Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

У Рахові створять спільний з румунською Бистрою молодіжний центр розвитку етнічної гуцульської культури та сталого туризму

11 серпня, у Коломиї, на базі Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського, відбулася міжнародна наукова конференція «Український феномен Гуцульщини: національний та європейський контексти». У цьому унікальному гуцульському науковому форумі взяло участь біля ста науковців, представників органів влади, діячів культури, мистецтв та громадськості з усіх гуцульських районів Галичини, Закарпаття, Буковини, а також Києва, Львова, Івано-Франківська, Полтави, Дрогобича, інших міст України й сусідніх Румунії та Польщі.

Тут всесторонньо проана­лізовано результати нових етнографічних, історичних, екологічних, літературо- та мистецтвознавчих досліджень, присвячених національному та європейському контекстам феномену Гуцульщини. Дослідники підсумували досвід та реалії сьогодення, говорили про перспективи досліджень, музеєфікації, охорони та збереження природних та культурних цінностей Гуцульщини тощо.
Виступаючи на конфе­ренції з доповіддю «Про деякі аспекти поглиблення українсько-румунської співпраці в контексті збереження природних і культурних цінностей та розвитку сталого туризму в депресивних гуцульських гірських населених пунктах на Мараморощині», автор цих рядків підкреслив необхідність забезпечення виконання в повному обсязі вимог Указу Президента України «Про збереження та популяризацію гуцульської культури» та ін­ших актів Президента й Уряду із питань збереження букових пралісів Карпат як об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та розвитку гірських населених пунктів, що прилягають до них.
Окремо презентовано проектну ідею щодо створення по обидва боки українсько-румунського кордону, в комуні Бистра (Румунія) та місті Рахів (Україна), Молодіжних центрів розвитку етнічної гуцульської культури та сталого туризму. У рамках проекту пропонується, зокрема, реконструювати історичну шкільну будівлю в Рахові, із розміщенням в ній Музею історії та побуту Гуцульщини, інформаційно-туристичного бюро, виставкових та конференційних залів, навчально-методичних кабінетів для районного Будинку дитячої та юнацької творчості, організації тут роботи студій: гуцульської пісні, хореографії й танців; гуцульських музичних інструментів; писанкарства, коренепластики та різьби по дереву; ліжникарства і гуцульського одягу; відео та аудіо записів тощо. Учасників конференції проінформовано, що з цього приводу закарпатська ініціативна група провела відповідні консультації з префектом румунського повіту Марамуреш та керівництвом комуни Бистра, підписано угоду про партнерство між містом Рахів та комуною Бистра, триває робота із пошуку джерел фінансування для реалізації проектів. Кон­ференція резолюцією підтри­ма­ла проектну ідею.
Впродовж зібрання працювало шість секцій: «Феномен народної культури Гуцуль­щини: досвід, реалії, виклики»; «Гуцульщина в образі і слові»; «Етнокультурний ландшафт Гуцульщини: проблеми дослідження, музеєфікації, охорони та збереження»; «Гуцульщина на тлі історії та сучасності»; «При­род­ні ресурси Гуцульщини: економічний та промисловий аспект»; «Музеї та музейництво: модернізація галузі як шлях до європейського культурного простору».
До конференції випущено збірник матеріалів, на 273 сторінках якого розміщено 50 статей.
Федір Гамор,
доктор біологічних наук, професор, заслужений природоохоронець України, заступник директора Карпатського біосферного заповідника.