Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

20 липня відбудеться сесія районної ради

Депутати розглянуть наступ­ні питання:
2.1. Про визнання повноважень депутата районної ради Цубери І.І.
Інформує: Кравчук Н.Ю. – голова Рахів­ської районної виборчої комісії.
2.2. Про внесення змін до рішення районної ради від 04 грудня 2015 року №25 «Про утворення постійної комісії районної ради з питань розвитку туризму, рекреації та прикордонного співробітництва».
Інформує: Копич І.І. – заступник голови районної ради.
2.3. Про стан виконання природоохоронних заходів Карпатським біосферним заповідником на території Рахівського району.
Інформує: Рибак М.П. – директор Карпатського біосферного заповідника.
2.4. Про затвердження Схеми планування території Рахівського району Закарпатської області.
Інформує: Боднарчук О.В. – начальник відділу містобудування та архітектури РДА.
2.5. Про внесення змін до районного бюджету на 2017 рік затвердженого рішенням районної ради 22 грудня 2016 року № 204 «Про районний бюджет на 2017 рік» (зі змінами від 16 березня, 13 квітня, 24 травня, 16 червня, 26 червня 2017 року)».
Інформує: Ластовичак О.М. – начальник фінансового управління райдержадміністрації.

Діють режимні правила

3I3G0546

У зв’язку із активною фазою туристичного сезону та з метою дотримання прикордонного режиму, Мукачівський прикордонний загін  нагадує громадянам, що в межах контрольованих прикордонних районів діють відповідні режимні правила.    Так, відповідно до Положення «Про прикордонний режим», затверджене Постановою КМУ від 27 липня 1998 року N 1147 громадяни України, іноземці та особи без громадянства в’їжджають у прикордонну смугу та контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в їх межах на підставі документів, що посвідчують їх особу, крім того, іноземці та особи без громадянства  повинні мати документи, які підтверджують законність їх перебування на території України. Вказані особи, зобов’язані пред’являти відповідні документи на вимогу уповноважених осіб Державної прикордонної служби.    Крім того, водії на вимогу прикордонників повинні зупиняти транспортні засоби, подавати для перевірки документи, що посвідчують особу водія і пасажирів та реєстраційний документ на транспортний засіб, а також дати можливість оглянути транспортний засіб і перевірити номери його агрегатів.На ділянці відповідальності Мукачівського прикордонного загону, такі райони встановлені в межах  Рахівського, Тячівського, Виноградівського, Хустського, Берегівського районів Закарпатської області .     Авіаційні роботи, будь-яке будівництво, вирубка лісу, водокористування, геологічні, дорожні та інші дослідження в межах прикордонної смуги, а також гідротехнічні, землевпорядні, меліоративні та інші роботи, пов’язані із зміною водного режиму прикордонних річок, озер та інших водойм, відео-, кіно- та фотознімання місцевості, туристичні подорожі і стрибки з усіх видів парашутів проводяться після інформування посадових осіб Мукачівського прикордонного загону, у зоні відповідальності якого провадиться така діяльність.      Інформування  здійснюється письмово не пізніше ніж за 24 години до початку провадження такої діяльності, зокрема за допомогою факсимільного зв’язку або електронної пошти із зазначенням початку і строку її провадження, прізвища, імені та по батькові осіб, які провадитимуть діяльність. Контактна інформація розміщена на офіційному сайті Держприкордонслужби за адресою: http://dpsu.gov.ua/ua/structure/zahidne-regionalne-upravlinnya/mukachivskiy-prikordonniy-zagin/ .Адреса Мукачівського прикордонного загону: 89600, Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Недецеї, 45Телефон:  (03131) 2-25-21Електронна адреса: mukachevo_zagin@dpsu.gov.ua     Полювання у прикордонній смузі здійснюється з обов’язковим інформуванням розпорядником полювання або особисто мисливцем органів, або підрозділів Державної прикордонної служби, в межах відповідальності яких буде проводитися полювання, у передбаченому законодавством порядку.     У смузі місцевості між лінією державного кордону та лінією прикордонних інженерних споруд полювання забороняється.

Прес – служба Мукачівського прикордонного загону.

У РБК діє виставка-продаж «У світі каменю»

камені1

У «Світлиці народних талантів» ра­йонного Будинку культури діє виставка-продаж «У світі каменю».

Тут можна не лише знайти свій камінь, а й підібрати оригінальний подарунок, дізнатися лікувальні властивості виробів з каміння, побачити і придбати намиста, сережки, персні, кулони та інші вироби з самоцвітів.
Сама виставка напівдорогоцінних каменів – з Черкас, але представляє експозицію цілою Україною. Побувала вже в закарпатських Хусті, Мукачеві та Берегові, в Рахові відкрилася вперше і триватиме до 22 липня.
Експонатів нараховується біль­ше сотні. Побачити можна як великі необроблені породи каменів, так готові статуетки і вироби з них. Представлені також картини з бурштину, нефритові подушки та різноманіття прикрас з перлів, бірюзи, оніксу, малахіту, аметисту, янтарю та ін.
Як зазначають продавці, від­відали виставку-продаж вже багато людей. Більшість вибирає напів­дорогоцінні камені за гороскопом, хтось просто купує те, що сподобалося. Але, зауважують, що кожен камінь має певні властивості: одні відповідають за здоров’я, інші вбирають негативну енергетику, деякі притягують багатство…
Загалом, подивитись є на що, а головне – кожен зможе знайти і придбати щось для себе, бо ціни на продукцію – «демократичні».

В районі створять паливний склад. проект буде діяти на базі Великобичківського ЛМГ

При голові РДА Павлу Басарабі відбулася нарада з керівниками держлісгоспів, Карпатського біосферного заповідника, сільськими, селищними, міським головами з питання забезпечення населення паливними дровами.

Під час зібрання обговорили доцільність створення паливних складів, зокрема, для тих, кому для обігріву житлових будинків необхідна велика кількість дров.
Створення паливного складу значно спростить процедуру відпуску дров населенню. Разом з цим, ціна на паливо буде вищою, оскільки на паливних складах власна калькуляція ціноутворення. Запропоновано здійснювати відпуск однієї машини дров через лісгосп, за схемою – машина дров в одне дворогосподарство. А додаткове забезпечення здійснювати на паливному складі – більш заможних жителів району. Пілотний проект буде діяти на базі Великобичківського ДЛМГ.
Також очільник району звернувся до керівників підприємств з проханням якнайшвидше розпочати заво­зити паливні дрова до закладів освіти, культури, охорони здо­ров’я, одиноким та малозабезпеченим жителям району. Тим більше, що, до прикладу, в заклади культури завезення дров вже оплатили.
Керівники держлісгоспів запевнили очільника РДА, що ажіотажу щодо забезпечення паливними дровами населення Рахівщини наразі немає і в майбутньому не буде.

Найдовший прапор – на найвищій вершині

19511328_1552264504815989_8246683315972949841_n

В ході Всеукраїнської акції «Пліч-о-пліч» встановлено новий національний рекорд – учасники підняли і розгорнули найдовший прапор України.

Основними організаторами акції виступили: Тимофій Нагорний (Фонд волонтерів України), Алік Тарраф і Хасан Талеб (Фонд сприяння реформам в Україні), Ровшан Тагієв (Асамблея національностей України), Ігор Іванків (Карпатський мистецький фонд), олімпійський чемпіон Богдан Макуц, Денис Мінін (StreetWorkout Україна ), Сергій Діденко (Міжнародний благодійний фонд «Світовид»), Людмила Лисенко (благодійний фонд «Об’єднання світових культур»), голова Лазещинської сільської ради Іван Пранничук, за підтримки голови райдержадміністрації Павла Басараби та народного депутата України Василя Петьовки. Всі вони, а також спортсмени, громадські діячі, представники територіальних громад району, молодіжних організацій, активісти та ті, хто прагнув продемонструвати згуртованість і єдність в прагненні до миру і світлого майбутнього, були в числі тих, хто підставляв власне плече, аби у День Конституції на Говерлі майорів величезний прапор України.

Того дня на вершині було багато туристів не лише з України, а й з інших країн. Незважаючи на національність, всі вони взяли участь у вста­новленні рекорду і намагалися підтримати український прапор.
– Всю дорогу полотни­ще, вагою більше двохсот кілограмів, учасникам по черзі довелося нести на плечах, але коли є загальна висока мета – вона здатна згуртувати і об’єднати людей навіть у важкі моменти, – поділився враженнями після участі в акції голова райдержадміністрації Павло Басараба. – Навколо відчувалася справжня дружня атмосфера. Учасники по черзі допомагали і підміняли один одного, тому постійно відчувалося товариське плече і взаємопідтримка.
Після того, як всі піднялися на Говерлу і розгорнули най­більший український прапор, досягнення зареєстрував представник з Національного реєстру рекордів України, який зазначив: «Багато прапорів побувало на Говерлі, але цей – найдовший. Це відмінний рекорд і я захоплений енергією цих хлопців!».
Після встановлення рекорду президент Фонду сприяння реформам в Україні Алік Тарраф сказав: «Зараз емоції просто зашкалюють. Дуже б хотілося підняти такий прапор на Донбасі разом з нашими братами, щоб в Україні процвітав мир».
«Спасибі, що Бог благо­словив нас зробити ще одну добру справу. Висловлюю вдячність кожному з учасників. Кожна людина допомагала і підставляла своє плече до плеча. І ця енергетика нас усіх згур­­тувала. Ми об’єднуємося і об’єднуємо хороших, світлих, добрих, позитивних людей, бо коли ми об’єднуємося, – стаємо сильнішими. А коли об’єднуються сильні – вони стають непереможними. Тож разом сіймо добро і примножуймо любов, заради майбутнього нашої країни!» – підкреслив організатор акції, президент Фонду волонтерів України Тимо­фій Нагорний.
Подякував організаторам заходу за цікаву ідею та її ре­алі­зацію, а також за активну дер­жавооб’єднуючу позицію та сприяння в організації і проведенні акції «Величаю Вас, Карпати!» голова РДА Павло Басараба. Він відзначив грамотами і подяками: Ровшана Тагієва, Тимофія Нагорного, Андрія Снім­щикова, Ірину Романюк, Кирила Гололя, гурти «Будьмо» і «Гардамани», Василя Михайловича, Юрія Солоджука, Тімура і Наталію Мамедових. Почесною грамотою ОДА нагороджено майстра лісу Ясінянського ЛМГ Ігоря Іванківа. На власній сторінці у соціальній мережі він написав: «Дякую Всім учасникам акції за те, що були з нами! Хтось віднісся до цього іронічно, хтось проігнорував, комусь не цікаво було долучитися, але то таке… З випадковими людьми в гори підніматися не можна. В загальному ми зробили велику історичну подію для нашої держави!»…
Завершилася акція ватрою на найвисокогірнішій полонині Ґропа, де під звуки сопілки, скрипки, трембіти підкорювачі Говерли дегустували сир та інші місцеві наїдки.

Воїни 128-ої бригади отримали чергову посилку від рахів’ян

19424249_1465697363517170_16283908783674717_n

Наші воїни – захисники цілісності кордонів нашої держави зі 128-ої бригади отримали чергову посилку від небайдужих рахів’ян.
Відправляла та збирала потрібні для військових речі, а це – маскувальну сітку, будівельні матеріали (скоби, цвяхи, синтепон), два прилади нічного бачення та смаколики – волонтерка Сніжана Тулик. А цього тижня для відправлення вже спаковано біноклі, рації та інше добро, яке теж попрямує до бійців згаданої бригади.

Науковий щорічник КБЗ та Інституту екології Карпат НАН України включено до міжнародного реєстру періодичних ЗМІ

Природа

У червні Міжнародний центр періодичних видань включив до міжнародного реєстру періодичних засобів масової інформації науковий збірник «Природа Карпат: науковий щорічник Карпатського біосферного заповідника та Інституту екології Карпат НАН України» та надав йому числовий код міжнародної ідентифікації ISSN 2521 – 1730 (PRINT) і штрих-код.
ISSN (International Standard Serial Number) – Міжнародний стандартний номер періодичного видання. Його присвоює Між­народний центр періодичних видань, що знаходиться в Парижі.
Міжнародний центр ISSN – міжурядова установа, керована статутами, які є об’єктом угоди між ЮНЕСКО і Францією – країною-організатором Між­народного центру. При ре­єстрації видання вноситься до міжнародного реєстру даних. Штрих-код символіки EAN-13 виготовляється на основі ISSN та призначений для ідентифікації саме серіального видання.
Щоб серіальне видання України було представлено в наукометричній, інформаційно-пошуковій, реферативно-бібліо­графічній системі Scopus,воно має не лише містити якіс­ну наукову інформацію, а й від­повідати чітким вимогам та кри­теріям відбору, зокрема мати номер ISSN.
Нагадаю, що мета науко­вого збірника – розповсюдження інформації про результати природничих наукових досліджень у Карпатському регіоні, інформування наукових кіл про актуальні питання вивчення біотичного й ландшафтного різноманіття, охорони природи та використання природних ресурсів, сталого розвитку Карпатського регіону та ведення заповідної справи. Співзасновники видання – Карпатський біосферний заповідник та Інститут екології Карпат Національної академії наук України. Видання наукового щорічника сприяє об’єднанню науковців різних напрямів у спра­ві дослідження природи Карпат. А необхідність цього є чималою, адже для Карпатського регіону властиві ще значні запаси природних ресурсів та унікальна в Україні й світі біота, зокрема, тут знаходиться українська частина (як єдиний природний об’єкт України) українсько-словацько-німецького об’єкта Все­світньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», близько 150 видів тварин та 225 видів рослин, що включені до Червоної книги України, а ще десятки – включені до Міжнародної Червоної книги, Європейських червоних списків, охороняються Бернською конвенцією тощо.
Федір Гамор,
головний редактор збір­ника, доктор біо­логіч­них наук, професор, заслужений природоохоронець України,
Богдана Москалюк,
відповідальний секретар збірника, кандидат біологічних наук.

У Богдані відбувся ендуро-фестиваль «Гуцульський екстрим»

19366502_1570368462996932_6747667428657803959_n 19420632_1570369239663521_7682039585955234223_n

Традиційно літо й осінь на Рахівщині – популярний період для організації різних відпочинкових заходів: чи то традиційних гастрономічних та культурних фестивалів, чи змагань, мета яких – пропаганда здорового способу життя. Старт новому формату дали всередині червня «Говерла Ендуро Тур» під керівництвом Михайла Штефури та «West enduro club», які провели в Богдані тренувальні збори – ендуро-фестиваль «Гуцульський екстрим». Щоправда афішували про це здебільшого в соцмережах та інших Інтернет-ресурсах.
Як звітують любителі мотоциклетного спорту, до участі у змаганнях, маршрут яких був погоджений з лісництвом та не проходив через заповідник, зареєструвалися 27 спорт­сменів з Києва, Львова, Донецька, Івано-Франківська, Чернівців і нашого краю. Зважаючи на несприятливі погодні умови, байкери одноголосно вирішили з чотирьох запланованих проїхати одне коло.
Після екстремального випробування складними кам’я­нистими підйомами, хлипкими траверсами, крутими спусками за відведену годину фінішувало 16 учасників. Переможець – Роман Градюк з Надвірної подолав екстремальну трасу за 30 хвилин.
Детальний звіт про участь у заході оприлюднив у соціальній мережі «Фейсбук» Богдан Бацик – представник мотоклубу «Ендуро-Львів», засновник «444 Enduro School»:
«Починає накрапати дощик і ми їдемо на ознайомче коло. Відразу на першому підйомі утворюється затор, дальше стає ще цікавіше. Стрімкі підйоми і спуски заставляють працювати на 200%. Особливо важким є траверс, з якого хочеш – не хочеш зісковзуєш вниз і виригуєш на гору хвилин 5-20 (кому як). Спуск Гнюсіїха кам’яною річкою, з гілками і колодами, майже у всіх викликає істерику.
На фініші – полоса перешкод зі слизькими від дощу колодами та шинами.
Приїжджаю другим з ознайомчого через 1,5 години і розумію, що виживуть далеко не всі.
Протягом години фіні­шують інші, але хтось відмов­ляється їхати, хтось повернувся після 2-3 підйомів. Але регламент є регламент, починаємо відкриття змагань.
Організатори скорочують заїзд до одного кола замість чотирьох!!! На старт виходить 19 райдерів. Відмашка прапором і ми біжимо до мотоциклів, заводимо та починаємо газувати. Зі старту заїжджаємо на перешкоди і тут починається м’ясорубка. На трасі твориться така каша, яку важко описати, а фотографи туди фізично потрапити не могли…
Гонка в певному сенсі виявилася лотереєю, адже на трасі було безліч місць, де можна було загубити купу часу. Особисто я допустив кілька помилок, які коштували призового місця: застряг на старті, злетів з траверса, вперся в гонщика на підйомі. Також їдучи більше на тренування, ніж на гонку, взув потерті покришки. Але куплений напередодні тюбліс в мр. Фродо врятував мене. Зробивши тиск 0.3-0.4 в задній покришці, досить впевнено їхав слизькі підйоми. Чого не скажеш про спуски, бо передня гума була зношена.
Фініш проходив через супер-ендуро спецділянку, яка була задіяна і на старті.
На фініші жалів, що ініціював заїзд з одним колом, адже були сили боротись і виправляти помилки, але гонка є гонка.
Другий день мав бути лай­­товим прогулянковим туром, але… Михайло Штефура вирішив догодити всім, тому було організовано два окремі маршрути для групи «хард» і «лайт». На підніжжі траси розійшлися і мали зустрітися вже на самій вершині. І без того складний «хард» ускладнили дощ, туман і поривистий вітер. Промоклі і замерзлі, ми рухалися до мети. Особливо запам’яталася кам’яна ділянка, на ній я трохи відігрівся і навіть зміг дещо зняти)))
Дальше – ще багато важких ділянок, особливо страшно було на траверсах, бо помилка могла коштувати дуже дорого…
Вершини досягнуто, але сильний вітер не дав насолодитися перемогою… Замерзлі, мокрі і голодні ми чекали групу «лайт», з якої доїхали лише троє… Незважаючи на замерзлі руки, почали спуск, де і зустрілися з іншими «лайтами». По дорозі нас чекав ще один підйом, який забрав трохи часу… Нижче зустріли ще одну групу «лайтів», які вирішили не ризикувати і відпочивали на поляні. Вже цілою командою з 30 чоловік ми почали спуск далі.
… Погода поправлялася, ставало сонячно і тепліше. Декілька слизьких спусків – і ми практично внизу. Внизу вже були тропіки, навіть форма підсохла. Смачний підвечірок в Богдані, мийка мотоциклів і збір додому…
Покидаючи Богдан, вже думав, коли ж повернуся сюди знову…
Фестиваль «Гуцульський екстрим» відбувся. Тут було цікаво спортсменам і туристам, профі і новачкам. Є певні промахи в організації, але вони настільки незначні, що не хочеться навіть про це писати. Старт новому формату дано, наступного року все буде більш грандіозним і екстремальним».
«Переможці ендурофестивалю отримали медалі й цінні призи. Після церемонії нагородження всіх учасників та їхніх друзів запросили на вечірку в готель «Віварт», де на них чекав смачний бограч, голубці та стейки, запечені на мангалі» – пише на власній сторінці у «Фейсбуці» Михайло Штефура та висловлює подяку всім, хто долучився до проведення заходу.

Юні «Бичківські музики» – в європейських концертах

DSCN0138 DSCN0184

З 11 по 16 червня зразковий оркестр народних інструментів учнів Великобичківської ДМШ перебував в Німеччині, у рамках концертного турне по Європі.
Навесні минулого року юні музиканти з Великобичківської дитячої музичної школи, на запрошення засновника благодійних концертів «Діти для дітей» Франка Спекгорста, виступали у чеському місті Тршебіч (концертну поїздку для наших дітей організували і спонсорували наші краяни-підприємці, які працюють в Чехії – родини Молдованів та Чічаків). Після завершення заключного благодійного концерту «Діти для дітей», який проходив у бібліотеці собору в Намєшті над Ославов, до мене підійшов кремезний усміхнений чоловік в окулярах, який ламаною російською мовою (колись навчався в МДУ в Москві) виявив захоплення виступом нашого дитячого оркестру. Згодом дав свою візитку і запросив взяти участь у подібних концертах в Німеччині. Так відбулося моє перше знайомство з генеральним директором компанії Тзов «BVIK» Ульріхом Геллерем.
Після концерт­них виступів у Чехії «Бич­ківські музики» повернулися на Україну. Усне запрошення до Німеччини не сприйняли серйозно, адже на поїздку потрібні немалі кошти, а їх у нас немає, тому поступово все забулося і про нову поїздку не згадувалося зовсім.
Але через кілька місяців на електронну пошту прийшло повідомлення німецькою, на яке не відразу й звернув увагу. І тільки після перекладу виявилося, що нас офіційно запрошують взяти участь у європейських концертах «Європа в такт» у Німеччині. Переписка між мною, Ульріхом Геллерем і Фран­ком Спекгорстом тривала ще кілька місяців. І як результат – офіційне запрошення д-ра Ульріха Геллера та фірми «BVIK», яку очолює з сином Томасом Геллерем, на поїздку нашого фольклорного міні-оркестру (12 осіб) в Кетен-Ангальт.
Для нас це було приємною несподіванкою. У листі-за­прошенні компанія обіцяла забезпечити нас перебуванням, харчуванням і житлом. За нами була лише оплата транспортних засобів. Як виявилося згодом, це – немала сума коштів в євро.
Ми розпочали пошук пере­візника з необхідними документами і ліцензією на транспорт, для поїздки з дітьми за кордон (погодилася на перевезення приватна фірма з Івано-Франківщини з водіями Василем Любляном та Миколою Тузом), а також меценатів для оплати самої поїздки в обидва боки.
На наше прохання від­гукнулися справжні шанувальники музичного мистецтва, яким не байдуже, ким стануть наші діти у майбутньому. Кожен з них виділив у рівних долях кошти. Серед меценатів – депутат Верховної ради України Василь Петьовка, який часто підтримує нас і наш заклад, Великобичківська селищна рада (голова Йосип Божук), ДП «Великобичківське ЛМГ» (директор Юрій Сойма). Частину коштів надав Ульріх Геллер в Німеччині. Частку, якої не вистачало до повної суми розрахунку з перевізниками, доклав з власних заощаджень я.
У короткі терміни діти, у яких закінчився строк дії закордонних паспортів, виробили ІD картки та нові закордонні документи, щоб був час подати на візи. Допомагали нам з прискоренням виготовлення українських та закордонних паспортів, сприяли з виготовленням та вчасним отриманням віз, а також вирішенням різних організаційних питань, придбанням концертних костюмів: голова райдержадміністрації П.Басараба, начальник відділу культури РДА В.Шепета, начальник управління культури ОДА В.Фролова та її заступник І. Молнар, депутати, виконком і голова Великобичківської селищної ради та інші.
І ось настав день від’їзду до Німеччини. Завдяки водіям-перевізникам учасники оркестру Павло Павлюк, Ростислав Чворсюк, Ганна Ткач, Олександр Білкей, Анастасія Шпиток, Назар Галясок, Юліанна Митрюк, Яна Андрусяк, Дем’ян Кузьмик, Андрій Басараба в супроводі настроювача скрипок Ольги Арсенівни Попович та керівника колективу успішно пройшли українсько-польсько-німецький кордони, і в обід 11 червня були на місці. Поселилися в літніх будиночках, в рекреаційній зоні на околиці Кетена.
Увечері нас запросила організація (голова Раймонд Шульц), яка зай­мається наданням швидкої медичної допомоги потерпілим від катастроф, аварій, повеней та інших природних катаклізмів. На подвір’ї їхнього офісу, у невимушеній дружній обстановці біля багаття, співали українських народних пісень та вигравали гуцульські ме­ло­дії. А після ласували приготовленими на території у пе­ревізній польовій кухні ні­мецькими (звареними ковбасками) та італійськими (макаронами з кетчупом) стравами.
Зранку 12 червня відбу­лася зустріч з гендиректором компанії «BVIK» д-р Уль­ріхом Геллерем та їхніми пра­ців­никами. Мене познайомили з усіма заступниками та управлінським складом фірми. Цього ж дня вони ініціювали та профінансували екскурсійну поїздку в столицю Німеччини Берлін та роздали дітям і супроводжуючим педагогам по 20 євро на кишенькові витрати.
Ми пройшлися вулицями столиці Німеччини, відвідали історичні місця: знамениті Бранденбурзькі ворота; будів­лю Рейхстагу, яка є чи не най­популярнішою пам’яткою Бер­ліна; будівлю колишньої гаупт­вахти «Нойє Вахе»; побачили Берлінську телевежу, Берлінський університет ім. Гумбольдта; Берлінську оперу та інші визначні місця, мали можливість бути свідками руху кортежу автомобілів з канцлером Ангелою Меркель у супроводі поліцейських мото­циклістів. Увечері того ж дня, хоч і втомлені, але щасливі, повернулися до Кетена.
Концертні виступи розпочалися лише з наступного дня. З німецькими та чеськими юними музикантами, ми концертували (по 2-3 виступи щодня) в багатьох містечках країни: Кетені, Бітерфельді, Віттенбергу, Зьорбігу та інших. Між концертами проводилися оглядові екскурсії: в Костел св. Якоба у м. Кетені-Ангальт, де слухали органну музику Й.С.Баха, пливли на кораблі озером, створеним на колишніх янтарних шахтах у м. Біттерфельд-Вольфен, милувалися їх архітектурою.
Наступними днями виступали на сцені Кетенської музич­ної школи імені Йогана Себастьяна Баха, а також перед гостями організації надзвичайних ситуацій та медичної школи м. Кетена. Там нас привітали і гості з Білорусії. Пан Раймонд Шульц подарував «Бичківським музикам» прапор міста Кеттена, а наймолодшому учаснику оркестру Ростиславу Чворсюку – великого плюшового ведмедика.
Та найбільш зворушливим подарунком для нас, були слова українською мовою нашої краянки із Західної України, яка вже кілька років працює лікарем в Кетені. Почувши українську, гуцульську народну музику, яка доносилася до багатоповерхівок, жінка спустилася на вулицю, знайшла нас, щоб насолодитися «живим» звучанням народних мелодій у виконанні юних українських музикантів, адже не так часто чути рідну музику далеко від Батьківщини. Зі сльозами на очах подякувала нам, і … побігла. Через кілька хвилин повернулася і від щирого серця подарувала для розвитку колективу 50 євро. Це була дуже зворушлива і незабутня зустріч.
Завершальний концерт відбувся на околиці Кетена, в одному з костелів, куди прийшло багато поціновувачів музичного мистецтва міста та кілька колишніх біженців з азійських та африканських країн, останніми з яких опікується німецька фірма «BVIK». Кожен номер супроводжувався бурхливими аплодисментами глядачів та вигуками «Браво!». Гуцульська музика у виконанні юних бичківських артистів-оркестрантів звучала на всю потужність у великій залі костелу з відмінною акустикою. Неодноразово, з великим емоційним піднесенням, виконували твори «на біс».
Після концерту Ульріх Геллер, Раймонд Шульц та інші організатори заходів, подякували всім учасникам концерту за успішні виступи, подарували пам’ятні значки, а керівникам дитячих колективів – грамоти від міста Кетен і цінні подарунки. А відтак, неподалік костелу, організували вечерю з традиційною німецькою кухнею – обсмаженими на грилі м’ясом та ковбасками.
Зранку поснідавши, ми виї­хали до Лейпцигу. Там відвідали місцевий зоопарк, який веде історію ще з 1878 р. За чотири години екскурсії оглянули майже всіх його чотириногих мешканців.
Після обіду ми прийшли до припаркованого неподалік автобусу і щасливі повернулися додому, на Україну. Незабутні враження від поїздки залишаться у дітей на все життя.
Мрія дітей виступити в кон­цертному турне в одній з євро­пейських країн збулася. Виступи наших вихованців пройшли на високому професійному рівні, які гідно представили Україну за кордоном.
Наступного року нас знову запросили керівники музичних шкіл Чехії та Німеччини, яким дуже сподобалася наша гра.
Сподіваємося, що нас і надалі підтримуватимуть небайдужі до розвитку музич­ної культури меценати, без яких такі поїздки, на жаль, нездійсненні.
Василь ПОПОВИЧ, директор Великобич­ків­ської музичної школи.

Юні шахісти Рахівщини та Тячівщини змагалися в міжрайонному турнірі

11-77

Першого дня липня, в Рахівському районному шаховому клубі, 33 кращі шахісти змагалися у міжрайонному командно-особистому турнірі серед вихованців шахових гуртків семи населених пунктів Рахівщини та Тячівщини – Тересви, Солотвина, Дубового, Великого Бичкова, Кобилецької Поляни, Рахова та Білина.
У результаті гострої та без­компромісної боротьби перемогу виборола рахівська команда (тренер Ігор Савчук). Друге місце – у команди з Тересви (тренер Олександр Абрамович), третє – у великобичківців (тренер Вільмош Чернян).
Одночасно визначали переможців, які змагалися за 1, 2, 3 та 4 дошками. Спеціальні відзнаки вибороли Захар Кубарич з Дубового, Іван Табака з Кобилецької Поляни, Михайло Косенко з Тересви та Рената Савчук з Великого Бичкова. Їм та членам рахівської команди-переможця присвоєно третій розряд з шахів.
Ініціатором та спонсором змагань став народний депутат України В. Петьовка. Під час вручення нагород його помічник Михайло Штефко передав від імені Василя Васильовича вітання учасникам турніру, з побажаннями успіхів у навчанні і досягнень у спорті. Команди-переможці отримали від народного депутата кубки (всі інші учасники та їхні тренери – подя­ки), а від районної федерації шахів – дипломи переможців.