Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

У Богдані відбувся ендуро-фестиваль «Гуцульський екстрим»

19366502_1570368462996932_6747667428657803959_n 19420632_1570369239663521_7682039585955234223_n

Традиційно літо й осінь на Рахівщині – популярний період для організації різних відпочинкових заходів: чи то традиційних гастрономічних та культурних фестивалів, чи змагань, мета яких – пропаганда здорового способу життя. Старт новому формату дали всередині червня «Говерла Ендуро Тур» під керівництвом Михайла Штефури та «West enduro club», які провели в Богдані тренувальні збори – ендуро-фестиваль «Гуцульський екстрим». Щоправда афішували про це здебільшого в соцмережах та інших Інтернет-ресурсах.
Як звітують любителі мотоциклетного спорту, до участі у змаганнях, маршрут яких був погоджений з лісництвом та не проходив через заповідник, зареєструвалися 27 спорт­сменів з Києва, Львова, Донецька, Івано-Франківська, Чернівців і нашого краю. Зважаючи на несприятливі погодні умови, байкери одноголосно вирішили з чотирьох запланованих проїхати одне коло.
Після екстремального випробування складними кам’я­нистими підйомами, хлипкими траверсами, крутими спусками за відведену годину фінішувало 16 учасників. Переможець – Роман Градюк з Надвірної подолав екстремальну трасу за 30 хвилин.
Детальний звіт про участь у заході оприлюднив у соціальній мережі «Фейсбук» Богдан Бацик – представник мотоклубу «Ендуро-Львів», засновник «444 Enduro School»:
«Починає накрапати дощик і ми їдемо на ознайомче коло. Відразу на першому підйомі утворюється затор, дальше стає ще цікавіше. Стрімкі підйоми і спуски заставляють працювати на 200%. Особливо важким є траверс, з якого хочеш – не хочеш зісковзуєш вниз і виригуєш на гору хвилин 5-20 (кому як). Спуск Гнюсіїха кам’яною річкою, з гілками і колодами, майже у всіх викликає істерику.
На фініші – полоса перешкод зі слизькими від дощу колодами та шинами.
Приїжджаю другим з ознайомчого через 1,5 години і розумію, що виживуть далеко не всі.
Протягом години фіні­шують інші, але хтось відмов­ляється їхати, хтось повернувся після 2-3 підйомів. Але регламент є регламент, починаємо відкриття змагань.
Організатори скорочують заїзд до одного кола замість чотирьох!!! На старт виходить 19 райдерів. Відмашка прапором і ми біжимо до мотоциклів, заводимо та починаємо газувати. Зі старту заїжджаємо на перешкоди і тут починається м’ясорубка. На трасі твориться така каша, яку важко описати, а фотографи туди фізично потрапити не могли…
Гонка в певному сенсі виявилася лотереєю, адже на трасі було безліч місць, де можна було загубити купу часу. Особисто я допустив кілька помилок, які коштували призового місця: застряг на старті, злетів з траверса, вперся в гонщика на підйомі. Також їдучи більше на тренування, ніж на гонку, взув потерті покришки. Але куплений напередодні тюбліс в мр. Фродо врятував мене. Зробивши тиск 0.3-0.4 в задній покришці, досить впевнено їхав слизькі підйоми. Чого не скажеш про спуски, бо передня гума була зношена.
Фініш проходив через супер-ендуро спецділянку, яка була задіяна і на старті.
На фініші жалів, що ініціював заїзд з одним колом, адже були сили боротись і виправляти помилки, але гонка є гонка.
Другий день мав бути лай­­товим прогулянковим туром, але… Михайло Штефура вирішив догодити всім, тому було організовано два окремі маршрути для групи «хард» і «лайт». На підніжжі траси розійшлися і мали зустрітися вже на самій вершині. І без того складний «хард» ускладнили дощ, туман і поривистий вітер. Промоклі і замерзлі, ми рухалися до мети. Особливо запам’яталася кам’яна ділянка, на ній я трохи відігрівся і навіть зміг дещо зняти)))
Дальше – ще багато важких ділянок, особливо страшно було на траверсах, бо помилка могла коштувати дуже дорого…
Вершини досягнуто, але сильний вітер не дав насолодитися перемогою… Замерзлі, мокрі і голодні ми чекали групу «лайт», з якої доїхали лише троє… Незважаючи на замерзлі руки, почали спуск, де і зустрілися з іншими «лайтами». По дорозі нас чекав ще один підйом, який забрав трохи часу… Нижче зустріли ще одну групу «лайтів», які вирішили не ризикувати і відпочивали на поляні. Вже цілою командою з 30 чоловік ми почали спуск далі.
… Погода поправлялася, ставало сонячно і тепліше. Декілька слизьких спусків – і ми практично внизу. Внизу вже були тропіки, навіть форма підсохла. Смачний підвечірок в Богдані, мийка мотоциклів і збір додому…
Покидаючи Богдан, вже думав, коли ж повернуся сюди знову…
Фестиваль «Гуцульський екстрим» відбувся. Тут було цікаво спортсменам і туристам, профі і новачкам. Є певні промахи в організації, але вони настільки незначні, що не хочеться навіть про це писати. Старт новому формату дано, наступного року все буде більш грандіозним і екстремальним».
«Переможці ендурофестивалю отримали медалі й цінні призи. Після церемонії нагородження всіх учасників та їхніх друзів запросили на вечірку в готель «Віварт», де на них чекав смачний бограч, голубці та стейки, запечені на мангалі» – пише на власній сторінці у «Фейсбуці» Михайло Штефура та висловлює подяку всім, хто долучився до проведення заходу.