЮ СТАВКОЮ

ДПІ у Рахівському районі інформує, що Законом України від 23.02.2017 року №1910-VII внесено зміни до Податкового Кодексу України (далі-Кодекс) щодо оподаткування спадщини. Фізичні особи, які отримали дохід в результаті прийняття спадщини, повинні подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи. Вони є особами відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, а саме податку на доходи фізичних осіб та військового збору з вартості об’єкта спадщини. Дохід отриманий від прийняття у спадщину майна спадкоємцями, які є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення, оподатковується за нульовою ставкою.

Нотаріусами або в сільських населених пунктах – уповноваженими на це посадовими особами відповідного органу місцевого самоврядування здійснюється видача Свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, та щокварталу надається інформація про видачу свідоцтв про право на спадщину в порядку, встановленому розділом IV Кодексу для податкового розрахунку (форма №1ДФ), до контролюючого органу. У податковому розрахунку обов’язково зазначається сума доходу у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення у понятті, визначеному Кодексом.

За матеріалами ДПІ у Рахівському районі.