Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

Соціальна реабілітація інвалідів має за мету забезпечення їхньої зайнятості

В Україні, як і в усьому світі, проблема інтеграції інвалідів у суспільство є однією з найактуальніших соціальних проблем. Найбільш гідним способом забезпечення соціальної рівності цієї категорії громадян є надання можливості самореалізації та досягнення ними економічної незалежності.  Тому соціальна реабілітація інвалідів має за мету, перш за все, забезпечення зайнятості цієї категорії громадян.

Рахівським районним центром зайнятості приділяється особлива увага та впроваджуються нові підходи до вирішення проблем зайнятості та працевлаштування інвалідів.

 Реєстрація інваліда, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або державну соціальну допомогу відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” та “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам” у службі зайнятості проводиться за умови пред’явлення:

- паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України,

- облікової картки платника податків;

- трудової книжки (цивільно-правового договору чи документа, який підтверджує період зайнятості),

- а в разі потреби також військового квитка;

- диплома або іншого документа про освіту;

- подає копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією та у разі наявності пред’являє індивідуальну програму реабілітації.

 Особи з інвалідністю мають вільний доступ до усіх джерел інформації служби зайнятості, для них створений інформаційнийкуточок з місцем для самостійної роботи.

 Детальну інформацію можна отримати у Рахівському РЦЗ, а також на на сайті Державної служби зайнятості України за адресою: http://www.dcz.gov.ua.

Райцентр зайнятості.

Програма “Гуцульської бриндзі”

8.00-12.00 – розгортання експозицій виставок народних умільців та ярмарки-продажу тваринницької продукції вівчарства (вул. Буркут, амфітеатр «Буркут»);
10.00-11.00 – показові виступи на конях гуцульської породи; «Корбач-шоу» (показові виступи на володіння корбачем (батогом)) (вул. Б. Хмельницького, парк Т. Шевченка);
11.00-11.45 – хід святкової колони від вулиці Б. Хмельницького до амфітеатру «Буркут»;
11.45-12.30 – урочисте відкриття ХVІI фестивалю-ярмарку «Гуцульська бриндзя», запалення полонинської ватри;
12.30-14.00 – огляд експозицій виставок народних умільців населених пунктів та ярмарки-продажу тваринницької продукції вівчарства; майстер-клас з приготування гуцульських страв;
14.00-22.00 – концертно-розважальна програма.
Додаткова інформація – за адресою: м. Рахів, вул. Миру, 1, тел. (03132) 2-56-44, 2-50-28, 2-52-62, 2-51-57, e-mail: admin@rakhiv-rda.gov.ua, ekon-rachiv@ukr.net або через соціальну мережу Фейсбук – facebook.com/FestivalHutsulskaBryndzia, facebook.com/RakhivRDA.
Оргкомітет фестивалю.

Рахів-борд2-300x150

Ясінянці представили на весільну виставку Гуцульського фестивалю 37 атрибутів та 60 світлин

a2418e1bb5c0f89dc0018be01cee0f0a

У минулому номері газети ми повідомляли, що під час XXIV Міжнародного гуцульського фестивалю медалі «За особливі заслуги перед Гуцульщиною» отримали наші земляки О. Климпуш та голова Ясінянської селищної ради Е. Зелінський. Едуарду Федоровичу вручили цю відзнаку під час Міжнародної наукової конференції «Український феномен Гуцульщини: національний та європейський контексти», яка відбулася у рамках фестивалю, в Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського. Делегація зі столиці Гуцульської Республіки, стала, крім усього, причетною до виставки «Гуцульське весілля – унікальність і неперевершеність», яку презентували в перший день найбільшого мистецького зібрання гуцулів. При чому, не лише власною присутністю, а й тим, що надала для експозиції традиційні весільні атрибути – 19 речей від селищної ради та 18 – з особистої колекції очільника територіальної громади, який славиться особливим ставленням до збереження самобутності гуцулів, їхньої культури, звичаїв, традицій, народної творчості, особливостей побуту та одягу. Він поділився враженнями від мистецького заходу:

– На виставку нас запросили директор цього одного з найстаріших і найвідоміших в Україні музеїв Ярослава Ткачук, голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Дмитро Стефлюк та доцент кафедри історії України Прикарпатського університету ім. В. Стефаника Андрій Королько, – розповів Е. Зелінський. – Свята для гуцулів – важливе дійство, яке популяризує їх край і культуру. Тому завжди ставимося до них відповідально та з піднесеним патріотизмом. Свідчення цього – різні заходи, які стали традиційними в населеному пункті: «Велика гуцульська коляда», «Гуцульська міра», конкурси «Віф­леємська зіронька» та «Гуцульська родина», під час якого цього року в селищі встановили пам’ятний знак «Серце Карпат». У червні ми по-справжньому видовищно одружили за прадавньою весільною традицією двох односельців. Намагалися передати у всій красі енергетику, автентику костюмів, глибоку мудрість, значущість цього унікального родинного обряду. Можливо, не все вдалося, зате за допомогою старожилів, літератури вивчили основні сакральні й теат­ральні елементи. Старовинні весільні атрибути (деревце, чільце, вінки дружок, дружбів, сестри молодого, крисані, «повницю» (за нашим звичаєм прикрашену любистком «плесканьку» горілки) та ін.) повезли на виставку до Коломиї. Вони були представлені серед інших 388 самобутніх витворів із сіл Косівського, Верховинського та Надвірнянського районів, що на Івано-Франківщині, Путильщини з Буковини.
Виставкову експозицію доповнюють і 60 старовинних фотографій сокровенного гуцуль­ського ритуалу одруження ясінянських родин, яким – від 80 до ста років. Доповнюють, бо виставка триватиме до 25 вересня. А загалом фестивальні дні на Коломийщині були насичені душевністю, новими знайомствами та пізнанням творчої спадщини мешканців Гуцульщини, яку молодь буде дбайливо зберігати і передавати з покоління в покоління.
Ярослава ПИЛИП’ЮК.

 

Під час вечірнього концерту на «Гуцульській бринзі» співатимуть: Руслана Лижичко, Алла Кудлай, “Гуцул Хуліган”, гурт “Без Обмежень”, дует “Писанка”, учасники “Х-Фактора” та “Україна має талант” …

1-55

У Білій Церкві в День Незалежності відкрили газогін

1-25-86 3-76

24 серпня у Білій Церкві урочисто відкрили нову гілку газопроводу, яка постачатиме довколишнім селам газ власного видобутку. Новий  газопровід протягнули від селища Солотвино Тячівського району. Фінансування й виконання необхідних робіт (понад 5,6 мільйонів гривень) узяло на себе ПАТ «Укргазвидобування».

На околиці Б.Церкви газовики відкрили свердловину №15 із дебітом понад 50 тисяч кубометрів газу на добу. Розмови про необхідність газифікації сусідніх населених пунктів розпочалися кілька років тому, але велися на рівні створення робочих груп і рекомендацій. І лишеза наполягання Геннадія Москаля минулого року газовики почали прокладати газопровід від Б.Церкви до Солотвина й відноили тут газопостачання, яке діяло ще в часи СРСР.

У січні ц. р. побудований газопровід запустили. Зараз видобутий газ подається до двох дев’типоверхівок та чотирьох п’ятиповерхівок Солотвина, таким чином селище повністю газифіковане. Після цього газовики протягнули газопровід у зворотному напрямку до Б.Церкви. Наступний етап – розбудова облгазом мережі сільськими вулицями, аби отримала змогла підключитися кожна родина, яка захоче користуватися природним газом.

Участь у церемонії відкриття взяли: Геннадій Москаль, директор  «Львівгазвидобування» Олександр Сендега, голова райдержадміністрації Павло Басараба та інші офіційні особи й місцеві мешканці.

Діаметр відкритого газопроводу – 220 міліметрів, що дасть можливість продовжити його від Білої Церкви до Великого Бичкова.

Район отримав майже 4 мільйони на розвиток окремих територій

Завдяки зверненням до уряду народного депутата України Василя Петьовки, Рахівський район, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 липня №463-р «Деякі питання розподілу у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій», отримав 3 932 990 грн. на капітальний ремонт: вул. Шевченка (від будинку №109 до вул. 8 Березня) в смт. Великий Бичків (коригування) – 233,740 тис. грн.; вулиці Б.Хмельницького (від будинку №37 до будинку №13) в смт. Великий Бичків (коригування) – 473,990 тис. грн.; площі Володимира Великого, тротуару біля будинку №1 та площі по вул. Привокзальна у Рахові – 1,1 млн. грн.; вулиці Привокзальна – 314,920 тис. грн. А також на будівництво: дитячого садка в с. Водиця (коригування) – 1,26 млн. грн. та глядацьких трибун стадіону «Карпати» у Рахові – 540 тис. грн.
Наразі відомо, що субвенція на соціально-економічний розвиток окремих територій вже надійшла до районного бюджету.

Артпроект Ігоря Іванківа величає Карпати і Україну відеороликом

Напередодні Дня Незалежності у інтернетмережі з’явився відеоролик «Величаю Вас, Карпати!». Під пісню з одно­­й­менною назвою, яку виконує український естрадний співак і композитор, народний артист України Іван Попович, родинну, перспективну, миролюбиву, квітучу, креативну, колоритну, мальовничу, файну, багатонаціоанальну, співочу, дивовижну, веселу, мелодійну, гонорову країну славлять митці різного рангу, наші земляки. Більшість із них потрапили у кадр оператора-режисера А. Снімщикова під час цьогорічної державооб’єднуючої акції, яка відбулася в рамках Всеукраїнського проекту «Пліч-о-пліч» 28 червня. Тоді, з нагоди Дня Конституції, на найвищу вершину Українських Карпат винесли та розгорнули найдовший прапор (його довжина становила більше 110 метрів, а ширина – 5 м. 70 см.).

Лісові дороги будують капітальні

балцатул2

Посилена увага до практично єдиного реального сектора економіки району – лісового господарства, відчувається давно, насамперед, у впровадженні різноманітних нововведень, окремі з яких інколи не мають логічної послідовності. Якщо заборона на вивіз кругляка стимулювала його обробіток на місці й посприяла розвитку місцевого товаровиробника, то зменшення коефіцієнта повноти насаджень при виділенні площ під суцільно-санітарні рубки, які найбільше використовувалися під час ведення лісового господарства, суттєво вплинуло на рівень відрахувань до бюджетів усіх рівнів, змусило роботодавців коригувати штат працюючих.
Наступна новація, яку активно обговорюють, стосується передачі лісів у приватні руки, або завуальовуючи значення, у концесію. При цьому, до уваги не береться досвід окремих європейських країн, котрі запровадивши нову модель господарювання, зрозуміли помилковість і поспішність попередніх рішень, ламають голову над поверненням старих форм ведення справи при запровадженні чітких правил гри, котрими передбачено на законодавчому рівні права й обов’язки, а також контроль з боку громадськості за їхнім дотриманням.
Напевно, різноманітні ідеї мають право на життя, але на початку кожну з них варто впроваджувати в окремо взятому випадку, або вибірково, беручи до уваги економічну складову того чи іншого держ­лісмисливгоспу. Там, де справ­ді плачевний стан, де господарювання ведеться за рахунок державних дотацій, можна спробувати щось нове, навіть, залучаючи приватний капітал.
Держлісгоспи району зби­т­ковими не назвеш, хоча розподіл податків і зменшення відсотків на власний розвиток, можуть будь-кого загнати у боргову яму. Але поки що і за таких умов лісівники не лише справляються з завданнями, а й дбають про покращення лісової інфраструктури за рахунок власно зароблених коштів від ведення господарської діяльності.
Розгалуженій ме­режі лісових доріг ДП «Рахівське ЛДГ», прокладених крутосхилами за якихось непов­них дев’ять років, по­заздрив би не один держлісгосп, навіть окремі населені пункти району, до яких збереглися хіба що вказівні таблички та залишки асфальтівки.
– Перші 8 км дороги прокладали у 2007-2008-их роках за державні кошти, – розповідає директор лісодослідного господарства Володимир Приступа. – Решту, а це понад 55 км, профінансовані нами із залученням дорожно-будівельної бригади підприємства.
Перевагу наявності до­брот­них лісових шляхів для ведення лісового господарства в гірських умовах, з урахуванням доступності до тих чи інших урочищ, кліматичних змін й поширення всихання ялинників, важко переоцінити. А якщо брати до уваги посушливі періоди, ймовірність виникнення пожеж, яких, на щастя, вдається уникати завдяки злагодженій роботі лісової охорони, облаштованим місцям для відпочинку й попереджувальним панно про поведінку в лісі, – то й поготів. До речі, саме лісодослідне господарство на практиці продемонструвало локалізацію всихання лісу, на місці якого вже зростає непошкоджений молодняк. І все це завдяки чіткій програмі будівництва нових лісових доріг та підтриманню в належному стані прокладених.
– Ніхто не заперечує на­явність шляхів вздовж водойм, як це було прийня­то традиційно, – каже Володимир Михайлович. – Щоправда, для їхнього належного функціонування необхідно подбати про додаткові інже­нерні споруди в місцях ймо­вірного руйнування під час сти­хій. Над цим теж працюємо, тим більше, що передбачити усе, що нам може піднести природа, – практично нереально. Однак, дбаємо про зменшення місць ризику.
Виваженість взятого курсу, економічну складову втілення задумів, продемонстрували і тоді, коли на підприємстві створили дорожно-будівельну бригаду. Прорахували, що дешевше і ефективніше придбати сучасну техніку (екскаватори, бульдозер), вкласти кошти у ремонт автогрейдера, укріпити бригаду кількома КРАЗами й пересувною дробаркою, потужним віброкатком, ніж винаймати якусь фірму для виконання робіт. Ефект – очевидний. Лісодослідне господарство у короткий термін будує розгалужену мережу шляхів, створюючи при цьому додаткові робочі місця. Місцеве населення отримує доступ до полонин, для збору дикоростучих, використовуючи не обов’язково позашляховики. А придбаному парку техніки позаздрила б будь-яка спеціалізована шляхово-будівельна фірма області.
Але найголовніше, що на досягнутому не зупиняються. Ще минулого року витратили 50 тис. грн. на проектно-кошторисну документацію й розпочали вітлювати її у життя, прокладаючи дорогу в урочищі Балцатул Говерлянського лісництва (лісничий – Степан Папарига). Вже цього року передбачається здати в експлуатацію 3 км нового шляху з твердим покриттям й здійснити нарізку полотна на відстані у 2 кілометри. Нова дорога вийде на роздоріжжя раніше побудованих з інших урочищ й дозволить, застосовуючи природозберігаючі технології (придбану підприємством повітряно-трелювальну установку), ліквідувати наслідки недавнього буревію, який пронісся високогір’ям. Роботи обійдуться підприємству, залежно від природніх умов, від 350 до 500 тис. грн. за один кілометр.
Проінспектували прокладання дороги крутосхилами Балцатула, де трудяться екскаваторники Микола Мартиш, Володимир Костенюк, бульдозерист Василь Бочкор, водії самоскидів Павло Шемота, Микола Баранюк, Володимир Думен, автогрейдера Іван Мільчевич, дорожній робітник Іван Мартинюк директор ДП «Рахівське ЛДГ», підприємці лісової та туристичної галузей, позаяк одне доповнює інше, особливо, якщо брати до уваги, що тут пролягає один із найпопулярніших маршрутів до гори Піп-Іван Чорногірський, де розташована колишня обсерваторія Білий Слон.
Також ознайомилися зі станом раніше збудованих доріг в урочищах Малий Трифовий (2,5 км), Комен (1,5 ), Медова (4,5), Липовий – Лемський (15 км), Бребенескул (понад 5 км), побували на літургії у каплиці Святого Губерта – покровителя лісівників і мисливців. Звели її минулого року працівники Білотисянського лісництва під керівництвом лісничого Івана Осташа на полонині Тринога, за кілька кілометрів від Білого Слона. Поруч облаштували рекреаційний пункт, з якого відкриваються неповторні краєвиди і на Івано-Франківщину, і на Чернівеччину. На схилі гори – ферми, трохи нижче, на Щівнику – випасаються корови. І які гори без туристів? Цього разу на відпочинок завітала група з Маріуполя. Спільна молитва за участі греко-католицьких священиків, розгорнутий національний прапор і виконання Гімну України єднають краще за будь-які пропагандистські гасла, адже країна у нас одна – від сходу до заходу.
Михайло ЮРАЩУК.

балцатулDSC_0054

У райцентрі зайнятості відкриють консалтинговий центр

 

WndHkSz

У райцентрі зайнятості триває клопітка робота над організа­цією та відкриттям консалтингового центру.
Так, минулого тижня відбулася робоча зустріч фахівців центру з представниками державних установ та спеціалізованих організацій, які будуть супроводжувати бізнесменів у сфері комерційної, юридичної та бухгалтерської діяльності, а фізичним особам-підприємцям та юридичним особам допомагатимуть у досягненні заявлених цілей. В ході зустрічі обговорені питання надання якісної допомоги підприємцям щодо вирішення кадрових та організаційних питань, консультацій щодо ліцензування, патентування та сертифікації підприємницької діяльності, податкового законодавства, відкриття рахунків у банківських установах тощо.

Любі читачі, вітаємо з найкращим днем в історії нашої Батьківщини! Любіть Україну, пишайтесь тим, що ви – українці!

 

1_82