Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

Футбол – гра довжиною в ціле життя

З ініціативи та активної організації депутатів Рахівської міської ради Богдана Губка, Ігоря Німчука та апарату міськради, 30 липня,  на стадіоні «Карпати» у райцентрі, буде проводитися міський турнір з міні-футболу імені Василя Гаджеги серед аматорських команд!

До участі в турнірі запрошуються всі мешканці міста.  Турнір започаткований минулого року в пам’ять про відомого футболіста Рахівщини  Василя Івановича Гаджеги.

Отже, всіх-всіх футболістів, уболівальників, ветеранів футболу та шанувальників цього виду спорту запрошують цієї неділі на стадіон!!!

Початок – о 10-ій год.

20248300_1873334359583898_2381213426601050361_o

ОНОВЛЕНО ПОДАТКОВУ ДЕКЛАРАЦІЮ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ

ДПІ у Рахівському районі інформує про те, що наказом ДФС від 24.04.2017 р. №451 “Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку”, який набрав чинності від дати офіційного опублікування, тобто 06.06.2017 року (опубліковано 06.06.2017 в “Офіційному віснику України” №44), оновлено декларацію акцизного податку.

ДФС України у листі від 19.06.2017 р. №15789/7/99-99-15-03-03-17 надала роз’яснення щодо заповнення та подання декларації акцизного податку. Враховуючи норми частини другої п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу, особи, визначені ст. 212 Кодексу платниками акцизного податку, вперше подають податкову декларацію акцизного податку з урахуванням змін, внесених наказом №451, не пізніше 20 серпня 2017 року за звітній період липень 2017 року.

За матеріалами ДПІ у Рахівському районі.

Як Верхнє Водяне фестивалило

DSC_0052 DSC_0060

Позаминула неділя для верхньоводянців була знаковою – з нагоди Дня села відбувся перший кулінарний фестиваль «Апшанська смаженина».
Пронизливий, просякнутий димком запах смаженого м’яса, яке ще шкварчить на вогні, п’янив, пробуджував апетит, розносився далеко за місце проведення заходу, анонсуючи, що родзинка фесту буде справжньою смакотою. А розпочалося дійство сигнальними звуками трембіт, після чого бричка, запряжена двома пишними конями, прогарцювала населеним пунктом, привізши хліб і сіль для гостей заходу.
Завітали на перший фестиваль у Верхньому Водяному, щоб привітати його жителів, чимало поважних осіб: представників органів самоврядування, культури, лісового господарства та громадських діячів. Приїхали й голови районних держадміністрації та ради Павло Басараба і Василь Дан. Були присутні представники з області, зокрема: директор департаменту житлово-комунального господарства, будівництва та інфраструктури ОДА Едуард Маляр і депутат обл­ради Михайло Бойчук. Кожен з них адресував чимало хороших слів винуватцям торжества, бажав здоров’я та процвітання їхній малій Батьківщині. А Е. Маляр ще й вручив грамоти ОДА за значний внесок у розвиток села, сумлінну працю і професіоналізм голові самоврядного органу та художньому керівнику СБК Іванові Павлюку. За нагороди і те, що завітали на першу значну подію в історії населеного пункту, гостям подякувала очіль­ниця місцини Віталіна Гуцул. Слово мали й перша жінка – голова сільради Ма­рія Зінчук, голова села Вишна Руна (Румунія) Іван Ро­манюк, директор ДП «Ве­ликобичківське ЛМГ» Юрій Сойма, який ще й нагородив працівників установи і виділив матеріальну допомогу вдовам ко­лиш­­ніх працюючих, та місцеві свя­щен­но­служителі отці Михайло Сойма, Федір Шутко, Ва­силь Блинтя, Володимир Легач, які також помолилися за мир і добробут краю.
Після офіційних промов розпочався святковий концерт. На сцену ведучі заходу Сергій Обризків і Оксана Медвідь запросили наймолодших артистів – вихованців ДНЗ. За ними одні за одними почали лунати музичні вітальні композиції від солістів, танцюристів, оркестрів СБК Верхнього Водяного, Кос­тилівки, Великого Бичкова та РБК. Розважали глядачів і народна артистка України Лілія Сандулеса.
Поряд з тим, як змі­ню­ва­лись таланти на головній сцені, буяли місцевим колоритом і виставки робіт народних умільців, історичних речей та тамтешніх смаколиків і делікатесів. Помилуватися можна було картинами художниці Оксани Лунгу, вигаптуваними рушниками, серветками, полотнами місцевих рукодільниць, тканими ліжниками. Бі­бліо­текарі підготували виставку «Література рідного краю». Була там і облаштована різ­номанітним домашнім начинням хатина, яку оздобили й представили сільські працівники культури. Смачних різноманітних страв, для дегустації та пізнання життя населеного пункту через кулінарний аспект, наготували депутати сільської ради.

DSC_0024 DSC_0035
Поряд зі смакотою чільне місце відвели історії Верхнього Водяного, представивши на виставці автентичний одяг, верстати для прядіння ниток з овечої шерсті та конопель, перші світлини населеного пункту, зроблені в 30-их роках. Почитати можна було зібрані родоводи жителів краю, переглянути хронологію служіння священників, починаючи з 1800-их років, очільників сільської ради Верхнього Водяного з 1914-го р. та інші цікаві історичні речі, що з домашнього архіву виставив активіст Микола Ткач.
З протилежного ж бо­ку від виставкових сто­лів, котрі представили працівники держустанов села, розмістили ятки пра­цівники лісового господарства. Облаштували виставки з ретельністю та задумом максимального відтворення лісу та життя в ньому. Вражали чучела диких тварин, раритетні речі лісомисливської діяльності та архівні фото з полювань. Збуджувала апетит і різна м’яс­на продукція, ковбаски, буженина та інші страви, які красувалися на кількох стелажах. Щодо смаженини, то тут лісівники продемонстрували справжній клас. І це у прямому сенсі, позаяк можна було подивитися на майстер-клас з приготування головної страви фестивалю на вогні, а також стати свідком її смаження. Бо впродовж заходу відбувався конкурс на кращу печенину за участі трьох команд працівників лісової справи. Тож, після, приправлення, маринування і шкварчання м’яса на вогні, найсмачнішою виявилася свинина у колективу Верхньоводянського лісництва ДП «Великобичківське ЛМГ». Колектив Лужанського лісництва приготував найкращу смаженину з баранини, а колектив мисливців Верхнього Водяного – смажену курочку. За старанність та справжні кулінарні шедеври переможців у номінаціях нагородили спільними грамотами районних держадміністрації та ради. А самі гуляння та смакування головною кулінарною родзинкою затягнулись до пізньої ночі.
Андріана ЛЕЛЕ.

DSC_0115 DSC_0119

КОМІНВЕСТБАНК. ЩЕ ОДИН ВАЖЛИВИЙ КРОК ВПЕРЕД

У грудні 2017 року єдиний Закарпатський банк КОМІНВЕСТБАНК святкуватиме 25-річчя. «Банк з історією» є ровесником незалежної України і присутній не тільки у всіх районних центрах Закарпатської області, а й за її межами – у містах Києві, Львові, Одесі та Дніпрі.
Ідея створення саме Закарпатського банку, з розташуванням головного офісу в Ужгороді, сприймалася неоднозначно. Усі банки намагалися відкриватися в Києві, а регіони вважалися неефективними для ведення бізнесу. Однак у КОМІНВЕСТБАНКУ щодо цього не було жодних вагань. Банк розташований в унікальній місцевості, яка межує з чотирма державами Євросоюзу та є мостом, що з’єднує Україну з її західними партнерами. Окрім того, закарпатці є самобутніми людьми, які завжди намагаються зберегти багатолітні традиції укладу життя та господарювання, своєю працею розвивати регіон, де народилися і де відбулось їх становлення.
КОМІНВЕСТБАНК створений 16 грудня 1992 року. Сьогодні на території Закарпаття діє 34 відділення, колектив Банку налічує понад 450 працівників. За даними Національного банку України, на КОМІНВЕСТБАНК припадає 34% обсягів усіх кредитів, наданих юридичним особам по Закарпатській області. Це не просто статистичні дані, це – реальне забезпечення фінансування бізнесу краю, створення робочих місць, покращення інвестиційного клімату. Клієнтами Банку є понад тисяча приватних та юридичних осіб, у тому числі бюджетні установи краю, великі та малі компанії, приватні підприємці тощо.
«Ми завжди будуємо нашу співпрацю з клієнтами, у першу чергу, на людських відносинах. Для нас важливо мати партнерські стосунки, враховувати та обговорювати всі позитивні та негативні сторони, а інколи просто входити в становище клієнта, довіряти та підтримувати його. На цих простих істинах базується наш успіх», – зазначає Голова правління Мирослав Гісем.
Протягом усіх довгих років діяльності, стратегія і здобуття успіху КОМІНВЕСТБАНКУ тісно пов’язані із розвитком Закарпаття. В умовах реформування економічних відносин Банк, як і керівництво області, робить акцент на розвитку пріоритетних галузей господарювання – лісової та деревообробної промисловості, на відновленні славетного виноробства та сільського господарства, розвиткові прикордонного співробітництва, рекреації та туризму.
«Ми, як ніхто інший, розу­мі­ємо важливість і беззаперечну необхідність розвитку та ведення бізнесу на місцях, залучення інвестицій, вкладання коштів саме в економіку краю. Банк готовий здійснювати та обслуговувати інвестиції у розвиток інфраструктури Закарпатської області, сільське господарство, енергетику та екологічні проекти. Кредитуючи економіку нашого краю, ми створюємо робочі місця в районах та містах області, формуємо майбутнього платників податків, які будуть наповнювати бюджет не тільки Закарпаття, а й всієї держави» – наголошує М. Гісем.
Сьогодні, як і впродовж 25 років існування, головним капіталом для Банку є і залишається довіра клієнтів та партнерів, а також колектив однодумців, який робить усе для реалізації намічених цілей.
Надзвичайно складні для бан­ківської системи останні три роки, виявили слабкі місця багатьох фінансових установ та визначили найефективнішими ті стратегії, що в основі мали не гонитву за прибутками, а стабільне зростання та досягнення поставлених завдань.
«Реорганізацію банківського сектора витримали, на жаль, не всі банки. Понад 90 фінансових установ з тих чи інших причин були виведені з ринку. Тому нам важливо наголосити, що КОМІНВЕСТБАНК успішно пройшов усі перевірки Національного банку України, діагностичне обстеження Банку, перевірку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та подолав усі виклики сучасної банківської сфери. Для нас важливо, що КОМІНВЕСТБАНК підтвердив репутацію надійного, стабільного та успішного Банку», – наголошує Мирослав Гісем.
Вже станом на 1 липня 2017 року акціонери КОМІНВЕСТБАНКУ повною мірою виконали зобо­в’язання та збільшили статутний капітал Банку до 250 млн. грн. За таких умов, окрім виконання вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність», Банк матиме можливість збільшити обсяги кредитування, запровадити нові продукти, здійснити вкладення в інноваційні технології.
Комплексна програма КОМІНВЕСТБАНКУ на найближчі роки містить амбітні плани щодо збільшення своєї частини на банківському ринку області, впровадження нових продуктів із застосуванням ІТ-технологій, відкриття представництва за кордоном, а головне – Банк бачить себе активним учасником та партнером у житті Закарпаття.
За роки діяльності КОМІНВЕСТБАНК отримав безліч нагород і подяк. Виділити якісь особливо цінні нереально, оскільки кожна свідчить про зроблену роботу, вкладену працю, а інколи, й емоції. Саме професійний колектив працівників і є основною гордістю Банку. Без нього будь-яка формула успіху стане програшем і зазнає фіаско. Основне кредо команди однодумців – «Чесність і правдивість – не підкупні та не мають ціни». Спеціалісти Банку беруть активну участь у комітетах Незалежної асоціації банків України, Асоціації платників податків, постійно вдосконалюють свій професійний рівень. Банк вже давно співпрацює з УжНУ, тому серед членів його колективу багато молодих спеціалістів – випускників даного навчального закладу.
«Наразі ми завершили процедуру капіталізації, це – важливий крок до мети, але попереду ще амбітні плани та задуми, які будуть реалізовані задля розбудови нашого рідного краю. Бо ми – це Закарпаття», – підсумовує Мирослав Гісем.
Віталій РУСИН.

Відбулася зустріч з префектом румунського повіту Марамуреш і керівництвом комуни Бистра щодо підготовки спільних проектів

Закарпатська ініціативна група провела консультативну зустріч із префектом румунського повіту Марамуреш Себастьяну Лупуц та керівництвом комуни Бистра щодо підготовки спільних проектів для поглиблення прикордонного співробітництва.
14 липня, на запрошення прімара румунської комуни Бистра Васіле Дучука, закарпатська ініціативна група у складі: автора цих рядків, керівника Закарпатського фонду підтримки підприємництва Андрія Варцаби та директора Великобичківського соковинного заводу Юрія Ткача, провела в румунському прикордонному селі Красна Вішеулуй консультації із префектом повіту Марамуреш Себастьяну Лупуцом та керівництвом й активістами комуни Бист­ра, в якій компактно проживають українці. Мова йшла про соціально-економічні та екологічні проблеми, над вирішенням яких тривалий час працює українська громада румунських прикордонних населених пунктів на Мараморощині. Зустріч відбулася в рамках реалізації Плану заходів щодо забезпечення сталого розвитку і благоустрою гірських населених пунктів української частини українсько-словацько-німецького природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини».
В першу чергу йшлося про необхідність підготовки нових проектів з відбудови моста через Тису на ділянці українсько-румунського кордону «Ділове – Валя Вишеулуй» та відновлення руху пасажирських потягів на дистанції Рахів – Сігет Мармаіцей – Тересва.
Ми нагадали, що впродовж кількох останніх років між керівниками повітової ради Марамуреша та прикордонної Рахівщини підписано відповідні меморандуми та протоколи. З цього приводу Кабмін Укра­їни нещодавно доручив облдержадміністрації, Мініс­терствам інфраструктури та економрозвитку надати про­позиції щодо організації українсько-румунського пункту пропуску через кордон в с. Ділове (Україна) – с. Валя Вишеулуй (Румунія), зі створенням прикордонної інфра­структури, відновлення мосту через Тису в Діловому, авто­мобільного та залізничного сполучення через Рахів до Румунії, Будапешта та Праги. Але тут потрібне додаткове лобіювання та підтримка префекта повіту Марамуреш.
Префект із розумінням віднісся до цих проблем і по­обіцяв найближчим часом ініціювати для їхнього обговорення зустріч з керівництвом Закарпаття, долучитись до пошуку джерел фінансування та розгляду у відповідних міністерствах Румунії.
Під час консультацій обговорено також пропозиції з підготовки проектів у сфері просування місцевої етнічної культури та збереження історичної гуцульської спадщини по обидва боки кордону. З цього приводу зокрема позитивно сприйнято проектну ідею щодо ство­рення молодіжних гуцульських культурних та еколого-просвітницьких центрів у комуні Бистра та Рахові тощо.
За результатами кон­суль­тацій домовилися приступити до підготовки необхідних спільних проектів до Програми прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства «Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна» на 2014-2020 роки та «Румунія – Україна».
Федір ГАМОР,
заступник директо­ра Кар­­патського біо­сфер­но­го заповідника.