Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

Обережно, горе-водії в автобусах

У грецькій міфологіє є дуже цікавий персонаж. Це Харон – перевізник померлих через річку Стік до царства Аїда. Це – мовчазна та похмура постать, якій поки не заплатиш, доти не переправить водами підземного царства і ти залишатимешся на березі. Виявляється у реальному житті теж є такий Харон, але працює не на човні, а на автобусі зі сполученням Ясіня-Ужгород, і йому доведеться заплатити не лише за переправу з одного пункту в інший, але ще й за зупинку.

driving-road-rage-car-945x578Трапилась моя зустріч з прототипом міфологічного персонажу в минулу неділю, об 9.05, на Рахівському автовокзалі, звідки і відправлявся рейс №875. Зібравшись на відпочинок до популярного Солотвино, з подругою купили три квитки до соленого курорту і чекали на автобус. На жаль, інша компаньйонка не встигала добратися до автовокзалу і вирішила очікувати на зупинці наприкінці Рахова навпроти вулиці Лазівська. Тож, маючи на руках її квиток, попросити водія зупинитися пасажирці, пояснили, де чекатиме, в що буде вбрана. Здавалося б, проблем не має бути, адже все згідно правил: і квиток куплений, і водія попередили. Але чемне поводження та дотримання правил – не гарантія того, що водій зупинить автобус у визначеному місці, а зробить він це тоді, якщо заплатити за послугу додаткових 5 гривень. Без жодних докорів сумління чи сорому завимагав платню, мовляв: „Якщо заплатиш – зупиню, не заплатиш – не зупиню”. Арифметика для нього проста як двері, але мені здалась дикою, тому, трохи шокована наглістю та дріб’язковістю, відмовилась давати будь-яку копійку, на що спокійно відповів, що: «…взагалі зі мною не збирається говорити». А вже за кілька хвилин промовисто за нього заговорив вчинок, коли промчав зі швидкістю світла повз пасажирку, квиток якої декілька хвилин тому майорів у нього перед очима. Автобус „пролетів” так, що зреагувати на нелюдський вчинок навіть не встигли, та й, зрештою, шок не давав відкрити рот.

Із зіпсованим квитком та настроєм доїхали до пункту призначення. До горе-водія вже не підходили, бо зрозуміли, що у автобусі з вільними місцями вільний робити все, що йому заманеться. Реальність така: хто не платить за зупинку, тому не зупиняється. Можливо, керувався тим, що курсує міжміським рейсом, який має зупинки лише у визначених маршрутом пунктах. Однак, не врахував того, що людині з квитком зобов’язаний зупинити автобус на будь-якій зупинці. Підозрілим є і те, що лише зупинку наприкінці Рахова пропустив, а на всіх решта за гроші із задоволенням зупинявся. Зрештою, його вчинки говорять за нього, і подібних йому невігласів на дорогах, на жаль, чимало. Ніхто не застрахований від зустрічі з ними, але всі можуть протистояти хамству, знаючи свої права, а також відстоюючи їх. Юрист Владислав Губко радить письмовою скаргою звертатись до перевізника, на якого працює водій-хам, а також до автостанції, де придбали квиток, та до транспортної інспекції в Ужгороді. Крім того, рекомендує піднімати шум у пресі і соціальних мережах, якщо справа серйозна, то, звичайно, подати позов до суду. Як виявляється, боротися з горе-водіями можна записами у книгах скарг, які знаходяться у диспетчера автовокзалу, або телефонувати на номер перевізника, який зазначений у кожному квитку. Також, скаргу можна написати онлайн на сайті автостанції Закарпаття за посиланням: http://zakavto.com.ua/zvorotnij-zv-yazok/kniga-skarg.html у розділі „Книга скарг”.

Наша ж історія закінчилась теж записом у книзі скарг Рахівського автовокзалу та дзвінком    до центрального диспетчера Закарпатської автостанції. Наразі реакція на запис буде лише за декілька днів, як визначено чинним законодавством. Однак, вся ця історія була не задля помсти нехорошому водію, і не заради демонстрації того, що Закарпатські перевезення бажають бути кращими, а водіїв, окрім як на тверезість перед рейсом потрібно перевіряти на агресивність, а за те, що ми з вами живемо в Україні. А ми – молоде покоління, намірені будувати правову державу, щоб репліка: «Це – Україна» не звучала, як констатація якогось негативно факту, а наповнювала груди гордістю за свою країну. Зрештою, саме за це воюють наші військові на сході, а наш обов’язок воювати з корупцією та хамством тут – на вільній землі.

Андріана ЛЕЛЕ.