Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

У РБК з 2 до 15 липня триває виставка “У світі каменю”

kamin_preview

Забезпечили дольову участь у ремонті дороги

Позачергова сесія районної ради сьомого скликання, у якій також взяли участь голови райдержадмінстрації Павло Басараба та населених пунктів, керівники служб і організацій району, розглянула єдине питання, яким, здійснивши зміни до ра­йонного бюджету, забезпечила дольову участь у ремонті дороги державного значення Мукачево – Рогатин.
Подібна норма про залучення певного відсотку коштів місцевого бюджету на ремонт шляхів державного значення передбачена нормативними актами, щоправда, легше її затвердити, ніж здійснити з урахуванням дотаційності Рахівщини. Але й ігнорувати визначене, коли область уже спрямувала 37 млн. грн. на продовження робіт фірмою «ПБС» на відрізку автошляху від Яблуницького перевалу до Мукачева, теж не можна, позаяк фінанси не буде освоєно без дотримання необхідних норм. А те, що дорога нам потрібна і якою вона буде – наочно продемонстрували івано-франківські будівельники. Тому після роз’яснень очільника району та начальника фінансового управління райдержадміністрації Олени Ластовичак, народні обранці схвалили зміни до районного бюджету.
Керував роботою засідання сесії голова районної ради Василь Дан.
Михайло ЮРАЩУК.

Хто не шанує минуле – не має майбутнього

Лісоруби

Символічно, що саме у суботу, 24 червня, з ініціативи ДП «Великобичківське ЛМГ», в урочищі Джамер Щербіловського лісництва (Кобилецька Поляна), відбулася панахида біля Меморіалу трагічно загиблим цієї дати 76 років тому працівникам на лісогосподарських роботах.
Вихідці з с. Вишня Руна тодішнього Марамороського комітату, а нині Румунії, молоді дівчата та хлопці, віком від 11 до 21 року, трудилися на посадці лісу, проживаючи у колибах. Виконували й інші роботи, пов’язані з веденням лісового господарства, облаштувавши нехитрий побут на місці. Практично, це були сезонні робітники, яких постійно наймали для виконання різноманітних завдань в лісі. Після виснажливого трудового дня – відпочинок, приготування їжі, співання пісень. Стихія увірвалася зненацька, серед ночі. Звором пронеслася злива, спричинивши до накопичення і підняття рівня води у потоці, який нісся з небаченою силою, змітаючи береги, каміння, дерева. Розбуджені від сну незрозумілим гуркотом, діти і мо­лоді люди просто-на-просто розгубилися, вискакуючи з колиби прямо у вир бурхливого потоку. Врятувалися одиниці, хто втік в інший бік. Трагічна подія забрала 21 молоде життя.
На знак пам’яті про тра­гічну подію, з ініціативи держ­лісмисливгоспу, в урочищі Джамер ще у 2011 році встановлено Меморіал й щороку відбуваються поминальні панахиди за загиблими на лісогосподарських роботах працівниками.
Цьогорічну, в якій взяли участь працівники лісгоспу, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу, коротким вступним словом відкрив в. о. головного лісничого Роман Ясінчак. Настоятель православного храму Святих жінок-мироносиць о. Михаїл відслужив панахиду, після якої присутні запалили свічки біля восьмиметрового хреста та плити, де українською та румунською мовами викарбувані прізвища та імена загиблих внаслідок стихії молодих людей.
Михайло ЮРАЩУК.

Про недопущення розробки поліметалічних руд в природоохоронних та рекреаційно-туристичних зонах Закарпаття

16 червня в Ужгороді, за участі заступника голови обласної ради Петра Грицика, керівників профільних департаментів та управлінь облдержадміністрації, установ природно-заповідного фонду, науковців та громадськості, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко організувала та провела засідання круглого столу на тему «Екологічні проблеми Закарпатської області та шляхи їх розв’язання».
Всеукраїнська екологічна ліга – найбільша та най­впливовіша громадська організація – цього року відзначає двадцятиріччя діяльності. За цей час започатковано десятки кампаній, проведено сотні заходів і залучено тисячі громадян до справи захисту навколишнього природного середовища та збереження унікальних українських природних цінностей. Завдяки подвижницькій, потужній, безкомпромісній багаторічній діяльності насамперед голови Ліги Тетяни Тимочко, вдалося забезпечити своєчасне реагування на багато гострих регіональних екологічних проблем та їхнє швидке розв’язання. Крім того, сформовано Стратегію національної екологічної політики на період до 2020 року та національний план дій з охорони навколишнього середовища на 2016-2020 рр., зініційовано та розроблено низку інших нормативно-правових актів, випущено у світ тритомну екологічну енциклопедію та багато іншої важливої природоохоронної літератури, щорічно проводяться міжнародні екологічні форуми «Довкілля для України» тощо. Тому обговорення актуальних екологічних проблем Закарпаття на засіданні круглого столу, про який ідеться, та прийняття змістовної резо­люції з цього приводу, без сумніву, багато в чому сприятиме їхньому розв’язанню.
А порушено тут чимало болючих та актуальних проблем, які стосуються охорони та використання природних ресурсів, забезпечення на Закарпатті реалізації стратегії сталого розвитку. Приємно, що аналізуючи з позиції громадськості ситуацію на Закарпатті, Т. Тимочко, відзначила, що в Стратегії регіонального розвитку Закарпатської області до 2020 року значне місце займає екологічна складова, до формування якої нам доводилося залучати навіть всеукраїнські та регіональні засоби масової інформації. Цей документ входить до п’ятірки кращих в регіонах України. Але, як заявив, виступаючи на зібранні, підприємець Мирослав Опачко, уже бачимо значні проблеми із його впровадженням у життя. І ситуація із твердими побутовими відходами, 40 відсотків із яких мігрує по Тисі за кордон, – яскравий цьому приклад.
Про ці та інші проблеми професійно та самокритично говорили й директор департаменту економічного розвитку і торгівлі облдержадміністрації Д. Ман, заступник директора департаменту екології та природних ресурсів ОДА Ю. Шпонтак, начальник відділу комплексного використання водних ресурсів Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса Е. Осійський, начальник обласного центру з гідрометереології В. Манівчук, керівник об’єднання громадських організацій «За екологічний порятунок Закарпаття» О. Лукша, доктор наук з державного управління, головний консультант проекту ПРООН «Розвиток та комерціалізація біоенергетичних технологій в муніципальному секторі України» О. Ігнатенко та інші.
Виступаючи із доповіддю «Екологічні проблеми в межах об’єктів природно-заповідного фонду», автор цих рядків серед іншого привернув увагу до загроз і проблем, які створюють природоохоронним територіям та туристично-рекреаційним зонам Схеми планування території Закарпаття та Рахівського району, про що неодноразово говорив через ЗМІ. І знову порушено питання щодо недопущення розробки родовищ поліметалічних руд «Гаврищук» та «Савляк» на Рахівщині. З цього приводу вручено Т. Тимочко відмову Державної служби геології України (з відповідним пакетом документів) щодо прохання адміністрації Карпатського біосферного заповідника скасувати відповідну ліцензію господарському товариству «Мараморош».
Мої пропозиції гараче підтримав і запросив до спів­праці заступник голови обласної ради Петро Грицик. Тетяна Валентинівна пообіцяла знову підключити до вирішення проблеми громадськість та відповідні державні інституції.
Федір Гамор,
заступник директора Карпатського біосферного заповідника, доктор біо­логічних наук, професор.