Передплатний індекс видання – №61821. е-mail: zorya01@mail.ru, zorya01@ukr.net

Національний природний парк «Гуцульщина» відзначив 15-річчя

IMG_7112

8-9 червня, в місті Косів на Івано-Франківщині, з нагоди відзначення 15-ої річниці створення Національного природного парку «Гуцульщина», відбулася міжнародна науково-практична конференція «Природоохоронні, історико-культурні та екологічні аспекти збалансованого розвитку Українських Карпат». Її організували: Міністерство екології та природних ресурсів України, Нацпарк «Гуцульщина», ЛНУ ім. І.Франка, НАН України, Прикарпатська державна сільськогосподарська дослід­на станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону, Івано-Франківські обласні та Косівські районні ради й держадміністрації. У роботі зібрання взяли участь біля ста представників наукових, природоохоронних й культурно-освітніх установ та організацій, органів влади та громадськості.

Оригінальними вітальними гуцульськими мелодіями відкрили конференцію унікальні фольклорні самодіяльні колективи Косівщини, а також студенти і викладачі Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв, які представили дизайнерську колекцію гуцульського одягу.
Першим на форумі виступив радник Міністра екології та природних ресурсів України Віктор Клід з вітальним листом колективу Національного природного парку «Гуцульщина» від Міністра екології та природних ресурсів України Остапа Семерака. У ньому високо оцінено природоохоронну, науково-дослідну та туристично-рекреаційну діяльність унікального в Україні національного природного парку, відзначено його особливий внесок у збереження та вивчення природних і культурних цінностей гуцульського регіону.
В. Клід зупинився також на основних завданнях, які має вирішувати колектив парку та установи природно-заповідного фонду України загалом. У цьому контексті надзвичайно важливою є організація роботи щодо забезпечення збереження природних цінностей України, яка затверджена Кабміном як один з державних пріоритетів, а також вирішення завдань, передбачених Стратегією регіонального розвитку України щодо збільшення до 2020-го року площі природно-заповідного фонду Ураїни до 15 відсотків від її території. Тут важливо вдосконалювати природоохоронну діяльність установ природно-заповідного фонду, поглиблювати їхні зв’язки з громадами та бізнесом.
Надзвичайно глибокою та зміс­товною була доповідь в. о. директора НПП «Гуцульщина», кандидата біологічних наук, старшого наукового співробітника Юрія Стефурака «15 років діяльності національного природного парку «Гуцульщина»». Він детально проаналізував значні обсяги природоохоронної, наукової, еколого-освітньої та туристично-рекреаційної роботи, в результаті якої вдалося не лише зберегти, але й примножити природні та культурні цінності установи.
Автор цих рядків, як багаторічний член науково-технічної ради нацпарку, з особливою повагою говорив про його значні успіхи і досягнення, акцентував увагу на труднощах, пов’язаних з недосконалістю природоохоронного законодавства. У цьому контексті нагадав про особливу роль у становленні та розвитку парку його багаторічного директора, заслуженого природоохоронця України Василя Пророчука, який сформував професійний колектив, створив матеріально-технічну, науково-лабораторну, еколого-освітню та туристично-рекреаційну базу для роботи національного природного парку та протистояння спробам його дискредитації в очах громадськості. Детально зупинився на питаннях збереження, вивчення та популяризації букових пралісів Карпат, як єдиного українського природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Директор Карпатського біо­сфер­ного заповідника, заслужений природоохоронець України Микола Рибак у співавторстві зі заступником начальника відділу науково-дослідної роботи та сталого розвитку Василем Покиньчередою доповідали про досвід роботи КБЗ (наступного року відзначатиме 50-річчя заснування) у збалансованому розвитку гірських територіальних громад.
У промовах докторів біологічних наук, професорів Петра Лакиди (Національний університет біоресурсів) та Василя Парпана (Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака) йшлося про вивчення, збереження та стале використання лісів природно-заповідного фонду України. А на засіданнях секцій «Вивчення, охорона та збереження флористичного і фауністичного різноманіття Карпат»; «Дослідження та охорона об’єктів історико-археолого-культурної спадщини Карпат»; «Роль природно-заповідних об’єктів у збалансованому розвитку гірських територіальних громад»; «Екоосвітня та рекреаційна діяльність» тощо заслухано та обговорено кілька десятків доповідей та повідомлень.
Конференція ухвалила розгорнуту резолюцію, у якій поряд із багатьма іншими рекомендаціями запропоновано поширювати позитивний досвід роботи Карпатського біосферного заповідника.
Учасники заходу ознайомилися з унікальними експозиціями музею Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської академії мистецтв й здійснили екскурсію Нацпарком «Гуцульщина».
До конференції випущено збірник матеріалів на 487-ми сторінках, у якому вміщено 86 статей про результати флористичних, мікологічних, географічних досліджень, охорони і досліджень об’єктів історико-археолого-культурної спадщини Карпат, екоосвітньої і рекреаційної діяльності науковців та працівників природно-заповідного фонду з України, Литви та Угорщини.
Федір ГАМОР,
доктор біологічних наук, професор, заслужений природоохоронець України, заступник директора Карпатського біосферного заповідника.