Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

стратегію збереження та сталого використання букових лісів Європи

Гамор

12-16 жовтня Німецький університет сталого розвитку в м. Еберсвальде та Міжнародний центр економіки і менеджменту екосистем, за підтримки федерального агентства з охорони природи Німеччини (BfN), на кошти Федеральної республіки Німеччини, організували в міжнародній академії охорони природи на о. Вільм, міжнародний робочий семінар, на якому обговорили стратегію збереження та сталого використання букових лісів Європи. В заході взяли участь 33 експерти з тринадцяти країн Європи, серед яких – представники природоохоронних міністерств та відомств, науковці й громадські діячі з КБЗ, Карпатського Національного природного парку та представництва WWF в Україні.
Відкрили засідання робочого семінару професор німецького університету сталого розвитку П’єр Ібіш – координатор Міжнародного проекту «Мережа букових лісів Європи» (реалізується за фінансової підтримки уряду Німеччини) та Торстен Гардер – директор Міжнародної академії охорони природи Федерального агентства з охорони природи Німеччини. В аналітичних доповідях професора, доктора Ганнеса Кнаппа (Міжнародна асоціація «Європейська мережа букових лісів»), професора, доктора П’єра Ібіша, доктора Ганса Кірхмаєра (авст­рійський інститут екології «Е.С.О.»), Маркуса Вальдгерра (Міжнародний центр еконіки і менеджменту екосистем), проаналізовано стан вивчення та збереження букових лісів Європи та проблеми їхнього сталого використання.
Промовці підсумували роботи зі створення об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і дав­ні ліси Карпат та інших регі­онів Європи» й асоціації євро­пейської мережі букових лісів. Запропоновано для обговорення стратегію охорони та сталого використання букових лісів Європи, перспективні напрямки міжнародної коор­динації зусиль з їх вивчення, популяризації та збереження, організацію роботи нещодавно зареєстрованої в Німеччині Міжнародної асоціації «Єв­ропейська мережа букових лі­сів» тощо. Можливо буде нескромно, але професор Ганнес Кнапп відзначив, зокрема, особливу роль у цьому процесі Карпатського біосферного заповідника, а професор П’єр Ібіш назвав автора цих рядків батьком об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи» і європейського процесу збереження букових лісів. «Без ініціативи та величезних зусиль професора Федора Гамора цього об’єкта та наших проектів взагалі, просто би не було», – заявив він.
Тому, виступаючи з допо­віддю, я щиро подякував колегам за високу оцінку скромної праці нашої природоохоронної установи. Далі привернув увагу до деяких критичних моментів в історії створення об’єкта спадщини, детально розповів про український досвід реалізації інтегрованого менеджмент-плану, розробку та прийняття іноваційних актів Президента й Уряду України щодо збереження букових пралісів Карпат, сталого розвитку населених пунктів в зоні їхнього розташування. Повідомив також про підсумки міжнародної конференції з нагоди включення букових пралісів Карпат до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини тощо, презентував власну книгу «Всесвітнє визнання букових пралісів Карпат: історія та менеджмент», яку колеги запропонували перевидати англійською.
Загалом впродовж семі­нару заслухано і обговорено біля десятка доповідей, повідомлень та проектних пропозицій. Серед них – доповіді представника фонду «Дика Європа» щодо стратегії збереження лісів Європи, представника «Євро Натури» Матіаса Шікгофера – про масові вирубки букових пралісів в Румунії, Даніели Ашгенбреннер (університет сталого розвитку) – щодо підготовки проекту до Єропейської кліматичної ініціативи тощо. Мої пропозиції стосувалися: пошуку стабільних джерел фінансування для менеджменту об’єкта спадщини та європейської мережі букових лісів; створення для цієї мети трастового фонду; підготовки відповідних проектів до Фонду охорони всесвітньої культурної і природної спадщини; імплементації положень Конвенції про охорону всесвітньої культурної і при­р­одної спадщини до націо­­нальних законодавств урядами країн, які володіють частинами цього об’єкта спадщини (створення національних та регіональних центрів підготовки кадрів в галузі охорони, збереження й популяризації цього об’єкта й заохочення проведення тут наукових досліджень); розробки в рамках асоціації «Європейська мережа букових лісів» механізму реальної співпраці та обміну досвідом роботи між установами, що входять до неї тощо. З урахуванням цих пропозицій на семінарі ухвалено відповідну резолюцію.
Учасники зібрання здійсни­ли екскурсію до націона­ль­ного парку «Ясмунд», ознайоми­лися з роботою нещодавно відкритого візит-центру букових пралісів. Цікаво, що на реконструкцію старого приватного лісового будинку та облаштування в ньому візит-центру витрачено один мільйон євро за рахунок місцевого муніципалітету, приватної компанії та фонду дикої природи (WWF). А за три місяці з часу відкриття його відвідали уже дванадцять тисяч гостей. Додамо, що експозиції візит-центру розміщено всього на п’ятнадцяти квадратних метрах першого поверху реконструйованої будівлі. Решту приміщення займає кафе та кухня, на другому поверсі планується відкрити готель.
Професор Ганнес Кнап, який проводив екскурсію, зауважив, що піонером у створенні візит-центрів букових пралісів як об’єкта спадщини, є КБЗ, де в Малій Угольці кілька років тому уже створено унікальний інформаційний центр.
Завершальний семінар у рамках міжнародного проекту «Мережа букових лісів Європи» підсумував черговий етап створення та розширення об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні букові ліси Карпат та інших регіонів Європи» і визначив основні напрямки діяльності Міжнародної асоціації «Європейська мережа букових лісів». Німеччина у цьому процесі відіграла надзвичайно важливу організаційну та фінансову роль.
Федір ГАМОР,
заступник директора Кар­пат­ського біосфер­но­го заповідника, доктор біологічних наук, професор.