Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

У поєднанні традицій і бізнесу – шлях до відродження тваринництва

Чергова колегія райдержадміністрації розпочалася з виступу в. о. начальника відділу зв’язків з громадськими організаціями, засобами масової інформації та з питань внутрішньої політики Віталії Тафій, яка ознайомила присутніх з підсумками роботи із зверненнями громадян, які надійшли на адресу РДА за півріччя. Начальник відділу діловодства, контролю та організаційної роботи Марія Микуляк розповіла про виконання директивних та розпорядчих документів структурними підрозділами РДА, установами та організаціями району, виконкомами сільських, селищних та міської рад.
Про стан та перспективи розвитку тваринництва інформувала начальник відділу агропромислового розвитку Наталія Кобаса, яка, охарактеризувавши нинішню ситуацію (а вона не на користь зростання поголів’я худоби у господарствах усіх форм власності), акцент зробила на шляхах виправлення становища. Один із варіантів – створення показових полонинських господарств. Таке успішно функціонує на полонині Гропа у Лазещині, де поєднано традиційне ведення вівчарства з туризмом і наданням відповідних послуг. Подібні екотуристичні об’єкти на полонинах району посприяють залученню інвестицій і поступово посприяють відродженню галузі тваринництва.
Невирішеною проблемою сьогодення залишається легалізація виплати заробітної плати, що сприяло б наповненню бюджетів різних рівнів. На жаль, подолати це явище важко через низку причин, в тому числі й недосконалість системи оподаткування. Розраховувати тільки на порядність роботодавця, запроваджуючи завідомо невигідні умови, – примарна надія. В той же час бракує важелів впливу на злісних порушників законодавства при мовчаливій згоді найманих працюючих, яких у подібні умови ставить відсутність працевлаштування за всіма вимогами. Саме про це йшлося у виступі начальника управління соціального захисту населення Марії Спасюк.
Але, закон для всіх один, тому за рекомендацією голови райдержадміністрації роботодавцям буде спрямовано пам’ятку з роз’ясненням відповідальності за непрацевлаштованих, відповідно до визначених законодавством норм.
В «Різному» голова самоврядного органу Видрички Микола Шемота, враховуючи наслідки останнього буревію, запропонував ретельно очистити від залених насаджень території проходження ліній електропередач, позаяк і без буревію, при мінімальному вітрові, населені пункти богданської долини по кілька днів залишаються в цілковитій темряві.
З усіх порушених питань прийнято відповідні рішення. Керував роботою колегії, під час якої виступив голова районної ради Василь Дан, голова райдержадміністрації Павло Басараба.
Михайло ЮРАЩУК.

ОНОВЛЕНО ПОДАТКОВУ ДЕКЛАРАЦІЮ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ

ДПІ у Рахівському районі інформує про те, що наказом ДФС від 24.04.2017 р. №451 «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», який набрав чинності від дати офіційного опублікування в «Офіційному віснику України» №44) (06.06.2017 р.), оновлено декларацію акцизного податку.
ДФС України у листі від 19.06.2017 р. №15789/7/99-99-15-03-03-17 надала роз’яснення щодо заповнення та подання декларації акцизного податку. Враховуючи норми частини другої п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу, особи, визначені ст. 212 Кодексу платниками акцизного податку, вперше подають податкову декларацію акцизного податку з урахуванням змін, внесених наказом №451, не пізніше 20 серпня 2017 року за звітний період липень 2017 року.
За матеріалами ДПІ
у Рахівському районі.

Футбол – гра довжиною в ціле життя

З ініціативи та активної організації депутатів Рахівської міської ради Богдана Губка, Ігоря Німчука та апарату міськради, 30 липня,  на стадіоні «Карпати» у райцентрі, буде проводитися міський турнір з міні-футболу імені Василя Гаджеги серед аматорських команд!

До участі в турнірі запрошуються всі мешканці міста.  Турнір започаткований минулого року в пам’ять про відомого футболіста Рахівщини  Василя Івановича Гаджеги.

Отже, всіх-всіх футболістів, уболівальників, ветеранів футболу та шанувальників цього виду спорту запрошують цієї неділі на стадіон!!!

Початок – о 10-ій год.

20248300_1873334359583898_2381213426601050361_o

ОНОВЛЕНО ПОДАТКОВУ ДЕКЛАРАЦІЮ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ

ДПІ у Рахівському районі інформує про те, що наказом ДФС від 24.04.2017 р. №451 “Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку”, який набрав чинності від дати офіційного опублікування, тобто 06.06.2017 року (опубліковано 06.06.2017 в “Офіційному віснику України” №44), оновлено декларацію акцизного податку.

ДФС України у листі від 19.06.2017 р. №15789/7/99-99-15-03-03-17 надала роз’яснення щодо заповнення та подання декларації акцизного податку. Враховуючи норми частини другої п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу, особи, визначені ст. 212 Кодексу платниками акцизного податку, вперше подають податкову декларацію акцизного податку з урахуванням змін, внесених наказом №451, не пізніше 20 серпня 2017 року за звітній період липень 2017 року.

За матеріалами ДПІ у Рахівському районі.

Як Верхнє Водяне фестивалило

DSC_0052 DSC_0060

Позаминула неділя для верхньоводянців була знаковою – з нагоди Дня села відбувся перший кулінарний фестиваль «Апшанська смаженина».
Пронизливий, просякнутий димком запах смаженого м’яса, яке ще шкварчить на вогні, п’янив, пробуджував апетит, розносився далеко за місце проведення заходу, анонсуючи, що родзинка фесту буде справжньою смакотою. А розпочалося дійство сигнальними звуками трембіт, після чого бричка, запряжена двома пишними конями, прогарцювала населеним пунктом, привізши хліб і сіль для гостей заходу.
Завітали на перший фестиваль у Верхньому Водяному, щоб привітати його жителів, чимало поважних осіб: представників органів самоврядування, культури, лісового господарства та громадських діячів. Приїхали й голови районних держадміністрації та ради Павло Басараба і Василь Дан. Були присутні представники з області, зокрема: директор департаменту житлово-комунального господарства, будівництва та інфраструктури ОДА Едуард Маляр і депутат обл­ради Михайло Бойчук. Кожен з них адресував чимало хороших слів винуватцям торжества, бажав здоров’я та процвітання їхній малій Батьківщині. А Е. Маляр ще й вручив грамоти ОДА за значний внесок у розвиток села, сумлінну працю і професіоналізм голові самоврядного органу та художньому керівнику СБК Іванові Павлюку. За нагороди і те, що завітали на першу значну подію в історії населеного пункту, гостям подякувала очіль­ниця місцини Віталіна Гуцул. Слово мали й перша жінка – голова сільради Ма­рія Зінчук, голова села Вишна Руна (Румунія) Іван Ро­манюк, директор ДП «Ве­ликобичківське ЛМГ» Юрій Сойма, який ще й нагородив працівників установи і виділив матеріальну допомогу вдовам ко­лиш­­ніх працюючих, та місцеві свя­щен­но­служителі отці Михайло Сойма, Федір Шутко, Ва­силь Блинтя, Володимир Легач, які також помолилися за мир і добробут краю.
Після офіційних промов розпочався святковий концерт. На сцену ведучі заходу Сергій Обризків і Оксана Медвідь запросили наймолодших артистів – вихованців ДНЗ. За ними одні за одними почали лунати музичні вітальні композиції від солістів, танцюристів, оркестрів СБК Верхнього Водяного, Кос­тилівки, Великого Бичкова та РБК. Розважали глядачів і народна артистка України Лілія Сандулеса.
Поряд з тим, як змі­ню­ва­лись таланти на головній сцені, буяли місцевим колоритом і виставки робіт народних умільців, історичних речей та тамтешніх смаколиків і делікатесів. Помилуватися можна було картинами художниці Оксани Лунгу, вигаптуваними рушниками, серветками, полотнами місцевих рукодільниць, тканими ліжниками. Бі­бліо­текарі підготували виставку «Література рідного краю». Була там і облаштована різ­номанітним домашнім начинням хатина, яку оздобили й представили сільські працівники культури. Смачних різноманітних страв, для дегустації та пізнання життя населеного пункту через кулінарний аспект, наготували депутати сільської ради.

DSC_0024 DSC_0035
Поряд зі смакотою чільне місце відвели історії Верхнього Водяного, представивши на виставці автентичний одяг, верстати для прядіння ниток з овечої шерсті та конопель, перші світлини населеного пункту, зроблені в 30-их роках. Почитати можна було зібрані родоводи жителів краю, переглянути хронологію служіння священників, починаючи з 1800-их років, очільників сільської ради Верхнього Водяного з 1914-го р. та інші цікаві історичні речі, що з домашнього архіву виставив активіст Микола Ткач.
З протилежного ж бо­ку від виставкових сто­лів, котрі представили працівники держустанов села, розмістили ятки пра­цівники лісового господарства. Облаштували виставки з ретельністю та задумом максимального відтворення лісу та життя в ньому. Вражали чучела диких тварин, раритетні речі лісомисливської діяльності та архівні фото з полювань. Збуджувала апетит і різна м’яс­на продукція, ковбаски, буженина та інші страви, які красувалися на кількох стелажах. Щодо смаженини, то тут лісівники продемонстрували справжній клас. І це у прямому сенсі, позаяк можна було подивитися на майстер-клас з приготування головної страви фестивалю на вогні, а також стати свідком її смаження. Бо впродовж заходу відбувався конкурс на кращу печенину за участі трьох команд працівників лісової справи. Тож, після, приправлення, маринування і шкварчання м’яса на вогні, найсмачнішою виявилася свинина у колективу Верхньоводянського лісництва ДП «Великобичківське ЛМГ». Колектив Лужанського лісництва приготував найкращу смаженину з баранини, а колектив мисливців Верхнього Водяного – смажену курочку. За старанність та справжні кулінарні шедеври переможців у номінаціях нагородили спільними грамотами районних держадміністрації та ради. А самі гуляння та смакування головною кулінарною родзинкою затягнулись до пізньої ночі.
Андріана ЛЕЛЕ.

DSC_0115 DSC_0119

КОМІНВЕСТБАНК. ЩЕ ОДИН ВАЖЛИВИЙ КРОК ВПЕРЕД

У грудні 2017 року єдиний Закарпатський банк КОМІНВЕСТБАНК святкуватиме 25-річчя. «Банк з історією» є ровесником незалежної України і присутній не тільки у всіх районних центрах Закарпатської області, а й за її межами – у містах Києві, Львові, Одесі та Дніпрі.
Ідея створення саме Закарпатського банку, з розташуванням головного офісу в Ужгороді, сприймалася неоднозначно. Усі банки намагалися відкриватися в Києві, а регіони вважалися неефективними для ведення бізнесу. Однак у КОМІНВЕСТБАНКУ щодо цього не було жодних вагань. Банк розташований в унікальній місцевості, яка межує з чотирма державами Євросоюзу та є мостом, що з’єднує Україну з її західними партнерами. Окрім того, закарпатці є самобутніми людьми, які завжди намагаються зберегти багатолітні традиції укладу життя та господарювання, своєю працею розвивати регіон, де народилися і де відбулось їх становлення.
КОМІНВЕСТБАНК створений 16 грудня 1992 року. Сьогодні на території Закарпаття діє 34 відділення, колектив Банку налічує понад 450 працівників. За даними Національного банку України, на КОМІНВЕСТБАНК припадає 34% обсягів усіх кредитів, наданих юридичним особам по Закарпатській області. Це не просто статистичні дані, це – реальне забезпечення фінансування бізнесу краю, створення робочих місць, покращення інвестиційного клімату. Клієнтами Банку є понад тисяча приватних та юридичних осіб, у тому числі бюджетні установи краю, великі та малі компанії, приватні підприємці тощо.
«Ми завжди будуємо нашу співпрацю з клієнтами, у першу чергу, на людських відносинах. Для нас важливо мати партнерські стосунки, враховувати та обговорювати всі позитивні та негативні сторони, а інколи просто входити в становище клієнта, довіряти та підтримувати його. На цих простих істинах базується наш успіх», – зазначає Голова правління Мирослав Гісем.
Протягом усіх довгих років діяльності, стратегія і здобуття успіху КОМІНВЕСТБАНКУ тісно пов’язані із розвитком Закарпаття. В умовах реформування економічних відносин Банк, як і керівництво області, робить акцент на розвитку пріоритетних галузей господарювання – лісової та деревообробної промисловості, на відновленні славетного виноробства та сільського господарства, розвиткові прикордонного співробітництва, рекреації та туризму.
«Ми, як ніхто інший, розу­мі­ємо важливість і беззаперечну необхідність розвитку та ведення бізнесу на місцях, залучення інвестицій, вкладання коштів саме в економіку краю. Банк готовий здійснювати та обслуговувати інвестиції у розвиток інфраструктури Закарпатської області, сільське господарство, енергетику та екологічні проекти. Кредитуючи економіку нашого краю, ми створюємо робочі місця в районах та містах області, формуємо майбутнього платників податків, які будуть наповнювати бюджет не тільки Закарпаття, а й всієї держави» – наголошує М. Гісем.
Сьогодні, як і впродовж 25 років існування, головним капіталом для Банку є і залишається довіра клієнтів та партнерів, а також колектив однодумців, який робить усе для реалізації намічених цілей.
Надзвичайно складні для бан­ківської системи останні три роки, виявили слабкі місця багатьох фінансових установ та визначили найефективнішими ті стратегії, що в основі мали не гонитву за прибутками, а стабільне зростання та досягнення поставлених завдань.
«Реорганізацію банківського сектора витримали, на жаль, не всі банки. Понад 90 фінансових установ з тих чи інших причин були виведені з ринку. Тому нам важливо наголосити, що КОМІНВЕСТБАНК успішно пройшов усі перевірки Національного банку України, діагностичне обстеження Банку, перевірку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та подолав усі виклики сучасної банківської сфери. Для нас важливо, що КОМІНВЕСТБАНК підтвердив репутацію надійного, стабільного та успішного Банку», – наголошує Мирослав Гісем.
Вже станом на 1 липня 2017 року акціонери КОМІНВЕСТБАНКУ повною мірою виконали зобо­в’язання та збільшили статутний капітал Банку до 250 млн. грн. За таких умов, окрім виконання вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність», Банк матиме можливість збільшити обсяги кредитування, запровадити нові продукти, здійснити вкладення в інноваційні технології.
Комплексна програма КОМІНВЕСТБАНКУ на найближчі роки містить амбітні плани щодо збільшення своєї частини на банківському ринку області, впровадження нових продуктів із застосуванням ІТ-технологій, відкриття представництва за кордоном, а головне – Банк бачить себе активним учасником та партнером у житті Закарпаття.
За роки діяльності КОМІНВЕСТБАНК отримав безліч нагород і подяк. Виділити якісь особливо цінні нереально, оскільки кожна свідчить про зроблену роботу, вкладену працю, а інколи, й емоції. Саме професійний колектив працівників і є основною гордістю Банку. Без нього будь-яка формула успіху стане програшем і зазнає фіаско. Основне кредо команди однодумців – «Чесність і правдивість – не підкупні та не мають ціни». Спеціалісти Банку беруть активну участь у комітетах Незалежної асоціації банків України, Асоціації платників податків, постійно вдосконалюють свій професійний рівень. Банк вже давно співпрацює з УжНУ, тому серед членів його колективу багато молодих спеціалістів – випускників даного навчального закладу.
«Наразі ми завершили процедуру капіталізації, це – важливий крок до мети, але попереду ще амбітні плани та задуми, які будуть реалізовані задля розбудови нашого рідного краю. Бо ми – це Закарпаття», – підсумовує Мирослав Гісем.
Віталій РУСИН.

Відбулася зустріч з префектом румунського повіту Марамуреш і керівництвом комуни Бистра щодо підготовки спільних проектів

Закарпатська ініціативна група провела консультативну зустріч із префектом румунського повіту Марамуреш Себастьяну Лупуц та керівництвом комуни Бистра щодо підготовки спільних проектів для поглиблення прикордонного співробітництва.
14 липня, на запрошення прімара румунської комуни Бистра Васіле Дучука, закарпатська ініціативна група у складі: автора цих рядків, керівника Закарпатського фонду підтримки підприємництва Андрія Варцаби та директора Великобичківського соковинного заводу Юрія Ткача, провела в румунському прикордонному селі Красна Вішеулуй консультації із префектом повіту Марамуреш Себастьяну Лупуцом та керівництвом й активістами комуни Бист­ра, в якій компактно проживають українці. Мова йшла про соціально-економічні та екологічні проблеми, над вирішенням яких тривалий час працює українська громада румунських прикордонних населених пунктів на Мараморощині. Зустріч відбулася в рамках реалізації Плану заходів щодо забезпечення сталого розвитку і благоустрою гірських населених пунктів української частини українсько-словацько-німецького природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини».
В першу чергу йшлося про необхідність підготовки нових проектів з відбудови моста через Тису на ділянці українсько-румунського кордону «Ділове – Валя Вишеулуй» та відновлення руху пасажирських потягів на дистанції Рахів – Сігет Мармаіцей – Тересва.
Ми нагадали, що впродовж кількох останніх років між керівниками повітової ради Марамуреша та прикордонної Рахівщини підписано відповідні меморандуми та протоколи. З цього приводу Кабмін Укра­їни нещодавно доручив облдержадміністрації, Мініс­терствам інфраструктури та економрозвитку надати про­позиції щодо організації українсько-румунського пункту пропуску через кордон в с. Ділове (Україна) – с. Валя Вишеулуй (Румунія), зі створенням прикордонної інфра­структури, відновлення мосту через Тису в Діловому, авто­мобільного та залізничного сполучення через Рахів до Румунії, Будапешта та Праги. Але тут потрібне додаткове лобіювання та підтримка префекта повіту Марамуреш.
Префект із розумінням віднісся до цих проблем і по­обіцяв найближчим часом ініціювати для їхнього обговорення зустріч з керівництвом Закарпаття, долучитись до пошуку джерел фінансування та розгляду у відповідних міністерствах Румунії.
Під час консультацій обговорено також пропозиції з підготовки проектів у сфері просування місцевої етнічної культури та збереження історичної гуцульської спадщини по обидва боки кордону. З цього приводу зокрема позитивно сприйнято проектну ідею щодо ство­рення молодіжних гуцульських культурних та еколого-просвітницьких центрів у комуні Бистра та Рахові тощо.
За результатами кон­суль­тацій домовилися приступити до підготовки необхідних спільних проектів до Програми прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства «Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна» на 2014-2020 роки та «Румунія – Україна».
Федір ГАМОР,
заступник директо­ра Кар­­патського біо­сфер­но­го заповідника.

На Закарпатті 21-22 липня оголошено дні жалоби за полеглими в російсько-українській війні

На східних рубежах – чергове загострення: російсько-терористичні війська активізували обстріли українських позицій. Унаслідок ворожих обстрілів лише за 1 добу 20 липня загинули 9 військовослужбовців. Боронячи українську землю від окупанта загинули і два закарпатці.

19 липня, під час обстрілів у районі Зайцевого, отримав численні осколкові поранення, від яких згодом і помер, мешканець Виноградівщини Золтан Балаж.  Героя, котрому на момент загибелі було лише 22 роки, поховали у рідному Королеві.

А 20 липня на Закарпаття надійшла вже нова трагічна звістка про загибель ще одного юного оборонця: в результаті обстрілу опорного пункту 128-ї бригади від вогнепального поранення в голову загинув 22-річний Сергій Гладкий зі Страбичова, що на Мукачівщині.  

За два дні Закарпаття втратило одразу двох кращих синів. Ці дні область плаче, проводжаючи їх в остінню путь. Однак, до останнього реакції влади на важку втрату, окрім формальних слів співчуття на офіційних сайтах, не було. Відтак закарпатські волонтери самостійно оголосили жалобу за полеглими, закликаючи краян підтримати її та вшанувати пам’ять Героїв. Задля цього всього лише на три дні просять відмовитися від гучних пісень, звеселянь і бучних святкувань.

Услід за ініціативою волонтерів, про оголошення днів жалоби повідомили в Закарпатській ОДА. Так, за розпорядженням голови ОДА, 21-22 липня оголошені на Закарпатті днями жалоби за полеглими на Донбасі бійцями 128-ї ОГПБ. Згідно з розпорядженням, державні прапори на адміністративних будівлях будуть приспущені, органам державної влади, місцевого самоврядування, а також телерадіокомпаніям рекомендовано обмежити проведення і трансляцію розважальних заходів.

СХЕМУ ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ РАЙОНУ – НА ДООПРАЦЮВАННЯ

Анонсований ажіотаж навколо затвердження Схеми планування території району виявився невиправданим. Вже під час розгляду порядку денного одинадцятої сесії, голова районної ради Василь Дан, враховуючи звернення громад Чорної Тиси і Розтоків про розширення меж населених пунктів, голови Косівської Поляни – про невідповідність закріплених полонин, а також неврахування в документі сьогоднішніх потреб населення, вніс пропозицію зняти питання з розгляду і не повертатися до нього, поки Схема не буде відповідати запитам нинішньої доби.

Голова райдержадміністрації Павло Басараба був більш категоричним, висловивши здивування наявності у Схемі можливості розташування на водоймах району 24 МГЕС. Чому саме стільки – питання залишається відкритим. Враховуючи туристичний потенціал району, подібне викликає подив, адже проігноровано інтереси місцевого населення. Саме тому Схему відправили на доопрацювання, хоча це і обійдеться додатковими затратами, але унеможливить перетворити Рахівщину, її природні багатства в спустошений полігон з накопичування надходжень до кишень окремо взятих і без того небідних представників бізнесу.

Розклавши всі крапки над „і”, народні обранці розглянули відкоригований порядок денний. Насамперед, заступник голови ради Іван Копич ознайомив присутніх з відповідями на попередні звернення самоврядного органу району, а заступник голови районної виборчої комісії Юрій Гулин зачитав рішення про визнання повноважень депутата районної ради Івана Цубери, якого наступним рішенням ввели до складу постійної комісії з питань розвитку туризму, рекреації та природного співробітництва. Також депутати внесли зміни до Програми розвитку та вдосконалення нефрологічної служби і районного бюджету.

З текстом пізніше схваленого Звернення до Прем’єр-міністра України щодо збереження державної форми ведення лісового господарства, а непередачі відповідних структур у концесію ознайомив заступник голови ради Іван Копич.

Директор Карпатського біосферного заповідника Микола Рибак розповів про стан виконання установою природоохоронних заходів. Як зазначив очільник району під час обговорення виступу, в цілому ніхто не заперечує виконання тих чи інших завдань КБЗ, однак є і чимало зауважень та пропозицій. Насамперед, мова про належне облаштування місць відвідування туристів, зокрема, водоспаду Труфанець, дотримання меморандумів співпраці з територіальними громадами, тобто виконання зобов’язань щодо ремонту лісових доріг, мостів, забезпечення населення паливними дровами, очистку русел водойм від захаращень та побутового сміття, сприяння у виділенні високогірних пасовищ під випас громадської худоби та створення нових полонинських господарств й підтримку діючих. Також голова райдержадміністрації висловив підтримку розширення меж КБЗ на так звані промислові зони, на які час від часу кладуть око підприємливі розробники родовищ корисних копалин. Окремою темою для установи має стати вивчення зростання у районі тиса ягідного (у народі – негнийдерева або тисини), від якого, ймовірно, й походить назва головної водної артерії Рахівщини, який широко використовували наші предки у побуті, як лікувальний засіб.

Загалом депутати працювали злагод­жено, чому сприяв розгляд питань під час засідань постійних комісій. Керував роботою сесії голова районної ради Василь Дан, який після її закінчення надав слово бажаючим виступити. У короткій промові громадський діяч Микола Романюк нагадав присутнім про обіцянку встановити на площі перед адмінбудівлею районної влади пам’ятник Героям Небесної Сотні.

Михайло ЮРАЩУК.

Верхньоводянці свій перший фест відгуляли

Вчора, 16 липня, у Верхньому Водяному з нагоди Дня села відбувся перший фестиваль «Апшанська смаженина». Ось, як відкривали захід, а репортаж з події читайте у суботньому номері “Зорі Рахівщини”!

 

 

DSC_0047DSC_0052DSC_0057DSC_0076DSC_0139