Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

Юні «Бичківські музики» – в європейських концертах

DSCN0138 DSCN0184

З 11 по 16 червня зразковий оркестр народних інструментів учнів Великобичківської ДМШ перебував в Німеччині, у рамках концертного турне по Європі.
Навесні минулого року юні музиканти з Великобичківської дитячої музичної школи, на запрошення засновника благодійних концертів «Діти для дітей» Франка Спекгорста, виступали у чеському місті Тршебіч (концертну поїздку для наших дітей організували і спонсорували наші краяни-підприємці, які працюють в Чехії – родини Молдованів та Чічаків). Після завершення заключного благодійного концерту «Діти для дітей», який проходив у бібліотеці собору в Намєшті над Ославов, до мене підійшов кремезний усміхнений чоловік в окулярах, який ламаною російською мовою (колись навчався в МДУ в Москві) виявив захоплення виступом нашого дитячого оркестру. Згодом дав свою візитку і запросив взяти участь у подібних концертах в Німеччині. Так відбулося моє перше знайомство з генеральним директором компанії Тзов «BVIK» Ульріхом Геллерем.
Після концерт­них виступів у Чехії «Бич­ківські музики» повернулися на Україну. Усне запрошення до Німеччини не сприйняли серйозно, адже на поїздку потрібні немалі кошти, а їх у нас немає, тому поступово все забулося і про нову поїздку не згадувалося зовсім.
Але через кілька місяців на електронну пошту прийшло повідомлення німецькою, на яке не відразу й звернув увагу. І тільки після перекладу виявилося, що нас офіційно запрошують взяти участь у європейських концертах «Європа в такт» у Німеччині. Переписка між мною, Ульріхом Геллерем і Фран­ком Спекгорстом тривала ще кілька місяців. І як результат – офіційне запрошення д-ра Ульріха Геллера та фірми «BVIK», яку очолює з сином Томасом Геллерем, на поїздку нашого фольклорного міні-оркестру (12 осіб) в Кетен-Ангальт.
Для нас це було приємною несподіванкою. У листі-за­прошенні компанія обіцяла забезпечити нас перебуванням, харчуванням і житлом. За нами була лише оплата транспортних засобів. Як виявилося згодом, це – немала сума коштів в євро.
Ми розпочали пошук пере­візника з необхідними документами і ліцензією на транспорт, для поїздки з дітьми за кордон (погодилася на перевезення приватна фірма з Івано-Франківщини з водіями Василем Любляном та Миколою Тузом), а також меценатів для оплати самої поїздки в обидва боки.
На наше прохання від­гукнулися справжні шанувальники музичного мистецтва, яким не байдуже, ким стануть наші діти у майбутньому. Кожен з них виділив у рівних долях кошти. Серед меценатів – депутат Верховної ради України Василь Петьовка, який часто підтримує нас і наш заклад, Великобичківська селищна рада (голова Йосип Божук), ДП «Великобичківське ЛМГ» (директор Юрій Сойма). Частину коштів надав Ульріх Геллер в Німеччині. Частку, якої не вистачало до повної суми розрахунку з перевізниками, доклав з власних заощаджень я.
У короткі терміни діти, у яких закінчився строк дії закордонних паспортів, виробили ІD картки та нові закордонні документи, щоб був час подати на візи. Допомагали нам з прискоренням виготовлення українських та закордонних паспортів, сприяли з виготовленням та вчасним отриманням віз, а також вирішенням різних організаційних питань, придбанням концертних костюмів: голова райдержадміністрації П.Басараба, начальник відділу культури РДА В.Шепета, начальник управління культури ОДА В.Фролова та її заступник І. Молнар, депутати, виконком і голова Великобичківської селищної ради та інші.
І ось настав день від’їзду до Німеччини. Завдяки водіям-перевізникам учасники оркестру Павло Павлюк, Ростислав Чворсюк, Ганна Ткач, Олександр Білкей, Анастасія Шпиток, Назар Галясок, Юліанна Митрюк, Яна Андрусяк, Дем’ян Кузьмик, Андрій Басараба в супроводі настроювача скрипок Ольги Арсенівни Попович та керівника колективу успішно пройшли українсько-польсько-німецький кордони, і в обід 11 червня були на місці. Поселилися в літніх будиночках, в рекреаційній зоні на околиці Кетена.
Увечері нас запросила організація (голова Раймонд Шульц), яка зай­мається наданням швидкої медичної допомоги потерпілим від катастроф, аварій, повеней та інших природних катаклізмів. На подвір’ї їхнього офісу, у невимушеній дружній обстановці біля багаття, співали українських народних пісень та вигравали гуцульські ме­ло­дії. А після ласували приготовленими на території у пе­ревізній польовій кухні ні­мецькими (звареними ковбасками) та італійськими (макаронами з кетчупом) стравами.
Зранку 12 червня відбу­лася зустріч з гендиректором компанії «BVIK» д-р Уль­ріхом Геллерем та їхніми пра­ців­никами. Мене познайомили з усіма заступниками та управлінським складом фірми. Цього ж дня вони ініціювали та профінансували екскурсійну поїздку в столицю Німеччини Берлін та роздали дітям і супроводжуючим педагогам по 20 євро на кишенькові витрати.
Ми пройшлися вулицями столиці Німеччини, відвідали історичні місця: знамениті Бранденбурзькі ворота; будів­лю Рейхстагу, яка є чи не най­популярнішою пам’яткою Бер­ліна; будівлю колишньої гаупт­вахти «Нойє Вахе»; побачили Берлінську телевежу, Берлінський університет ім. Гумбольдта; Берлінську оперу та інші визначні місця, мали можливість бути свідками руху кортежу автомобілів з канцлером Ангелою Меркель у супроводі поліцейських мото­циклістів. Увечері того ж дня, хоч і втомлені, але щасливі, повернулися до Кетена.
Концертні виступи розпочалися лише з наступного дня. З німецькими та чеськими юними музикантами, ми концертували (по 2-3 виступи щодня) в багатьох містечках країни: Кетені, Бітерфельді, Віттенбергу, Зьорбігу та інших. Між концертами проводилися оглядові екскурсії: в Костел св. Якоба у м. Кетені-Ангальт, де слухали органну музику Й.С.Баха, пливли на кораблі озером, створеним на колишніх янтарних шахтах у м. Біттерфельд-Вольфен, милувалися їх архітектурою.
Наступними днями виступали на сцені Кетенської музич­ної школи імені Йогана Себастьяна Баха, а також перед гостями організації надзвичайних ситуацій та медичної школи м. Кетена. Там нас привітали і гості з Білорусії. Пан Раймонд Шульц подарував «Бичківським музикам» прапор міста Кеттена, а наймолодшому учаснику оркестру Ростиславу Чворсюку – великого плюшового ведмедика.
Та найбільш зворушливим подарунком для нас, були слова українською мовою нашої краянки із Західної України, яка вже кілька років працює лікарем в Кетені. Почувши українську, гуцульську народну музику, яка доносилася до багатоповерхівок, жінка спустилася на вулицю, знайшла нас, щоб насолодитися «живим» звучанням народних мелодій у виконанні юних українських музикантів, адже не так часто чути рідну музику далеко від Батьківщини. Зі сльозами на очах подякувала нам, і … побігла. Через кілька хвилин повернулася і від щирого серця подарувала для розвитку колективу 50 євро. Це була дуже зворушлива і незабутня зустріч.
Завершальний концерт відбувся на околиці Кетена, в одному з костелів, куди прийшло багато поціновувачів музичного мистецтва міста та кілька колишніх біженців з азійських та африканських країн, останніми з яких опікується німецька фірма «BVIK». Кожен номер супроводжувався бурхливими аплодисментами глядачів та вигуками «Браво!». Гуцульська музика у виконанні юних бичківських артистів-оркестрантів звучала на всю потужність у великій залі костелу з відмінною акустикою. Неодноразово, з великим емоційним піднесенням, виконували твори «на біс».
Після концерту Ульріх Геллер, Раймонд Шульц та інші організатори заходів, подякували всім учасникам концерту за успішні виступи, подарували пам’ятні значки, а керівникам дитячих колективів – грамоти від міста Кетен і цінні подарунки. А відтак, неподалік костелу, організували вечерю з традиційною німецькою кухнею – обсмаженими на грилі м’ясом та ковбасками.
Зранку поснідавши, ми виї­хали до Лейпцигу. Там відвідали місцевий зоопарк, який веде історію ще з 1878 р. За чотири години екскурсії оглянули майже всіх його чотириногих мешканців.
Після обіду ми прийшли до припаркованого неподалік автобусу і щасливі повернулися додому, на Україну. Незабутні враження від поїздки залишаться у дітей на все життя.
Мрія дітей виступити в кон­цертному турне в одній з євро­пейських країн збулася. Виступи наших вихованців пройшли на високому професійному рівні, які гідно представили Україну за кордоном.
Наступного року нас знову запросили керівники музичних шкіл Чехії та Німеччини, яким дуже сподобалася наша гра.
Сподіваємося, що нас і надалі підтримуватимуть небайдужі до розвитку музич­ної культури меценати, без яких такі поїздки, на жаль, нездійсненні.
Василь ПОПОВИЧ, директор Великобич­ків­ської музичної школи.